http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184964 2026-04-17T09:44:30Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185741 Редакційна колегія 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185740 Джерела до історії української культури та науки Східної Галичини автономічної доби в колекціях Державного архіву Львівської області Янишин, Б.М. У статті досліджено інформаційний потенціал колекцій Державного архіву Львівського області для вивчення культури та науки українців Габсбурзької Галичини в добу автономії. Доведено, що найбільшим змістовим багатством вирізняється фонд Львівського університету. З’ясовано, що в Держархіві Львівської області компактно відклалися колекції українських культурно-освітніх інституцій (“Руська академічна поміч”, “Січ”, “Комітет Академічного дому”, “Товариство українських студентів Політехніки “Основа” у Львові”, “Академічна громада”, “Зоря”, “Академічне братство”, “Товариство прихильників української літератури, науки і штуки у Львові”, “Медична громада”, “Бойківщина” та ін.), періодичних видань (наприклад, “Громадський голос” і “Наш голос”), та діячів (І. Калинович). Зауважено, що значна кількість джерел до вивчення наукової та культурної україніки міститься у фонді дирекції поліції у Львові. Зроблено висновок, що різноплановість і насиченість документів і матеріалів повинні підштовхнути дослідників до всебічного дослідження потенціалу Львівського обласного архіву та створення каталогупутівника по його культурно-інтелектуальній україніці.; The information potential of the collections of the State Archives of Lviv Oblast for studying the culture and science of Ukrainians of the Habsburg Galychyna during the period of autonomy is analyzed in the article. It is proved that the most informative is the Fund of Lviv University. It was found out that in DALO there are compact collections of Ukrainian cultural and educational institutions (“Russian Academic Aide”, “Sich”, “Academic House Committee”, “Society of Ukrainian students of Polytechnic “Osnova” in Lviv”, “Academic community”, “Zorya”, “Academic brotherhood”, “Society of adherents of Ukrainian literature, science and things in Lviv”, “Medical community”, “Boykivshchyna”, etc.), periodicals (for example, “Hromads’ky Holos” and “Nash Holos”) and figures (I. Kalinovich). It is noted that a considerable number of sources for the study of scientific and cultural Ucrainica are contained in the fund of the police directorate in Lviv. It is concluded that the diversity and richness of documents and materials should encourage researchers to comprehensive study of the DALO potential and create a directory-guide on its cultural-intellectual Ucrainica. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185739 Військова преса в оддзеркаленні публікацій часопису "Киевская старина” Усенко, П.Г. Дослідження присвячено публікаціям, якими “Киевская старина” репрезентувала сторінки військової преси. Тему висвітлено в аспекті історії журналістики та в контексті шевченкознавства.; This research covers the publications representing military press in the “Kievskaya starina”. The topic is considered from the history of journalism and in a context of T. Shevchenko studies. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/185738 Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові та Одесі Савчук, Н.І. На основі опублікованих матеріалів докладно проаналізовано доповіді, дискусії та резолюції педагогічних з’їздів 1916 р. у Києві, Одесі та Харкові щодо постановки екскурсійної справи в середніх навчальних закладах. Встановлено, що включення цього питання до порядку денного форумів було обумовлено двома чинниками: усвідомленням владою важливості екскурсій як потужного засобу виховання молоді в умовах Першої світової війни та освітньою реформою П. Ігнатьєва. На запит міністерства народної освіти Російської імперії в навчальних округах розробили пропозиції щодо запровадження екскурсій як обов’язкової форми навчання. Їх і обговорили на з’їздах. З’ясовано, що учасники всіх зібрань були одностайні у своїх поглядах. Серед причин, що гальмували запровадження екскурсійного методу навчання вони назвали такі: переобтяженість викладачів середньої школи обов’язковими заняттями та класним керівництвом; матеріальна незабезпеченість більшості учнів; відсутність відповідної підготовки педагогічних працівників; технічні труднощі, що виникають при організації поїздок (проблеми з харчуванням та поселенням екскурсантів, незручності проїзду великих груп залізничним транспортом, недостатність спеціальних путівників тощо). У підсумкових резолюціях з’їздів наголошувалося на значній користі екскурсій для розвитку учнів. У випрацюваних пропозиціях містилися положення про планомірність і обов’язковість екскурсій для всіх навчальних закладів; належне матеріально-технічне забезпечення подорожей, спрощення дозвільної системи, скасування обмежень за віросповіданням; необхідність організації курсів для підготовки керівників екскурсій, поповнення шкільних бібліотек туристичними виданнями, створення музеїв, де б зберігалися матеріали, зібрані учнями під час мандрівок.; Based on published materials, reports, discussions and resolutions of pedagogical congresses of 1916 in Kyiv, Odesa and Kharkiv concerning the staging of excursions in secondary schools were analyzed in detail. The inclusion of this issue in the agenda of the forums was due to two factors: awareness of the importance of excursions by the authorities as a powerful means of educating young people in the conditions of the First World War and the educational reform of P. Ignatiev. Educational districts developed proposals for the introduction of excursions as a compulsory form of education, at the request of the Ministry of National Education of the Russian Empire. They were discussed at congresses. It was found that the participants of all meetings were unanimous in their views. They called the following among the reasons that hindered the introduction of the excursion method of teaching: high school teachers’ heavy workload of lessons and class management; modest means of most students; lack of appropriate training of teaching staff; technical difficulties encountered in organizing trips (problems with food and settlement of tourists, inconvenience of travel by large groups by rail, lack of special guides, etc.). The final resolutions of the congresses emphasized the significant benefits of excursions for students. They contained provisions on the regularity and obligatory excursions for all schools; proper logistic support for travel, simplification of the permit system, abolition of restrictions on religion; the need to organize courses for the preparation of tour guides, the replenishment of school libraries by tourist publications, the creation of museums, where the materials collected by students during travels would be stored. 2018-01-01T00:00:00Z