http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126605 Fri, 10 Apr 2026 16:01:34 GMT 2026-04-10T16:01:34Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/376962/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126605 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126619 Мережі генів регуляції вторинного метаболізму актиноміцетів: плейотропні регулятори Рабик, М.В.; Осташ, Б.О.; Федоренко, В.О. Зроблено огляд сучасних досягнень в дослідженні та практичному застосуванні плейотропних генів, які регулюють продукцію антибіотиків у актиноміцетів. Розглянуто основні регуляторні механізми за участі таких генів, що виявлені у цих бактерій. Наведені в огляді приклади демонструють, що маніпулювання регуляторними системами, які впливають на синтез антибіотиків, є важливим напрямком метаболічної інженерії актиноміцетів. Крім того, вивчення цих генів є підґрунтям для розробки генно-інженерних підходів до активації «мовчазної» частини вторинного метаболому актиноміцетів, потенціал якого щодо продукції біологічно активних сполук значно перевищує той, що вивчено за допомогою традиційного скринінгу мікроорганізмів. Крім суто практичних завдань, дослідження плейотропних регуляторних генів дасть змогу краще зрозуміти шляхи еволюції складних регуляторних систем, що координують експресію генних оперонів, кластерів і регулонів, задіяних у контролі вторинного метаболізму та морфогенезу актиноміцетів.; Дан обзор современных достижений в исследовании и практическом применении плейотропных регуляторных генов продукции антибиотиков у актиномицетов. Рассмотрены основные регуляторные механизмы, обнаруженные у этих бактерий. Приведенные в обзоре примеры показывают, что манипулирование регуляторными системами, влияющими на син-тез антибиотиков, является важным направлением метаболической инженерии актиномицетов. Кроме того, изучение этих генов служит основой для разработки генно-инженерных подходов к активации «молчащей» части вторичного метаболома актино-мицетов, потенциал которого в продуцировании биологически активных соединений значительно превышает тот, который изучен при помощи традиционного скрининга микроорганизмов. Помимо чисто практических задач, исследование генов регуляции биосинтеза антибиотиков позволит лучше понять пути эволюции сложных регуляторных систем, координирующих экспрессию генных оперонов, кластеров и регулонов, участвующих в контроле вторичного метаболизма и морфогенеза актиномицетов.; Current advances in the research and practical application of pleiotropic regulatory genes for antibiotic production in actinomycetes are reviewed. The basic regulatory mechanisms discovered in these bacteria are outlined. The examples described in the review show the importance of the manipulation of regulatory systems that affect the synthesis of antibiotics for the metabolic engineering of actinomycetes. Also, the study of these genes is the basis for the development of genetic engineering approaches to the induction of the “cryptic” part of the actinomycetes secondary metabolome, the capacity of which for the production of biologically active compounds is much larger than the diversity of antibiotics underpinned by traditional microbiological screening. Besides practical problems, the study of regulatory genes for antibiotic biosynthesis will provide insights into the process of evolution of complex regulatory systems that coordinate the expression of gene operons, clusters, and regulons, involved in the control of the secondary metabolism and morphogenesis of actinomycetes. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126619 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126618 Молекулярно-генетичний поліморфізм клітинних ліній пшениці, стійких до метаболітів збудника офіобольозу, за дії осмотичного стресу Бавол, А.В.; Зінченко, М.О.; Дубровна, О.В. За використання IRAP-методу проаналізовано рівень поліморфізму ділянок ДНК, фланкованих інвертованими LTR повторами ретротранспозону Cassandra, у клітинних ліній пшениці, резистентних до метаболітів збудника офіобольозу, в процесі добору на стійкість до осмотичного стресу та індукованих з них рослин-регенерантів. Виявлено відмінності у полінуклеотидних послідовностях ДНК за прямої та ступінчастої клітинної селекції. Оцінка рівня генетичної дивергенції показала, що калюси, отримані за прямої селекції, а також калюси на пізніх етапах ступінчастого добору є найбільш генетично віддаленими від вихідних форм (DNL = 0,4855), тобто за сублетальної дії селективного чинника спостерігаються найзначніші зміни в геномі досліджуваних об’єктів. На відміну від вихідних форм в спектрах продуктів ампліфікації ДНК калюсів та регенерантів виявлено новий амплікон довжиною близько 638 п.