http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183358 2026-04-20T07:00:09Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183405 Збереження та зміцнення здоров’я населення крізь призму сталого розвитку Куценко, В.; Кінаш, І.; Євтушенко, Г. Розкрито сутність категорії «здоров’я населення», методологію та методи її пізнання, а також основні методи і прийоми емпіричного й теоретичного рівнів дослідження, технологію їх практичного використання у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку країни. Основну увагу зосереджено на аналізі та оцінці стану здоров’я населення – головної продуктивної сили суспільства, на підставі чого зроблено висновок про погіршення відповідних характеристик в Україні. Наголошено, що це насамперед спричинено недостатньою фінансовою та ресурсною підтримкою медичної галузі в цілому. Визначено інші фактори, що негативно впливають на здоров’я українського населення. Важливу роль у подоланні зазначених негативних явищ відведено модернізації медичної сфери, раціональному використанню її ресурсного потенціалу, формуванню цивілізованого ринку медичних послуг. У зв’язку з цим акцентовано увагу на тому, що діяльність системи охорони здоров’я України повинна базуватися на єдиних національних принципах, включаючи формування системи організації медичної допомоги на економічно обґрунтованих засадах з урахуванням реальних потреб населення і можливостей їх задоволення, а також найбільш доцільний розподіл ресурсів та їх ефективне використання. Зазначено, що особливості нинішньої ситуації з поширенням коронавірусу призвели до загострення наявних проблем, які потребують пошуку нових підходів до вирішення, пов’язаних із прийняттям фундаментальних рішень, передусім на державному рівні. Наведено оцінку основних результатів поточних реформ у системі охорони здоров’я України. Значну увагу зосереджено на структурно-типологічних особливостях, а також умовах формування та зміцнення здоров’я населення – важливого чинника підвищення продуктивності праці, розвитку економіки, основаної на принципах сталості. Узагальнено економічні, інноваційні та технологічні аспекти розвитку системи охорони здоров’я. Обґрунтовано нові підходи до подальшого зміцнення та збереження здоров’я населення в контексті реалізації завдань сталого розвитку.; The article reveals the essence of the category of "population health", the methodology and methods of its cognition, the main methods and techniques of the empirical and theoretical levels of research, the technology of their practical use in ensuring sustainable socio-economic development of the country. The main attention is paid to the analysis and assessment of the health status of the population – the main productive force of society, on the basis of which it is concluded that in Ukraine there is a deterioration in the corresponding characteristics. It is noted that this is primarily influenced by insufficient financial and resource support of the medical industry as a whole. Other factors that negatively affect the health of the Ukrainian population are also indicated. An important role in overcoming these negative phenomena is played by the modernization of the medical industry, the rational use of its resource potential, the formation of a civilized market of medical services. In this regard, it is emphasized that the activities of the health care system of Ukraine should be based on unified national principles, including the formation of economically viable systems for organizing medical care, taking into account the real needs of the population, the possibilities of meeting them, as well as the most appropriate allocation of resources and their effective use. The peculiarities of the current situation with the spread of coronavirus, which led to the exacerbation of existing problems, which require the search for new approaches to their solution, related to the adoption of fundamental decisions, especially at the state level are taken into account. In addition, the article provides an assessment of the main results of the ongoing reforms in the health care system of Ukraine. In the course of the study, considerable attention is paid to structural and typological features, as well as the conditions for the formation and strengthening of public health - an important factor in increasing labor productivity, developing the economy based on the principles of sustainable development. The economic, innovative and technological aspects of the development of the health care system are summarized. New approaches to further strengthening and preserving the health of the population in the context of implementing the tasks of sustainable development are substantiated. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183404 Особливості перерозподілу рентних платежів через оподаткування земель та нерухомості Чумаченко, О. Здійснено порівняльний аналіз структури податків та зборів від використання нерухомого майна європейських держав. Проаналізовано перерозподіл фіскальних платежів країн-членів ЄС та окремих держав пострадянського простору. Важливим інструментом державного перерозподілу природно-ресурсних рентних платежів визначено фіскальну систему. Акцентовано на системі оподаткування як одному із основних важелів формування сприятливих умов для соціально-економічного розвитку країни та екологізації навколишнього природного середовища. З’ясовано, що дослідження, пов’язані із явищем ренти, мають досить давню історію, а власне поняття ренти почало формуватися задовго до активного обговорення в економіці. Розкрито суть ренти та механізми перерозподілу рентних платежів від використання природних ресурсів (природокористування). Визначено, що такі платежі впливають на наповнюваність бюджетів багатьох країн через систему оподаткування фізичних та юридичних суб’єктів господарювання. У такий спосіб відбувається формування місцевих бюджетів, державної казни, стабілізаційних фондів та фінансування заходів щодо охорони довкілля і відтворення природних ресурсів. Доведено, що у світовій практиці фіскальні земельні платежі варто розділяти на такі основні категорії, як податок з продажу землі, податок на придбання чи