http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184134 2026-05-02T16:06:26Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184335 Іван Григорович Матвіяс У грудні 2017 р. на 93-му році життя відійшов у вічність відомий український мовознавець, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор філологічних наук, професор Іван Григорович Матвіяс. Народився Іван Григорович на Львівщині — у с. Карів (тепер Сокальського району). 1950 року закінчив Львівський університет ім. І. Франка, а далі — аспірантура Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук, робота на кафедрі української мови Дрогобицького педінституту. 1954 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Синтаксис займенників в українській літературній мові І половини ХІХ ст.». З 1955 р. І. Г. Матвіяс — науковий працівник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, у 1976–1987 рр. — завідувач сектору діалектології та ономастики. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184334 Хроніка 12–13 січня 2018 р. в Ужгороді відбулася міжнародна наукова конференція «Взаємовплив мов, літератур та культур в епоху глобалізації», присвячена 30-річчю Центру гунгарології Ужгородського національного університету. Центр було створено за ініціативи відомого мовознавця, професора, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Петра Лизанця, який його очолює і нині. Як відомо, Ужгородський національний університет є одним з центральних осередків угрознавства в Україні, серед його факультетів — і Українсько-угорський навчально-науковий інститут, на базі якого діють три кафедри: угорської філології, історії Угорщини та євроінтеграції, фізико-математичних дисциплін. Після П. Лизанця його деканом став професор О . Шпеник. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184333 Колесник Н. С. Онімія української народної пісні Михальчук, О. Колесник Н. С. Онімія української народної пісні. Чернівці : Технодрук, 2017. — 368 с. Тенденції розвитку української ономастики свідчать про перспективність цього напряму лінгвістики впродовж кількох десятиліть. На початку ХХІ ст. помітне зростання уваги ономастів до нових напрямів, які перебувають на стику гуманітарних дисциплін. Перехід від етимологічного, порівняльно-історичного дослідження власних назв до загальноописового, від дослідження окремих назв до осмислення цілісності назовницького процесу, його зв’язків із соціально-культурним контекстом є одним із чинників, що впливають на усвідомлення самобутності національної мови та національних традицій. Залучення в науковий обіг онімії національного фольклору як окремого явища в ономастиці є важливим як саме по собі, так і з погляду загальної концепції буття народу в світоглядній картині світу. Н. Колесник узялася за непросте завдання: у сфері фольклористики, яка тривалий час була плацдармом для наукових пошуків етнографів, істориків, фоль­клористів, а потім і лінгвокультурології та етнолінгвістики, виділити окремий пласт лексики — специфічний фольклорний онім — і подивитися на нього з погляду ономаста. Свідченням тривалої і продуктивної роботи Н. Колесник є монографія «Онімія української народної пісні», яка, без сумніву, є знаковою подією не тільки в українській лінгвістиці. Ця праця дає поштовх для аналогічних пошуків у всій слов’янській ономастиці, а запропоновані авторкою дефініції та уточнення щодо використання термінів фольклорної ономастики є важливим кроком у вирішенні завдань, поставлених ХV Міжнародним з’їздом славістів. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184332 Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries Єрмоленко, С.С. Stamper K. Word by word: secret life of dictionaries. New York : Pantheon, 2017. — 320 p. Хоча не всі розглядають лексикографію як галузь прикладної лінгвістики, вона, безсумнівно, належить до тих розділів науки про мову, які здавна мають, крім наукового, ще й практичне значення, важливе для життя соціуму. Через це серед мовної проблематики, яка викликає інтерес у сучасному суспільстві, одне з провідних місць належить питанням, які тісно пов’язані зі словникарством і стосуються, наприклад, унормування мовного вжитку, фіксації та правильного вживання неологізмів і запозичень, модних чи актуальних слів і виразів тощо. Свідченням цього інтересу є відповідні рубрики, передачі й авторські колонки та блоги у ЗМІ і на інтернет-порталах (наприклад, розділ «Лексикон» у журналі «Країна» чи колонка «Мова» в «New York Times Magazine», яку багато років веде В. Сефайр, блог О. Д. Пономарева на порталі BBC Україна чи цикл передач «Ключове слово» на російськомовному «Радіо Свобода»), а також мережеві форуми, присвячені цій проблематиці, і, нарешті, відповідні онлайн-сервіси (платні й безкоштовні), що їх пропонують відповідні видавництва, такі як американське «Merrriam-Webster» чи англійське «Oxford University Press» з його порталом «Oxford English Dictionary». 2018-01-01T00:00:00Z