http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98349 2026-04-07T04:38:33Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125772 Титульная страница и содержание 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98444 Влияние различных видов деформации на физико-механические свойства ГПУ- и ГЦК-металлов и сплавов Калиновский, В.В.; Лазарева, М.Б.; Малыхин, Д.Г.; Мац, А.В.; Оковит, В.С.; Соколенко, В.И.; Чиркина, Л.А. Представлен обзор о влиянии различных видов деформации с отличающимися эпюрами напряжений (прокаткой, волочением, деформацией в условиях всестороннего сжатия методом квазигидроэкструзии (КГЭ) и последовательного сочетания волочения и КГЭ при 77 К и 300 К) на разные физико-механические свойства металлов и сплавов: ГПУ (Hf, Zr, Ti) и ГЦК (Al–Mg–Li, аустенитная сталь 06Х16Н15М3Б). Показаны отличия уровня прочности, скорости накопления деформационных дефектов и характера анизотропии их распределения в объёме деформированного материала после волочения, прокатки и КГЭ. На примере стали 06Х16Н15М3Б установлена целесообразность использования последовательного сочетания деформации волочением и квазигидроэкструзией для более существенного повышения прочности стали, чем после каждого отдельно взятого вида деформации. Обнаружено снижение энергии дефекта упаковки титана, т.е. расщепление дислокаций в результате деформирования в условиях всестороннего сжатия на 25% при 77 К и 300 К. Установлено аномальное увеличение модуля сдвига после деформации титана в условиях всестороннего сжатия. Обсуждаются механизмы влияния различных видов деформации на физико-механические свойства металлов и сплавов.; Представлено огляд впливу різних видів деформації з відмінними епюрами напруг (вальцюванням, волочінням, деформацією в умовах всебічного стиснення методою квазигідроекструзії (КГЕ) та послідовним поєднанням волочіння і КГЕ при 77 К та 300 К) на різні фізико-механічні властивості металів і стопів: ГЩП (Hf, Zr, Ti) та ГЦК (Al–Mg–Li, аустенітна криця 06Х16Н15М3Б). Показано відмінності рівня міцности, швидкости накопичення деформаційних дефектів і характеру анізотропії їх розподілу в об’ємі деформованого матеріялу після волочіння, прокатки та КГЕ. На прикладі сталі 06Х16Н15М3Б встановлено доцільність використання послідовного поєднання деформації волочінням і квазигідроекструзією для більш істотного підвищення міцности криці, ніж після кожного окремо взятого виду деформації. Виявлено зниження енергії дефекту пакування титану, тобто розщеплення дислокацій в результаті деформування в умовах всебічного стиснення на 25% при 77 К та 300 К. Встановлено аномальне збільшення модулю зсуву після деформації титану в умовах всебічного стиснення. Обговорюються механізми впливу різних видів деформації на фізико-механічні властивості металів і стопів.; We present an overview of the influence of different types of deformation with different stress distributions (rolling, drawing, deformation by hydrostatic compression method of quasi-hydroextrusion (QHE) and sequential combination of drawing and QHE at 77 K and 300 K on different physical and mechanical properties of metals and alloys: h.c.p. (Hf, Zr, Ti) and f.c.c. (Al–Mg–Li, 06Х16Н15М3B austenitic steel). The differences in the level of strength, the rate of accumulation of deformation defects, and the anisotropy of their distribution within the bulk of deformed material after drawing, rolling, and QHE are revealed. For the 06Kh16N15M3B steel as an example, we established the reasonability to use a sequence of a combined deformation by drawing with quasi-hydroextrusion for a significant increase in the strength of steel, than that after each individual type of deformation. We revealed the 25%-lowering of the stacking fault energy of titanium, i.e. splitting of dislocations due to the deformation under the uniform compression at 77 K and 300 K. The abnormal increase in shear modulus after the deformation of titanium by hydrostatic compression is revealed. Finally, we discuss the mechanisms of the influences of different types of deformation on mechanical properties of metals and alloys. 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98443 Макроскопическая физика пластической деформации металлов Зуев, Л.