http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199361 2026-04-05T07:00:16Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199647 Світлої пам’яті Олексія Крютченка Непомірна втрата, біль, сум… 11 березня 2024 р. відійшов у засвіти молодий археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олексій Олександрович Крютченко. Невиліковна хвороба обірвала життя дослідника на 37 році. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199646 Згадуючи Софію Станіславівну Березанську (15.05.1924—02.05.2024) 2 травня 2024 р. відійшла у вічність легенда української археології, доктор історичних наук, лауреат Державної премії у галузі науки та техніки Софія Станіславівна Березанська. Їй так і не довелося зустріти сотий рік свого життя 15 травня. Вона була свідком, жертвою репресій, а потім активною учасницею відродження української археології після епохи Розстріляного Відродження та страхіть Другої світової війни. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199645 Світла пам'ять Петру Петровичу Толочку (21.02.1938—28.04.2024) 28 квітня 2024 р. пішов із життя Петро Петрович Толочко — видатний фахівець з археології та історії Давньої Русі, доктор історичних наук (1981), професор (1988), академік НАН України (1990), політичний, громадський і культурний діяч. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199644 Archaeological Chronicles of Viktor Hoshkevych (1860—1928) Shevchenko, A.V. In the article an attempt to comprehensively cover the chronology of the archaeological activity of the wellknown local historian, archaeologist and founder of the first museum in Kherson, Viktor Ivanovych Hoshkevych (1860—1928) is presented. His scientific path from a student of the Faculty of History of the Kyiv University to an archaeologist is traced. It is proposed to divide the intellectual biography of the scientist into several nominal stages for a more systematic presentation of the material. Special attention was paid to his scientific and publishing activities and participation in scientific societies. This article is an English-language and updated version of one of the chapters of the monograph by A. V. Shevchenko (Шевченко 2023).; У статті представлено спробу комплексно висвітлити хронологію археологічної діяльності знаного краєзнавця, археолога та засновника першого у Херсоні музею Віктора Івановича Гошкевича (1860—1928). Інтелектуальну біографію вченого запропоновано поділити на кілька умовних етапів: Перший етап — «київський» (1882—1890) — початки формування особистості в колі родини, навчання В. І. Гошкевича в Київському університеті св. Володимира, де сформувалося перше коло інтелектуальних зв’язків ученого з тогочасними провідними істориками. Другий етап (1890—1928) — «херсонський», під час якого В. І. Гошкевич реалізувався як учений, організатор науки, музейної справи та громадський діяч. За проблемно-хронологічним принципом у межах цього етапу виділяємо кілька періодів. І. Початок наукової та громадської активності (1890—1905). У цей час дослідник працював секретарем Херсонського губернського статистичного комітету та розпочав наукову діяльність на Півдні України. Саме тоді відбувається соціальне утвердження В. І. Гошкевича в новому регіоні та розширення мережі його наукових комунікацій, зокрема, з Одеським товариством історії і старожитностей, до якого він вступив у 1896 р. ІІ. Зміщення акцентів у життєвих стратегіях В. Гошкевича (1905—1909) — згортання громадської активності у зв’язку з подіями й поразкою Першої російської революції та зосередження на науковій і науково-організаційній роботі. Цей період пов’язаний зі становленням Археологічного музею Херсонської губернської вченої архівної комісії як наукового та освітнього центру інтелектуального життя Херсонщини. ІІІ. Пік інтелектуальної біографії В. Гошкевича (1909—1917) — на чолі Херсонського міського музею старожитностей та витончених мистецтв, це апогей його наукової творчості. Поступово вчений увійшов до кола провідних археологів-дослідників курганів Південного регіону України. Разом із тим, вивчаючи античні, середньовічні та козацькі пам’ятки, він розширив свої наукові інтереси та збагатив науковий доробок. IV. Радянський період (1917—1927) пов’язаний із новими соціально-політичними умовами життя в період утвердження радянської влади. Це був чи не найскладніший час у житті В. І. Гошкевича. Загострення політичної ситуації та голод 1921—1923 рр. поставили музей і самого вченого на межу виживання. 2024-01-01T00:00:00Z