http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/169588 2026-04-13T15:58:51Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173892 Титульні сторінки та зміст 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173891 О возможности выживания человечества: ноосферная социалистическая утопия или стратегия духовно-ноосферо-устойчивого хозяйственного развития Задорожный, Г.В. Выживание человечества возможно через отказ от диалектических догм гуманитарно-социальной науки, которая до сих пор игнорирует духовную природу человека, имеет античеловечную направленность. Теория устойчивого развития и концепция ноосферизма являются технократическими утопиями, которые не признают истинной триипостасной – духовно-биосоциальной природы человека-личности. Они способствуют расчеловечиванию, не могут найти выхода из нынешнего апокалиптического глобального кризиса. Выживание человечества возможно через разработку и реализацию новой спасительной стратегии духовно-ноосферо-устойчивого хозяйственного развития, где человечность как альфа и омега должна развертываться в действиях правительств и в каждом сознательном свободо-ответственном поступке личности.; Виживання людства можливе через відмову від діалектичних догм гуманістично-соціальної науки, яка досі ігнорує духовну природу людини, має антилюдяну спрямованість. Теорія сталого розвитку і концепція ноосферизму є суто технократичними утопіями, які не визнають істинної триіпостасної – духовно-біо-соціальної природи людини-особистості. Вони сприяють розлюдненню, не можуть знайти вихід з нинішньої аполікаптичної глобальної кризи. Виживання людства можливе через розробку і реалізацію нової рятівної стратегії духовно-ноосферо-сталого господарського розвитку, де людяність як альфа і омега повинна розгортатися у діях урядів та у кожному свідомому свободо-відповідальному вчинку особистості.; The survival of mankind is possible through the rejection of dialectical dogmas of humanitarian and social science, which still ignores the spiritual nature of man, has an anti-human orientation. The theory of sustainable development and the concept of noospherism are technocratic utopias that do not recognize the true tri-hypostatic – the spiritual-bio-social nature of the human personality. They contribute to dehumanization, they cannot find a way out of the current apocalyptic global crisis. The survival of humanity is possible through the development and implementation of a new saving strategy of spiritually-noosphere-sustainable economic development, where humanity as an alpha and omega should be deployed in the actions of governments and in every conscious, free-responsible act of the individual. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173863 Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього Амоша, О.І.; Новікова, О.Ф.; Залознова, Ю.С.; Панькова, О.В.; Касперович, О.Ю. Авторами запропоновано візію (бачення) стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі модернізації на основі впровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів та загроз. Пропонується розробити та реалізувати Національний проєкт модернізації економіки та промислового комплексу України, що передбачає прийняття Закону України «Про модернізацію промислових регіонів», а також розробку й реалізацію Стратегії возз’єднання, комплексного відродження та розвитку Донбасу. Це необхідно для відновлення та розвитку промислового комплексу України, для розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, для досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї через застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значно підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Авторами розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження та розвитку Донецької та Луганської областей України. Розкрито інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій з відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, у питаннях реінтеграції та встановлення миру. Акцентовано увагу на необхідності розбудови діючої Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», реалізації загальноукраїнських проєктів культурної міжрегіональної інтеграції; проєктів щодо реінтеграції дітей з окупованого Донбасу та Криму. Ключова позиція авторів: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустріального центру України і розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі через впровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-інвестиційного зростання, яка здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону і України в цілому. