http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/66813 2026-04-10T16:01:34Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/66846 Роль PPARs и его изоформ при метаболических нарушениях, связанных с инсулинорезистентностью и диабетом Кравченко, Н.А.; Ярмыш, Н.В. PPARs играют ключевую роль в энергетическом гомео-стазе, воспалении, развитии инсулинорезистентности, метаболическом синдроме, поэтому особое внимание уделяется синтезу лигандов PPARs (фибраты, тиазолидиндионы). Три изоформы PPARs активируются жирными кислотами и их дереватами – эйкозаноидами. Полиморфизм Pro12Ala гена PPARG2 влияет на чувствительность тканей к инсулину и на риск развития диабета. Полиморфизм PPARs вероятно связан с дифференцированным ответом на фармакотерапию, что является основанием для разработки персонализированного применения препаратов и оценки прогноза.; PPARs відіграють ключову роль в енергетичному гомеостазі, запаленні, розвитку інсулінорезистентності, метаболічному синдромі, тому особливу увагу надано синтезу лігандів PPARs (фібрати, тіазолідіндіони). Три ізоформи PPARs активуються жирними кислотами та їхніми дереватами – ейкозаноїдами. Поліморфізм Pro12Ala гена PPARG2 впливає на чутливість тканин до інсуліну та на ризик розвитку діабету. Припускають, що поліморфізм PPARs пов’язаний з диференційованою відповіддю на фармакотерапію, а це є підставою для розробки персоналізованого застосування препаратів і оцінки прогнозу.; PPARs play the key role in energy homeostasis, inflammation, development of insulin resistance, metabolic syndrome, therefore the special attention is spared to synthesis of the ligand PPARs (fibrates, thiazolidinediones). Three isoforms of PPARs are activated by the fatty acids and their derivatives – eukosanoides. Polymorphism of the Pro12Ala gene PPARG2 affects the sensitiveness of tissues to insulin and the risk of the development diabetes. It is assumed that the PPAR polymorphism is related to the differential answer on pharmacotherapy that is the foundation for development of the personification of the drug application and the estimate of prognosis. 2011-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/66845 Стабільність генетичних параметрів в популяції Drosophila melanogaster м. Одеси Радіонов, Д.Б.; Проценко, О.В.; Андрієвський, О.М.; Тоцький, В.М.; Кучеров, В.О.; Козерецька, І.А. Встановлено, що частоти алелів гена карбоксиестерази, а також зчеплених з Х-хромосомою летальних мутацій та рекомбінаційних подій у представників природної популяції Drosophila melanogaster м. Одеси були незмінними в червні, липні та серпні сезону 2009 року збору.; Изучены частоты аллелей гена карбоксиэстеразы, а также сцепленных с полом летальных мутаций и рекомбинационных событий у представителей природной популяции Drosophila melanogaster г. Одессы. Продемонстрировано, что все исследованные показатели не изменялись у мух из популяций, собранных в июне и августе 2009 г.; The dynamics of allele frequency of the carboxiesterase gene, the frequency of sex-linked lethal mutations, and recombination events in natural populations of Drosophila melanogaster from Odesa were studied. All studied estimates were shown to remain unchanged in June, July, and August during the 2009 collection season. 2011-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/66844 О генетической дифференциации желтоперой камбалы Limanda aspera, обитающей в Тауйской губе, Охотское море Пустовойт, С.П.; Юсупов, Р.