http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125699 Sat, 04 Apr 2026 20:13:40 GMT 2026-04-04T20:13:40Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/374088/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125699 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126550 Інформація для авторів журналу «Доповіді Національної академії наук України» Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126550 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126549 Естеразна активність чинника спряження CF₁, ізольованого з хлоропластів Михайленко, Н.Ф.; Семеніхін, А.В.; Хомочкін, А.П.; Золотарьова, О.К. Показано здатність ізольованого чинника спряження CF₁ — каталітичної частини ATФ-синтазного комплексу хлоропластів — каталізувати гідроліз п-нітрофенілового естеру оцтової кислоти. Специфічні інгібітори карбоангідрази — ацетазоламід (АА) і етоксизоламід (ЕА) — в концентрації 1—100 мкМ модифікували естеразну активність ензиму. АА в низькій концентрації (менше 5 мкМ) стимулював, а в діапазоні 25— 75 мкМ інгібував естеразну активність CF₁. ЕА в концентраціях 1—75 мкМ спричиняв значні зміни естеразної активності CF₁. АА і ЕА також впливали на латентну ATФазну активність ензиму: в концентраціях 1—25 мкМ активували, а 30—100 мкМ пригнічували гідроліз ATФ. Отримані результати дають підставу припустити, що виявлена естеразна активність CF₁ пов'язана з карбоангідразною функ цією чинника спряження і, можливо, є необхідною для перенесення протонів, спряженого з реакціями синтезу або гідролізу ATФ.; Показана способность изолированного сопрягающего фактора CF₁ — каталитической части ATФ-синтазного комплекса хлоропластов — катализировать гидролиз п-нитрофенилового эфира уксусной кислоты. Специфические ингибиторы карбоангидразы — ацетазоламид (АА) и этоксизоламид (ЭА) — в концентрациях 1—100 мкМ модифицировали эстеразную активность фермента. АА в низкой концентрации (менее 5 мкМ) стимулировал, а в диапазоне 25—75 мкМ ингибировал эстеразную активность CF₁. ЭА в концентрациях 1—75 мкМ вызывал значительные изменения эстеразной активности CF₁. АА и ЭА также влияли на латентную ATФазную активность фермента: в концентрациях 1—25 мкМ активировали, а 30—100 мкМ подавляли гидролиз ATФ. Полученные результаты позволяют предположить, что обнаруженная эстеразная активность CF₁ связана с карбоангидразной функцией сопрягающего фактора и, возможно, необходима для переноса протонов, сопряженного с реакциями синтеза либо гидролиза ATФ.; It is shown that the isolated coupling factor CF₁ (a catalytic part of the ATP synthase complex of chloroplasts) is able to catalyze the hydrolysis of p-nitrophenyl ester of acetic acid. Specific inhibitors of carbonic anhydrase, acetazolamide (AA), and ethoxyzolamide (EA) in the concentration range of 1 to 100 μM modified the esterase activity of the enzyme. AA at low concentrations (less than 5 μM) stimulated and in the range of 25-75 μM inhibited the esterase activity of CF₁. 1-75 μM EA caused the considerable changes in the esterase activity of CF₁. AA or EA affected also the latent ATPase activity of the enzyme: in the concentration 1-25 μM activated and 30-100 μM inhibited ATP hydrolysis. These results suggest that the observed esterase activity of CF₁ is related to the carbonic anhydrase function of the coupling factor and is probably necessary for the proton transfer coupled with the reactions of ATP synthesis or hydrolysis. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126549 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126548 Ефекти олій розторопші та льону холодного і гарячого пресування на стан товстої кишки щурів за умов гострого коліту Кузнєцова, Г.М.; Деніс, Є.О.; Москалець, Т.З.; Рибальченко, В.