н., що може свідчити про активацію ретротранспозону Сassandra.; При использовании IRAP-метода проанализирован уровень полиморфизма участков ДНК, фланкиро-ванных инвертированными LTR повторами ретротранспозона Cassandra, у клеточных линий пшеницы, устойчивых к метаболитам возбудителя офиоболлеза, в процессе отбора на устойчивость к осмо-тическому стрессу и индуцированных из них растений-регенерантов. Выявлены различия в полинуклеотидных последовательностях ДНК при прямой и ступенчатой клеточной селекции. Оценка уровня генетической дивергенции показала, что каллусы, полученные при прямой селекции, а также каллусы на поздних этапах ступенчатого отбора наиболее генетически удалены от исходных форм (DNL = 0,4855), т.е. при действии сублетальной дозы селективного фактора наблюдаются наиболее значительные изменения в геноме исследуемых объектов. В отличие от исходных форм в спектрах продук-тов амплификации ДНК каллусов и регенерантов отмечено появление ампликона длиной около 638 п.н., что может свидетельствовать об активации ретро-транспозона Сassandra.; Polymorphisms at DNA loci flanked by inverted long terminal repeats (LTRs) of the Cassandra retrotransposon were analyzed, using the IRAP technique, in bread wheat cell lines resistant to metabolites produced by the pathogen of Ophiobolus root rot (G. graminis var. tritici) in the process of selecting for resistance to osmotic stress, as well as in regenerant plants obtained from them. Differences in DNA polynucleotide sequences have been identified between direct and multistep cell selection. An assessment of the level of genetic divergence has shown that calluses obtained by direct selection and calluses derived at later multistep selection stages were the most genetically distant forms from the original samples (DNL = 0.4855); i.e., the most significant genomic mutations occurred in the investigated objects at sublethal doses of a selective factor. In contrast to the original forms, the spectra of DNA amplification products from calluses and regenerants showed the emergence of an amplicon of approximately 638 bps in length which may be evidence of Cassandra retrotransposon activation. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126618 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126617 Cytomorphological investigations in Oxyria digyna Hill. from the Kashmir Himalaya, India Umer Farooq; Saggoo, M.I.S. In the present paper, detailed cytomorphological investigations in Oxyria digyna Hill. from Kashmir Himalaya—India have been reported for the first time. All the 14 investigated populations of O. digyna are diploid based on x = 7. Out of these in two populations 0–2B chromosomes have been recorded for the first time while 6 populations differed significantly in their meiotic characteristics. Meiotic abnormalities during male meiosis observed include inter PMC chromatin transfer (cytomixis). Non-synchronous disjunction of some bivalents, laggards and bridges at anaphases and telophases. Consequent to these meiotic anomalies, microsporogenesis in meiocytes is abnormal resulting in to dyads, triads and polyads with or without micronuclei. The overall effect is seen in reduced pollen fertility. Unreduced pollen grains were observed in some populations, which differed significantly in their size compared to the normal (reduced) pollen grains. It is observed that a smaller frequency of pollen grains differed morphologically in Aharbal and Yosmarg populations. The remaining eight populations showed regular meiotic course, normal microsporogenesis and high percentage of pollen fertility (95.09–99.09 %).; Приводятся детальные цитоморфологические ис-следования Oxyria digyna Hill из Кашмира (Гималаи, Индия). Все 14 изученных популяций являются диплоидными, где x = 7. Из них в двух популяциях впервые описаны 0–2B хромосомы, тогда как шесть популяций сильно различались по своим мейотическим характеристикам. Аномалии мейоза при микроспорогенезе включали цитомиксис, несинхронное расхождение некоторых бивалентов, задержки и мосты в анафазах и телофазах. Возникающий в связи с этим аномальный