реєстрацію, податок на користування (нерухомість). Величина кожного із виокремлених видів земельного податку визначається урядами країн і може бути як із фіксованою, так і плаваючою ставкою. Аналізуючи стан й інтенсивність природокористування, виявлено, що економічна ефективність використання та перерозподілу природно-ресурсних платежів європейських держав відрізняється суттєвою неоднорідністю. У високорозвинених країнах частка рентних платежів від використання природних ресурсів незначна, тобто позбавлена недоліків ресурсоорієнтованих економік. Проаналізовано структуру бюджетних надходжень від використання нерухомого майна, у тому числі земельного податку. Здійснено перерозподіл фіскальних платежів за землю в державах Європи на платежі від продажу (дарування, успадкування), користування (власне земельний податок), реєстрації (реєстраційний збір) та інші платежі, передбачені законодавством.; The article provides a comparative analysis of the structure of taxes and fees on the use of real estate in European countries. An analysis of the redistribution of fiscal payments of EU member states and some post-Soviet countries. The fiscal system is an important tool for the state redistribution of natural resource rent payments. As you know, the tax system is one of the main levers for creating favorable conditions for socio-economic development of the state and the greening of the environment. Research related to the study of the rental phenomenon has a long history. The concept of rent began to take shape long before the active discussion in economics. The article reveals the essence of the concept of rent and investigates the mechanisms of redistribution of rent payments from the use of natural resources. As you know, the taxation system, along with the legal and judicial systems, is one of the main levers for creating favorable conditions for socio-economic development of the state and the greening of the environment. The structure of real estate includes land resources (land plots), which form the basis of further economic activity. Owners or users of natural resources in the course of economic activity receive rent or income from the use of real estate. Rent payments from the use of natural resources (nature use) affect the filling of the budgets of many countries through the system of taxation of individuals and legal entities. In this way, local budgets, the state treasury, stabilization funds and funding for environmental protection and natural resources formed. Analyzing the state and intensity of nature management was found that the economic efficiency of use and redistribution of natural resource payments of European countries is significantly heterogeneous. In European countries, with a high level of development, the share of rent payments from the use of natural resources is insignificant, without the disadvantages of resource-oriented economies. The structure of budget revenues from the use of real estate, including land tax analyzed. The redistribution of fiscal payments for land in European countries on payments from sale (gift, inheritance), from use (actually land tax), from registration (registration fee) and other payments provided by the legislation of the country. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183403 Виробництво та використання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві України на засадах сталості Страпчук, С. Статтю присвячено аналізу виробництва та споживання біоенергетичних ресурсів у сільському господарстві. З’ясовано, що оцінка потенціалу ресурсів здійснюється з урахуванням енергетичної трилеми – декарбонізації, гарантування енергетичної безпеки та доступності, що суттєво посилює інтерес до альтернативних видів палива, отриманих із відновлюваних джерел. Для досягнення сталого розвитку в контексті забезпечення суб’єктів господарювання доступною та чистою енергією розроблено національні індикатори, які співвідносяться із галуззю сільського господарства. Доведено, що виробництво біомаси пов’язане із землекористуванням та діяльністю людини більшою мірою, ніж будь-які інші технології отримання відновлюваної енергетики, та може створити сталі ланцюги постачання. Аргументовано, що використання біомаси не тільки покращує постачання та доступ до енергії на місцевому й національному рівнях, але й зменшує обсяги розміщення відходів, забезпечує альтернативне застосування біомаси або викопних ресурсів. Основними продуктами переробки біомаси визначено тверде та рідке біопаливо, біогаз. Енергетичною стратегією України до 2035 року передбачено збільшення використання біомаси в генерації енергії до 11,5 %, а основним стимулом нарощення – зелений тариф. Досліджено, що виробництво біомаси потребує найбільших обсягів земельних ресурсів порівняно з іншими альтернативними джерелами, обмежуючи застосування посівних площ під продовольчі культури на користь біоенергетичних. Зокрема, сировиною для виробництва біоетанолу в Україні є цукрові, крохмальні культури та целюлозні матеріали, що перетворюються на кінцевий продукт спиртовими й цукровими заводами. Виробництво ж біодизелю не достатньо поширене, оскільки понад 95 % валового збору ріпаку та сої, що використовуються для його виготовлення, 2019 року експортувалося. У структурі твердого біопалива найбільший потенціал використання мають відходи сільського господарства, зокрема солома, стебла та лушпиння. Отже, біомасу визначено альтернативним енергетичним ресурсом із значними перспективами нарощення на шляху до сталого сільського господарства, проте оптові тарифи енергоринку потребують перегляду з урахуванням екстернальних множників, що враховують страхові ризики та посилення екологічного оподаткування, рівень якого в Україні є низьким.; The article deals the analysis of production and consumption of bioenergy resources in agriculture. It is established that the assessment of resource potential is carried out with regard to the following energy trilemma: decarbonization, energy security and affordability, which significantly increases the interest in alternative fuels derived from renewable sources. In order to achieve sustainable development in the context of providing businesses