http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90692 2026-04-18T23:55:27Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92179 Категории «аletheia» и «земля» в философии М. Хайдеггера Мирошников, О.А. Будучи учеником Э. Гуссерля, М. Хайдеггер в основном разделял взгляды своего учителя. Отход его от феноменологии был связан, помимо прочего, с усвоением им понятий aletheia и земля, которые образовали в его философии категориальную пару. Эта категориальная пара используется им, в частности, при характеристике проблем искусства и познания. Ключевые слова: aletheiа, земля, искусство, художественное творение, познание, истина.; Будучи учнем Е. Гуссерля, М. Хайдеггер в основному поділяв погляди свого вчителя. Відхід його від феноменології був пов'язаний, крім іншого, з засвоєнням їм понять aletheia і земля, які утворили в його філософії категоріальну пару. Ця категоріальна пара використовується ним, зокрема, при характеристиці проблем мистецтва і пізнання. Ключові слова: aletheiа, земля, мистецтво, мистецький витвір, пізнання, істина.; Heidegger's departure from phenomenology associated, among other things, with the assimilation of his concept of Aletheia. This is the Greek word usually translated as "clearance", but a similar interpretation narrows the thought of Heidegger. His philosophy is more possible to clarify a concept borrowed from the first philosophers at the turn of the 20-ies. Originally aletheia Heidegger acted just as a concept, but not as a category. In the mid 30's. aletheia becomes a category. This was due to the influence of the German thinker's ideas of F. Hölderlin, his compatriot, the poet, who lived in the first half of the XIX century. The image, which corresponds to the Greek word aletheia, in a sense opposed to the poet another way - the land. Both words of Hölderlin - poetic images, but of course, not a clue, and not category. For Heidegger, who has enjoyed a decade and a half as the concept of aletheia, familiarity with the works of the poet was a kind of "breakthrough" (that characterizes the student of Heidegger, Gadamer G.-G. role played in his philosophical works of the poet's biography). Without this effect, most likely, a philosopher would use a slightly different categorical pair (for example, “aletheia - the world”, he came close enough to the second "category "). In one of his most significant works - "The source of artistic creation" - Heidegger for the first time, and rather successfully, using a pair of categorical «aletheia - ground." Through the use of this categorical pairs he does in "The source of artistic creation," a number of significant findings, in particular the conclusion that the truth reveals itself through the human being. In the works of the later period of Heidegger often returned to this categorical pair using it, in particular, to relate the concepts of "truth" and "untruth". The tense dynamic that exists between these categories as well as between the studied concepts led him to the notion of freedom as the assumptions required for the disclosure of the truth. Key words: aletheia, land, art, artistic creation, the knowledge the truth. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92178 Концепт «дом» в лирике А. Ахматовой и Л. Алексеевой-Девель: Крымский дискурс Афанасьева, С.И. В статье исследуются крымский дискурс концепта «дом» в лирике А. Ахматовой и поэтессы первой волны русской эмиграции Л. Алексеевой-Девель. Прослеживаются общие черты восприятия Крыма как дома, сакрального места, «локуса переживания интимных чувств». Ключевые слова: концепт «дом», крымский дискурс, А. Ахматова, Л. Алексеева-Девель.; У статті досліджуються кримський дискурс концепту «дім» в ліриці А. Ахматової та поетеси першої хвилі російської еміграції Л. Алексєєвої-Девель. Простежуються загальні риси сприйняття Криму як дому, сакрального місця, «локусу переживання інтимних почуттів». Ключові слова: концепт «дім», кримський дискурс, А. Ахматова, Л. Алексєєва-Девель.; This article investigates the Crimean discourse concept of "home" in the lyrics of poetess Anna Akhmatova and poetess of the first wave of Russian emigration L. Alexeeva-Devel. General features of the perception of the Crimea as home, as a sacred place and a "locus of experience of intimate feelings" are traced. Key words: concept of "home", the Crimean discourse, Anna Akhmatova, L. Alexeeva-Devel. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92177 Фоностилистическое варьирование звучащей речи теледискурса Германии Монастырская, Ю.Г. В статье рассматриваются проблемы фоностилистической вариативности реализации консонантизма в иностранных словах (англицизмах и галлицизмах) в теледискурсе Германии, представленного звучащей речью специально обученных нормам произносительного стандарта дикторов и модераторов. На основе сопоставления прочтённой речи и подготовленного говорения выявляются значительные противоречия между кодифицированной нормой, представленной новейшим немецким орфоэпическим словарём, и речевой действительностью. Ключевые слова: теледискурс, звучащая речь, произносительный стандарт, фоностилистическая вариативность, англицизмы и галлицизмы.; У статті розглядаються проблеми фоностилістичної варіативності реалізації консонантизму в іноземних словах (англізмах та галіцизмах) у теледискурсі Німеччини, представленого звучним мовленням спеціально навчених нормам вимовного стандарту дикторів і модераторів. На основі зіставлення прочитаного мовлення і підготовленого говоріння виявляються значні суперечності між кодифікованою нормою, представленої новітнім німецьким орфоепічних словником, і мовної дійсністю. Ключові слова: теледискурс, звучне мовлення, мовний стандарт, фоностилістична варіативність, англізми та галіцізми.; The article stipulates the problems of phonostylistic variations of consonantism in foreign words (Anglicisms and Gallicisms) in TV discourse of Germany represented by the speech of announcers and moderators (ZDF, ARD, DW-tv), who were specially trained to the norms of pronounciation standards. It concerns the problem of the realization of consonants by germanizing the foreign words from English and French, which are the most frequent in the German mass media language. Wide variety of the implementation of the consonants is revealed either in the codified norm represented by the newest German orthoepic dictionary or in the real norm, which is produced by professional German TV announcers because of different degrees of the phonetic germanizing of Anglicisms and Gallicisms. In comparison of the speech reality (read speech and prepared speaking) with the codified norm deviations have been found in the application of consonants. Keywords: TV discourse, oral speech, pronounciation norm, phonostylistic levels, codified norm, speech reality, foreign words. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92176 Мовний етикет – невідємний елемент культури мовлення Зубкова, Л.В.; Чернікова, Л.Ф. В статье рассматривается вопрос речового этикета и речового поведения человека в различных жизненных ситуациях. Речевой этикет – это часть общей культуры человека. Использование правил речевого этикета зависит от конкретной ситуации общения, места и обстоятельства разговора, но наиболее важно – это межличностные отношения. Речевой этикет – набор или спектр фраз, которыми мы пользуемся в ежедневных ситуациях. Чем выше уровень речевой культуры, тем выше творческий потенциал, профессиональный уровень. Ключевые слова: речевой этикет, общение, культура, отношения, правила.; В статті розглядається питання мовного етикету та мовної поведінки людини в найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Мовний етикет – це частина загальної культури людини. Використання правил мовного етикету залежить від конкретної ситуації спілкування, місця й обставини розмови, але найбільшої ваги набувають міжособистні стосунки. Мовний етикет – це набір або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях, чим вище рівень мовноїкультури, тимвищийїїтворчийпотенціал, професійнийрівень. Ключовіслова:мовнийетикет, спілкування, культура, стосунки, правила.; Speech etiguette is a part of general human culture. The usage of speech etiguette rules depends on the particular situations of communication, of the place and conditions of the conversation. But the most important thing is that these are interpersonal relations. Speech etiguette is a set and a rage of phrases of everyday situations. The higher the level of speech culture, the higher is the creative potential , professional level. Key-words: Speech etiguette , communication, culture, relations, rules. 2013-01-01T00:00:00Z