К. Досліджено ефекти олій з насіння льону та розторопші плямистої, отриманих способом холодного (43— 45 °С) та гарячого (до 95 °С) пресування, на розвиток гострого коліту у щурів при споживанні з кормом. Встановлено, що лляна (як холодного, так і гарячого пресування) та олія розторопші гарячого пресування значною мірою запобігають розвитку запальних, деструктивних та дистрофічних змін слизової оболонки товстої кишки. Ці властивості олій реалізуються частково завдяки наявності в їх складі ненасичених жирних кислот, зокрема ω3, у тому числі мінорних.; Исследованы эффекты масел из семян льна и расторопши пятнистой, полученных способом холодного (43—45 °С) и горячего (до 95 °С) отжима, на развитие острого колита у крыс при употреблении с кормом. Установлено, что льняное (как холодного, так и горячего отжима) и масло расторопши горячего отжима в значительной степени предотвращают развитие воспалительных, деструктивных и дистрофических изменений слизистой оболочки толстой кишки. Эти свойства масел реализуются частично благодаря наличию в их составе ненасыщенных жирных кислот, в частности ω3, в том числе минорных.; The effects of consumption of cold-pressed (43—45 °C) and hot-pressed (95 °C) flaxseed and milk thistle oils on the development of acute colitis in rats are investigated. It is shown that cold- and hot-pressed flaxseed and hotpressed milk thistle oils significantly prevent the development of inflammatory, destructive, and degenerative changes in colon mucosa. These oil properties could be realized partially by unsaturated fatty acids, in particular ω3, including minor ones. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126548 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126547 Озониндуцированная хемилюминeсценция уранина в присутствии плазмы крови Зинченко, В.Д.; Горячая, И.П.; Головина, К.Н.; Кириенко, А.Н.; Топчий, И.И. Хемилюминесцентный ответ системы уранин—плазма крови на действие озона состоит из двух частей — кроткой вспышки, длящейся около 5 с, и послесвечения, спадающего в течение 20—30 мин. Короткая вспышка объясняется хемилюминесценцией при прямом окислении уранина озоном, длительное послесвечение — переносом энергии на уранин от других химически активных частиц. Действие пероксида водорода или гидроксил-радикала на систему в процессе послесвечения не влияет на его интенсивность. Отсюда делается вывод, что перенос энергии на уранин происходит от синглетного кислорода, который может образовываться в результате реакций озона с органическими молекулами. Предполагается возможность генерации синглетного кислорода в результате запуска под действием озона других реакций, механизм которых требует дополнительных исследований.; Хемілюмінесцентна відповідь системи уранін—плазма крові на дію озону складається з двох частин — короткого спалаху, що триває близько 5 с, і післясвітіння, яке спадає протягом 20 — 30 хв. Короткий спалах пояснюється хемілюмінесценцією в разі прямого окиснення ураніну озоном, тривале післясвітіння — перенесенням енергії на уранін від інших хімічно активних частинок. Дія пероксиду водню і гідроксил-радикалу на систему в процесі післясвітіння не впливає на його інтенсивність. Звідси робиться висновок, що перенесення енергії на уранін відбувається від синглетного кисню, який може утворюватися внаслідок реакцій озону з органічними молекулами. Припускається можливість генерації синглетного кисню внаслідок запуску під дією озону інших реакцій, механізм яких потребує додаткових досліджень.; Chemiluminescent response of the “uranine-blood plasma” system to the effect of ozone consists of two parts, i.e. a gentle flash lasting about 5 seconds and the afterglow, falling within 20-30 min. The short burst is explained by chemiluminescence at the direct oxidation of uranine with ozone, and the long afterglow is done by the energy transfer to uranine from other reactive species. The action of hydrogen peroxide or a hydroxyl radical on the system in the process of afterglow does not influence its intensity. Hence, the conclusion is made that the transfer of energy to uranine is derived from singlet oxygen. However, it does not rule out the possibility of the afterglow by the triggering of other reactions under the influence of ozone, whose mechanism requires a further research. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126547 2017-01-01T00:00:00Z