Р. Исследована генетическая изменчивость популяций желтоперой камбалы, обитающей в северной части Охотского моря. Обнаружена генетическая гетерогенность выборок, собранных в географически отдаленных точках Тауйской губы. Величина генетической дифференциации GST = 2,39 % в исследованных выборках немногим меньше, чем в выборках из Берингова моря (GST = = 4,25 %).; Досліджено генетичну мінливість популяцій жовто- перистої камбали, що населяє північну частину Охотського моря. Виявлено генетичну гетерогенність виборок, що зібрані в генетично віддалених точках Тауйської губи. Рівень генетичної диференціації GST = 2,39 % в досліджених виборках трохи нижче, ніж у виборках з Берингова моря (GST = 4,25).; The population genetic structure of yellowfin sole inhabiting in northern part of the Sea of Okhotsk has been investigated. Genetic heterogeneity of samples, collected in geographically remote areas of Taui Bay was found. The value of genetic differentiation GST =2,39 % in the investigated samples is a little less than in those of the Bering Sea (GST = 4,25 %, Grant et al., 1983). 2011-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/66843 Алельний поліморфізм генів MTHFR, MTR та MTRR у пацієнтів із щілинами верхньої губи та/або піднебіння і їхніх матерів Чорна, Л.Б.; Акопян, Г.Р.; Макух, Г.В.; Федорик, І.М. Досліджено розподіл поліморфних варіантів генів MTHFR, MTR та MTRR в контингенті пацієнтів з несиндромальними щілинами верхньої губи та/або піднебіння (ЩВГП), матерів дітей з ЩВГП і здорових жителів західного регіону України. Показано, що наявність гомозиготного генотипу MTHFR 677ТТ може збільшувати ризик виникнення ЩВГП в 3 рази, а для матерів ризик народити дитину з ЩВГП зростає майже в 2 рази у порівнянні із гомозиготами MTHFR 677СС (OR = 3,3, OR = 1,92 відповідно). Наявність гетерозиготного генотипу MTR 2756АG може збільшувати ризик виникнення ЩВГП у 1,5 разу в порівнянні з генотипом 2756АА (OR = = 1,48). У випадку гетерозиготного генотипу MTRR 66АG ризик виникнення ЩВГП зростає у понад 5 разів (OR = 5,56), а для матерів ризик народити дитину з ЩВГП зростає у 2,6 разу (OR = 2,6). У жителів західного регіону України поширеність алельного варіанту MTRR 66G виявилась вищою, ніж 66А, а частота генотипу 66GG – вірогідно нижчою серед пацієнтів з ЩВГП та їхніх матерів у порівнянні з контрольною групою.; Исследовали распределение полиморфных вариантов генов MTHFR, MTR и MTRR в контингентах пациентов с несиндромальными расщелинами верхней губы и/или неба (РВГН), их матерей и здоровых жителей западного региона Украины. Результаты показали, что гомозиготный генотип MTHFR 677ТТ может увеличивать риск возникновения РВГН в 3 раза, а у матерей риск рождения ребенка с РВГН в 2 раза выше, чем у гомозигот MTHFR 677СС (OR = 3,3, OR = = 1,92, соответственно). Гетерозиготный генотип MTR 2756АG может увеличивать риск возникновения РВГН в 1,5 раза в сравнении с генотипом 2756АА (OR = 1,48). В случае носительства гетерозиготного генотипа MTRR 66АG риск возникновения РВГН возрастает более чем в 5 раз (OR = 5,56), а для матерей риск рождения ребенка с РВГН увеличивается в 2,6 раза (OR = 2,6). У жителей западного региона Украины распространенность аллельного варианта MTRR 66G выше, чем 66А, а частота генотипа MTRR 66GG была статистически достоверно ниже в контингентах пациентов с РВГН и их матерей, чем в контрольной группе.; The frequency of common MTHFR, MTR and MTRR genes polymorphisms was evaluated among patients with non syndromic cleft lip and/or palate (CL/P), their mothers and healthy persons from West-Ukrainian region. MTHFR 677TT genotype was shown to increase more than three fold risk of CL/P and for mothers the risk of having CL/P children may increase two fold compared with homozygous carriers of MTHFR 677СС genotype (OR = 3.3, OR = 1.92, respectively). The heterozygous MTR 2756АG genotype was associated with 1.5 fold increased risk of CL/P compared with the AA genotype (OR = 1.48). The heterozygous genotype MTRR 66AG was associated with the 5.56 fold increased CL/P risk (OR = 5.56) and for mothers with 2.6 fold increased risk of delivering a CL/P offspring (OR = 2.6). The results showed that MTRR 66G allele is more prevalent than MTRR 66A (wild type) and the MTRR 66GG genotype frequency was significantly lower among CL/P patients and their mothers than in control group among Western Ukrainian inhabitants. 2011-01-01T00:00:00Z