<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Металлофизика и новейшие технологии, 2015, № 07</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110390</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 20 Apr 2026 01:51:58 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-20T01:51:58Z</dc:date>
<image>
<title>Металлофизика и новейшие технологии, 2015, № 07</title>
<url>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/bitstream/id/328748/</url>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110390</link>
</image>
<item>
<title>Влияние импульсного лазерного излучения на состав поверхностных слоёв титанового сплава ВТ6</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112270</link>
<description>Влияние импульсного лазерного излучения на состав поверхностных слоёв титанового сплава ВТ6
Васильев, М.А.; Ченакин, С.П.; Нищенко, М.М.; Яценко, Л.Ф.
Методом рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии исследован состав приповерхностного слоя титанового сплава ВТ6 после импульсной лазерной (Nd:YAG) обработки на воздухе. Полученные данные свидетельствуют об интенсивном окислении поверхности с образованием слоя, содержащего смесь оксидов ТіО₂, Ті₂О₃, Al₂O₃, VO₁₊x и поверхностные карбиды Ti—C, Al—C, V—C. Установлено, что лазерное облучение сплава ВТ6 на воздухе приводит к существенному изменению поверхностного электрохимического потенциала сплава в растворе искусственной слюны, обусловленному повышением коррозионной стойкости модифицированной поверхности.; Методою Рентґенової фотоелектронної спектроскопії досліджено склад приповерхневого шару титанового стопу ВТ6 після імпульсного лазерного (Nd:YAG) оброблення на повітрі. Одержані дані свідчать про інтенсивне окиснення поверхні з утворенням шару, що містить суміш оксидів ТіО₂, Ті₂О₃, Al₂O₃, VO₁₊x і поверхневі карбіди Ti—C, Al—C, V—C. Встановлено, що лазерне опромінення стопу ВТ6 на повітрі спричиняє істотну зміну поверхневого електрохімічного потенціялу в розчині штучної слини, що зумовлено підвищенням корозійної стійкости модифікованої поверхні.; X-ray photoelectron spectroscopy is applied to study the composition of the surface layer of a titanium Ti—6Al—4V alloy after pulsed (Nd:YAG) laser treatment in air. The obtained data provide evidence of intensive oxidation of the surface with formation of a layer containing a mixture of ТіО₂, Ті₂О₃, Al₂O₃ oxides and surface Ti—C, Al—C, V—C carbides. The laser irradiation of the Ti—6Al—4V alloy in air is revealed to give rise to a significant change of the electrochemical surface potential in a solution of artificial saliva caused by improvement of corrosion resistance of the modified surface.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112270</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Кинематика твёрдой частицы, разгоняемой потоком газа в сверхзвуковом сопле, и деформационное упрочнение обработанной поверхности</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112269</link>
<description>Кинематика твёрдой частицы, разгоняемой потоком газа в сверхзвуковом сопле, и деформационное упрочнение обработанной поверхности
Долматов, А.И.; Сергеев, С.В.; Курин, М.А.; Воронько, В.В.; Лоза, Т.В.