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни в цілому, на розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів.; Авторами предложено видение стратегического будущего Донбасса как региона высокой технологической культуры, который должен развиваться на основе неоиндустриальной модели модернизации на основе внедрения новейших достижений науки и техники. Обоснована необходимость разработки стратегического курса развития идеологии промышленного развития Донецкого региона в условиях воздействия внешних и внутренних вызовов и угроз. Предлагается разработать и реализовать Национальный проект модернизации экономики и промышленного комплекса Украины, который предусматривает принятие Закона Украины «О модернизации промышленных регионов», а также разработку и реализацию Стратегии воссоединения комплексного возрождения и развития Донбасса. Это необходимо для восстановления и развития промышленного комплекса Украины, для развития интеллектуального, научного, производственного и кадрового потенциала региона, для достижения высоких качественных стандартов производства. Предложены направления и механизмы реализации этой идеи с применением возможностей платформенной экономики, информационно-коммуникативных и цифровых технологий, что позволяет значительно повысить количество потенциальных участников реализации Стратегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить конкурентность, прозрачность, оперативность их взаимодействия и взаимовыгодного сотрудничества. Авторами раскрыты базовые условия, имеющиеся институциональные возможности для реализации Стратегии воссоединения, возрождения и развития Донецкой и Луганской областей Украины. Раскрыты институциональные условия «перезагрузки» экономики Донбасса. Обоснованы предложения к Плану мероприятий по преодолению препятствий и активизации действий по возрождению Донбасса в политической, социальной и информационной сферах, в вопросах реинтеграции и установление мира. Акцентировано внимание на необходимости развития действующей Национальной платформы «Диалог о мире и безопасную реинтеграцию», реализации всеукраинских проектов культурной межрегиональной интеграции; проектов по реинтеграции детей из оккупированного Донбасса и Крыма. Ключевая позиция авторов: Донбасс – это регион, который способен сохранить за собой роль индустриального центра Украины и развиваться на основе неоиндустриальной модели путем внедрения новейших технологий индустрии 4.0. Донбасс – это территория мощного инновационно-инвестиционного роста, которая способна обеспечить высокую конкурентоспособность экономики региона и Украины в целом. Для этого необходима реализация стратегического курса Украины на развитие промышленного комплекса страны в целом, на развитие конкурентоспособности национальной экономики и промышленных регионов.; A vision of the strategic future of Donbass as a region of high technological culture, which should develop on the basis of a neo-industrial model of modernization based on the introduction of the latest achievements of science and technology, is proposed. The necessity of developing a strategic course for the development of the ideology of industrial development of the Donetsk region under the influence of external and internal challenges and threats has been substantiated. It is proposed to develop and implement a National Project for the Modernization of the Economy and Industrial Complex of Ukraine, envisages the adoption of the Law of Ukraine "On the Modernization of Industrial Regions", as well as the development and implementation of the Strategy for the reunification of the complex revival and development of Donbass. This is necessary for the restoration and development of the industrial complex of Ukraine, for the development of the intellectual, scientific, production and personnel potential of the region, to achieve high quality production standards. The directions and mechanisms for the implementation of this idea, due to the use of the capabilities of the platform economy, information and communication and digital technologies, are proposed, which significantly increase the number of potential participants in the implementation of the Strategy, attract additional resources, ensure competition, transparency, efficiency of their interaction and mutually beneficial cooperation. The authors revealed the basic conditions, the existing institutional opportunities for the implementation of the Strategy for the reunification, revival and development of Donetsk and Lugansk regions of Ukraine. The institutional conditions for the "reset" of the Donbass economy are revealed. Proposals to the Action Plan to overcome obstacles and intensify actions for the revival of Donbass in the political, social and information spheres, in issues of reintegration and the establishment of peace have been substantiated. Attention is focused on the need to develop the current National Platform "Dialogue for Peace and Safe Reintegration", on the implementation of all-Ukrainian projects of cultural interregional integration; projects for the reintegration of children from the occupied Donbass and Crimea. The key position of the authors Donbass is a region that is able to retain its role as the industrial center of Ukraine and develop on the basis of neo-industrial models by introducing the latest technologies in Industry 4.0. Donbass is a territory of powerful innovation and investment growth, which is capable to ensure high competitiveness of the economy of the region and Ukraine as a whole. This requires the implementation of the strategic course of Ukraine aimed to build the country's industrial complex as a whole, and to develop the competitiveness of the national economy and industrial regions. 