http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/72675 2026-04-26T00:58:05Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/76892 Armia czerwona na sowieckiej Ukrainie oraz w pozostałych zachodnich okręgach wojskowych ZSRS w latach trzydziestych XX wieku w dokumentach oddziału II sztabu Głównego Wojska Polskiego Smoliński, A. Podejmując próbę przedstawienia obrazu formacji Robotniczo-Chłopskiej Armii Czerwonej w latach trzydziestych XX w. stacjonujących na obszarze zachodnich okręgów wojskowych ZSRS, w tym także na sowieckiej Ukrainie, widzianych przez pryzmat akt powstałych w ówczesnym Oddziale II Sztabu Głównego Wojska Polskiego należy skonstatować, iż w dotychczasowych badaniach nad dziejami polskiego wywiadu i kontrwywiadu wojskowego oraz innych służb tego typu istniejących w okresie II Rzeczypospolitej zdecydowanie dominują monografie oraz studia, opracowania i przyczynki skupiające się na ich organizacji oraz publikacje koncentrujące się na problemach związanych z funkcjonowaniem odpowiedzialnych za nie instytucji, a także na kwestiach dotyczących politycznych aspektów działalności polskiego wywiadu wojskowego.; Піднято питання про відображення формації робітничо-селянської Червоної армії у тридцятих рокаї ХХ ст., що знаходилася в західних військових округах СРСР, в тому числі в Радянській Україні, представлених у донесеннях тогочасного відділу Другого головного штабу Війська Польського.; Поднят вопрос об отражении в историографии формации рабочее-крестьянской Красной армии тридцатых годов ХХ в., которая располагалась в западных военных округах СССР, в том числе в Советской Украине, представленных в донесениях тогдашнего отдела Второго главного штаба Войска Польского. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/76891 Granica "Polsko-polska”. Społeczne, gospodarcze i polityczne skutki sąsiedztwa obszaru byłego imperium Rosyjskiego dla województwa Pomorskiego w świetle raportów policyjnych w latach 1920-1939 Sykut, P. Pierwsze lata po odzyskaniu przez Polskę niepodległości (1918 r.) były niezwykle trudne dla społeczeństwa Pomorza, w tym także dla funkcjonariuszy Policji Państwowej. Niełatwe okazało się zadanie scalenia w jeden organizm państwowy trzech różnych dzielnic byłych zaborów. Jednym z miejsc, gdzie trudności te ujawniły się szczególnie, było pogranicze województwa pomorskiego z województwem warszawskim, obejmującym częściowo obszar byłego Imperium Rosyjskiego.; Перші роки після відновлення незалежності Польщі (1918 р.) були надзвичайно важкими для громади Поморського воєводства, в тому числі службовців державної поліції. Непростим завданням виявилося бути об’єднаними в єдину державу з трьох різних колись розділених районів. Одним із місць, де ці труднощі особливо відбулися, це кордон між Поморським і Варшавським воєводством, в тому числі областей колишньої Російської імперії.; The first years after Poland regained its independence (1918) were extremely difficult for the public the province of Pomerania, including the officers of the State Police. Not an easy task was to consolidation into a single state organization of three different districts, which previously belonged to other countries. One of the places where these difficulties are revealed particularly, it was the border between the province of Pomerania with the province of Warsaw, which included partial area of the ex-Russian Empire. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/76890 Аксиома ольвийской просопографии IV – I вв. до н. э. Николаев, Н.И. Путем системных исследований установлено, что эпонимный каталог Ольвии IosPE I2 201 – календарь этого полиса, содержит основные генеалогические, хронологические (абсолютные и относительные даты) и просопографические сведения о главных элитных родах Ольвии IV – I вв. до н.э. Просопографические исследования догетской Ольвии невозможны без опоры на этот документ.; Шляхом системних досліджень встановлено, що епониімний каталог Ольвії IosPE I2 201 – календар цього полісу, містить основні генеалогіні, хронологичні (абсолютні та відносні дати) й просопографічні відомості про головні елітні клани Ольвії IV – I ст. до н.