Работа посвящена решению актуальной задачи определения скорости твёрдой частицы в сопле Лаваля и за его пределами аналитическими методами. Одним из важнейших критериев эффективности, характеризующим любой технологический процесс, в основе которого лежит контакт высокоскоростной частицы с подложкой, является кинетическая энергия частицы, а также её важнейшая составляющая – скорость. С целью получения удобной аналитической зависимости для расчёта скорости частицы по каналу сопла введён параметр, который описывает ускорение газового потока в сопле. Установлена зависимость скорости частицы в канале сопла Лаваля от параметров газового потока и частицы (плотность и диаметр). На основании теоретических исследований кинематики частицы, разгоняемой потоком газа в сопле, получены выражения, которые дают возможность выполнить расчёт скорости и энергий частицы при столкновении с подложкой. Представлены зависимости энергий частицы на выходе из сопла от скорости истечения газа и диаметра частицы. Рассмотрено влияние параметров обработки на характеристики деформационного упрочнения материала поверхности.; Роботу присвячено вирішенню актуальної задачі визначення швидкости твердої частинки у Лавалевому соплі та за його межами аналітичними методами. Одним з найважливіших критеріїв ефективности, що характеризує будь-який технологічний процес, в основі якого лежить контакт високошвидкісної частинки з підложжям, є кінетична енергія частинки, а також її найважливіша складова – швидкість. З метою одержання зручної аналітичної залежности для розрахунку швидкости частинки по каналу сопла введено параметер, який описує прискорення газового потоку в соплі. Встановлено залежність швидкости частинки в каналі Лавалевого сопла від параметрів газового потоку і частинки (густина і діяметер). На підставі теоретичних досліджень кінематики частинки, що розганяється потоком газу в соплі, одержано вирази, які уможливлюють виконати розрахунок швидкости й енергій частинки при зіткненні з підложжям. Представлено залежності енергій частинки на виході з сопла від швидкости витікання газу і діяметра частинки. Розглянуто вплив параметрів оброблення на характеристики деформаційного зміцнення матеріялу поверхні.; This investigation is concerned with an actual problem of determining the velocity of the solid particles inside and outside convergent-divergent (Laval) nozzle by analytical methods. The kinetic energy of a particle and its most important component–velocity are the most important performance criteria, which characterise any process, based on the high-speed particle contact with the substrate. Parameter, which describes the acceleration of the gas flow in the nozzle outfall, is introduced to obtain analytical dependence for easy calculation of the speed of the particles in nozzle. The dependence of particle velocity in the channel of Laval nozzle on parameters of gas flow and particles (density and diameter) is defined. The equations are obtained, which make it possible to calculate the particle velocity and energy upon collision with the substrate on the basis of theoretical studies of kinematics of particles being accelerated in the nozzle gas flow. The dependences of particle energy at the nozzle outfall on speed of gas flow and particle diameter are presented. The influence of processing parameters on the work hardening performances of the material surface is discussed.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112269</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Наноструктурування поверхні гетероепітаксіальної плівки CdHgTe методом йонної імплантації Ag⁺</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112268</link>
<description>Наноструктурування поверхні гетероепітаксіальної плівки CdHgTe методом йонної імплантації Ag⁺
Удовицька, Р.С.
Представлено результати систематичних досліджень впливу структурних змін на механічні характеристики поверхні гетероепітаксійної структури кадмій—ртуть—телур (КРТ), одержаної методою йонної імплантації Ag⁺. Методою Рентґенової дифрактометрії вивчаються характеристики порушеного шару гетероструктур Ag₂O/CdHgTe/CdZnTe. Визначено, що домішка (срібло) розташовується переважно в приповерхневій області епітаксійного шару завтовшки у ≅ 0,1 мкм, причому максимального значення у ≅ 10²⁴ м⁻³ концентрація йонів досягає на глибині у ≅ 0,05 мкм. Обговорюється природа і роль механічної напруги леґованого шару і вплив деформацій на перерозподіл введеної домішки і дефектів. Розглядається ґенерація механічних напружень у твердому розчині CdHgTe, що виникають при імплантаційному введенні домішкових йонів срібла, як джерело трансформації дефектно-домішкової структури та зміни мікроструктури поверхні гетероепітаксійної плівки вузькозонного напівпровідника. Встановлено, що ефект деформаційного втягування домішки за рахунок дилятаційного ефекту може відігравати помітну роль при формуванні профілю розподілу домішки. Із застосуванням програмного пакета TRIM_2008 були розраховані значення концентрації імплантату С(z), які використовувалися для подальшого розрахунку максимальних за величиною механічних напружень. Також визначено зміни відносної мікротвердости η досліджуваних зразків. Аналіз структурних змін приповерхневого шару імплантованих сріблом зразків КРТ виконувався XRD-методикою у ковзній конфіґурації (GI XRD) при куті ковзання у 1°. Для даного матеріялу в дифракційну картину (GI XRD) дають