http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183449 2026-04-25T22:03:17Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191173 Титульні сторінки та зміст 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191172 До ювілею доктора економічних наук, професора, завідувача відділу проблем економіки підприємств Інституту економіки промисловості НАН України, академіка Академії економічних наук України Брюховецької Наталі Юхимівни 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191171 Проблеми соціальної та правової захищеності платформних зайнятих і пріоритети регуляторної політики України в умовах воєнного стану Панькова, О.В.; Касперович, О.Ю. На основі аналізу та узагальнення результатів експертного опитування, у підготовці та проведенні якого автори взяли безпосередню участь, досліджено проблеми та можливості створення системи соціального і правового захисту працюючих у платформному сегменті зайнятості з урахуванням умов воєнного стану та потреб післявоєнного відновлення України. Визначено основні причини, що перешкоджають правовій та соціальній захищеності платформних зайнятих. Ключовими серед них є такі: правова невизначеність статусу суб’єктів трудових платформ (як платформних працівників, так і самих трудових платформ); низькі можливості колективного представництва інтересів зайнятих на платформах; небажання працівників офіційно реєструватися та декларувати свої доходи тощо. Визначено сукупність чинників соціального, інформаційно-комунікативного, організаційно-управлінського та технічного характеру, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів платформної економіки і посилюють соціальну та правову незахищеність платформних зайнятих. Одержані результати проінтерпретовано в контексті введення воєнного стану в Україні. Встановлено, що базовою передумовою формування дієвої системи соціального та правового захисту платформних зайнятих є створення законодавчо регламентованої системи взаємодії суб’єктів платформного сегменту зайнятості. Це потребує відповідного нормативно-правового, організаційно-управлінського забезпечення, формалізації та виходу з «тіні» відносин на трудових платформах, створення механізмів сталого представництва інтересів суб’єктів платформної економіки. Обґрунтовано якісні характеристики дієвої системи забезпечення правового та соціального захисту зайнятих на цифрових платформах, пріоритетність ключових заходів для забезпечення ефективності процесу їхнього соціального захисту. Розроблено схему концептуалізації процесу формування регуляторної політики, зорієнтовану на можливості забезпечення соціальної та правової захищеності зайнятих на платформах працівників. Авторська розробка узгоджується з основними настановами Директиви про поліпшення умов роботи працівників цифрових платформ для європейських країн. Обґрунтовано пріоритетні напрями регуляторної політики щодо пом’якшення впливу воєнного стану на ринок праці та перспектив подальшого післявоєнного відновлення України.; На основе анализа и обобщения результатов экспертного опроса, в подготовке и проведении которого авторы принимали непосредственное участие, исследованы проблемы и возможности создания системы социальной и правовой защиты работающих в платформенном сегменте занятости в Украине с учетом условий военного положения и потребностей послевоенного восстановления страны. Определены основные причины, препятствующие правовой и социальной защищенности платформенных работников. Ключевыми среди них являются следующие: правовая неопределенность статуса субъектов трудовых платформ (как платформенных работников, так и самих трудовых платформ); низкие возможности коллективного представительства интересов занятых на платформах; нежелание работников официально регистрироваться и декларировать свои доходы. Определена совокупность факторов социального, информационно-коммуникативного, организационно-управленческого и технического характера, возникающих в процессе взаимодействия субъектов платформенной экономики и усилива¬ющих социальную и правовую незащищенность платформенных занятых. Полученные результаты проинтерпретированы в контексте введения военного положения в Украине. Установлено, что базовой предпосылкой формирования действенной системы социальной и правовой защиты платформенных занятых является создание законодательно регламентированной системы взаимодействия субъектов платформенного сегмента занятости. Это требует соответствующего нормативно-правового, организационно-управлен¬ческого обеспечения, формализации и выхода из «тени» отношений на трудовых платформах, создания механизмов устойчивого представительства интересов субъектов платформенной экономики. Обоснованы качественные характеристики эффективной системы обеспечения правовой и социальной защиты занятых на цифровых платформах, а также приоритетность ключевых мер по обеспечению эффективности процесса их социальной защиты. Разработана схема концептуализации процесса формирования регуляторной политики, ориентированная на возможности обеспечения социальной и правовой защищенности работников, занятых на платформах. Авторская разработка согласуется с основными положениями Директивы об улучшении условий труда работников цифровых платформ для стран Европы. Определены и обоснованы приоритетные направления регуляторной политики в контексте смягчения влияния военного положения на рынок труда и перспектив последующего послевоенного восстановления Украины.; The article explores and reveals the problems and opportunities for creating an effective system of social and legal protection of workers in the platform segment of employment in Ukraine, grounding on the analysis and generalization of results of the expert survey, in the preparation and conduct of which the authors were directly involved. The conditions of the military conflict and the needs of postwar reconstruction of Ukraine are also taken into account. The main reasons hindering the legal and social protection of platform workers are identified. The key ones among them are the following: legal uncertainty of the status of subjects of labor platforms (both platform workers and labor platforms themselves); low opportunities for collective representation of the interests of employees on the platforms; reluctance of employees to officially register and declare their income. Also, a set of factors of a social, informational, communicative, organizational, managerial and technical nature was revealed. These factors arise in the process of interaction of the subjects of the platform economy and increase the social and legal insecurity of the platform employees. The obtained results were interpreted by the authors in the context of the martial law in Ukraine. It is stated that the basic prerequisite for the development of an effective system of social and legal protection of platform employees is the creation of a legally regulated system of interaction between subjects of the platform