with affordable and clean energy, national indicators relevant to the agricultural sector have been developed. Biomass production utilizes both land and human resourse to a greater extent than any other renewable energy technology, and can create sustainable supply chains. It has been proven that the use of biomass improves the supply and access to energy at the local and national levels, but also reduces waste disposal, provides an alternative use of biomass or fossil resources. It is noted that the main products of biomass processing are solid and liquid biofuels, biogas. Ukraine's energy strategy 2035 suggests an increase in the use of biomass in energy generation up to 11,5 %, and the main stimulus for growth is the use of green tariff. Biomass production requires the largest amount of land resources compared to other alternative sources. It limits the use of sown areas for food crops in favor of bioenergy crops. In particular, the raw materials for the production of bioethanol in Ukraine are sugar, starch crops and cellulose materials, which are converted into the final product by alcohol and sugar factories. Biodiesel production is not widespread enough, and more than 95 % of the gross harvest of rapeseed and soybeans used for its production in 2019 was exported. In the structure of solid biofuels, agricultural waste, in particular straw, stalks and husks, has the greatest potential for the use. Thus, biomass is an alternative energy resource that creates significant prospects for sustainable agriculture, but wholesale energy tariffs need to be revised to take into account external factors that consider insurance risks and increased environmental taxation, which is low in Ukraine. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/183402 Оцінка техногенного впливу стаціонарних джерел забруднення на стан повітряного басейну Київської агломерації Горський, А. Метою статті є оцінка впливу стаціонарних джерел забруднення Київської агломерації на стан її повітряного басейну. Констатовано, що забруднення атмосферного повітря – один із провідних елементів оцінки якості середовища проживання людини, оскільки воно спричиняє шкідливий вплив на її здоров’я. Об’єктом дослідження визначено стан атмосферного повітря агломерації, а предметом – його забруднення стаціонарними джерелами, виявлення основних підприємств-забруднювачів, оцінка їх техногенного навантаження на повітря за обсягами викидів, видами шкідливих речовин, з урахуванням їх небезпечності залежно від гранично допустимих середньодобових концентрацій та класу небезпеки. Наголошено на значенні науково-методичного забезпечення завдань моніторингу, комплексної оцінки забруднення атмосфери агломерацій – як міст, так і їх руральних територій, особливо тих, де розміщені потужні стаціонарні забруднювальні джерела. Проаналізовано викиди визначених підприємств-забруднювачів за видами шкідливих домішок. Обчислено показники категорії небезпечності підприємств (КНП). Для проведення комплексної оцінки техногенного впливу на повітря запропоновано розроблений автором розрахунок показника небезпеки структури викидів (НСВ) для підприємств, який оцінює потенційну небезпеку спектру шкідливих домішок, незалежно від фізичного обсягу викидів. Також за авторським методичним підходом розраховано агреговані індикатори техногенного навантаження (ІТН) для стаціонарних джерел забруднення за чисельними значеннями їх КНП та НСВ, що комплексно відображають навантаження на повітря залежно як від обсягів викидів, так і рівня небезпеки шкідливих речовин, притаманних кожному джерелу забруднення. Обґрунтовано комплекс важливих заходів щодо зменшення об’ємів і поліпшення небезпечності складу викидів шкідливих речовин на підприємствах. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення системи моніторингу за забрудненням атмосферного повітря. Перспективними визнано методи дослідження забруднення повітря великих міст і агломерацій, які базуються на використанні ГІС-технологій.; The aim of the article is to assess the impact of stationary sources of pollution of the Kyiv agglomeration on the state of its air basin. Atmospheric air pollution is known to be one of the leading elements in assessing the quality of human habitat because it has a detrimental effect on human health. The object of the study is the state of the atmospheric air of the agglomeration. The subject of the study is air pollution by stationary sources, identification of major pollutants, assessment of their man-made load on the air by emissions, by types of harmful substances, taking into account their danger by the values of maximum permissible daily concentrations and hazard class. Scientific and methodological support of monitoring tasks, comprehensive assessment of air pollution of agglomerations, both cities and their rural areas, is becoming increasingly important, especially where there are powerful stationary sources of air pollution. In the course of the research the enterprises – the main air pollutants of the agglomeration were identified, their emissions by types of harmful impurities were analyzed. The calculation of indicators of the hazard category of enterprises (HCE) on the volume of emissions, taking into account the values of the maximum allowable average daily concentrations and the hazard class of pollutants. To conduct a comprehensive assessment of man-made impact on the air, the calculation of the hazard indicator of the emission structure (HES) is proposed and their calculation is performed for certain enterprises. According to the proposed methodological approach, the values of aggregate indicators of man-caused load (MCLI) for stationary sources of pollution by numerical values of their HCE and HES are obtained. They comprehensively reflect the load on the air both due to emissions and due to the danger of harmful substances. Important measures to reduce volumes and improve the risk of emissions of harmful substances at enterprises are also indicated. Undoubtedly, promising methods are the study of air pollution in large cities and agglomerations, which are based on the use of geographic information technologies. 2021-01-01T00:00:00Z