<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191020">
<title>Проблеми програмування, 2023</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191020</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/201523"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191029"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191028"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191027"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-07T11:47:54Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/201523">
<title>Архітектура та функціональні можливості системи підтримки прийняття рішень СПОР</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/201523</link>
<description>Архітектура та функціональні можливості системи підтримки прийняття рішень СПОР
Яловець, А.Л.
озглядаються особливості проєктування, розроблення та функціонування системи підтримки прийняття рішень СПОР. Наводиться архітектура системи та обґрунтовується вибір мови реалізації системи. Розглядаються два функціонально орієнтованих середовища системи СПОР, кожний з яких націлений на вирішення спеціалізованих завдань зі створення та оброблення електронних планів дій. Детально аналізуються функціональні можливості складових підсистем цих   середовищ та обґрунтовується доцільність використання системи підтримки прийняття рішень СПОР для вирішення проблем оперативного управління протидією надзвичайним ситуаціям у ситуаційних центрах.
</description>
<dc:date>2025-01-21T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191029">
<title>60 років базам даних (заключна частина)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191029</link>
<description>60 років базам даних (заключна частина)
Резніченко, В.А.
Наводиться огляд досліджень і розробок баз даних із моменту їх виникнення в 60-х роках минулого століття і по сьогодні. Виділяються наступні етапи: виникнення і становлення, бурхливий розвиток, епоха реляційних баз даних, розширені реляційні бази даних, постреляційні бази даних і великі дані. На етапі становлення описуються системи IDS, IMS, Total і Adabas. На етапі бурхливого розвитку висвітлені питання архітектури баз даних ANSI/X3/SPARC, пропозицій КОДАСИЛ, концепції і мов концептуального моделювання. На етапі епохи реляційних баз даних розкриваються результати наукової діяльності Е. Кодда, теорія залежностей і нормальних форм, мови запитів, експериментальні дослідження і розробки, оптимізація та стандартизація, управління транзакціями. Етап розширених реляційних баз даних присвячений опису темпоральних, просторових, дедуктивних, активних, об’єктних, розподілених та статистичних баз даних, баз даних масивів, машин баз даних і сховищ даних. На наступному етапі розкрита проблематика постреляційних баз даних, а саме: NOSQL, ключ-значення, стовпчикові, документні, графові, NewSQL, онтологічні. Шостий етап присвячений розкриттю при- чин виникнення, характерних властивостей, класифікації, принципів роботи, методів і технологій великих даних. Нарешті, в останньому із розділів подається короткий огляд досліджень і розробок баз даних у Радянському Союзі; The article provides an overview of research and development of databases since their appearance in the 60s of the last century to the present time. The following stages are distinguished: the emergence formation and rapid development, the era of relational databases, extended relational databases, post-relational databases and big data. At the stage of formation, the systems IDS, IMS, Total and Adabas are described. At the stage of rapid development, issues of ANSI/X3/ SPARC database architecture, CODASYL proposals, concepts and languages of conceptual modeling are highlighted. At the stage of the era of relational databases, the results of E. Codd’s scientific activities, the theory of dependencies and normal forms, query languages, experimental research and development, optimization and standardization, and transaction management are revealed. The extended relational databases phase is devoted to describing temporal, spatial, deductive, active, object, distributed and statistical databases, array databases, and database machines and data warehouses. At the next stage, the problems of post-relational databases are disclosed, namely, NOSQL-, NewSQL- and ontological databases. The sixth stage is devoted to the disclosure of the causes of occurrence, characteristic properties, classification, principles of work, methods and technologies of big data. Finally, the last section provides a brief overview of database research and development in the Soviet Union.
</description>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191028">
<title>Метадані як засіб семантичного аналізу складних контентів великих даних. Зображення</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191028</link>
<description>Метадані як засіб семантичного аналізу складних контентів великих даних. Зображення
Захарова, О.В.
