<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Радиофизика и радиоастрономия, 2001, № 1</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122216</link>
<description/>
<pubDate>Fri, 17 Apr 2026 05:57:05 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-17T05:57:05Z</dc:date>
<image>
<title>Радиофизика и радиоастрономия, 2001, № 1</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/363897/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122216</link>
</image>
<item>
<title>Фокусировка излучения протяженного нестационарного источника гравитационной линзой с произвольным распределением массы</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122231</link>
<description>Фокусировка излучения протяженного нестационарного источника гравитационной линзой с произвольным распределением массы
Минаков, А.А.; Васильев, С.А.; Рабинович, Л.М.
В работе рассмотрена фокусировка излучения протяженного нестационарного источника полем тяготения галактики с произвольным распределением массы. Показано, что в результате линзового эффекта происходит сложная деформация кривых блеска изображений источника, формируемых гравитационной линзой. Величина деформаций зависит как от характерных параметров распределения массы внутри линзы, так и от параметров источника излучения (линейный размер излучающей области и ее положение относительно критических кривых линзы, длительность импульса). Для получения численных оценок, в качестве примера, была рассмотрена модель гравитационной линзы Q2237+0305, состоящая из компактного массивного ядра и протяженного дискового компонента.; У роботі розглянуто фокусування випромінювання подовженого нестаціонарного джерела полем тяжіння галактики з довільним розподілом маси. Показано, що у результаті лінзового ефекту відбувається складна деформація кривих блиску зображень джерела, які формуються гравітаційною лінзою. Величина деформацій залежить як від характерних параметрів розподілу маси усередині лінзи, так і від параметрів джерела випромінювання (лінійний розмір ділянки, яка випромінює, та її розташування відносно критичних кривих лінзи, тривалість імпульсу). Для одержання кількісних оцінок, як приклад розглянута модель гравітаційної лінзи Q2237-0305, яка складається із компактного масивного ядра та подовженого дискового компонента.; Peculiarities of focusing the radiation of a source extended in space and variable in time, in the gravitational field of a galaxy with an arbitrary mass distribution are examined. The effect of lensing is shown to result in a complicated deformation of lightcurves of the source images, formed by the gravitational lens. The amount of deformation depends both on the typical parameters of mass distribution inside the lens, and on the source parameters such as the linear dimension of the emitting region and its location with respect to the lens critical curves as well as the impulse duration. To derive the numerical estimates, a model of Q2237+0305 has been investigated as an example consisting of a compact massive nucleus and an extended disc component.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2001 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122231</guid>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Нестационарная теория магнетронов на пространственной гармонике с холодным катодом</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122230</link>
<description>Нестационарная теория магнетронов на пространственной гармонике с холодным катодом
Ваврив, Д.М.; Сосницкий, С.В.
Предложена нестационарная теория магнетронов на пространственной гармонике с холодным катодом. Ключевым моментом при выводе математической модели магнетрона является применение эквивалентной схемы колебательной системы магнетрона в виде замкнутой цепочки связанных нелинейных осцилляторов. Представление колебательной системы магнетрона в виде эквивалентной схемы описывает все моды типа TEn1 с учетом образования дублетов, а также позволяет изучать нестационарные процессы.; Запропоновано нестаціонарну теорію магнетронів на просторовій гармоніці з холодним катодом. Ключовим моментом при виводі математичної моделі магнетрона було використання еквівалентної схеми коливальної системи магнетрона у вигляді замкненого ланцюжка зв'язаних нелінійних осциляторів. Уявлення коливальної системи магнерона у вигляді еквівалентної схеми описує усі моди типу TEn1 з урахуванням утворення дублетів, а також дозволяє вивчати нестаціонарні процеси.; The non-stationary theory for modeling the space-harmonic magnetrons with cold secondaryemission cathode is proposed. The principal idea of the magnetron mathematical model derivation is usage of the equivalent circuit of the magnetron cavity being a closed chain of coupled nonlinear resonators. The representation of the magnetron cavity by the equivalent circuit describes all the modes of the type with account of the doublet appearance, and allows, too, to examine the non-stationary processes.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2001 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122230</guid>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Спорадическое радиоизлучение Юпитера. Мультимасштабные динамические спектры</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122229</link>
<description>Спорадическое радиоизлучение Юпитера. Мультимасштабные динамические спектры
Рябов, Б.П.
