<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Доповіді НАН України, 2017, № 03</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125699</link>
<description/>
<pubDate>Sat, 04 Apr 2026 20:13:40 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-04T20:13:40Z</dc:date>
<image>
<title>Доповіді НАН України, 2017, № 03</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/374088/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125699</link>
</image>
<item>
<title>Інформація для авторів журналу «Доповіді Національної академії наук України»</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126550</link>
<description>Інформація для авторів журналу «Доповіді Національної академії наук України»
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126550</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Естеразна активність чинника спряження CF₁, ізольованого з хлоропластів</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126549</link>
<description>Естеразна активність чинника спряження CF₁, ізольованого з хлоропластів
Михайленко, Н.Ф.; Семеніхін, А.В.; Хомочкін, А.П.; Золотарьова, О.К.
Показано здатність ізольованого чинника спряження CF₁ — каталітичної частини ATФ-синтазного комплексу хлоропластів — каталізувати гідроліз п-нітрофенілового естеру оцтової кислоти. Специфічні інгібітори карбоангідрази — ацетазоламід (АА) і етоксизоламід (ЕА) — в концентрації 1—100 мкМ модифікували&#13;
естеразну активність ензиму. АА в низькій концентрації (менше 5 мкМ) стимулював, а в діапазоні 25—&#13;
75 мкМ інгібував естеразну активність CF₁. ЕА в концентраціях 1—75 мкМ спричиняв значні зміни естеразної активності CF₁. АА і ЕА також впливали на латентну ATФазну активність ензиму: в концентраціях&#13;
1—25 мкМ активували, а 30—100 мкМ пригнічували гідроліз ATФ. Отримані результати дають підставу припустити, що виявлена естеразна активність CF₁ пов'язана з карбоангідразною функ цією чинника спряження&#13;
і, можливо, є необхідною для перенесення протонів, спряженого з реакціями синтезу або гідролізу ATФ.; Показана способность изолированного сопрягающего фактора CF₁ — каталитической части ATФ-синтазного комплекса хлоропластов — катализировать гидролиз п-нитрофенилового эфира уксусной кислоты.&#13;
Специфические ингибиторы карбоангидразы — ацетазоламид (АА) и этоксизоламид (ЭА) — в концентрациях 1—100 мкМ модифицировали эстеразную активность фермента. АА в низкой концентрации (менее&#13;
5 мкМ) стимулировал, а в диапазоне 25—75 мкМ ингибировал эстеразную активность CF₁. ЭА в концентрациях 1—75 мкМ вызывал значительные изменения эстеразной активности CF₁. АА и ЭА также влияли&#13;
на латентную ATФазную активность фермента: в концентрациях 1—25 мкМ активировали, а 30—100 мкМ&#13;
подавляли гидролиз ATФ. Полученные результаты позволяют предположить, что обнаруженная эстеразная активность CF₁ связана с карбоангидразной функцией сопрягающего фактора и, возможно, необходима для переноса протонов, сопряженного с реакциями синтеза либо гидролиза ATФ.; It is shown that the isolated coupling factor CF₁ (a catalytic part of the ATP synthase complex of chloroplasts)&#13;
is able to catalyze the hydrolysis of p-nitrophenyl ester of acetic acid. Specific inhibitors of carbonic anhydrase,&#13;
acetazolamide (AA), and ethoxyzolamide (EA) in the concentration range of 1 to 100 μM modified the esterase&#13;
activity of the enzyme. AA at low concentrations (less than 5 μM) stimulated and in the range of 25-75 μM inhibited&#13;
the esterase activity of CF₁. 1-75 μM EA caused the considerable changes in the esterase activity of CF₁.&#13;
AA or EA affected also the latent ATPase activity of the enzyme: in the concentration 1-25 μM activated and&#13;
30-100 μM inhibited ATP hydrolysis. These results suggest that the observed esterase activity of CF₁ is related&#13;
to the carbonic anhydrase function of the coupling factor and is probably necessary for the proton transfer coupled&#13;
with the reactions of ATP synthesis or hydrolysis.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126549</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Ефекти олій розторопші та льону холодного і гарячого пресування на стан товстої кишки щурів за умов гострого коліту</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126548</link>
<description>Ефекти олій розторопші та льону холодного і гарячого пресування на стан товстої кишки щурів за умов гострого коліту
Кузнєцова, Г.М.; Деніс, Є.О.; Москалець, Т.З.; Рибальченко, В.К.