Метою дослідження є визначення ефективних підходів щодо вдосконалення семантичного ана- лізу графічних контентів великих даних, а саме таких, як зображення або відеосцени. Сутність запропонованого підходу полягає в урахуванні особливих характеристик складних контентів та створенні гібридної моделі анотування, що розширює текстову модель більш специфічними елементами, наприклад, для візуальних даних, характеристиками візуалізації. Визначення подібності інформаційних контентів є критичною проблемою для вирішення цілої низки задач великих даних. В тому числі, є основою для ка- тегоризації цих контентів, забезпечують можливість композиції документів, конвертації неструктурованого контенту у структури релевантних знань, візуалізації інформації. Семантич- ний аналіз інформаційних контентів, зазвичай, базується на їх метаданих, які складають основу семантичних анотацій та є елементами структурованого семантичного опису контенту й базісом для його автоматизованої обробки. В основу підходу покладено використання онтологій для визначення семантичних анотацій. Онтології надають різноманітні джерела знань для вимірювання семантичної подібності, містять багато інформації про тлумачення понять та інші семантичні зв’язки з ієрархічною структурою, що базується на відносинах гіпонімії. Але, остан- ні роки, разом з швидким зростанням кількості зображень та відеоресурсів, спостерігається суттєве збагачення доступної візуальної інформації. З візуальної точки зору легше зрозуміти, чи є подібними два поняття. Тому, інтеграція семантичної та візуальної інформації зображення забезпечує оптимізацію методів оцінювання подібності, що заснований на онтологіях, та до- зволяє отримати більш узгоджені з уявленням людини метрики подібності. Такі оцінки комплексної семантичної подібності концептів визначаються шляхом композиції двох функцій, перша з яких, фактично, є онтологічною мірою подібності, а друга будується на основі комплексного встановленим ваговим балансом між цими двома різновидами інформації. Поєднання ознак візуалізації з семантичними та онтологічними характеристиками контента у формуванні оцінок подібності й становлять центральну ідею даного дослідження; The purpose of the research is to specify effective approaches for improving the semantic analysis of graphic contents of big data. This article considers images or video scenes as examples of such complex contents. Proposed approach takes into account the special features of these contents and create a hybrid annotation model that extends the text annotation model with more specific elements. For the visual data, these are characteristics of visualization. Determining the similarity of information contents is a critical problem for solving big data tasks. It is the basis for the big data categorization and enables the composition of the documents, conversion of an unstructured contents to relevant knowledge structures and the visualization of the information. Semantic analysis of information contents is usually based on their metadata, which form the basis of semantic annotations. Also, they are elements of a structured semantic description of the content and the basis for its automated processing. The approach is based on using ontologies to define semantic annotations. Ontologies provide various sources of knowledge to measure semantic similarity, contain a lot of information about the interpretation of concepts and other semantic relationships with a hierarchical structure based on hyponymy relations. But, in recent years, there is the rapid growth of the number of images and video resources. And, at this time, we can note a significant enrichment of available visual information. From a visual point of view, it is easier to understand whether two concepts are similar. Therefore, the integration of semantic and visual information of the image ensures the optimization of the ontological methods for similarity estimation and allows to obtain similarity metrics that are more consistent with human perception. De facto, such assessments of the complex semantic similarity of concepts are defined by the composition of two functions, the first of which, in fact, is an ontological measure of similarity, and the second is built on the basis of a complex facilities vector. It is a concatenation of semantic and visual characteristics with an established weight balance between these two types of features. The combination of visualization features with semantic and ontological characteristics of the contents in the similarity metrics is the central idea of this study
</description>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191027">
<title>Модуль стиснення зображень на основі нейро-мережевих автокодувальників</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191027</link>
<description>Модуль стиснення зображень на основі нейро-мережевих автокодувальників
Лесик, В.О.; Дорошенко, А.Ю.
В роботі запропоновано новий підхід до стиснення даних у вигляді нейромережевого модуля на базі структури автокодувальників, що має найбільш оптимальний час навчання, рівень стиснення та отримує достатньо чітку реконструкцію зображення. Розроблено основні механізми для побудови структури нейромереж кодера та декодера, що застосовуються у якості модуля. Основні дані для реконструкції були обрані із відкритого набору даних Fashion-MNIST, що дозволяє спрощено тестувати нейромережеві структури, процес їх навчання та отримання результатів. Проаналізовано підходи до відтворення зображень за допомогою нейромережевих шарів згортки та оберненої згортки. Проведено аналіз впливу на якість результуючої реконструкції зображення структури вихідного модуля, що застосовується для стиснення вхідного зображення. Знайдено нетипову поведінку під час збільшення шарів у структурі автокодувальника, що не призводять до збільшення якості відтворення зображень. Виділено основну необхідність зміни структурних частин автокодувальника та його застосування у комбінації із іншими технологіями для отримання кращого результату відтворення та нівелювання спотворень; A new approach is proposed to data compression in the form of a neural network module based on the structure of autoencoders, which has the most optimal learning time, compression level and obtains sufficiently clear image reconstruction. The main mechanisms for building the structure of encoder and decoder neural networks, which are used as a module, have been developed. The main data for the reconstruction were selected from the open data set Fashion-MNIST, which allows simplified testing of neural network structures, the process of their training and obtaining results. Approaches to image reproduction using neural network layers of convolution and inverse convolution are analyzed. An analysis of the impact on the quality of the resulting image reconstruction of the structure of the output module, which is used to compress the input image, was carried out. Atypical behavior was found during the increase of layers in the structure of the autoencoder, which did not lead to an increase in the quality of image reproduction. The basic necessity of changing the structural parts of the autoencoder and its application in combination with other technologies to obtain a better reproduction result and the elimination of distortions is highlighted.
</description>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
