http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183701 2026-04-26T04:05:14Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184301 Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра Торчинський, М. Рецензія на книгу: Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк : Терен, 2017. — 544 с. Ґрунтовний аналіз власних назв водних об’єктів України, здійснений як вітчизняними дослідниками (М. М. Габораком, І. М. Желєзняк, О. П. Карпенко, Ю. О. Карпенком, А. П. Корепановою, В. В. Лучиком, Л. Т. Масенко, М. Д. Матієвим, І. В. Муромцевим, Є. С. Отіним, Я. П. Редьквою, О. П. Стрижаком, В. П. Шульгачем та ін.), так і білоруськими, польськими, російськими, німецькими (такими, зокрема, як С. Грабець, Р. М. Козлова, Я. Рудницький, В. М. Топоров, О. М. Трубачов, Ю. Удольф, 3. Штібер та ін.), дає підстави стверджувати, по-перше, що саме гідроніміка в Україні стабільно посідає провідні позиції серед різних сфер теорії номінації, а по-друге, що принаймні у слов’янському світі українські гідронімічні студії є одними з найкращих. Це тим більш важливо, що, як відомо, номінації гідрооб’єктів, зберігаючи в цілому або поморфемно інформацію про попередні етапи розвитку мови, зокрема й дописемні, часто є єдиними джерелами для вивчення історії рідної мови. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184300 Тенденції до "елітаризації" як один з напрямів розвитку української літературної мови новітнього періоду (кінець XX — початок XXI ст.) Тараненко, О.О. У статті в загальному комплексі сучасних процесів розбудови української літературної мови на оновлюваних нормативно-стилістичних засадах автор розглядає тенденції до її «елітаризації» — з одного боку, до формування її стильового образу в бік ніби більшої «вишуканості» (включно з «європеїзацією») і «книжності», а з другого, — в напрямі посилення її регулярності і «правильності».; Within the complex of processes of the Ukrainian literary language developing, based on the renovating prescriptive and stylistic principles, the author considers the tendencies towards its «elitization» — on the one hand, to the formation of its stylistic image towards greater «refinement» (including «Europeanization») and «bookishness» and, on the other hand, — towards the strengthening of its regularity and «correctness». 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184299 Теоретичні засади вивчення мовної норми Коць, Т.А. У статті проаналізовано теоретичні питання мовної норми як одного з центральних понять загальної теорії мови і категорії культури мови. Актуалізовано поняття прескриптивної і дескриптивної, символічної і прагматичної, сильної і слабкої, літературної і стильової норм у зв’язку з історією розвитку літературної мови. Особливу увагу звернено на динамічні процеси української літературної норми в контексті екстралінгвальних чинників.; The article analyzes the theoretical issues of language rules as one of the central concepts of the general theory of language and culture category of speech. Modified notion prescriptive and descrip-tive, symbolic and pragmatic, strong and weak, literary norm and style rules in connection with the history of language. Particular attention is drawn to the dynamic processes of Ukrainian literary norm in the context extralinguistic factors. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/184298 Магія слова - обрядові мовні формули на етнокультурному тлі Жайворонок, В.В. У статті проаналізовано обрядові мовні формули, створені та підтримувані українською етноспільнотою. Встановлено семантику сакралізованих образів у концептуальних ланцюжках «людина — вода», «людина — риба», «людина — верба», «людина — весна», «людина — бджола», «людина — земля».; The article analyzes the linguistic ritual formula, created and supported hy Ukrainian ethnocultural communities. The semantics of sacral images in the conceptual chains «man — the water», «man — fish», «man — willow», «man — Spring», «man — a bee», «man — land» was founded. 2017-01-01T00:00:00Z