http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90811 2026-04-18T23:55:42Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92690 Від малорусько-русинської до української проекції українського письменства у світлі творчості О. Пипіна Пилипишин, С.І. У статті на матеріалах наукової спадщини О. Пипіна вимальовується проекція українського письменства в російському літературознавстві. Назви й обсяг публікацій О. Пипіна є репрезентативними для сучасного дослідника у проникненні у внутрішній світ інтелектуального життя російського вченого. Подано окремі аспекти літературного діалогу О. Пипіна з І. Франком.; В статье на материалах научного наследия А. Пыпина вырисовывается проекция украинской литературы в русском литературоведении. Названия и объем публикаций А. Пыпина являются репрезентативными для современного исследователя в проникновении во внутренний мир интеллектуальной жизни российского ученого. Подано отдельные аспекты литературного диалога А. Пыпина с И. Франко.; Most scientific heritage of O. M. Pypin detects potentially comparative opportunities in its biographical and bibliographic indexes. Given article deals with perspective of Ukrainian literature in Russian literary criticism on materials of scientific heritage of Pypin. Titles and amount of Pypin’s publications are representative for the modern researcher to penetrate into the inner world of intellectual life of Russian researcher. The author of the article in the cognitive–oriented research process was oriented by the works of R. Kozellek on the theory of history. It is given separate aspects of literary dialogue between O. Pypin and I. Franko. If the logics of Franko’s reasons on cultural–historical school, which arose in the mid–nineteenth century, they can consider through the prism of Pypin’s article «About comparative–historical study of Russian literature", we can ensure the principle of identity discourse of both authors and to express Franko’s estimation dealing with different historical periods of O. Pypin’s activity. In the context of arguments on language–ethnic peculiarities of cultural relations of different potency, O. Pypin closely dialed with administrative prohibition of modern Ukrainian literature. Multinational context of observations and generalizations of O. Pypin retains its performance for modern literary comparative studies. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92689 Роль свободы выбора в жизни человека Полуянов, В.П. В статье рассматривается проблема свободы человека, которая включена в процесс труда и независимо от общественно-экономических отношений принимает, участвует и четко выполняет регулирующие функции. Подробно исследуются такие понятия как свобода, выбор и труд в жизни личности. Приходит индивид к совершенствованию труда на основе развития своих задатков, способности и через меру познания природной и исторической необходимости. Сталкивается человек во время существования с выбором путей в процессе своего труда сначала между различными способами действий, а затем в целом достижении результатов. Любой труд побуждает его необходимости, и всегда требует одного - удовлетворения, а регулирующим механизмом была ответственность, свобода и духовность. Показано стремление, как можно глубже и всесторонне рассмотреть тайны личности и процессы, происходящие в современном обществе.; У статті розглядається проблема свободи людини, яка включена в процес праці і незалежно від суспільно-економічних відносин приймає, бере участь і чітко виконує регулюючі функції. Детально досліджуються такі поняття як свобода, вибір і праця в житті особистості. Приходить індивід до вдосконалення праці на основі розвитку своїх задатків, здібності і через міру пізнання природного та історичного необхідності. Стикається людина під час існування з вибором шляхів у процесі своєї праці спочатку між різними способами дій, а потім в цілому досягненні результатів. Будь-яка праця спонукає його необхідності, і завжди вимагає одного - задоволення, а регулюючим механізмом була відповідальність, свобода і духовність. Показано прагнення, як можна глибше і всебічно розглянути таємниці особистості і процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві.; In article the problem of freedom of the person which is included in process of work is considered and irrespective of socioeconomic relations accepts, participates and accurately carries out regulating functions. Such concepts as freedom, a choice and work in life of the person are in detail investigated. The individual to perfection of work on the basis of development of the inclinations, ability and excessively knowledge of natural and historical necessity comes. The person faces during existence a choice of ways in the course of the work at first between various ways of actions, and then in the whole achievement of results. Any work induces its necessities, and always demands one - satisfactions, and responsibility, freedom and spirituality was the regulating mechanism. Can make a choice the person really when is in a condition of freedom. The choice of means and motives to which the individual constantly aspires, should be responsible. It is formed on the basis of the knowledge received by it, expertise, competence, moral outlook. The important role is played thus by its deep beliefs in universal values. Democracy in a society gives open space to acts, actions, possibilities to make a choice in all spheres of ability to live of the person. It is the basic advantage before other public systems, and the main condition, allowing to find freedom. In the modern perverted understanding of freedom it is meant the infinite self-justification, condemnation of all except itself, and also assumes a wide choice of useless subjects, immoral thoughts, ideas and acts. Fashionable pseudo-freedom is cynical, cold and cruel, she inherently hates the person because always aspires to finish initially reasonable individual to level of cattle. The person can not understand that freedom - is not a choice of conveniences, and to live in the Christ and with the Christ. There lives in heart of the believing person the world of thousand-year orthodox belief. This world reveals secrets of life, answers the most terrible questions, releases from slavery of lust and gives all means for finding of blissful eternity with that who has won once death. Is over what to think to the individual, doing the next time «a free choice». The aspiration is shown as it is possible more deeply and to consider comprehensively secrets of the person and the processes occurring in a modern society. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92688 Локальність та перманентність стану постмодерну Патерикіна, В.В. Філософська та культурологічна думка продовжують дослідження ситуації постмодерну, хоча відчувається певна втома від цього терміну та від змісту, який він означає. Початок ситуації постмодерну можна вважати із завершенням модерну, але якщо зважати на постійне оновлення суспільства та зміну парадигм, то до постмодерну можна ставитись як до перманентного стану у культурі людства. Локальність постмодерну пропонується визначати як період кінця ХХ-го - початку ХХІ-го століття, а перманентність постмодерну розглядати як постійний супутник культури людства.; Философская и культурологическая мысль продолжают исследование ситуации постмодерна, хотя ощущается определённая усталость и от этого термина и от содержания, которое он означает. Начало ситуации постмодерна начинается с завершением модерна, но если учитывать постоянное обновление общества и смену парадигм, то к постмодерну можно относиться как к перманентному состоянию в культуре человечества. Локальность постмодерна предлагается определять как период конца ХХ-го - начала ХХІ-го столетия, а перманентность постмодерна рассматривать как постоянный спутник культуры человечества.; Any cultural epoch doesn't exist in a clear form; an exception is made by single examples of spiritual breaks. Multiple local situations which it is possible to call post-modernist are observed in the history of mankind. In a context of continuous updating of cultural stages the postmodern can be carried to the civilization beginning. Without having the similar name, post-modernist ideas directed people throughout visible history. As a phenomenon a postmodern not new in spiritual practice of mankind and it is always existed as an attitude, and not just on a change of eras. Nowadays have two categories: coincidence to the requirement of time and philosophical filling of a modernist style. Linearly - forward development without repeating is defined as a modernist style. The prefix "post" creates a new cultural paradigm though the postmodern isn't identified with the period which comes after a modernist style. It is possible that the postmodern will be the fourth era after Antiquity, the Middle Ages, New time. It is always will be something new in the history of cultural development; therefore the ideology of a postmodern will accompany mankind history. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92687 Природа как ценность культуры: генезис философских идей Михайлик, О.Г. Статья посвящена проблеме природы как важнейшей жизненной ценности современной цивилизации в условиях нарастающего экологического кризиса. Для осмысления этой проблемы предпринята попытка рассмотреть значимость природного мира для развития материальной и духовной культуры общества, отражение этой взаимосвязи в философских идеях и концепциях ученых и мыслителей различных исторических эпох, а также проанализировать их роль в становлении новой ценностной парадигмы в системе «человек-природа» в контексте сегодняшней глобальной экологической ситуации.; Стаття присвячена проблемі природи як важливішій життєвій цінності сучасної цивілізації в умовах наростаючої екологічної кризи. Для осмислення цієї проблеми здійснена спроба розглянути значення природного світу для розвитку матеріальної та духовної культури суспільства, відображення цього взаємозв’язку в філософських ідеях та концепціях вчених та мислителів різних історичних епох, а також проаналізувати їх роль в становленні нової ціннісної парадигми в системі «людина-природа» в контексті сучасної глобальної екологічної ситуації.; The article deals with the nature of life as the most important values of modern civilization in the conditions of the growing environmental crisis. In it from the theoretical standpoint of social philosophy was an attempt to uncover the dynamics of the relationship of man to nature in diachronic, it features a modern conditions and justify the need for the formation of a new paradigm of value in the context of global challenges HH1 century. To comprehend the problem discussed ideas about the value of nature in the experience and traditions of various historical eras and their role in shaping society's values. The article attempts to analyze the importance of the natural world for the development of the material and spiritual culture of the scientists, who considered nature as a value and is constantly stressing the need for careful treatment of it. The article highlighted the person is in relationship with nature that the most significant advances in science and technology of the mind frees man from the domination of nature and to take into account that excessive pressure on it is not only futile, but dangerous for mankind. The article emphasizes that the problem of optimization of human interaction with the environment is essential not only for the survival of life on Earth, but is also important for the person, because depletion of specific cultural ties with nature, covering his spiritual life inevitably leads to the destruction of value and meaning of human resources experience. But today, in the minds of people is dominated by an idea of immensity of nature, do not form an idea of its value to modern civilization for future generations. In the article to the attention of the search for solutions to the problem of handling the consciousness of the people, their morals, and environmental education and awareness of environmental culture articulated in the concept of "new environmental consciousness", the "new humanism", put forward by scientists Club of Rome. Modern ecological crisis requires a comprehensive integrative research addressed the achievement of science, but a full understanding of the problem assumes full consideration to its philosophical and methodological standpoint of philosophy, which is why the philosophical concepts and ideas of past thinkers about nature, its value to the person so meaningful and relevant for the emergence of new value paradigm in the context of the current global environment. 2013-01-01T00:00:00Z