http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184969 2026-04-17T18:59:32Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185830 Редакційна колегія 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185829 Учнівські екскурсії в Україні наприкінці XIX — на початку XX ст.: спроби класифікації Савчук, Н.І. Пропоновану статтю присвячено виявленню та схарактеризуванню спроб систематизації учнівських екскурсій і мандрівок у перші десятиліття ХХ ст., які у подальшому стали основою для класифікації форм, видів, напрямів туристсько-краєзнавчої й екскурсійної діяльності учнівської молоді, зокрема й у сучасній Україні. Основну увагу сфокусовано на визначенні суб’єктів класифікаційного процесу, основних підходів та критеріїв для групування. З’ясовано, що в Російській імперії потреба в упорядкуванні й типологізації учнівських екскурсій була обумовлена двома ключовими факторами: визнанням на державному рівні прогулянок і подорожей важливим засобом навчання та виховання здобувачів середньої освіти; прискоренням темпів розвитку шкільного туризму та його суттєвим урізноманітненням, особливо напередодні та в роки Першої світової війни. Установлено, що перші спроби узагальнення інформації про учнівські екскурсії та їх класифікації здійснено в 1915–1916 рр. представниками педагогічної громадськості Московського, Київського та Одеського навчальних округів. Найвідомішою стала класифікація учнівських краєзнавчих (місцевих) мандрівок, розроблена учасниками спеціального зібрання представників середніх навчальних закладів Ярославля. Свій варіант типології таких екскурсій запропонували освітяни Одеського навчального округу. У той самий період над визначенням основних видів шкільних екскурсій працювала й спеціальна комісія при Управлінні Київського навчального округу. Підготовлений нею проект запровадження екскурсій у систему середньої освіти як обов’язкової форми навчання згодом обговорили й затвердили учасники окружного педагогічного з’їзду. У підсумку зауважено, що незважаючи на відсутність єдиної, затвердженої на державному рівні, системи учнівських екскурсій, у навчальних округах сформувалися практично однакові підходи до їх класифікації. Головними критеріями для групування стали місце проведення (дальність) та тематична спрямованість мандрівок.; This article is devoted to identifying and characterizing attempts to systematize schoolchildren's excursions and trips in the first decades of the twentieth century, which later became the basis for classifying the forms, types, directions of tourist and local history and excursion activities of schoolchildren, including in modern Ukraine. The main focus is on identifying the agents of the classification process, the main approaches and criteria for grouping. It was found that in the Russian Empire the need to organize and typologize schoolchildren's excursions was due to two key factors: the recognition at the state level of walks and travel as an important means of teaching and educating students of secondary education; accelerating the pace of school trips and its significant diversity, especially on the eve and during the World War First. The first attempts to generalize information about schoolchildren's excursions and their classification were made in 1915–1916 by representatives of the pedagogical community of the Moscow, Kyiv and Odessa educational districts. The most famous was the classification of schoolchildren's local history (local) trips, developed by participants in a special meeting of representatives of secondary schools in Yaroslavl. Pedagogues of the Odessa educational district offered the variant of typology of such excursions. At the same time, a special commission at the Kyiv Educational District Office worked to determine the main types of school excursions. The project of introducing excursions into the system of secondary education as a compulsory form of education, prepared by the commission, was later discussed and approved by the participants of the district pedagogical congress. As a result, it was noted that despite the lack of a single, approved at the state level, the system of schoolchildren's excursions, in educational districts formed almost identical approaches to their classification. The main criteria for grouping were the venue (distance) and thematic focus of the trips. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185828 "Під прицілом” камери й олівця: візуальний літопис фронтового життя російської імператорської армії в роки Першої світової війни Шевченко, В.В. Статтю присвячено дослідженню зображальних форм документування подій Великої війни 1914–1918 рр. на театрах військових дій російської армії. Основну увагу приділено фотознімкам та батальній графіці. Установлено, що в роки війни в усіх воюючих країнах було запроваджено жорстку військову цензуру з відповідними обмеженнями на фото- і кінознімання. У Російській імперії офіційні репортажі з діючої армії могли вести лише акредитовані військові кореспонденти та фотографи під суворим контролем армійського командування. Художнє документування воєнних подій було здійснено спеціальним загоном студентів батальної майстерні Петербурзької академії мистецтв на чолі з професором М. Самокишем. Зібрані чи створені репортерами статті, світлини, кінематографічні плівки, малюнки тощо підлягали ретельній перевірці відділами фронтових військово-цензурних органів. Основним каналом масового поширення візуального матеріалу, створеного на фронті, були центральні багатотиражні газети й щотижневики. Особливістю ілюстративного контенту російських періодичних видань було переважно статичне відображення реалій війни, що не давало змоги сформувати чітке уявлення про розвиток подій на фронті. Практично скрізь фігурував стандартний набір сюжетів і тем. Крім задоволення інтересу читацької аудиторії, репортажні зображення були одним із важливих інструментів формування громадської думки та впливу на суспільні настрої населення Російської