http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/186962 2026-04-23T20:27:39Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187123 Адруг А.К. Декоративне мистецтво Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Рижова, О. Рецензія на книгу: Адруг А.К. Декоративне мистецтво Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів: SCRIPTORIUM, 2022. 152 с.: іл.; Review : Adrug, A.K. Decorative art of Chernihiv of the second half of the 17th – beginning of the 18th century. Chernihiv: SCRIPTORIUM, 2022. 152 p.: il. 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187122 Лозовий О.М. Із павутиння часу Голець, В. Рецензія на книгу: Лозовий О.М. Із павутиння часу. Олександрія, 2021. 159 с.; Review : Lozovy O.M. From the web of time. Alexandria, 2021. 159 p. 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187121 Подєбрадське повсякдення Євгена Чикаленка (1925–1929) Зубко, О. Метою цього наукового дослідження є критичний розгляд побутового життя Євгена Харламовича Чикаленка впродовж 1925–1929 рр, як основи розуміння його внутрішнього світу та потреб на еміграції, його зв’язків із зовнішнім соціальним й культурним оточенням, з максимальним дистанціюванням від ідеологічних оцінок. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного, проблемно-хронологічного підходів, об’єктивності та цілісності, а також на використання методів аналізу та синтезу. Наукова новизна полягає у відображені «іншого» – повсякденного життя українського емігранта, яке проходило поза політичними, національними, економічними та культурними подіями. Подєбрадський період життя Євгена Чикаленка складає всього чотири роки, впродовж яких він болісно вирішує питання соціально-професійної адаптації, а заодно й житлове питання, питання харчування, одягу, взуття. Якось намагається зберегти здоров’я. Та головне: усі свої «подєбрадські» поневіряння ретельно занотовує в «Щоденник». Тому, саморефлексії Чикаленка щодо зниження його суспільно-соціальної вагомості в еміграційному колі та елементарного задоволення щоденних потреб (забезпеченість їжею, одягом і житлом, спілкуванням) вимальовували оригінальний візерунок останніх років його життя, де переважали ті або інші кольори й напівкольори.; The purpose of this research is a critical examination of Yevhen Kharlamovych Chikalenkoʼs everyday life during 1925–1929, as a basis for understanding his inner world and needs for emigration, his connections with the external social and cultural environment, with maximum distancing from ideological assessments. The research methodology is based on the principles of specifically-historical, problematically-chronological approaches, objectivity and integrity, as well as the use of methods of analysis and synthesis. The scientific novelty lies in the reflected «other» – the everyday life of a Ukrainian emigrant, which took place outside of political, national, economic and cultural events. The Podebrad period of Yevhen Chikalenkoʼs life is only four years, during which he painfully solves the issue of social and professional adaptation, and with it – the issue of housing, food, clothing, and footwear. Somehow he is trying to keep his health. But the main thing: he carefully notes all his «podebrad» wanderings in the «Diary». Therefore, Chikalenkoʼs self-reflections regarding his social inferiority during emigration and elementary satisfaction of daily needs (food, clothing and shelter, communication) outlined the original pattern of the last years of his life, with a preference for certain colors and semi-colors. 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/187120 «Невигадане»: радянська буденність 1920–1930-х рр. у літературній творчості Анатолія Калиновського (Галана) Демченко, Т.; Іваницька, С. Мета цієї студії – проаналізувати й інтерпретувати в історико-біографічному й джерелознавчому аспектах спадщину напівзабутого, але талановитого журналіста й письменника Анатоля Калиновського (Галана) (1901–1987), якого Ігор Качуровський зарахував до числа п’ятьох-шістьох найбільш читабельних прозаїків української еміграції, відзначив легкість викладу, досконалість сюжетних конструкцій і передбачив, що «розпорошений, розпарцельований на десятки псевдонімів автор ризикує не здобути тієї слави, на яку він як письменник заслуговує…» У фокусі уваги авторок – збірка оповідань «Невигадане» (1967) та інші твори, де аналізується взятий у різних іпостасях образ Homo sovieticus й історично достовірно відтворюються типові явища радянської повсякденності міжвоєнної доби. В методологічному сенсі авторки керуються думкою, що художня література має у сучасних дослідницьких практиках особливе значення як джерело інформації про буденне життя, використовують методи психологічної реконструкції й «вживання» у внутрішній світ автора текстів. Акцентується, що головним об’єктом духовного, інтелектуального й культурного інтересу для письменника була Україна й доля її народу. Відзначається різножанровість і тематичне розмаїття доробку А. Галана, де гостра сатира, гуморески, сюжети з власного життя поєднуються з нарисами про окремих людей, про побут переміщених осіб у Німеччині, українських еміґрантів в Америці, та повсякчас домінують ретельне вивчення й аналіз радянської дійсності. Творчість його розглядається як автентичне джерело знань про життя в СРСР. Висловлюється побажання щодо нагальної потреби видати вибране із літературної спадщини цього письменника.; The purpose of this study is to analyze and interpret the historical, biographical and source studies of the legacy of the half-forgotten but talented journalist and writer Anatoly Kalinovsky (Galan) (1901–1987), whom Igor Kachurovsky ranked among the five or six most readable prose writers of Ukrainian emigration, noted the ease of presentation, perfection of plot constructions and predicted that «scattered, fragmented into dozens of pseudonyms, the author risks not gaining the fame he deserves as a writer…» The authors focus on a collection of short stories «Unfabled» (1967) and other works where the image of Homo sovieticus taken in various guises is analyzed and typical phenomena of Soviet everyday life in the interwar period is reproduced historically accurately. In the methodological sense, the authors are guided by the idea fiction is of particular importance in modern research practices as a source of information about everyday life, use methods of psychological reconstruction and «use» in the inner world of the author of texts. It is emphasized that the main object of spiritual, intellectual and cultural interest for the writer was Ukraine and the fate of its people. The variety and thematic diversity of A. Galanʼs work is noted, where sharp satire and humor, stories from his own life are combined with essays about individuals, life of displaced persons in Germany, Ukrainian emigrants in America, and always dominated by careful study and analysis of Soviet reality. His work is seen as an authentic source of knowledge about life in the USSR. There is a desire for the urgent need to publish selected works from the literary heritage of this writer. 2022-01-01T00:00:00Z