<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184138">
<title>Мовознавство, 2018, № 5</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184138</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184373"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184372"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184371"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184370"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-17T18:59:33Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184373">
<title>Микола Петрович Савицький</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184373</link>
<description>Микола Петрович Савицький
24 липня 2018 р. на 84-ому році життя відійшов у вічність відомий чеський лінгвіст Микола Петрович Савицький.&#13;
&#13;
М. П.Савицький народився 16 березня 1935 р. у Празі в родині російського емігранта міжвоєнного періоду Петра Савицького, відомого в Чехії як поета, історика, географа, педагога. Після закінчення гімназії Микола Савицький вступив на філософський факультет Карлового університету, де вивчав російську та українську мови. Уся його професійна діяльність ученого-мовознавця була пов’язана з академічними установами: після закінчення Карлового університету (1963 р.) з 1964 р. він працював спочатку в Кабінеті іноземних мов, Інституті чеської мови, а до кінця свого життя — у Слов’янському інституті Академії наук Чеської Республіки. Кандидатську дисертацію захистив 1974 р.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184372">
<title>Хроніка</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184372</link>
<description>Хроніка
17—18 травня 2018 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Соціокультурна роль словників: концептуальність, візуальність, зміна традиції», яка обʼєднала лексикографів Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, Росії, України, Чехії.&#13;
&#13;
Пленарне засідання відкрила директор Інституту литовської мови І. Забарскайте доповіддю «Використання старих і нових лексичних ресурсів у семантичній сітці: нові можливості», в якій наголосила на значенні словників у ХХІ ст. Компʼютерні технології та інтернет змінили мислення (зʼявився 3D‑вимір), а це в свою чергу змінило засоби і способи комунікації. У звʼязку з цим зʼявляються нові можливості: компʼютерні технології дозволяють створювати мовні інфраструктури, багатофункціональні мультимедійні словники; збагатити класичні словники складними системами пошуку, новою додатковою інформацією, засобами аналізу.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184371">
<title>Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184371</link>
<description>Ярмак В. І. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти
Єрмоленко, С.С.
Рецензія на книгу: В. І. Ярмак. Семантика і прагматика темпоральності у сербському літературно-художньому дискурсі: структурні, стилістичні та компаративні аспекти. К. : Освіта України, 2018. — 484 с.&#13;
&#13;
Рецензована монографія за своєю темою належить до студій у тій царині, що її можна назвати, використавши вираз Р. Й. Якобсона, «поезією граматики». Це традиційна, можна сказати, вічна й водночас завжди актуальна для філології проблематика, адже, з одного боку, розвиток наук мовознавчого і, ширше, філологічного циклу збагачує теоретико-методологічний апарат досліджень у зазначеній сфері, надаючи фахівцям нові евристичні можливості, й дозволяє формулювати нові завдання, а з другого боку, і самий об’єкт вивчення, мова художньої літератури, як поезії, так і прози, теж розвивається, розкриває потужний потенціал мови, її одиниць та категорій і підсистем, і це нове, що з’являється в художній мові, дає можливість подивитися по-новому і на віддавна притаманні їй риси й характеристики.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184370">
<title>Наукова концепція Ф. де Соссюра у світлі нових автографічних матеріалів</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184370</link>
<description>Наукова концепція Ф. де Соссюра у світлі нових автографічних матеріалів
Просяник, О.П.
Концепція Ф. де Соссюра відома насамперед у викладі «Курсу загальної лінгвістики», створеного колегами вченого. Опубліковані 2002 р. автографічні матеріали&#13;
Соссюра ставлять під сумнів автентичність тексту «Курсу». У статті представлено&#13;
короткий нарис історії публікації соссюрівських автографів та ключові відмінності&#13;
між викладеними у них поглядами та традиційним розумінням концепції вченого.; It is known that the work of the «Course of General Linguistics» was written by&#13;
A. Scheche and S. Ballie and contained largely their interpretation of the views of&#13;
F. de Saussure. R. Godel’s attempts, who first drew attention to significant conceptual&#13;
differences between the text of the «Course» and autographs-notes to lectures and articles,&#13;
as well as R. Engler, who compared all handwritten materials with the canonical text&#13;
of the «Course of General Linguistics», which made it possible to establish, how the&#13;
interpretation by publishers correlate with the original sources of the «Course», did not&#13;
have much publicity in the scientific world.&#13;
Published in 2002 the autographic Saussure materials confirm that the «Course of&#13;
General Linguistics» veils, significantly distorts, and sometimes even contradicts the ideas&#13;
of Ferdinand de Saussure. It is found that for F. de Saussure the basic and complete object&#13;
of linguistics is not langue (language), namely langage (linguistic activity) as an integral&#13;
dynamic system of symbolic relations, as linguosemiotic activity of a person, one of the&#13;
forms of his/her semiotic activity. It is established that one of the key categories in the&#13;
conception of F. de Saussure is the category of relation. The basic relation that constitutes&#13;
each unit of language activity as well as their structural elements in the conception of F. de&#13;
Saussure is the difference / distinction (différence). It is found that in contrast to the traditional bialaterial understanding of a sign as a semiotic relation of the concept with an acoustic image, the linguist offers a complex&#13;
system of proper semiotic relations of meanings, forms and their differences, connected,&#13;
on the one hand, with concepts, and on the other — with the phonetic figures. Neither&#13;
concepts (as extra linguistic functions) nor phonetic figures are the parts of semiotic relationship.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
