<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49705">
<title>Спелеологія і карстологія, 2012, № 9</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49705</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49736"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49735"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49734"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49733"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-18T14:15:24Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49736">
<title>Роль гипогенного карста в геоморфогенезе Внутренней гряды Горного Крыма</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49736</link>
<description>Роль гипогенного карста в геоморфогенезе Внутренней гряды Горного Крыма
Тимохина, Е.И.; Климчук, А.Б.; Амеличев, Г.Н.
В геоморфогенезе Предгорья ведущую роль занимают процессы расчленения «бронирующих» известняковых толщ моноклинальной слоистой структуры и склоновые процессы в интервалах выходов скальных известняковых пород. Главной предпосылкой последних является гипогенный карст, развитие которого предшествовало современному рельефу и контролировало его формирование. Закарстованные трещинные зоны в мел-палеогеновой толще шириной 100-400 м контролировали врезание долин в известняковые пласты. Основными элементами гипогенных карстовых структур, образующими их пространственный каркас, являются субвертикальные трещинно-карстовые каналы (карстовые «рифты»). Вскрытие известняковых пластов по вертикальным трещинно-карстовым каналам-рифтам изначально задавало обрывистость склонов долин, а наличие таких каналов-рифтов в тылу обрывов уже врезанных в известняки долин определяет механизмы отступания склонов с сохранением вертикальности и контролирует положение и конфигурацию сегментов обрывов. Доминирующим склоновым процессом в интервалах вскрытия известняков являются обвалы глыб и блоков породы (топплинг), отделяющихся главным образом по остающимся в тыловых частях обрывов трещинно-карстовым каналам-рифтам. В стенках раскрытых в обрывах трещинно-карстовых каналов экспонируется их гипогенная скульптурная морфология, чем определяется своеобразие и номенклатура морфологии известняковых обрывов Внутренней гряды. В тех участках склонов, где положение обрывов стабилизировалось на значительное время ввиду отсутствия в тылу новых линий блоковой делимости по карстовым структурам, выветривание становится значимым процессом в морфогенезе поверхностей, склоны теряют вертикальность и приобретают сглаженные бровки, специфическая гипогенно-карстовая скульптурная морфология обрывов уничтожается. Положение о контроле склоновых процессов в известняках гипогенными трещинно-карстовыми структурами дает новые важные критерии для оценки состояния склонов и прогноза опасных обвалов и камнепадов в пределах Внутренней гряды.; У геоморфогенезі Передгір’я провідну роль займають процеси розчленування «бронюючих» вапнякових товщ моноклінальної шаруватої структури і схилові процеси у інтервалах виходів скельних вапнякових порід. Головною передумовою останніх є гіпогенний карст, розвиток якого передував сучасному рельєфу і контролював його формування. Закарстовані тріщінні у крейдово-палеогеновій товщі шириною 100-400 м контролювали врізання долин у вапнякові пласти. Основними елементами гіпогенних карстових структур, що утворюють їх просторовий каркас, є субвертикальні тріщінно-карстові канали (карстові «ріфти»). Розтин вапнякових пластів по вертикальних тріщінно-карстових каналах-ріфтах зразу задавав обривистість схилів долин, а наявність таких каналів-ріфтов в тилу урвищ долин, що вже розрізають у вапняки, визначає механізми відступання схилів із збереженням вертикальності та контролює положення і конфігурацію сегментів урвищ. Домінуючим силовим процесом в інтервалах розтину вапняків є обвали брил і блоків породи (топлінг), що відділяються головним чином по тріщино-карстових каналам-ріфтах, що залишаються в тилових частинах урвищ. У стінках розкритих в урвищах тріщінно-карстових каналів експонується їх гіпогенна скульптурна морфологія, чим визначається своєрідність і номенклатура морфології вапнякових урвищ Внутрішньої гряди. У тих ділянках схилів, де положення урвищ стабілізувалося на значний час внаслідок відсутністі в тилу нових ліній блокової подільності по карстових структурах, вивітрювання стає значимим процесом в морфогенезі поверхонь, схили втрачають вертикальність і набувають згладжені бровки, специфічна гіпогенно-карстова скульптурна морфологія обривів знищується. Положення про контроль силових процесів у вапняках гіпогенними тріщино-карстовими структурами дає нові важливі критерії для