http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/179980 2026-04-06T16:05:56Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181180 Автори 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181179 Музейна комунікація як інструмент творення музею – «третього місця» Зубар, М.В. У статті розглядається система музейної комунікації через контекст трансформації у суспільстві. Автор аналізує потреби в музейній комунікації в сучасних умовах через потребу перегляду функцій та місця музеїв у суспільстві, у світі та в Україні. Особлива увага приділяється системі комунікації музею в широкому розумінні цього слова. Комунікація розглядається як форма діалогу з відвідувачем, у тому числі і через постійну експозицію. Робиться спроба проаналізувати концепцію «третього місця» у її відношенні до музейних інституцій. Аналізується досвід польських і європейських музеологів і висвітлюються їх підходи до трансформації музеїв відповідно до актуальних вимог сучасності.; The article considers the museum communication system in the context of transformations in society. The author analyzes the needs of rethinking the role and place of museums in society in the new conditions, referring to European and world experience. At that time in the w orld, museums cease to be primarily collections of originals and become symbols of cultural revival which defined as an element of “soft economy” and new urbanization. In a situation where museums become institutional features of cities and regions through which the latter improve their image and invite tourists, the question arises of changing approaches to organizing museum communication in Ukrainian museums in modern conditions. It happens due to the continued crisis of museums and the loss of their subjectivity. The museum’s communication system considered in the broad sense - from communication with the visitor through the exhibition and the public museum program to the use of communication channels, social networks and new media available to museums. Communication presented as a broad form of permanent dialogue with the visitor. Special attention paid to the concept of “third place” developed by Ray Oldenburg and its transformation and adaptation to the needs and tasks of modern museums in the world. Nowadays museums begin to be positioned not only as institutions for gaining knowledge or aesthetic pleasure but also as a meeting place that equalizes social statuses of people who come to the museum or remove barriers in communication. The author analyzes the role of communication introducing the concept of “third place” in a modern museum, exploring the experience of Polish and European museologists. Also, covers their approaches to the transformation of museums and museum communication forms under the current requirements of our time. Using Taras Shevchenko National Museum as an example, the author demonstrates features of communication improving when museums become one of many institutions competing in the leisure industry for people with different levels of education and people from different social groups. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181178 Друковані видання ХХ ст. з історії театрального і музичного мистецтва в колекційному описі акторської сім’ї Бровченків: аналіз, систематизація Рой, С.В. У статті представлені результати дослідження історії театрального і музичного мистецтва першої половини ХХ ст. та включно до середини 1990-х рр. на матеріалах музейної колекції ніжинської акторської сім’ї Бровченко. З’ясовано основні етапи та характер культурно-мистецького (музично-театрального) процесу на теренах України і частково на території колишнього СРСР.; This article presents the results of research, history of theater and music in the first half of the twentieth century and mid-1990s, based on materials from the Brovchenko family museum collection. The basic stages and character of the cultural-artistic (musical-theatrical) process in the territory of Ukraine and partly in the territory of the former USSR have been clarified. By their content and functional purpose, the above editions are divided as follows: book, periodical, and reference book. Periodically these stock exhibits are divided into: the interwar 1920–1930, the military, after the war, 1950–70, and 1990. It should be noted that each of the above editions can serve as a primary source for the study of the cultural and artistic process of modernism and the postmodern era, because it allows you to fully trace all the processes of the twentieth century. and until the mid-1990s. All theatrical directors and actors of both Ukraine and the USSR aimed to appeal to the leading classics of Ukrainian and Russian literature, to preserve the artistic and theatrical traditions of both musical and theatrical performances. Confirmation of this thesis are the most famous antitrips and roles of such famous theatrical figures as: Hnat Yura, Terentii Yura, Amvrosii Buchma, Natalia Uzhvi, Ivan Brovchenko, Maria Kryvets (Brovchenko), O. Levada and others. We can find out about them from books and periodicals, brochures, theater programs, booklets and invitations stored in the museum collection of the Brovchenko acting family. Much attention was paid to the teaching methods of theater art and its technique. Postmodern music was counted on as special admirers of classical works to listeners who were close to the music that reflected their present. We learn about this from the programs of the Kyiv Chamber Choir and the Moscow Conservatory named after P.I. Tchaikovskyi, as well as a collection of soldiers’ songs from World War II, dedicated to the liberation of Kyiv, published by A. Stoharenko. Also, Ukrainian variety music was born and developed, the bright representative of which was the alumnus of Maryna Brovchenko, the People’s Artist of Ukraine - Alla Kudlai. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/181177 Колекція цегли та черепиці Катеринославських виробників кінця XIX – початку XX ст. в експозиції Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Етносоціальні аспекти історії через призму речових пам’яток Рибалка, В.Г. Стаття присвячена потенційним евристичним можливостям музейних експозицій в антропологічній інтерпретації історичного процесу, висвітленню через речові пам’ятки минулого складної суміші економічних, соціальних та етнічних процесів. Проблема досліджується на основі експозиції цегли та черепиці, виробленої на підприємствах Катеринославської губернії у кінці XIX – початку XX ст., яка знаходиться в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро). Наголошується, що такий, на перший погляд неатракційний, експонат, як цегла може допомогти зосередити увагу музейного відвідувача на історії в цілому, регіональній історії та проблемах історичної пам’яті. Акцент робиться на реконструкцію історичних подій через показ конкретних речових експонатів, пов’язаних і з певними особами (власники підприємств – виробники), і з цілим комплексом взаємопов’язаних процесів економічної та етносоціальної історії.; The article is devoted to the question of potential heuristic abilities of museum exhibitions in the anthropological interpretation of historical process. Moreover, the problem of enlightening of intrinsic mixture of economic, social, and ethnical processes through evidences is discussed. This problem is studied through the bricks and tilling produced at Ekaterynoslav region factories in the end of the XIX – the beginning of the XX centuries and currently exhibited in the museum «The memory of the Jewish people and the Holocaust in Ukraine» (Dnipro). Showing what is not an attractive, at first glance, exhibit (such as a brick) can help to draw a museum visitor’s attention to history in general, regional history, and historical memory issues. The study focuses on the presentation of historical events through specific material exhibits that are associated with both individuals (business owners - producers) and the whole complex of intertwined events of economic and ethno-social history. 2020-01-01T00:00:00Z