внесок приповерхневі області на глибині до 400 нм. Для визначення розмірів дефектів було побудовано та проаналізовано розподіл інтенсивности дифузного розсіяння в напрямку qх. Для зразка після імплантації сріблом відбувається звуження области Хуанєвого розсіяння порівняно з вихідним зразком.; Представлены результаты систематических исследований структурных и механических характеристик поверхности гетероэпитаксиальной структуры кадмий—ртуть—теллур (КРТ), полученной методом ионной имплантации Ag⁺. Методом рентгеновской дифрактометрии изучались характеристики нарушенного слоя гетероструктур Ag₂O/CdHgTe/CdZnTe. Было определено, что примесь (серебро) располагается преимущественно в приповерхностной области эпитаксиального слоя толщиной ≅ 0,1 мкм, причём максимального значения ≅ 10²⁴ м⁻³ концентрация ионов достигает на глубине ≅ 0,05 мкм. Обсуждается природа и роль механического напряжения легируемого слоя и влияние деформаций на перераспределение введённой примеси и дефектов. Рассматривается генерация механических напряжений в твёрдом растворе CdHgTe, возникающих при имплантационном введении примесных ионов серебра, как источник трансформации дефектно-примесной структуры и изменения микроструктуры поверхности гетероэпитаксиальной плёнки узкозонного полупроводника. Установлено, что эффект деформационного втягивания примеси за счёт дилатационного эффекта может играть заметную роль при формировании профиля распределения примеси. С применением программного пакета TRIM_2008 были рассчитаны значения концентрации имплантата C(z), которые использовались для дальнейшего расчёта максимальных по величине механических напряжений. Также определены изменения относительной микротвёрдости η исследуемых образцов. Анализ структурных изменений приповерхностного слоя имплантированных серебром образцов КРТ выполнялся по XRD-методике в скользящей конфигурации (GI XRD) при угле скольжения 1°. Для данного материала в дифракционную картину (GI XRD) дают вклад приповерхностные области на глубине до 400 нм. Для определения размеров дефектов было построено и проанализировано распределение интенсивности диффузного рассеяния в направлении qx. Для образца после имплантации серебром происходит сужение области хуаневского рассеяния по сравнению с исходным образцом.; Structural and mechanical characteristics of the damaged layer of heteroepitaxial Ag₂O/CdHgTe/CdZnTe structures after implantation of silver ions are presented within the scope of systematic X-ray diffraction investigations. Nature and role of mechanical stress of doping layer and the impact of strain on the redistribution of introduced impurities and defects are discussed. The generation of mechanical stresses in the CdHgTe (MCT) solid solution arising from the implantation introduction of impurity silver ions is considered as a source of transformation of defect—impurity structures and changes in the microstructure of the heteroepitaxial narrow-gap semiconductor film surface. As revealed, the effect of deformation retraction of impurities caused by dilatational effect may play a prominent role in formation of the impurity distribution profile. With application of the TRIM_2008 software package, the concentration values of implanted ions, C(z), are calculated and used for further calculation of the maximal mechanical stresses. As determined, the silver admixture is mainly located in the surface region of epitaxial layer with the thickness of ≅ 0.1 μm, and the maximum of ion concentration (≅ 10²⁴ м⁻³) is achieved at the depth of ≅ 0.05 μm. Changes in relative microhardness of samples, η, are investigated as well. Analysis of structural changes in the surface layer of silver-implanted MCT-samples is performed by the XRD method in sliding configuration (GI XRD) at the grazing angle of 1°. For this material, near-surface region up to 400 nm contributes in the diffraction pattern. To determine the size of defects, intensity distribution of diffuse scattering in the qx direction is reconstructed and analysed. With the increase of the defects’ size, the narrowing of Huang-scattering domain is observed for the sample after silver implantation in comparison with the initial sample.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112268</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Особенности термодинамических процессов на контактных поверхностях многокомпонентных нанокомпозитных покрытий с иерархическим и адаптивным поведением</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112267</link>
<description>Особенности термодинамических процессов на контактных поверхностях многокомпонентных нанокомпозитных покрытий с иерархическим и адаптивным поведением
Погребняк, А.Д.; Дядюра, К.А.; Гапонова, О.П.
На основе термодинамики неравновесных процессов рассмотрено формирование многофункциональных свойств многокомпонентных нанокомпозитных покрытий с иерархическим и адаптивным поведением.; На основі термодинаміки нерівноважних процесів розглянуто формування багатофункціональних властивостей багатокомпонентних нанокомпозитних покриттів з ієрархічною й адаптивною поведінкою.; The formation of multifunctional properties of multicomponent nanocomposite coatings with the hierarchical and adaptive behaviour is considered on the basis of nonequilibrium thermodynamics.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/112267</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