імперії. Поширення портативних фотоапаратів і рекламні заклики до безпосередніх учасників війни якомога повніше фіксувати її моменти сприяли появі аматорських фотознімків, зроблених солдатами і офіцерами “для себе”. На відміну від “офіційних”, ці світлини вирізняються більшою динамікою, спонтанністю та реалістичністю. Проте, внаслідок політики радянської влади, яка намагалася “стерти” Першу світову війну з суспільної пам’яті, багато фотодокументів, як і творів “окопної” графіки знищено або втрачено.; The article is devoted to the study of pictorial forms of documenting the events of the Great War of 1914–1918 in the theaters of war of the Russian army. The main attention is paid to photographs and battle graphics. It was established that during the war in all warring countries, strict military censorship was introduced with appropriate restrictions on photography and filming. In the Russian Empire, official reports from the active army could be conducted only by accredited military correspondents and photographers under the strict control of the army command. Рictorial documentation of military events was carried out by a special detachment of students of the battle class of the St. Petersburg Academy of Arts, led by Professor M. Samokysh. Articles, photographs, cinematographic films, drawings, etc., collected or created by reporters, were subject to careful scrutiny by the departments of front-line military censorship. The main channel for the mass distribution of visual material created at the frontline was the central multi-circulation newspapers and weeklies. The peculiarity of the illustrative content of Russian periodicals was mainly a static reflection of the realities of the war, which did not allow to form a clear idea of the development of events at the front. Almost everywhere there was a standard set of photo stories and themes. In addition to satisfying the interest of the readership, reportage images were one of the important tools for shaping public opinion and influencing the public mood of the population of the Russian Empire. The proliferation of portable cameras and advertising appeals to the direct participants in the war to capture its moments as fully as possible contributed to the emergence of amateur photographs taken by soldiers and officers “for themselves”. Unlike “official”, these photos are more dynamic, spontaneous and realistic. However, as a result of the policy of the Soviet government, which tried to “erase” the World War First from public memory, many photographic documents, as well as works of “trench” graphics were destroyed or lost. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185827 Вплив Першої світової війни на громадську активність українського суспільства Реєнт, О.П. Проаналізовано особливості становлення громадського управління на території українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Висвітлено етапи впровадження земського управління, зокрема проаналізовано заходи центральної влади щодо реорганізації земських установ і впровадження дрібних земських одиниць (волосне земство). Водночас встановлено, що однією з причин відмови від подальшого реформування земств стало небажання правлячої бюрократії та проурядових сил законодавчої гілки влади. Зауважено прогресивне значення кооперативного руху для соціально-економічного життя населення, створення нових форм громадської активності (сприятливі умови для реалізації селянами продукції своїх господарств, початок організації потужних кооперативних об’єднань, створення кооперативних об’єднань у містах і промислових центрах, що пом’якшувало продовольчу кризу у роки війни). Визначено вплив Першої світової війни на розвиток кооперації (звільнення від жорсткої державної опіки, самостійне розв’язання проблем); посилення громадянської активності (зростання інтересу до міжнародних та фронтових подій, підвищення освітнього рівня, проведення публічних лекцій і бесід, розповсюдження книг і газет, організовування народних будинків і бібліотек). Встановлено, що активізація та зростання кооперативного руху у середовищі широких верств сільського та міського населення у період Першої світової війни лякав центральну владу, яка намагалася пригальмувати розширення кооперативної мережі, об’єднання товариств у союзи.; The peculiarities of the formation of public administration on the territory of the Ukrainian provinces of the Russian Empire during the second half of the XIX — beginning of the XX century are analyzed. The stages of introduction of zemstvo management are covered, including the measures of the central government concerning reorganization of zemstvo establishments and introduction of small zemstvo units are analyzed. At the same time, it was established that one of the reasons for not further reforming the zemstvos was the reluctance of the ruling bureaucracy and progovernment forces of the legislative branch. The progressive significance of the cooperative movement for the socio-economic life of the population, the creation of new forms of social activity (favorable conditions for the sale of peasants of their farms, the beginning of powerful cooperatives, the creation of cooperatives in cities and industrial centers, which mitigated food crisis during the war). The influence of the World War I on the development of cooperatives (liberation of cooperatives from strict state guardianship and independent problem solving) is determined; strengthening civic activity (growing interest in international and front-line events, raising the level of education, holding public lectures and talks, distributing books and newspapers, organizing public houses and libraries). It was found that the intensification and growth of the cooperative movement, among the broad rural and urban population during the World War I, frightened the central government, which tried to slow down the expansion of the cooperative network, the unification of societies into unions. 2020-01-01T00:00:00Z