http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182640 2026-04-23T13:30:29Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182677 Вихованці-європейці Чернігівської духовної семінарії Ципляк, Н. Мета статті полягає у висвітлені ролі Чернігівської духовної семінарії в здобутті духовної освіти вихідцями з європейських країн упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та базувалися на принципах об’єктивності й історизму. Проблемно-хронологічний метод був використаний під час структурування матеріалу. Аналітичний метод дозволив дослідити роль Чернігівської духовної семінарії в загальноісторичному контексті. Порівняльно-історичний метод дозволив встановити специфіку Чернігівської духовної семінарії для зіставлення з іншими навчальними закладами й загальними тенденціями розвитку духовної освіти. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено питання навчання в стінах Чернігівської духовної семінарії іноземних студентів. Залучено та опрацьовано нові архівні документи за обраною темою. Висновки. Прагнення здобувати освіту на теренах України серед молоді балканських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. було досить поширеним явищем. Вищу релігійну освіту православні серби, чорногорці, македонці, болгари, румуни зазвичай здобували у Київській духовній академії. Але вступити до Академії можна було лише після закінчення семінарії. Чернігівська духовна семінарія репрезентувала один із провідних духовних навчальних закладів того часу та була важливою ланкою в системі середньої та вищої освіти. Відповідно до вимог часу відбувалися зміни. У другій половині ХІХ ст. особливу увагу було звернено на вивчення загальноосвітніх дисциплін, необхідних для свідомого засвоєння богословських наук, а також вступу до вищих світських навчальних закладів. Про достатньо високий рівень викладання в семінарії також свідчить той факт, що вихованці ЧДС продовжували своє навчання в університетах, медико-хірургічних і духовних академіях. Зі стін Чернігівської семінарії вийшло чимало педагогів, поетів, композиторів, істориків та лікарів. Чернігівська духовна семінарія відігравала також важливу роль у підготовці висококваліфікованих кадрів для інших країн. У стінах семінарії навчалися вихідці з Болгарії, Сербії, Чорногорії, Сирії.; The purpose of the article is to highlight the role of the Chernihiv Theological Seminary in obtaining religious education by people from European countries during the XIX – early XX centuries. The research methods were selected in accordance with the purpose and were based on the principles of objectivity and historicism. The problem-chronological method was used in terms of structuring the material. The analytical method allowed to study the role of the Chernihiv Theological Seminary in the general historical context. The comparative-historical method allowed to find out the specifics of the Chernihiv Theological Seminary in comparison with other educational institutions and general trends in the development of religious education. The scientific novelty is that for the first time the issue of teaching foreign students in the Chernihiv Theological Seminary was studied. New archival documents on the selected topic were involved and processed. Conclusions. The desire to get an education in Ukraine among the youth of the Balkan lands in the XIX – early XX centuries was quite common. Orthodox Slavs (Serbs, Montenegrins, Macedonians, Bulgarians, Romanians) usually received higher religious education at the Kyiv Theological Academy. But it was possible to enter the Academy only after graduating from the seminary. Chernihiv Theological Seminary represented one of the leading theological educational institutions of that time and was an important link in the system of secondary and higher education. Changes took place in accordance with the requirements of the time. In the second half of the XIX century special attention was paid to the study of general education disciplines necessary for the conscious mastering of theological sciences, as well as admission to higher secular educational institutions. The fact that the students of the Chernihiv Theological Seminary continued their studies at universities, medical-surgical and theological academies also testifies rather high level of teaching in the seminary. Many teachers, poets, composers, historians and doctors graduated from the Chernihiv Theological Seminary. Chernihiv Theological Seminary also played an important role in training highly qualified personnel for neighboring countries. Immigrants from Bulgaria, Serbia, Montenegro, and Syria studied at the seminary. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182676 Губерніальна доба в історії музичного мистецтва Чернігівщини: європейський вимір Васюта, О. Дослідження пов’язане з обґрунтуванням європейського вектору розвитку музичного мистецтва України, проведене на прикладі музичного мистецтва Чернігівщини «губерніальної доби». Концептосфера «маєткової культури» (Д. Щербаківський) цього періоду сформувала не лише окремі сегменти музичного виконавства, як-то: симфонічного, хорового, сольного вокального та інструментального мистецтва, а й вплинула на поступальний розвиток української культури ХІХ ст. загалом. Відповідно до поставленої мети і завдань головні методологічні підходи ґрунтуються на використанні історико-культурологічного та музикознавчого, причинно-наслідкового, компаративно-аналітичного та системного методів і дають змогу дослідити зразки музичного мистецтва, що стали ознакою прогресивного розвитку культурної сфери регіону. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше проаналізовано культуротворчий потенціал «губерніальної доби» в історії музичного мистецтва Чернігівщини в контексті європейських тенденцій, зокрема «бідермаєру». Уперше «губерніальна доба» в історії музичного мистецтва Чернігівщини розглядається як процес культуротворення, що здійснив вагомий вплив як на поширення європейських традицій музичного мистецтва в регіоні, так і на формування музичної культури України ХІХ ст. Важливо, що регіональний аспект мистецького дискурсу дозволяє дослідити і національний, і міжнародний потенціал музичного мистецтва, сформованого на спільноєвропейських традиціях. В історичній ретроспективі музичне мистецтво «губерніальної доби» має позитивні гуманітарні, специфічні виконавські та культурно-естетичні наслідки і є потужним фактором культурної динаміки мистецького розвитку Чернігівщини.; The purpose of the article. The article highlights the substantiation of the European vector of development of musical art in Ukraine, conducted on the example of musical art of Chernihiv region in the "gubernial age". The conceptual sphere of "estate culture" (D. Shcherbakovsky) of this period formed certain segments of musical performance, such as: symphonic, choral, solo, vocal and influenced the progressive development of Ukrainian culture of the nineteenth century in general. Research methodology. In accordance with the purpose and objectives, the main methodological approaches are based on the use of historical, cultural and musicological, causal, comparative-analytical and systemic methods and allows to explore unique samples of musical art, which have become a sign of progressive cultural development of the region. The scientific novelty and significance of the obtained results of art research is that for the first time the cultural potential of the "gubernial age" of the history of music art of Chernihiv region is analyzed in the context of European trends in artistic development, in particular "Biedermeier" as an artistic phenomenon of Western European culture of the XIX century. Conclusions. For the first time in the history of music art of Chernihiv region of the "gubernial age" is considered as a process of artistic culture, which had a significant impact on the spread of European traditions of music in the region and on the formation of a holistic picture of Ukrainian music culture of the XIX century. It is important that the regional perspective of artistic time and space allows to explore both the national and international potential of musical art, formed on the common European traditions of intercultural communication. In historical retrospect, the musical art of the gubernial age has positive humanitarian, specific musical-performing and cultural-aesthetic consequences and is a powerful factor in the cultural dynamics of artistic development, prolonged at different stages of historical development of Chernihiv region. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182675 Становлення та розвиток культурної політики Європи Кривошей, Д. Цель исследования заключается в выявлении основных этапов становления и развития культурной политики в Европе как одной из сфер публичной политики. Методология исследования. Для решения поставленной задачи использованы системный метод, метод типологизации и сравнения. Основными научными принципами избраны прицип историзма и объективности. Научная новизна. Впервые проведено междисциплинарное комплексное исследование изменений в социальной и культурной жизни общества, развитии общественно-политической мысли, образования, становления и развития светского государства, которое позволило определить основные этапы истории культурной политики в Европе. Выводы: культурная политика как отдельная сфера социального развития общества зародилась в средневековье. В разные периоды менялись как ведущие акторы, так и попавшие под их влияние сферы культуры. На первых этапах заметно сильное влияние Церкви на сферу народной культуры. С укреплением абсолютизма и формированием национальных государств растет государственная опека над образованием и культурой. Культурные учреждения превращаются в популяризаторов национальной идеи и получают государственную поддержку. Развитие капитализма активизирует культурные запросы буржуазии. Формируется общественно-государственная модель культурной политики. История ХХ в. приводит примеры применения культуры в политических целях. В этот период начинает использоваться и сам термин «культурная политика». В послевоенный период изменяется стратегия развития культурной политики от «культуры для всех» до мультикультурализма и анимационной концепции. Процессы развития постиндустриального общества с основным вниманием на сферу услуг и потребления поставили перед культурной политикой задачу продвижения культурных индустрий, стимулирования частных инвестиций и дальнейшей децентрализации управления.; The purpose of the study is to identify the main stages in the formation and development of cultural policy in Europe as one of the areas of public policy. Research methodology. To solve this problem, we used the systemic method, the method of typology and comparison. The basic scientific principles were chosen the principle of historicism and objectivity. Scientific novelty lies in the first interdisciplinary comprehensive study of changes in the social and cultural life of society, the development of socio-political thought, education, the formation and development of a secular state, which made it possible to determine the main stages of the history of cultural policy in Europe. Conclusions. The cultural policy as a separate sphere of social development originated in the middle ages and has evolved through seven stages. In different periods, both the leading actors and the cultural spheres that fell under their influence changed. In the early stages the Church heavily influenced to the sphere of popular culture. State care to education and culture is increasing with the consolidation of absolutism and the formation of nation-States. Cultural institutions are transformed into promoters of national ideas and receive state support. The development of capitalism is intensifying the cultural needs of the bourgeoisie. The public-state model of cultural policy formed. The history of the twentieth century provides examples of the use of culture for political purposes. During this period the term «cultural policy» began to be used. In the postwar period the strategy for the development of cultural policy changed from the «culture for all» to concepts of multiculturalism and animation conception. The development processes of post-industrial society with the major attention to the scope of services and consumption has set cultural policy a task to promotion of cultural industries, encourage private investment and further decentralization of management. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/182674 Культурний спадок європейської цивілізації як предмет наукового аналізу Горобець, І.; Мартинов, А. У статті висвітлюються існуючі підходи до теоретико-методологічного осмислення проблем дослідження культурного спадку європейської цивілізації. Метою статті є аналіз основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Методологічну основу статті становить цивілізаційний аналіз. Наукова новизна полягає в систематизації концептуальних здобутків різних науковців, які дотримуються цивілізаційного підходу до вивчення європейського культурного спадку. На початку ХІХ ст. загострилася конкуренція між німецькомовним та слов’яномовним європейськими культурними ареалами. М. Данилевський у класичній праці «Росія і Європа» концептуалізував соціокультурні відмінності двох європейських світів. Автор наголосив на їхньому рівноправ’ї з погляду історичного розвитку. Оригінальним є науковий підхід О. Шпенглера, який довів песимістичну тезу про занепад європейської культури, яка вироджується в цивілізацію. У ХХ ст. цивілізаційна парадигма успішно розвивається. А. Тойнбі, Ф. Бродель, І. Валлерстайн розширили теоретико-методологічні засади дослідження цивілізацій. Зазначені автори показали діалектику взаємовпливів глобальних і локальних процесів. Суттєвий внесок у методологію компаративного аналізу соціокультурних цивілізаційних цінностей зробив класик соціологічної думки М. Вебер. Він розробляв методологію та збирав цікавий фактичний матеріал для порівняння трудової етики різних світових релігій, що й досі є актуальною проблемою історичної соціальної глобалістики. У висновках зазначається, що на початку ХХІ ст. культурний спадок європейської цивілізації став глобальним. Це відбулося великою мірою й завдяки тривалому глобальному домінуванню Британської імперії. Вихід Великої Британії з Європейського Союзу є не стільки свідченням «сутінок Європи», скільки доказом дуальності англосаксонського та романо-германського культурного спадку Європейської цивілізації. На подальше детальне дослідження заслуговує проблема ретельної розробки методології компаративного аналізу соціокультурних особливостей різних цивілізацій. Також доцільно розробляти теоретичні засади історичної соціальної глобалістики та перевіряти їх на конкретному історичному та соціологічному матеріалах. Зокрема це стосується аналізу соціальних механізмів, які забезпечують відтворення в історичному часі певних локальних цивілізацій, темпу їх розвитку, специфіки функціонування та розвитку.; The article highlights existing approaches to the theoretical and methodological comprehension of the problems of researching the cultural heritage of European civilization. The purpose of the article is to analyze the main epistemological trends in the study of European civilization cultural heritage. The methodological basis of the article is a civilization analysis. The scientific novelty of the article is to systematize the conceptual achievements of various scientists who adhere to a civilization approach to the study of European cultural heritage. At the beginning of the nineteenth century, competition between the Germanspeaking and Slavic cultural areals intensified. M. Danilevsky in classical work «Russia and Europe» conceptualized the sociocultural differences between two European worlds. The author emphasized their equivalence in terms of historical development. The scientific approach of O. Shpengler is very original. He proved a pessimistic thesis on the decline of European culture, which is degenerate in civilization in the XX century, a civilization paradigm develops successfully. A. Toynbi, F. Brodel, I. Vallerstain expanded the theoretical and methodological principles of civilization research. These authors showed dialectics of mutual influences of global and local processes. Significant contribution to the methodology of comparative analysis of sociocultural values of civilization was made by the classic of sociological thought Max Weber. He developed a methodology and collected an interesting actual material for comparing the labor ethics of various world religions, which is still an urgent problem of historical social globalistics. The conclusions of the article state that in the early ХХІ century, the cultural legacy of European civilization became global. Not least this happened due to the long global domination of the British Empire. The Great Britain Exit from the European Union is not so much evidence of «Twilight Europe», as evidence of the Duality of the European Anglo-Saxon and Romano-Germanic cultural heritage of European civilization. For the further detailed study deserves the problem of careful development of a methodology for comparative analysis of socio-cultural features of various civilizations. It is also advisable to develop the theoretical principles of historical social globalistics and check them on specific historical and sociological materials. In particular, it concerns the analysis of social mechanisms that provide reproduction in the historical time of certain local civilizations, the pace of their development, the specifics of functioning and development. 2021-01-01T00:00:00Z