http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110425 Sun, 05 Apr 2026 19:30:38 GMT 2026-04-05T19:30:38Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/328893/ http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110425 http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112865 Вплив заміщення йонів Ніклю немагнетними йонами Кадмію на структурні і оптичні властивості фериту ніклю Бушкова, В.С.; Остафійчук, Б.К.; Яремій, І.П.; Мохнацький, М.Л. В даній роботі порошки нікель-кадмійових феритів було синтезовано методою золь—ґель за участю автогоріння. Після проходження процесу автогоріння одержано однофазний ферит NiFe₂O₄ з кубічною структурою шпінелі просторової групи Fd3m. Порошки феритів, що містять йони заміщення, мали додаткові фази оксидів NiO, CdO та α-Fe₂O₃. Після випалу за температури у 900°C протягом 3 годин було одержано монофазні порошки. Виявлено, що середній розмір областей когерентного розсіяння однофазних порошків знаходиться в діяпазоні 42—61 нм. Встановлено, що параметр ґратниці зі збільшенням вмісту йонів Cd²⁺ зростає. Вивчено оптичні властивості порошків феритів залежно від ступеня заміщення йонів Ніклю на йони Кадмію. Завдяки аналізі спектрів поглинання виявлено, що для всіх досліджуваних порошків Ni—Cd-феритів притаманний прямий дозволений перехід електронів із валентної зони в зону провідности. Показано, що оптична ширина забороненої зони збільшується з ростом концентрації йонів Кадмію в складі феритів і знаходиться в межах 1,91—2,56 еВ.; В данной работе порошки никель-кадмиевых ферритов были синтезированы с помощью метода золь—гель с участием автогорения. После прохождения процесса автогорения получен однофазный феррит NiFe₂O₄ с кубической структурой шпинели пространственной группы Fd3m. В порошках ферритов, содержащих немагнитные ионы замещения, имелись дополнительные фазы оксидов NiO, CdO и α-Fe₂O₃. После обжига при температуре 900°C в течение 3 часов получены монофазные порошки. Выявлено, что средний размер областей когерентного рассеяния однофазных порошков находится в диапазоне 42—61 нм. Установлено, что параметр решётки с увеличением содержания ионов Cd²⁺ растёт. Изучены оптические свойства порошков ферритов в зависимости от степени замещения ионов никеля на ионы кадмия. Посредством анализа спектров поглощения выявлено, что для всех исследуемых порошков Ni—Cd-ферритов присущ прямой разрешённый переход электронов из валентной зоны в зону проводимости. Показано, что оптическая ширина запрещённой зоны увеличивается с ростом концентрации ионов кадмия в составе ферритов и находится в пределах 1,91—2,56 эВ.; In this study, powders of nickel—cadmium ferrites are synthesised using sol—gel technology and autocombustion (SGA method). After completing the process of autocombustion, a single-phase NiFe₂O₄ powder is obtained with a spinel cubic structure of space group Fd3m. In the ferrite powders, containing substituting nonmagnetic ions, additional phases of the NiO, CdO and α-Fe₂O₃ oxides are also enclosed. After burning at a temperature of 900°C for 3 hours, the monophase powders are obtained. The average size of coherent scattering regions of monophase powders is found to be in the range of 42—61 nm. As shown, the lattice parameter increases with increasing content of Cd²⁺ ions. The optical properties of ferrite powders are studied depending on the degree of substitution of nickel ions with the cadmium ones. As a result of analysis of the absorption spectra, it is revealed that, for all investigated powders, the allowed direct transition of electrons from the valence band to the conduction band is inherent. As shown, the optical band gap increases with increasing concentration of cadmium ions in the ferrite structure, and it is in the range of 1.91 to 2.56 eV. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112865 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112863 Особенности формирования кристаллографической текстуры и остаточных напряжений в титановом сплаве ВТ22 после комплексного воздействия интенсивной термомеханической обработки и скоростного нагрева Карасевская, О.П.; Марковский, П.Е.; Антонюк, С.Л.; Гавриш, И.М. Методами рентгеновского дифракционного анализа проведено исследование процессов формирования кристаллографической текстуры, остаточных макро- и микронапряжений в титановом сплаве ВТ22 при интенсивной пластической деформации ковкой—прокаткой, последующем скоростном нагреве и формировании головки болта. Установлено, что в разных слоях возникают различные, как по величине, так и по знаку, остаточные напряжения. При этом в β-фазе деформация происходит главным образом по плоскостям {110}, а в α-фазе, которая выделяется внутри β-зёрен непосредственно в процессе интенсивной деформации, в пластическое течение вовлекаются все системы скольжения. В результате в β-фазе образуется острая кристаллографическая текстура, в которой объединяются текстуры, характерные для двух разных типов деформации – ковки и прокатки. При последующем скоростном нагреве и деформации для формирования головки болта тип и характер кристаллографической текстуры остаются неизменными, но её острота в β-фазе уменьшается, а в α-фазе возрастает, что можно объяснить увеличением доли α-фазы в объёме сплава и её большим вовлечением в пластическую деформацию.; Методами