<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69681">
<title>Физика и техника высоких давлений, 2014 (том 24)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/69681</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107353"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107352"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107351"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107350"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-11T10:46:55Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107353">
<title>Правила оформления рукописей для авторов журнала «Физика и техника высоких давлений»</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107353</link>
<description>Правила оформления рукописей для авторов журнала «Физика и техника высоких давлений»
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107352">
<title>Износостойкость и структурные изменения поверхностного слоя высокохромистых мартенситных сплавов при абразивном воздействии и трении скольжения</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107352</link>
<description>Износостойкость и структурные изменения поверхностного слоя высокохромистых мартенситных сплавов при абразивном воздействии и трении скольжения
Эфрос, Н.Б.; Коршунов, Л.Г.; Эфрос, Б.М.; Дмитренко, В.Ю.; Варюхин, В.Н.
Исследована износостойкость азотсодержащих (0.12–0.25 mass% N) сплавов мартенситного класса Х17Н2А0.12, Х14А0.12, Х15Г4А0.25 и стали 20Х13 (0.19 mass% C) при трении скольжения и абразивном воздействии. Установлено, что азотистый мартенсит обладает меньшим сопротивлением различным видам изнашивания (адгезионному, абразивному, окислительному, тепловому), а также более низкой твердостью и способностью к деформационному упрочнению при трении по сравнению с углеродистым мартенситом стали 20Х13.; Дослiджено зносостiйкiсть азотовмiстних (0.12–0.25 mass% N) сплавiв мартенситного класу Х17Н2А0.12, Х14А0.12, Х15Г4А0.25 i сталi 20Х13 (0.19 mass% C) при тертi ковзання й абразивному впливi. Встановлено, що азотистий мартенсит має менший опiр рiзним видам зношування (адгезiйному, абразивному, окислювальному, тепловому), а також бiльш низькою твердiстю та здатнiстю до деформацiйного змiцнення при тертi порiвняно з вуглецевим мартенситом сталi 20Х13; The wear resistance of nitrogenous martensitic alloys X17H2A0.12, Х14А0.12, X15G4A0.25 (0.12–0.25 mass% N) and 20X13 steel (0.19 mass% C) was tested under sliding friction and abrasive effect. It was found that the nitrogenous martensite is characterized by lower resistance with respect to different types of wear (adhesive, abrasive, oxidative, thermal one), lower hardness and work-hardenability in the course of friction as compared to the carbon martensitic steel 20X13.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107351">
<title>Особенности механического поведения мартенситного сплава Ti₃Sn под давлением</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107351</link>
<description>Особенности механического поведения мартенситного сплава Ti₃Sn под давлением
Подрезов, Ю.Н.; Иванова, О.М.
Исследовано сверхупругое резиноподобное поведение сплава на основе интерметаллида Ti₃Sn. Сплав демонстрирует чрезвычайно низкое (3 GPa) значение модуля упругости, эффективный модуль возрастает при увеличении усилия, что связывается с исчерпанием источников структурных перестроек, обусловленных переориентацией двойников. Сверхмелкая двойниковая структура размером 10–20 nm наблюдалась методом ТЕМ в недеформированном состоянии. Предварительная пластическая деформация приводит к формированию структуры, в которой наблюдаются как двойники, так и отдельные дислокации.; Досліджено надпружню резиноподібну поведінку сплаву на основі інтерметаліду Ti₃Sn. Сплав демонструє надзвичайно низьке (3 GPa) значення модуля пружності, ефективний модуль зростає при збільшенні зусилля, що пов’язано з вичерпуванням джерел структурних перебудов, зумовлених переорієнтацією двійників. Дрібна двійникова структура розміром 10–20 nm спостерігалась методом ТЕМ в недеформованому стані. Попередня пластична деформація призводить до формування структури, в якій спостерігаються як двійники, так і окремі дислокації.; The pseudoelastic behavior of the Ti₃Sn based alloy has been studied. The alloy shows extremely low apparent Young’s modulus of about 3 GPa which increases with increasing of stress. The dependence was considered to be related to the exhaustion of the twins rearrangements. Fine twin’s structure of about 10–20 nm was observed by TEM in the non-deformed material. The preliminary plastic deformation results in formation of the structure containing both single dislocations and twins.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107350">
<title>Экспериментальное исследование явления водородоупругости на пластине из сплава α-PdHn</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/107350</link>
<description>Экспериментальное исследование явления водородоупругости на пластине из сплава α-PdHn
Любименко, Е.Н.
Экспериментально исследованы явление водородоупругости и влияние исходного содержания водорода на формоизменение палладиевой пластины при ее дополнительном одностороннем насыщении водородом до состава сплава α-PdHn при 180°C. Подтверждено, что формоизменение пластины развивается в два этапа: на первом – пластина весьма быстро достигает максимального изгиба, а на втором (существенно более длительном этапе) – пластина распрямляется практически полностью обратимо. Установлено, что при 180°C исходное содержание водорода в палладии влияет на величину максимального изгиба, время достижения максимума, кинетику распрямления пластины и величину остаточного стационарного формоизменения. Проанализирована физическая природа полученных экспериментальных закономерностей.; Експериментально досліджено явище водневопружності та вплив вихідного вмісту водню на формозмінення паладієвої пластини при її додатковому односторонньому насиченні воднем до складу сплаву α-PdHn при 180°C. Підтверджено, що формозмінення пластини розвивається у два етапи: на першому – пластина швидко досягає максимального вигину, а на другому (істотно більш тривалому етапі) – пластина розпрямляється практично повністю зворотно. Встановлено, що при 180°C початковий вміст водню у паладії впливає на величину максимального вигину пластини, час досягнення максимуму, кінетику розпрямлення пластини та величину залишкового стаціонарного формозмінення. Проаналізовано фізичну природу отриманих експериментальних залежностей.; The phenomenon of hydrogen elasticity and the effect of the hydrogen initial content on the palladium plate form-changing upon one-side additional saturation with hydrogen up to the composition of the α-PdHn alloy at 180°C were studied experimentally. The experiments confirmed that the form-changing of the plate proceeds in two stages. At the first stage, the plate quickly reaches the maximum bending. And at the second stage that is significantly longer, the plate reversibly straightens almost completely. It was found that hydrogen contained initially in palladium impacts on the value of the maximum bending, on the time to achieve maximum bending, on the kinetics and magnitude of the residual stationary form-changing. The physical nature of the established experimental laws was analyzed.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