оцінки стану схилів і прогнозу небезпечних обвалів і каменепадів в межах Внутрішнього пасма.; In geomorphogenesis of the fore-mountain region, a leading role is played by the processes of dismemberment of «shielding» limestone layers of the monoclinal stratified structure, and slope processes in the intervals of rocky limestone outcrops. Their main pre-condition for the latter is hypogene karst development which preceded the modern relief and controlled its formation. Karstified fracture-karst zones, 100 to 400 m wide, in the Cretaceous-Paleogene strata controlled the entrenchment of valleys in the limestone layers. The basic elements of hypogenic karst structures, which forms their spatial framework, are sub-vertical fracture-karst conduits (karst «rifts»). Dissection of limestone layers along vertical fracture-karst rift conduits initially set the cliff-like shape of valleys slopes, and presence of such rift conduits in the rear of cliffs of already incised valleys determines the mechanisms of cliff retreat, with the maintenance of verticality, and controls position and configuration of segments of cliffs. A dominant slope process in the intervals of limestones is block toppling, whereas blocks become separated mainly along remaining fracture-karst conduits in rearward parts of cliffs. Hypogenic sculptural morphology is displayed in the exposed walls of the fracture-karst conduits, which determines the originality and nomenclature of morphology of limestone cliffs of the Inner Range. In those areas of slopes where position of cliffs has stabilized for considerable time due to absence of new lines of block detachment in the rear, weathering becomes a significant process in the morphogenesis of surfaces. Slopes lose their verticality and acquire the smoothed rims. Specific hypogenic sculptural morphology of cliffs is being destroyed on such slopes. The finding about control of slope processes in limestones by hypogenic fracture-karst structures gives new important criteria for the slope condition assessment and prognosis of hazardous collapses and rockfalls in the limits of the Internal Range.
</description>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49735">
<title>Карст и пещеры на побережье Судакской бухты (Крым)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49735</link>
<description>Карст и пещеры на побережье Судакской бухты (Крым)
Амеличев, Г.Н.; Батуева, Е.И.; Светлов, Р.С.
В статье приводятся результаты маршрутных исследований карста на склонах Судакского горно-приморского амфитеатра Крыма. Рассматриваются физико-географические условия современного карстообразования. Характеристика геологического и гидрогеологического строения участка дается с учетом новой геодинамической модели развития региона. Карстолого-спелеологическими исследованиями установлено широкое распространение пещер и связанных с ними морфоскульптур гипогенного происхождения. Выявлено пять пещерных кластеров, каждый из которых включает от одной до четырех карстовых полостей и сопровождается набором реликтовых форм в поверхностных обнажениях. Приведены ранее не публиковавшиеся топографические материалы и описания нескольких известных пещер побережья.; У статті наводяться результати маршрутних досліджень карсту на схилах Судакського гірсько-приморського амфітеатру Криму. Розглядаються фізико-географічні умови сучасного карстоутворення. Характеристика геологічної і гідрогеологічної будови ділянки дається з урахуванням нової геодинамічної моделі розвитку регіону. Карстолого-спелеологічними дослідженнями встановлено широке розповсюдження печер і пов’язаних з ними морфоскульптур гіпогенного походження. Виявлено п’ять печерних кластерів, кожен з яких включає від однієї до чотирьох карстових порожнин і супроводжується набором реліктових форм у поверхневих відслоненнях. Наведено раніше не опубліковані топографічні матеріали та описи кількох відомих печер узбережжя.; The article reports on results of examination of karst on the slopes of Sudak mountain-seashore amphitheater of Crimea. The phisical-geographical conditions of modern karstification are characterized. Description of geological and hydrogeological structure of area is given with an account for a new geodynamic model of the region. Karstological and speleological investigations reveal wide occurence of caves and related morphs of the hypogenic origin. Five cave clusters are distinguished, each of which includes one to four karst caves, accompanied with a set of relict forms in the superficial outcrops. Maps and descriptions of a several known caves of the coast are given, previously unpublished.