рентґенівської дифракційної аналізи проведено вивчення процесів формування кристалографічної текстури, залишкових макро- і мікронапружень у титановому стопі ВТ22 при інтенсивній пластичній деформації куванням—прокатуванням, наступному швидкісному нагріванні і формуванні головки болта. Встановлено, що в різних шарах виникають різні, як за величиною, так і знаком, залишкові напруження. При цьому в β-фазі деформація проходить головним чином по площинах {110}, а в α-фазі, яка виділяється всередині β-зерен безпосередньо в процесі інтенсивної деформації, пластична течія проходить по всіх системах ковзання. В результаті в β-фазі формується гостра кристалографічна текстура, яка поєднує текстури, характерні для двох різних типів деформації – кування та прокатування. При наступному швидкісному нагріванні та деформації для формування головки болта тип і характер кристалографічної текстури залишаються незмінними, проте її гострота в β-фазі зменшується, а в α-фазі зростає, що можна пояснити збільшенням частки α-фази в об’ємі стопу та її більшим залученням у пластичну деформацію.; Formation of crystallographic texture, residual macro- and microstresses during intensive hot deformation with forging—rolling of titanium VT22 alloy followed by rapid heating and forming of bolt head is studied using X-ray diffraction analysis. As established, the residual stresses of different signs and magnitudes appear in different layers depending on distance from the surface. Plastic deformation in β-phase takes place mainly in {110} planes, while, in α-phase precipitated during intensive deformation, plastic flow is coming through all slip systems. As a result, sharp crystallographic texture of β-phase is formed and combines two types of texture produced by two different kinds of deformation forging and rolling. Subsequent rapid heating followed by forming of bolt head and deformation does not change type of crystallographic texture, but its sharpness is decreased in β-phase and increased in α-phase. The last one can be associated with increase of the α-phase volume fracture and, conformably, its wider involvement into deformation process. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112863 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112862 Модель процесса уплотнения пористого порошкового упруго-вязкого материала при электроспекании Райченко, А.И. Изучается процесс электроспекания компакта в терминах теоретической макрореологии. Компактом является упруго-вязкое тело Кельвина— Фогта. Основа исследования – второй закон Ньютона (связь импульса с изменением количества движения). Выведено уравнение уплотнения при электроспекании упруго-вязкого компакта. Его исследование показало, что увеличение плотности тока интенсифицирует уплотнение вследствие более сильного понижения вязкости, чем упругости, при электротермии.; Досліджується процес електроспікання компакту в термінах теоретичної макрореології. Компактом є пружньо-в’язке тіло Кельвіна—Фогта. Основа дослідження – другий Ньютонів закон (зв’язок імпульсу зі зміною кількости руху). Виведено рівняння ущільнення при електроспіканні пружньо-в’язкого компакту. його дослідження показало, що збільшення густини струму інтенсифікує ущільнення внаслідок більш сильного зниження в’язкости, ніж пружности, при електротермії.; An electric sintering process is studied in the theoretical macrorheology terms. A compact is the Kelvin—Voigt elastic-viscous body. The basis of the study is Second Newton’s law (momentum equation). The constitutive equation of densification of an elastic-viscous compact at electric sintering is deduced. Investigation shows that the increase in current density at electrothermics intensifies the compaction due to stronger reduction of viscosity than elasticity. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112862 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112861 Вплив дисперсности частинок йодиду міді на електрофізичні властивості композитів на основі поліхлортрифторетилену Мазуренко, Р.В.; Махно, С.Н.; Гуня, Г.М.; Горбик, П.П. Досліджено електрофізичні властивості в надвисокочастотному діяпазоні та на низьких частотах за кімнатної температури композитів CuI—поліхлортрифторетилен (ПХТФЕ). Виявлено, що полімерні композити, які містять нанорозмірний йодид міді, мають майже в два рази вищі значення комплексної діелектричної проникности та електропровідности в порівнянні з системою, яка містить мікронний CuI.; Исследованы электрофизические свойства в сверхвысокочастотном диапазоне и на низких частотах при комнатной температуре нанокомпозитов CuI—полихлортрифторэтилен (ПХТФЭ). Обнаружено, что полимерные композиты, которые содержат наноразмерный йодид меди, имеют почти в два раза более высокие значения комплексной диэлектрической проницаемости и электропроводности по сравнению с системой, которая содержит микронный CuI.; The electrophysical properties of the CuI—polychlorotrifluoroethylene nanocomposites are studied in the microwave and low-frequency ranges at a temperature of 295 K. As shown, the polymer composites containing nanosize copper iodide have higher values of the complex permittivity and conductivity twice as high in comparison with a system containing micron CuI. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112861 2016-01-01T00:00:00Z