микроспорогенез приводит к формированию диад, триад и полиад как с микроядрами, так и без них. Общим эффектом является снижение фертильности пыльцы. В некоторых популяциях наблюдали нередуцированные пыльцевые зерна, которые по величине значительно отличались от нормальных. В популяциях Aharbal и Yosmarg некоторые пыльцевые зерна отличались морфологи-чески. Оставшиеся восемь популяций проявляли нормальный ход мейоза, нормальный микроспорогенез и высокий процент фертильности пыльцы (95,09–99,09 %).; The authors are grateful to the University Grants Commission, New Delhi for providing financial assistance under the DRS SAP III and DST programmes. Thanks are also due to the Head, Department of Botany, Punjabi University, Patiala for necessary laboratory facilities. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126617 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126616 Аллели по локусам запасных белков у образцов Triticum spelta L. и их встречаемость у родственных пшениц Козуб, Н.А.; Богуславский, Р.Л.; Созинов, И.А.; Твердохлеб, Е.В.; Ксиниас, И.Н.; Блюм, Я.Б.; Созинов, А.А. Проанализировано разнообразие по восьми локусам запасных белков коллекции образцов T. spelta Национального центра генетических ресурсов растений Ук-раины, большинство из которых являются европейскими спельтами. Идентифицированы семь аллелей по локусу Gli-B1, по пять аллелей по локусам Gli-A1 и Glu-B1, три аллеля по локусу Gli-A3, по два аллеля по локусам Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, Glu-D1. Большинство аллелей встречаются у сортов мягкой пшеницы; выявлены лишь пять аллелей, характерных для спельт. Высокая частота встречаемости аллелей Gli-B1hs* и h, кодирующих γ-глиадин 45-го типа, среди европей-ских спельт и твердых пшениц, а также встречае-мость этих аллелей у T. dicoccum, в частности у полб Швейцарии и Германии, свидетельствуют в пользу гипотезы von Büren о том, что европейская спельта возникла от гибридизации тетраплоидной пшеницы с γ-глиадином именно 45-го типа и гексаплоидной пше-ницы. Анализ генетических расстояний на основе генотипов по восьми локусам запасных белков позволил дифференцировать образец азиатской спельты от европейских спельт.; Проаналізовано різноманітність за вісьмома локусами запасних білків колекції зразків T. spelta Національного центру генетичних ресурсів рослин України, більшість з яких є європейськими спельтами. Ідентифіковано сім алелів за локусом Gli-B1, по п’ять алелів за локусами Gli-A1 та Glu-B1, три алелі за локусом Gli-A3, по два алелі за локусами Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, Glu-D1. Більшість алелів зустрічаються у сортів м’якої пшениці; виявлено лише п’ять алелів, характерних для спельт. Висока частота зустрічання алелів Gli-B1hs* i h, що кодують γ-гліадин 45-го типу, серед європейських спельт і твердих пшениць, а також зустрічання цих алелів у T. dicoccum, зокрема у полб Швейцарії і Німеччини, свідчить на користь гіпотези von Büren про те, що європейська спельта виникла від гібридизації тетраплоїдної пшениці з γ-гліадином саме 45-го типу та гексаплоїдної пшениці. Аналіз генетичних відстаней на основі генотипів за вісьмома локусами запасних білків дозволив диференціювати зразок азіатської спельти від євро-пейських спельт.; The diversity at eight storage protein loci was analyzed in the collection of Triticum spelta accesssions from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine (most of accessions were European spelts). Seven alleles at the Gli-B1 locus; five alleles at the Gli-A1 and Glu-B1 loci; three alleles at the Glu-B1 locus; and two alleles at the Gli-D1, Gli-B5, Glu-A1, and Glu-D1 loci were identified. Most alleles are found among common wheat cultivars; only five spelt-specific alleles were detected. The high frequency of the GliB1hs* and h alleles encoding the 45-type γ-gliadin among European spelt and durum wheat, as well as the occurrence of these alleles in T. dicoccum (particularly, in emmer accessions from Switzerland and Germany), are evidence in favor of von Büren’s hypothesis that the European spelt arose from the hybridization between tetraploid wheat with the 45-type γ-gliadin and hexaploid wheat. The analysis of genetic distances based on the genotypes at eight storage protein loci allowed differentiating the Asian spelt accession from European spelts. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126616 2014-01-01T00:00:00Z