Досліджено ефекти олій з насіння льону та розторопші плямистої, отриманих способом холодного (43—&#13;
45 °С) та гарячого (до 95 °С) пресування, на розвиток гострого коліту у щурів при споживанні з кормом.&#13;
Встановлено, що лляна (як холодного, так і гарячого пресування) та олія розторопші гарячого пресування&#13;
значною мірою запобігають розвитку запальних, деструктивних та дистрофічних змін слизової оболонки&#13;
товстої кишки. Ці властивості олій реалізуються частково завдяки наявності в їх складі ненасичених жирних кислот, зокрема ω3, у тому числі мінорних.; Исследованы эффекты масел из семян льна и расторопши пятнистой, полученных способом холодного&#13;
(43—45 °С) и горячего (до 95 °С) отжима, на развитие острого колита у крыс при употреблении с кормом.&#13;
Установлено, что льняное (как холодного, так и горячего отжима) и масло расторопши горячего отжима в&#13;
значительной степени предотвращают развитие воспалительных, деструктивных и дистрофических изменений слизистой оболочки толстой кишки. Эти свойства масел реализуются частично благодаря наличию&#13;
в их составе ненасыщенных жирных кислот, в частности ω3, в том числе минорных.; The effects of consumption of cold-pressed (43—45 °C) and hot-pressed (95 °C) flaxseed and milk thistle oils on&#13;
the development of acute colitis in rats are investigated. It is shown that cold- and hot-pressed flaxseed and hotpressed&#13;
milk thistle oils significantly prevent the development of inflammatory, destructive, and degenerative&#13;
changes in colon mucosa. These oil properties could be realized partially by unsaturated fatty acids, in particular&#13;
ω3, including minor ones.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126548</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Озониндуцированная хемилюминeсценция уранина в присутствии плазмы крови</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126547</link>
<description>Озониндуцированная хемилюминeсценция уранина в присутствии плазмы крови
Зинченко, В.Д.; Горячая, И.П.; Головина, К.Н.; Кириенко, А.Н.; Топчий, И.И.
Хемилюминесцентный ответ системы уранин—плазма крови на действие озона состоит из двух частей —&#13;
кроткой вспышки, длящейся около 5 с, и послесвечения, спадающего в течение 20—30 мин. Короткая вспышка объясняется хемилюминесценцией при прямом окислении уранина озоном, длительное послесвечение —&#13;
переносом энергии на уранин от других химически активных частиц. Действие пероксида водорода или&#13;
гидроксил-радикала на систему в процессе послесвечения не влияет на его интенсивность. Отсюда делается вывод, что перенос энергии на уранин происходит от синглетного кислорода, который может образовываться в результате реакций озона с органическими молекулами. Предполагается возможность генерации&#13;
синглетного кислорода в результате запуска под действием озона других реакций, механизм которых требует дополнительных исследований.; Хемілюмінесцентна відповідь системи уранін—плазма крові на дію озону складається з двох частин — короткого спалаху, що триває близько 5 с, і післясвітіння, яке спадає протягом 20 — 30 хв. Короткий спалах&#13;
пояснюється хемілюмінесценцією в разі прямого окиснення ураніну озоном, тривале післясвітіння — перенесенням енергії на уранін від інших хімічно активних частинок. Дія пероксиду водню і гідроксил-радикалу на систему в процесі післясвітіння не впливає на його інтенсивність. Звідси робиться висновок,&#13;
що перенесення енергії на уранін відбувається від синглетного кисню, який може утворюватися внаслідок&#13;
реакцій озону з органічними молекулами. Припускається можливість генерації синглетного кисню внаслідок запуску під дією озону інших реакцій, механізм яких потребує додаткових досліджень.; Chemiluminescent response of the “uranine-blood plasma” system to the effect of ozone consists of two parts, i.e.&#13;
a gentle flash lasting about 5 seconds and the afterglow, falling within 20-30 min. The short burst is explained by&#13;
chemiluminescence at the direct oxidation of uranine with ozone, and the long afterglow is done by the energy&#13;
transfer to uranine from other reactive species. The action of hydrogen peroxide or a hydroxyl radical on the&#13;
system in the process of afterglow does not influence its intensity. Hence, the conclusion is made that the transfer&#13;
of energy to uranine is derived from singlet oxygen. However, it does not rule out the possibility of the afterglow&#13;
by the triggering of other reactions under the influence of ozone, whose mechanism requires a further research.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126547</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
