<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83832">
<title>Археологія і давня історія України, 2011, вип. 5</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83832</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83877"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83876"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83875"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83874"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-17T23:16:41Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83877">
<title>Наші автори</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83877</link>
<description>Наші автори
</description>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83876">
<title>Питання реконструкції озброєння учасників Грюнвальдської битви: Київська хоругва</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83876</link>
<description>Питання реконструкції озброєння учасників Грюнвальдської битви: Київська хоругва
Відейко, М.М.
Етнічний склад представників військового прошарку Київської землі на початок XV ст. відзначався різноманітністю в силу її прикордонного&#13;
статусу. Наслідком цієї різноманітності було використання різних зразків озброєння. В обладунках&#13;
поєднувалися «східні» традиції (типи шоломів, широке використання кольчуг, східних типів бригантинних обладунків, вірогідне використання архаїчних ламелярних обладунків, шабель, певних типів&#13;
сокир,татарських луків) з «західноєвропейськими»&#13;
(шоломи-бацинети, нагрудники, латний захист рук та ніг, мечі, арбалети) і «литовськими» (шоломи-«пікельхуби», щити-павези).; Этнический состав представителей военной прослойки Киевской земли в начале ХV в. отличался разнообразием в силу ее пограничного статуса. Следствием этого разнообразия было использование&#13;
различных образцов вооружения. В доспехе уживались «восточные» традиции (типы шлемов, широкое&#13;
использование кольчуг, восточных типов бригантинних доспехов, возможное использование архаического ламелярного доспеха, сабель, определенных типов топоров, татарских луков) с «западноевропейскими»( шлемы-бацинеты, нагрудники, латная&#13;
защита рук и ног, мечи, арбалеты) и «литовскими» (шлемы-«пикельхубы», щиты-павезы».; On July, 15, 1410 the unated forces of the Polish&#13;
Kingdom and Grand Duchy of Lithuania won a great&#13;
victory over the forces of the Teutonic Ordnstaat. This&#13;
event for the last ten years become popular betveen&#13;
reenactors from many European countries. Ukrainian&#13;
groups take part in Grunwald battle inscenization for&#13;
many years. Most participants tried to reproduce as&#13;
closely clothes, armor and weapons of participants of&#13;
the battle.&#13;
Careful study of photographs and experience from&#13;
mentioned above event showed? that despite the withdrawal&#13;
in 2010 on the battlefield «Galician banners»,&#13;
the most of the Ukrainian (and not only Ukrainian)&#13;
reenactors have not true imagination about the warfare&#13;
of the military forces from territory of Rus, which&#13;
in XV century was devided betveen the Polish Kingdom&#13;
and Grand Duchy of Lithuania.&#13;
On the other hand, the study of professional literature&#13;
in the field of Archeology and History of Medieval&#13;
warfare, a number of written sources show that the issue&#13;
needs further study. This article is an attempt to&#13;
develop some principles for the reconstruction of «Kyiv&#13;
Gonfalon», mentioned in written sources related to&#13;
Grunwald battle. We want also to present show some&#13;
examples of their possible implementation in reconstruction&#13;
of the local warfare complexes.
</description>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83875">
<title>Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83875</link>
<description>Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
Сергєєва, М.С.
Допис висвітлює проблему використання порожнистого рогу диких та свійських тварин у&#13;
косторізній справі Київської Русі. Розглядаються&#13;
ритуальний та побутово-практичний аспекти використання рогових чохлів за археологічними, писемними та етнографічними матеріалами.; В статье рассматриваются возможности использования в Древней Руси полого рога диких (тур) и&#13;
домашних (корова, коза) копытных. Археологические источники свидетельствуют об использовании&#13;
рога тура в ритуале (закладная жертва) и для изготовления ритуальных и репрезентативных сосудов. Полый рог домашнего скота могли применяться для изготовления духовых музыкальных&#13;
инструментов. Использование этого вида костного&#13;
сырья в косторезном ремесле не зафиксировано.&#13;
Находки распиленных роговых стержней на усадьбах ремесленников разных специальностей могут&#13;
свидетельствовать об использовании полого рога в качестве технического сырья (изготовление клея и др.).; The article deals with a possibility of use of horn&#13;
of wild (aurochs) and domestic (cow, goat) ungulates.&#13;
Archaeological sources testify to using aurochs’ horn&#13;
in ritual (foundation offering) and for ritual and representative&#13;
vessels making. Horn of cattle could be employed&#13;
for making wind musical instruments. Using of&#13;
this kind of osseous raw material in bone carving is&#13;
not fixed. The finds of sawed horn cores in the yards&#13;
of craftsmen of different specialities could testify to&#13;
use of horn as technical raw material (making of glue&#13;
etc.).
</description>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83874">
<title>Двоярусні будівлі роменської культури</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/83874</link>
<description>Двоярусні будівлі роменської культури
Пуголовок, Ю.О.
Двоярусні будівлі роменської культури відомі серед пам’яток у басейнах рік Десни, Сули, Ворскли&#13;
та Сейму. Вони фіксуються завдяки спостереженням за послідовністю залягання шарів та керамічного матеріалу у абрисах котловану. Характерною особливістю таких жител є залишки опалювального пристрою, який завалився з другого поверху.&#13;
Час побутування таких жител припадає на пізній етап роменської культури середини Х — початку  ХІ ст.; Двухъярусные сооружения роменской культуры&#13;
известны среди памятников в бассейнах рр. Десны,&#13;
Сулы, Ворсклы и Сейма. Фиксируются они благодаря наблюдениям за последовательностью залегания&#13;
слоев и керамического материала в чертах котлована.&#13;
Характерной особенностью таких жилищ есть остатки отопительного устройства, которое завалилось со второго этажа. Время их бытования припадает на поздний этап роменской культуры — сер. Х — нач. ХІ вв.; Two-level buildings of romens`ka culture are known&#13;
among the monuments in the watershed of Desna,&#13;
Sula, Vorskla and Seim. They are fixed due to observation&#13;
on the deposition layers and ceramic material in&#13;
outline of ditch. Characteristic feature of these dwellings&#13;
is remains of heating equipment, which was tumbled&#13;
from second floor. Period of their existence is the&#13;
late stage of romens`ka culture — middle of X — beginning XI ct.
</description>
<dc:date>2011-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