economy, which requires appropriate regulatory, organizational and management support, formalization and exit from the "shadow" of relationships on labor platforms, implementation of mechanisms of sustainable representation of interests of the subjects of the platform economy. The vision of the main characteristics of the effective system of ensuring the legal and social protection of platform workers and priority of key measures to ensure the effectiveness of their social protection process are substantiated. Basing on the generalization of the results of the research conducted, the authors have developed a scheme of conceptualization of the regulatory policy development process, which is focused on the possibility of ensuring the social and legal protection of platform workers. The authors' proposals are consistent with the main guidelines of the proposals for Directive on improving the working conditions in platform work for EU. The authors also defined and substantiated the priority areas of regulatory policy in the context of mitigating the impact of martial law on the labor market and of the prospects for further post-war restoration of Ukraine. 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/191170 Зміни трудового та податкового законодавства України в умовах воєнного стану: проблеми і перспективи вдосконалення Новікова, О.Ф.; Остафійчук, Я.В.; Новак, І.М. Повномасштабна воєнна агресія проти України призвела до масового порушення лан¬цюжків створення вартості, скорочення робочих місць, зростання безробіття та еміграції робочої сили. Законодавчі ініціативи щодо протидії соціально-економічним наслідкам війни мають недостатню ефективність. Встановлено, що зміни трудового законодавства в Україні, засновані на ідеології неолібералізму, переважно відображають інтереси роботодавців та істотно обмежують права працівників. Це посилює ризики руйнування усталених інститутів соціально-трудових відносин, втрати від якого за аналогією із сирійським конфліктом можуть перевищити втрати від руйнування фізичного капіталу. Запропоновано напрями вдосконалення законодавства, особливу увагу приділено нормам щодо призупинення дії трудового договору. Наголошено на необхідності пошуку нового формату взаємодії між державою та інститутами сфери праці, відповідної адаптації соціально-трудових відносин із використанням можливостей цифровізації. Проаналізовано вплив змін податкового законодавства на зайнятість населення. Встановлено, що політика підтримки економіки, ключовим інструментом якої є податкові пільги, недостатньо сприяє збереженню зайнятості. На основі дослідження міжнародного досвіду протидії економічним шокам запропоновано бачення політики підтримки економіки, яка має поєднувати заходи щодо збереження робочих місць, пільги для суб’єктів економічної діяльності та підтримку ліквідності. Розглянуто міжнародний досвід реалізації схем збереження робочих місць, які в країнах ЄС стали одним з основних інструментів підтримки бізнесу під час пандемії COVID-19. Обґрунтовано актуальність дослідження можливостей їх викорис¬тан¬ня в Україні із залученням коштів ЄС.; Полномасштабная военная агрессия против Украины привела к массовому нарушению цепочек создания стоимости, сокращению рабочих мест, росту безработицы и эмиграции рабочей силы. Законодательные инициативы по противодействию социально-экономическим последствиям войны имеют недостаточную эффективность. Установлено, что изменения трудового законодательства в Украине, основанные на идеологии неолиберализма, преимущественно отражают интересы работодателей и существенно ограничивают права работников. Это усугубляет риски разрушения установившихся институтов социально-трудовых отношений, потери от которого по аналогии с сирийским конфликтом могут превысить потери от разрушения физического капитала. Предложены направления усовершенствования законодательства, особое внимание уделено нормам о приостановлении действия трудового договора. Отмечена необходимость поиска нового формата взаимодействия между государством и институтами сферы труда, соответствующей адаптации социально-трудовых отношений с использованием возможностей цифровизации. Проанализировано влияние изменений налогового законодательства на занятость населения. Установлено, что политика поддержки экономики, ключевым инструментом которой являются налоговые льготы, недостаточно способствует сохранению занятости. На основе исследования международного опыта противодействия экономическим шокам предложено видение политики поддержки экономики, которая должна объединять меры по сохранению рабочих мест, льготы для субъектов экономической деятельности, поддержку ликвидности. Рассмотрен международный опыт реализации схем сохранения рабочих мест, которые в странах ЕС выступают одним из основных инструментов поддержки бизнеса во время пандемии COVID-19. Обоснована актуальность исследования возможностей их использования в Украине с привлечением средств ЕС. Сформулированы предложения для органов власти.; The full-scale military aggression against Ukraine led to a massive disruption of value chains, a reduction of jobs, rising unemployment and labor emigration. Legislative initiatives to counteract the socio-economic consequences of the war are insufficiently effective. It was found that changes in labor legislation in Ukraine are based on the ideology of neoliberalism, mainly reflect the interests of employers and significantly limit the rights of employees. This increases the risks of the destruction of established institutions of social and labor relations, the losses from which, by analogy with the Syrian conflict, may exceed the losses from the destruction of physical capital. Directions for improving the legislation are proposed, special attention is paid to the rules on the suspension of the employment contract. It is emphasized the need to find a new format of interaction between the state and institutions of the labor sphere, appropriate adaptation of social and labor relations, using the possibilities of digitalization. The impact of changes in tax legislation on employment is analyzed. It was established that the policy of supporting the economy, the key instrument of which is tax benefits, does not sufficiently contribute to the preservation of employment. Based on the study of the international experience of combating economic shocks, a vision of a policy to support the economy is proposed, which should combine measures to preserve jobs, benefits for subjects of economic activity, and liquidity support. The international experience of implementing job preservation schemes, which in EU countries have become one of the main tools for business support during the COVID-19 pandemic, is considered. Conclusions about the relevance of researching the possibilities of their use in Ukraine with the involvement of EU funds were made. Appropriate proposals for authorities have been formulated. 2022-01-01T00:00:00Z