Б. Рассмотрены закономерности, определяющие развитие локализованной пластической деформации твёрдых тел. При анализе характеристик локализованного пластического течения металлов, неметаллов и горных пород обнаружена корреляция произведений масштабов и скоростей процессов упругой и пластической деформаций. На этом основании высказана гипотеза о причинной взаимосвязи упругой и пластической составляющих деформации и введён упругопластический инвариант деформации, играющий роль основного уравнения развиваемой автоволновой модели пластичности. Предложены автоволновой и квазичастичный варианты описания явления локализованной пластичности.; Розглянуто закономірності, що визначають розвиток локалізованої пластичної деформації твердих тіл. При аналізі характеристик локалізованої пластичної плинности металів, неметалів і гірських порід виявлено кореляцію добутків масштабів і швидкостей процесів пружньої та пластичної деформацій. На цій підставі висловлено гіпотезу про причинний взаємозв’язок пружньої та пластичної складових деформації і введено пружньопластичний інваріянт деформації, що виконує роль основного рівняння розвинутого автохвильового моделю пластичности. Запропоновано автохвильовий і квазичастинковий варіянти опису явища локалізованої пластичности.; The localized plastic deformation and the law-like regularities underlying its development in solids are considered. The characteristic features of localized plasticity are analysed for a wide series of materials, i.e. metals, non-metals, and rocks. Thus, a correlation is established between the products of scales and process rates for the elastic and plastic deformations. It is favourable ground for hypothesizing causal links between the elastic and plastic deformations by introducing an elastic–plastic invariant, which is the master equation of the autowave plasticity model being developed. It is proposed that localized plasticity phenomena have to be described within the scope of the autowave and quasi-particle approaches. 2015-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/98442 Hysteresis Phenomena and Their Modelling in Martensitic Transformation Thermodynamics Likhachev, O.A.; Koval, Yu.M. In the present review paper, we show that a successful description of the irreversible evolution of macroscopic variables during the martensitic transformations caused by hysteresis is possible with using a special type of differential equations with the temperature-dependent coefficient depending only on the main hysteresis loop shape. These equations make it possible to predict the macroscopic volume fraction evolution for an arbitrary temperature change process including the partial subloops. For this aim, one should know only the information about the temperature behaviour for transformation paths representing the main hysteresis loop. The present model is practically applied and experimentally confirmed for martensitic transformation in CuZnAl alloy.; В данной обзорной статье показано, что успешное описание необратимой эволюции макроскопических переменных, обусловленной гистерезисом в процессе мартенситных превращений, возможно путём использования дифференциальных уравнений специального типа с температурнозависимыми коэффициентами, которые определяются исключительно формой основной петли гистерезиса. Эти уравнения дают возможность предсказывать эволюцию макроскопической фракции мартенсита для произвольного процесса изменения температуры, включая частичные петли мартенситного превращения. Для этого необходимо знать лишь её поведение на основной петле гистерезиса. Указанная модель практически применена и экспериментально проверена для случая мартенситного превращения в сплаве CuZnAl.; У даній оглядовій статті показано, що успішний опис незворотньої еволюції макроскопічних змінних, зумовленої гістерези в процесі мартенситних перетворень, є можливим при використанні диференційних рівнянь спеціяльного типу з температурозалежними коефіцієнтами, що визначаються виключно формою основної петлі гістерези. Ці рівняння дають можливість передбачати еволюцію макроскопічної частки мартенситу для довільного процесу зміни температури, включаючи часткові петлі мартенситного перетворення. Для цього потрібно знати лише її температурну залежність для основної петлі гістерези. Зазначений модель практично застосовано та експериментально перевірено для випадку мартенситного перетворення у стопі CuZnAl. 2015-01-01T00:00:00Z