е. Просопографічні дослідження догетськоі Ольвії неможливі без опори на цей документ.; Traditionally, for a long historical period, all institutions of state and religious authorities (magistrates, priests, eponymous) in Olbia were represented by a small group of people from elite families. Available for studying facts of Olbian social and political history are associated in a varying degree with this category of population. It determines the relevance of research for systematizing the information about Olbian elite and therefore the formation of the ground of Olbian prosopography. Herewith, historical events acquire the names of their participants-real individuals. Prosopographic information is concentrated in the most diverse (including fragmented) sources (narrative sources, lapidary inscriptions, graffiti, stamps, coins, etc.) detected during the entire period of study of Olbia. The contemporary stage of research is characterized by an attempt to synthesize these disparate data. This became possible with the introduction for scientific revolution of the eponymous catalogue ІosPE I2 201 – the calendar of Olbia. For this document is extremely complex and multi-layered, its effective study is possible only on the basis of system analysis methods. The purpose of this article is to overview the main areas of prosopographic research of Olbian eponymous catalogue: the history of study of Olbian prosopography, internal (prosopographic) communications of the catalogue, the communication of various families in the catalogue, chronological periods of ups and downs of the families in the catalogue. This is followed by the overview of external relations: the catalogue and narrative sources, prosopographic study out of chronological borders of the catalogue and in the gaps of the catalogue, the catalogue and lapidary inscriptions of Olbia, the catalogue and inscriptions of other cities, catalogue and coin legends, monograms and reduction, catalogue and inscriptions on the ceramic stamps and weights, catalogue and graffiti, catalogue and the inscription on the lead plates. Prospects and problems of forming the foundations of Olbia prosopography IV – I centuries BC are also concidered. The main principle of Olbian prosopography is formulated in the final part: eponymous catalogue IosPE I2 201 contains the basic genealogical, chronological (absolute and relative dates) and prosopographic information about main elite families of Olbia IV – I centuries BC. Prosopographic research of pre-Geths Olbia is impossible without reference on this document. Example: in the article of V.F. Stolba (A Prosopographical Note on IOlbia 71 (Dubois IGDOlbia 11)//Miscellanea. – Mnemosyne.– 2012.) the basic principle of Olbian prosopography is ignored . As the result the historical facts of Olbia of the IV – III-d centuries BC are distorted. The another example: the decree in honor of Nikeratus (IosPE I2 34) dates from the first two decades of the II-d century BC. However, I haven’t found the prosopographic information confirming such a dating in eponymous catalogue. This was the basis for reconsidering the date of the decree in honor of Nikeratus IosPE I2 34 and for attributing it to the I AD. 2014-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/76889 Mecenat w Rosji w latach 1861-1914 w najnowszej historiografii polskiej Srogosz, T. Mecenat w Rosji w latach 1861-1914 jest słabo rozpoznany w historiografii polskiej z uwagi na preferowanie badań nad dziejami politycznymi. Raczej nie zwraca się uwagi na modernizację państwa i społeczeństwa, w tym także na udział w tym procesie czynnika społecznego i prywatnego. Najwięcej uwagi badacze polscy poświęcili generałowi Alfonsowi Szaniawskiemu, niewiele zaś wspieraniu polskich odkrywców Syberii.; Меценати в Росії у 1861-1914 роках є слабо досліджені в польській історіографії зважаючи на огляд праць із політичної історії. Скоріше не звертається увага на модернізацію держави і суспільства, а також на участь у тому процесі суспільних чинників і приватних. Найбільше увагу польські дослідники присвятили генералові Альфонсу Шанявському, не багато є підтримці польських дослідників Сибіру.; Исходя из рассмотренных работ по политической истории деятельность меценатов в России в 1861-1914 годах исследована в польской историографии недостаточно. Как правило обращается внимание на модернизацию государства и общества, а также на участие в этом процессе общественности и отдельных личностей. Более всего польские исследователи посвятили генералу Альфонсу Шанявскому, и совсем мало поддержке польских исследователей Сибири. 2014-01-01T00:00:00Z