В новых радионаблюдениях Юпитера в 1998-2000 гг. в диапазоне 10ё40 МГц использовалась антенна УТР-2 совместно с акусто-оптическим спектрографом (АОС) c f-t разрешением 15 кГц – 5 мс и свиппирующим анализатором спектра. Получены обзорные динамические спектры бурь S-излучения и значительное количество новых высокочувствительных динамических спектров S-всплесков тонкой структуры в сплошном частотном диапазоне от 10 до 30 МГц. Рассмотрен процесс формирования асимметричного конуса S-излучения. Исследованы спектральные детали с пятью характерными частотно-временными масштабами от часов до миллисекунд. Рассмотрен ряд физических аспектов, связанных с формированием спектров S-всплесков сложной формы. Многие всплески показывают характерные черты самоподобных изображений с различным масштабом на частотно-временной плоскости.; У нових радіоспостереженнях Юпітера у 1998-2000 рр. в діапазоні 10ё40 МГц використовувалася антена УТР-2 разом з акусто-оптичним спектрографом (АОС) з f-t розділенням 15 кГц – 5 мс та свіппуючим аналізатором спектра. Отримано оглядові динамічні спектри бурь S-сплесків тонкої структури у суцільному частотному діапазоні від 10 до 30 МГц. Розглянуто процес формування асиметричного конуса S-випромінювання. Досліджено спектральні деталі з п’ятьма характерними частотно-часовими масштабами від годин до мілісекунд. Розглянуто низку фізичних аспектів, пов’язаних з формуванням спектрів S-сплесків складної форми. Багато сплесків показують характерні риси самоподібних зображень з різним масштабом на частотно-часовій площині.; The new Jupiter observations of 1998-2000 years were carried out in frequency range of 10¸40 MHz with UTR-2 array, the acousto-optical spectrograph from Nancay (France), and sweeping hp spectrum analyzer. We have obtained the overall time S-burst storm dynamic spectra as well as fine structured, highest sensitivity dynamic spectra of S-bursts in the 10 ¸ 30 MHz continuous frequency range. The spectrum details of five characteristic f-t scale from hours to milliseconds were investigated. The process formation of the asymmetric S-emission cone and some physical aspects joined with complicated spectral images were considered. Many complicated S-bursts demonstrate the features of apparent self-similarity with different f-t scale.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2001 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122229</guid>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Декаметровое радиоизлучение вспыхивающих красных карликовых звезд</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122228</link>
<description>Декаметровое радиоизлучение вспыхивающих красных карликовых звезд
Абранин, Э.П.; Алексеев, И.Ю.; Базелян, Л.Л.; Браженко, А.И.; Гершберг, Р.Е.; Лисаченко, В.Н.; Шаховская, Н.И.
Представлены результаты наблюдений спорадического декаметрового радиоизлучения вспыхивающих красных карликовых звезд, которые проводились на радиотелескопе УТР-2 в период с 1986 по 1995 г. Радионаблюдения вспыхивающих звезд в ДКМ диапазоне сопровождались оптическими наблюдениями в U-полосе в Крымской астрофизической обсерватории. Для поиска всплесков звездного происхождения в условиях высокого уровня природных и техногенных помех использовались различные критерии, основанные на анализе спектральных, пространственных и временных особенностей сигналов, регистрировавшихся в ходе наблюдений. В 1992 г. при наблюдениях звезды EV Lac были обнаружены четыре всплеска, которые с высокой вероятностью имеют звездное происхождение. Яркостные температуры их источников Tb ≈ 10¹⁸ K. Обсуждаются возможные механизмы возникновения таких высоких яркостных температур.; Представлені результати спостережень спорадичного декаметрового радіовипромінювання спалахуючих червоних карликових зірок, що проводилися на радіотелескопі УТР-2 у період з 1986 по 1995 р. Радіоспостереження спалахуючих зірок в ДКМ діапазоні супроводжувались оптичними спостереженнями в U-смузі у Кримській астрофізичній обсерваторії. Для пошуку сплесків зоряного походжения в умовах високого рівня природних і техногенних завад використовувалися різні критерії, засновані на аналізі спектральних, просторових і часових особливостей сигналів, що реєструвались в ході спостережень. В 1992 р. під час спостережень зірки EV Lac були виявлені чотири сплески, які з високою імовірністю мають зоряне походження. Яскравісні температури їхніх джерел Tb ≈ 10¹⁸ K. Обговорюються можливі механізми виникнення таких високих яскравісних температур.; Observation of DKM sporadic radio emission from red dwarf flare stars during period from 1986 to 1995 is presented. DKM observation of flare stars is accompanied by optical observations in U-band in the Crimean Astrophysical Observatory. As a result of high level of interference the search of star bursts was carried out by means of different criteria founded on the analysis of spectral, spatial and temporal features of the registered signals. In 1992 during observation of the star EV Lac four bursts were detected which are with high probability the star bursts. A brightness temperature of these radio bursts was about 10¹⁸ K. Some possible mechanisms of origin of such brightness temperature are discussed.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2001 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/122228</guid>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
