http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90815 2026-04-23T16:36:25Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92851 Національна парадигма культури в умовах глобалізації інформаційного простору: досвід наукової діяльності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Яковлев, О.В. У статті аналізується наукова діяльність Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв в аспекті нової національної парадигми культури в умовах світової глобалізації та інтеграції України в європейський інформаційний простір. Представлена міжнародна співпраця кафедри теорії, історії культури і музикознавства з європейськими інституціями в контексті обміну культурною спадщиною минулого через сучасні засоби інформації. В якості прикладів наводиться презентація в електронному середовищі українських книжкових раритетів: «Апостол» (Львів. 1574 р.), нотні рукописи ірмологіонів, хорові концерти А. Веделя.; В статье анализируется научная деятельность Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств в аспекте новой национальной парадигмы культуры в условиях мировой глобализации и интеграции Украины в европейское информационное пространство. Представлено международное сотрудничество кафедры теории, истории культуры и музыковедения с европейскими институциями в контексте обмена культурным наследием прошлого через современные средства информации. В качестве примеров приводится презентация в электронном пространстве украинских книжных раритетов: «Апостол» ( Львов, 1574 г.), рукописные нотные ирмологионы, хоровые концерты А. Веделя.; Ways and forms of scientific experience in the National Academy of Managerial Personnel of Culture and Art are represented in the article, are defined international aspects and problems of humanitarian strategies as one of the most important factors of cultural intergration in a globalized information space. International activity of the department of the theory, history of culture and musicology, cultural dialogue between Ukraine and Europe is represented. Presentation of Ukrainian old printed book and music manuscrips of the orthodox church in the digital space is given. The article gives foundation of studying of national cultural paradigm phenomenon and its specific for modern Ukrainian culture. The historical–cultural reconstruction of the process of the development of Ukrainian book heritage is carried out on the basis of studying and generalization of archive sources, the most part of which was introduced to the scientific use for the first time. The role of archive and book sources as the significant pointer of the development of culturological process of the Ukrainian Renaissance of 21th century is founded out. The expediency of using book publishing of 1920ies years in the modern socio–cultural terms of independent Ukraine is clarified. In the article author looked into many previosly unknown materials preserved in Ukrainian archives and located abroad. The author opened up unknown music and archive documents of E.Bilogradska, M.Beresovsky, V.Zaremba and others. Using the varied types of information carriers for creation the collections of digital copies of old printed books and manuscripts as well as possibility of access by network vastly raises efficiency of work with historic and cultural library funds, assists an international scientific cooperation. The digital copy of Lviv's "Apostle" the first printed Ukrainian book (1574) is situated on VNLU Web–site (http://www.nbuv.gov.ua/rarity/apostol/index.html) for the free access of users. The return of the Ukrainian music of the past is connected to the study of the pre–printed period of a handwritten book. The criterion for the selection of musical works for putting them to the Internet space is their originality as the cultural property of not only the Ukrainian people but also of the whole mankind. We show deep roots of our spirituality and involvement to the world civilization addressing the study of the past and transferring the brightest properties of the Ukrainian musical and book culture to the world information space. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92850 К вопросу о реликтовых и проектных формах хорового искусства Крыма ХІХ – начала ХХІ веков Чергeeв, А.А. В статье рассматриваются реликтовые и проектные формы хорового искусства Крыма ХІХ – начала ХХІ веков: дореволюционная модель государственного образования и роль хоров в дореволюционных учебных заведениях, крымские конфессиональные и этнические школы, крымские частные музыкальные школы, хоровые фестивали меннонитов в Крыму, крымское хоровое общество советского периода; вокально–хоровая деятельность национально–культурных обществ Крыма, типы и концепции современных хоровых фестивалей, татарская хоровая культура. Определена роль реликтовых и проектных форм в музыкальной культуре региона.; У статті розглядаються реліктові та проектні форми хорового мистецтва Криму ХІХ – початку ХХІ століть: дореволюційна модель державної освіти та роль хорів у дореволюційних навчальних закладах, кримські конфесійні та етнічні школи, кримські приватні музичні школи, хорові фестивалі менонітів в Криму, кримське хорове товариство радянського періоду; вокально–хорова діяльність національно–культурних товариств Криму, типи та концепції сучасних хорових фестивалів, татарська хорова культура. Визначено роль реліктових і проектних форм в музичній культурі регіону.; This article discusses the design and relict forms of choral art of the Crimea in XIX – the beginning of XXI century: pre–revolutionary model of public education and the role of the choir in the pre–revolutionary institutions, religious and ethnic Crimean schools, private music schools, choral festivals Mennonites in the Crimea, Crimean choral society of the Soviet period, vocal and choral activities of national cultural societies of the Crimea, types and concepts of modern choral festivals, choral Tatar culture. The role of the relic and design forms in the musical culture of the region is researched. Choral art in the Crimea developed in parallel with the other regions of the empire. The Crimea's ethnic diversity is an important internal mechanism of its current state and design forms. Ethnic pluralism of rapidly developing national–cultural societies of the Crimea relates to design forms. We identified the following forms of Crimean choral culture. They still remain in the memory of society and thus enrich the present, resonating and saturating modern forms of life and choral music making stereotype musical consciousness culture. Ethnic pluralism of contemporary musical and cultural activities of national cultural societies of the Crimea, types and concepts of modern choral festivals. Crimean Tatar choral culture has been presented as design forms of choral music. They already exist and develop in the region, but, in our opinion, they have the potential for further development. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92849 Соціокультурні імплікації теорії несвідомого в працях франкфуртської школи Петрушкевич, А.В. У статті аналізується розгляд проблематики взаємодії свідомого і несвідомого в структурі культуротворення у працях представників франкфуртської школи, зокрема Г. Маркузе, М. Хоркхаймера та Т. Адорно. Автор приходить до висновку, що основне місце в подальшій розробці психоаналітичної парадигми займає виявлення соціальної і культурної детермінованості свідомого і несвідомого.; В статье анализируется рассмотрение проблематики взаимодействия сознательного и бессознательного в структуре культуротворческой деятельности в работах представителей франкфуртской школы, в частности, Г. Маркузе, М. Хоркхаймера и Т. Адорно. Автор приходит к заключению, что основное место в последующей разработке психоаналитической парадигмы занимает выявление социальной и культурной детерминированности сфер сознательного и бессознательного.; The article analyzes the consideration of the problems of interaction of conscious and unconscious in the structure of cultural activities in the writings of theorists of the Frankfurt School, particularly Herbert Marcuse "One–Dimensional Man", "Eros and Civilization", Max Horkheimer "Eclipse of Reason", "Dialectic of Enlightenment" and Theodor Adorno "Negative dialectics". Marcuse’s critique of Freudianism is simultaneously a critique of contemporary Neo–Freudianism : offering his own review of classical psychoanalysis in the social and historical line, he does not attempt to desexualize or debiologize it, but, vice versa, – proclaims the liberation of Eros as prerequisite for non–repressive culture and realizing the idea "great refusal". Horkheimer also does not consider that it is necessary to review the sources of unconscious toward it’s desexualization, cause only unconscious has the potency to resist the pressure of "social processes", that completely enslaved mind. In this case, according to the philosopher, would be disturbed the balance in the interaction of conscious and unconscious and the man would turn in "shadow of culture". Similar opinions are expressed by Theodor Adorno, which emphasizes not only the need to incorporate social and cultural sources of the unconscious, but also the necessity for confrontation to contemporary cultural situation. The scientist says, that the process of cultural activities has become a cultural industry, that introduces its values, behaviors, creates needs and solve them. The author concludes that the main theme in the further development of psychoanalytic paradigm in the writings of the Frankfurt School is the revealing of social and cultural determinism of conscious and unconscious. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92848 Постсколоніальна антропологія Талала Асада: витоки та перспективи Пашков, К.В. В статті простежено історію становлення та розвитку наукових поглядів засновника традиції постколоніальної критики в антропології, видатного британо–американського вченого Талала Асада. На матеріалі праць Асада визначені теоретико–методологічні настанови його антропологічного дискурсу, розглянута постколоніальна критика антропологічного концепту «перекладу культур», універсалістського визначення концепту «релігії», а також притаманного західній антропології упередженого ставлення до ісламської традиції.; В статье прослежена история становления и развития научных взглядов основателя традиции постколониальной критики в антропологии, выдающегося британо–американского ученого Талала Асада. На материале работ Асада определены теоретико–методологические установки его антропологического дискурса, рассмотрена постколониальная критика антропологического концепта «культурного перевода», универсалистского определения концепта «религии», а также присущего западной антропологии предвзятого отношения к исламской традиции.; The article follows the history of formation and development of scientific views of the founder of the tradition of postcolonial critique in anthropology, a prominent British–American scientist Talal Asad. It is noted that the formation of these views was strongly influenced by education in the Islamic family of his father Muhammad Asad, an apologist for Islamic Culture, as well as a disappointment in the Western culture when he became an adult. This disappointment was connected with the realization that the Western culture had a great element of Islamophobia. The formation of his specific views on culture was influenced not only by ideas of his university professors, representatives of the functionalism in anthropology which he criticized, but also by the ideas of K. Marx, L. Wittgenstein and M. Foucault. It is emphasized that even before the book by E. Said «Orientalism» and academic recognition of postcolonial criticism as a scientific direction, Asad initiated discussions on problems of «Anthropology and Colonialism», and became an editor of a collection of articles dedicated to this subject. Based on the Asad’s texts we defined theoretical and methodological guidance of his anthropological discourse, considered postcolonial critique of the anthropological concept of «cultural translation», the universalistic definition of the concept of «religion», and prejudiced attitude to the Islamic tradition, inherent for the western anthropology. Conclusions were made concerning the relevance of the Asad’s ideas of postcolonial anthropology to analyze the situation in Ukrainian culture which resembles the postcolonial one. 2014-01-01T00:00:00Z