http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/197812 2026-04-24T13:36:59Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198009 Список скорочень 1998-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198008 Наші автори 1998-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198007 Пам’яті Івана Гавриловича Шовкопляса 13 червня 1997 р., на 76-му році, пішов з життя відомий український археолог, фахівець у галузі вивчення палеоліту, доктор історичних наук професор Іван Гаврилович Шовкопляс. Іван Гаврилович належав до тієї плеяди українських археологів, завдяки творчим зусиллям яких у повоєнні роки була відроджена археологічна наука в Україні і створені всі необхідні передумови для її подальшого успішною розвитку. За безпосередньою участю І. Г. Шовкопляса були розпочато безпрецедентні за обсягом розкопки цілої низки унікальних пізньопалеолітичних пам’яток Середнього Подніпров’я, що дало змогу віднести Україну до рівня однієї з найкраще вивчених країн Східної Європи. Творчому доробку І. Г. Шовкопляса належать понад 130 друкованих праць, в тому числі ряд монографій, без яких сьогодні не обходиться жоден з сучасних дослідників палеоліту Європи. Гордістю української науки є знаний у багатьох країнах світу Археологічний музей Національної Академії наук України, фундатором якого був І. Г. Шовкопляс. Однією з важливих ланок плідної діяльності І. Г. Шовкопляса в археології була бібліографічна робота. Велику увагу приділяв І. Г. Шовкопляс навчанню молодих археологів, й у тому числі студентської молоді. Кілька поколінь вітчизняних фахівців починали своє знайомство з археологією, використовуючи підручник Івана Гавриловича з основ цієї науки. Ім’я Івана Гавриловича Шовкопляса назавжди вписане в історію українського та світового палеолітознавства. 1998-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/198006 Пам’яті Галини Георгіївни Мезенцевої Батько Галини Георгіївни Мезенцевої — Георгій Ісидорович Виницький - змалечку прищеплювали своїй доньці любов до історичного минулого та мистецтва. Коли в січні 1944 р. в Київському університеті було відновлено навчання і вперше створено кафедру археології, Галина Георгіївна не вагаючись обрала цю спеціалізацію. Стала однією із перших аспіранток (1946—1949) кафедри; брала участь в археологічних дослідженнях Поросся (1946), античної Ольвії (1947—1948). Працювала науковим співробітником Державного історично-архітектурного заповідника «Софійський музей» у Києві. Брала участь у розкопках цієї пам’ятки разом із М. К. Каргером, а також опрацьовувала матеріали досліджень Десятинної церкви та Михайлівського Золотоверхого собору, що знаходилися у фондах заповідника. З червня 1950 по вересень 1976 року Галина Георгіївна працювала на кафедрі археології та музеєзнавства Київського держуніверситету старшим викладачем, доцентом, професором. В різні періоди вона викладала спецкурси з археології Давньої Русі, стародавніх слов’ян, історії та теорії музейної справи, методики фондової та екскурсійної роботи, краєзнавство, а також загальний курс основ археології. Для більш глибокого засвоєння матеріалу в процесі підготовки молодих фахівців-археологів нею на кіностудії науково-популярних та учбових фільмів Київського університету були створені навчальні фільми. Галина Георгіївна Мезенцева померла 24 листопада 1997 р. у м. Торонто в Канаді. Світла пам’ять про Галину Георгіївну назавжди залишиться в серцях її колег та учнів, а науковий доробок буде сприяти подальшому розвитку української культури та науки. 1998-01-01T00:00:00Z