</description>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49734">
<title>Результаты спелеологических исследований карстового плато Кызыл-Шевар (республика Узбекистан)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49734</link>
<description>Результаты спелеологических исследований карстового плато Кызыл-Шевар (республика Узбекистан)
Сачко, А.В.
В июле-августе 2011 года на территории Гиссарского заповедника (плато Кызыл-Шевар, подножье горы Чимбай) работала научно-исследовательская экспедиция Чертковского клуба спелеологов “Кристалл” Украинской спелеологической ассоциации в составе 7 человек. За время работы на плато было осмотрено более 90 воронок, провалов и трещин, в результате чего найдено 40 пещер глубиной от 5 до 204 м. На основе полученных результатов был составлен кадастр пещер плато Кызыл-Шевар.; У липні-серпні 2011 року на території Гиссарського заповідника (плато Кизил-Шевар, підніжжя гори Чимбай) працювала науково-дослідна експедиція Чортківського клубу спелеологів “Кристал” Української спелеологічної асоціації у складі 7 чоловік. За час роботи на плато було оглянуто більше 90 воронок, проваль і тріщин, в результаті чого знайдено 40 печер глибиною від 5 до 204 м. На основі отриманих результатів був складений кадастр печер плато Кизил-Шевар.; In July-August, 2011 exploration work was conducted on the territory of the Gissarsky preserve (Kyzyl-Shevar plateau, foot of the Chimbay Mountain) by the research expedition of Chertkovsky “Crystal” speleological club of the Ukrainian speleologicheskoy association, composed of 7 persons. During this expedition more than 90 dolines, collapses and crevices were examined on a plateau, and 40 caves were found as result, ranging from 5 to 204 m in depth. Based on these results, the inventory of caves of the Kyzyl-Shevar plateau was compiled.
</description>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49733">
<title>Изотопный состав атмосферных осадков и карстовых источников северо-западного склона Крымских гор</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/49733</link>
<description>Изотопный состав атмосферных осадков и карстовых источников северо-западного склона Крымских гор
Дублянский, Ю.В.; Климчук, А.Б.; Амеличев, Г.Н.; Токарев, С.В.; Шпётль, К.
Приводятся результаты режимных исследований по методике GNIP изотопного состава осадков для станций в Симферополе (24 месяца) и на Чатырдаге (15 месяцев), а также вод некоторых источников и одной скважины Горного Крыма. Зависимость между δD и δ18O атмосферных осадков и водопроявлений близка к глобальной линии метеорных вод. Характер кривых и различия в корреляции отдельных участков временных рядов с температурой воздуха указывает на множественность факторов, контролирующих изотопный состав осадков, причем различающиеся режимы формирования осадков реализовались в одном и том же периоде на близкорасположенных (в 23 км друг от друга) станциях.; Наведено результати режимних досліджень за методикою GNIP ізотопного складу опадів для станцій в Сімферополі (24 місяці) і на Чатирдагу (15 місяців), а також вод деяких джерел та однієї свердловини Гірського Криму. Залежність між δD і δ18O атмосферних опадів і водопроявів близька до глобальної лінії метеорних вод. Характер кривих і відмінності в кореляції окремих ділянок часових рядів з температурою повітря вказує на множинність чинників, контролюючих ізотопний склад опадів, причому режими формування опадів, що розрізняються, реалізувалися в одному і тому ж періоді на близько розташованих (у 23 км. одна від одної) станціях.; Atmospheric precipitation was sampled for isotopic analyses according to GNIP protocol at two stations in Crimea, Ukraine: Simferopol (24 months) and Chatyrdag (15 months). In addition, several karstic springs and one well tapping deep karstic aquifer were sampled. The δD vs. δ18O relationship is only slightly differs from global Meteoric Water Line. Variable degrees of correlation with the air temperature and the precipitation amount suggest that the isotopic composition of precipitation is affected by several processes (e.g., air temperature and supply of moisture from different sources). Interestingly, drastically different makeups of precipitation were observed simultaneously at two stations located only 23 km apart.
</description>
<dc:date>2012-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
