<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/23881">
<title>Онкологія, 2001, № 2-3</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/23881</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33197"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33196"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33195"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33194"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-12T01:49:31Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33197">
<title>Экземестан: клиническая эффективность и безопасность</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33197</link>
<description>Экземестан: клиническая эффективность и безопасность
В современных схемах гормональной терапии больных раком молочной железы (РМЖ) возрастает роль ингибиторов и инактиваторов ароматазы. Новым препаратом этого класса является экземестан – стероидный инактиватор ароматазы, который обладает высокой специфичностью, тормозит in vivo превращение андростендиона в эстрон (ароматизацию) на 97,9%; эффективен при лечении пациенток с распространенным РМЖ (включая больных с метастазами во внутренних органах), c развившейся резистентностью к предшествующему гормональному лечению; хорошо переносится пациентками. Экземестан (25 мг/сут) замедляет прогрессирование заболевания и уменьшает проявления симптомов, обусловленных опухолью. У препарата отсутствует перекрестная устойчивость с нестероидными ингибиторами ароматазы. По критериям эффективности экземестан превосходит мегестрола ацетат. В настоящее время выявлена возможность применения экземестана в качестве препарата 1-й линии химиотерапии метастазов РМЖ и в комбинации с тамоксифеном в качестве адъювантной терапии.
</description>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33196">
<title>Новая классификация ВОЗ опухолей кроветворной и лимфоидной ткани. ІІІ. Лимфоидные новообразования</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33196</link>
<description>Новая классификация ВОЗ опухолей кроветворной и лимфоидной ткани. ІІІ. Лимфоидные новообразования
Глузман, Д.Ф.; Надгорная, В.А.; Скляренко, Л.М.; Абраменко, И.В.
Предлагаемая ВОЗ классификация лимфоидных новообразований представляет собой адаптированную и апробированную REAL-классификацию (1994) на основе определенных нозологических форм с учетом морфологических, иммунофенотипических, молекулярно-генетических и клинических признаков. Новая классификация позволяет распознавать опухоли из В-клеток, Т/ЕК-клеток и выделять среди них новообразования, возникающие из клеток-предшественников и зрелых клеток (диссеминированные формы/лейкозы, опухоли лимфатических узлов и экстранодальные). В соответствии с классификацией ВОЗ в пределах лимфогранулематоза (болезни Ходжкина) выделяют также 4 классических подтипа и вариант с лимфоидным преобладанием.; The proposed WHO classification of lymphoid neoplasms adopts REAL classification (1994) and is based on the attempts to define distinct nosologic entities using morphology, immunophenotype, molecular-genetic and clinical features. This new classification recognizes B-cell and T-cell/natural-killer cell neoplasms, that are stratified into precursor and mature lymphoid neoplasms (disseminated/leukemic, predominantly nodal and primary extranodal diseases). Within Hodgkin’s disease, the new WHO classification postulates four classical subtypes and a variant of Hodgkin’s disease featuring lymphoid predominance.
</description>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33195">
<title>Неоад’ювантна селективна внутрішньоартеріальна хіміотерапія при лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33195</link>
<description>Неоад’ювантна селективна внутрішньоартеріальна хіміотерапія при лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози
Тарутінов, В.І.; Югрінов, О.Г.; Скляр, С.Ю.; Тельний, В.В.
Проведено порівняння найближчих та віддалених результатів неоад’ювантного застосування різних методів лікування хворих з місцево-поширеним раком молочної залози (МПРМЗ), а саме внутрішньоартеріальної або системної поліхіміотерапії (ВАПХТ або СПХТ), променевої терапії за методикою дрібного фракціонування. Показано, що при застосуванні ВАПХТ досягаються кращі показники девіталізіції пухлини, ніж при СПХТ. Проведення передопераційної ВАПХТ у хворих з вузловими формами РМЗ поліпшує показники виживання в порівнянні з результатами лікування аналогічних форм РМЗ за допомогою традиційних методів. ВАПХТ можна використовувати перед операцією з метою переведення неоперабельних форм МПРМЗ в операбельні і подальшого радикального лікування таких хворих.; The paper compares immediate and remote results of the neoadjuvant application of different methods for treatment of patients with locally disseminated breast cancer (LDBC), in particular, intra-arterial (IAPCT) or systemic polychemotherapy (SPCT) and radiation therapy using the small-fractions technique. IAPCT is shown to produce better results in terms of devitalization of the tumor compared to SPCT. The pre-surgery application of IAPCT in patients with nodular breast cancer improves the survival rate relative to the results of treatment of similar forms of breast cancer with traditional methods. It is advisable to apply IAPCT prior to surgery with the view of transforming non-operable forms of LDBC into operable ones followed by a radical treatment of such patients.
</description>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33194">
<title>Диференціальна імуногістохімічна діагностика злоякісних пухлин сімейства Юїнга</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/33194</link>
<description>Диференціальна імуногістохімічна діагностика злоякісних пухлин сімейства Юїнга
Галахін, К.О.; Лломбарт-Бош, А.; Мельник, М.М.; Ковальчук, Е.М.; Пономарьов, І.О.
Пухлини сімейства Юїнга (саркома Юїнга і PNET) належать до дрібно-круглоклітинних пухлин кісток і м’яких тканин, які входять до гетерогенної групи неоплазій, що діагностують переважно у дітей та осіб молодого віку. Проведення імуногістохімічного дослідження з урахуванням гістологічної будови пухлин у 70 хворих з пухлинами кісток і м’яких тканин дало змогу встановити діагноз типової і атипової саркоми Юїнга (38 пацієнтів), PNET-ASKIN пухлини (13), провести диференціальну діагностику і діагностувати остеосаркому (5), хондросаркому (1), ідентифікувати рабдоміосаркому (1), міксоїдну пухлину (1), метастази нейробластоми (1), карциноми (1). У 9 випадках матеріал виявився неінформативним. Найбільш ефективним виявився НВА-71 — основний маркер у діагностиці саркоми Юїнга та РNET-пухлин. Для їх типування доцільно також використовувати моноклональні антитіла до NSE, віментину, антигену HNK-1, білка S-100 та PGР9.5. Для диференціальної діагностики саркоми Юїнга і PNET та інших дрібно-круглоклітинних пухлин доцільно додатково застосовувати антитіла до OS-нектину, OS-кальцину, актину, міогеніну, b2 – мікроглобуліну та антигену епітеліальних мембран.; The Ewing family tumors (Ewing’s sarcoma and PNET) are a small cell, round cell tumors of bone and soft tissues, which form a heterogenous group of neoplasms in children and teenagers, among which Ewing’s sarcoma occupies a leading role. The use of immunohistochemical studies, taking into consideration the histology of tumors in 70 patients with bone and soft tissue tumors enabled determination of typical Ewing’s sarcoma (38 patients), PNET-ASKIN tumors (13), differential diagnosis and establishing osteosarcoma (5), hondrosarcoma (1), identification of rabdomyosarcoma (1), mixoid tumor (1), neuroblastoma metastasis (1), those of carcinoma (1), non-indicative material (9). The most informative was moab to HBA-71 marker. Which held a key place in the diagnosis of Ewing’s sarcoma and PNET tumors. For their typing it is also advisable to use the antibodies to such markers as OS-NECTIN, OS-CALCIN, MYOGENIN, b2 – microglobulin and endothelial membrane antigen.
</description>
<dc:date>2001-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
