<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199361">
<title>Археологія, 2024, № 2</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199361</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199647"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199646"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199645"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199644"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-05T07:00:16Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199647">
<title>Світлої пам’яті Олексія Крютченка</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199647</link>
<description>Світлої пам’яті Олексія Крютченка
Непомірна втрата, біль, сум… 11 березня 2024 р. відійшов у засвіти молодий археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології раннього залізного&#13;
віку Інституту археології НАН України Олексій Олександрович Крютченко. Невиліковна&#13;
хвороба обірвала життя дослідника на 37 році.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199646">
<title>Згадуючи Софію Станіславівну Березанську (15.05.1924—02.05.2024)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199646</link>
<description>Згадуючи Софію Станіславівну Березанську (15.05.1924—02.05.2024)
2 травня 2024 р. відійшла у вічність легенда української археології, доктор історичних&#13;
наук, лауреат Державної премії у галузі науки&#13;
та техніки Софія Станіславівна Березанська.&#13;
Їй так і не довелося зустріти сотий рік свого&#13;
життя 15 травня. Вона була свідком, жертвою&#13;
репресій, а потім активною учасницею відродження української археології після епохи&#13;
Розстріляного Відродження та страхіть Другої&#13;
світової війни.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199645">
<title>Світла пам'ять Петру Петровичу Толочку (21.02.1938—28.04.2024)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199645</link>
<description>Світла пам'ять Петру Петровичу Толочку (21.02.1938—28.04.2024)
28 квітня 2024 р. пішов із життя Петро Петрович Толочко — видатний фахівець з археології&#13;
та історії Давньої Русі, доктор історичних наук&#13;
(1981), професор (1988), академік НАН України (1990), політичний, громадський і культурний діяч.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199644">
<title>Archaeological Chronicles of Viktor Hoshkevych (1860—1928)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/199644</link>
<description>Archaeological Chronicles of Viktor Hoshkevych (1860—1928)
Shevchenko, A.V.
In the article an attempt to comprehensively cover the&#13;
chronology of the archaeological activity of the wellknown&#13;
local historian, archaeologist and founder of the&#13;
first museum in Kherson, Viktor Ivanovych Hoshkevych&#13;
(1860—1928) is presented. His scientific path from a&#13;
student of the Faculty of History of the Kyiv University&#13;
to an archaeologist is traced. It is proposed to divide&#13;
the intellectual biography of the scientist into several&#13;
nominal stages for a more systematic presentation of&#13;
the material. Special attention was paid to his scientific&#13;
and publishing activities and participation in scientific&#13;
societies. This article is an English-language and&#13;
updated version of one of the chapters of the monograph&#13;
by A. V. Shevchenko (Шевченко 2023).; У статті представлено спробу комплексно висвітлити хронологію археологічної діяльності знаного краєзнавця, археолога&#13;
та засновника першого у Херсоні музею Віктора Івановича Гошкевича (1860—1928). Інтелектуальну біографію вченого запропоновано поділити на кілька умовних етапів: Перший етап — «київський» (1882—1890) — початки формування особистості в колі родини, навчання В. І. Гошкевича в Київському університеті св. Володимира, де сформувалося перше коло інтелектуальних зв’язків ученого з&#13;
тогочасними провідними істориками.&#13;
Другий етап (1890—1928) — «херсонський», під час якого В. І. Гошкевич реалізувався як учений, організатор&#13;
науки, музейної справи та громадський діяч. За проблемно-хронологічним принципом у межах цього етапу виділяємо&#13;
кілька періодів.&#13;
І. Початок наукової та громадської активності (1890—1905). У цей час дослідник працював секретарем Херсонського губернського статистичного комітету та розпочав наукову діяльність на Півдні України. Саме тоді відбувається&#13;
соціальне утвердження В. І. Гошкевича в новому регіоні та розширення мережі його наукових комунікацій, зокрема, з&#13;
Одеським товариством історії і старожитностей, до якого він вступив у 1896 р.&#13;
ІІ. Зміщення акцентів у життєвих стратегіях В. Гошкевича (1905—1909) — згортання громадської активності у&#13;
зв’язку з подіями й поразкою Першої російської революції та зосередження на науковій і науково-організаційній роботі.&#13;
Цей період пов’язаний зі становленням Археологічного музею Херсонської губернської вченої архівної комісії як&#13;
наукового та освітнього центру інтелектуального життя Херсонщини.&#13;
ІІІ. Пік інтелектуальної біографії В. Гошкевича (1909—1917) — на чолі Херсонського міського музею старожитностей та витончених мистецтв, це апогей його наукової творчості. Поступово вчений увійшов до кола провідних&#13;
археологів-дослідників курганів Південного регіону України. Разом із тим, вивчаючи античні, середньовічні та козацькі&#13;
пам’ятки, він розширив свої наукові інтереси та збагатив науковий доробок.&#13;
IV. Радянський період (1917—1927) пов’язаний із новими соціально-політичними умовами життя в період утвердження радянської влади. Це був чи не найскладніший час у житті В. І. Гошкевича. Загострення політичної ситуації та&#13;
голод 1921—1923 рр. поставили музей і самого вченого на межу виживання.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