2020-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/173862 Формы, методы и направления цифровизации экономики Павлов, К.В.; Асадуллина, Н.Р. В статье раскрываются роль и особенности цифровизации экономики, являющейся объективной предпосылкой инновационного развития экономической системы государства, а также исследуются результаты и определяются перспективы внедрения цифровой экономики в странах на постсоветском пространстве, прежде всего в Республике Узбекистан. Рассмотрены особенности цифрового представления информации, предпосылки, реализация и последствия цифровизации. Проведен анализ соотношения понятий «оцифровка», «цифровизация», «цифровая экономика», «цифровая трансформация» на основе изучения специфических особенностей данных категорий как процесса, применения и реализации его результатов при построении бизнес-моделей. Изучен передовой опыт развития цифровизации в ряде стран постсоветского пространства. Рассмотрены формы и методы оценки степени охвата цифровизацией отдельных стран на примере Республики Узбекистан для получения новых возможностей применения цифровых технологий в бизнесе, создания информационно-технологических платформ, новых ценностей, благ, предоставления виртуальных услуг. Предложено активизировать сотрудничество IT-компаний стран по таким направлениям, как: медиа-контент, электронная коммерция, электронное правительство, цифровые банковские технологии, обмен опытом, развитие инновационных центров, управление технопарками и развитие технологической инфраструктуры. Указана важна роль частного бизнеса для стимулирования использования результатов цифровой экономики. Таким образом, в статье выявлены проблемы и определены перспективы процесса цифровизации экономики на постсоветском пространстве, особенно на примере Республики Узбекистан с учетом накопленного позитивного опыта и эффективных примеров цифпровизации общественной жизни. Рассмотренные примеры могут быть полезны и для развития экономики других стран, в том числе и Украины.; У статті розкриваються роль і особливості цифровізації економіки, що є об'єктивною передумовою інноваційного розвитку економічної системи держави, а також досліджуються результати і визначаються перспективи впровадження цифрової економіки в країнах на пострадянському просторі, насамперед у Республіці Узбекистан. Розглянуто особливості цифрового подання інформації, передумови, реалізація та наслідки цифровізації. Проведено аналіз співвідношення понять «оцифровка», «цифровізація», «цифрова економіка», «цифрова трансформація» на основі вивчення специфічних особливостей даних категорій як процесу, застосування і реалізації його результатів при побудові бізнес-моделей. Вивчено передовий досвід розвитку цифровізації в ряді країн пострадянського простору. Розглянуто форми та методи оцінки ступеня охоплення цифровізацією окремих країн на прикладі Республіки Узбекистан для отримання нових можливостей застосування цифрових технологій у бізнесі, створення інформаційно-технологічних платформ, нових цінностей, благ, надання віртуальних послуг. Запропоновано активізувати співпрацю IT-компаній країн за такими напрямками, як: медіа-контент, електронна комерція, електронний уряд, цифрові банківські технології, обмін досвідом, розвиток інноваційних центрів, управління технопарками і розвиток технологічної інфраструктури. Зазначено важливу роль приватного бізнесу для стимулювання використання результатів цифрової економіки. Таким чином, у статті виявлені проблеми та визначено перспективи процесу цифровізації економіки на пострадянському просторі, особливо на прикладі Республіки Узбекистан, з урахуванням накопиченого позитивного досвіду і ефективних прикладів цифровізації суспільного життя. Розглянуті приклади можуть бути корисні і для розвитку економіки інших країн, в тому числі й України.; The article reveals the role and features of the digitalization of the economy, which is an objective prerequisite for the innovative development of the economic system of the state, as well as examines the results and determines the prospects for the implementation of the digital economy in the countries in the post-Soviet space, primarily in the Republic of Uzbekistan. The features of digital representation of information, prerequisites, implementation and consequences of digitalization are considered. The analysis of the relationship between the concepts of “digitization”, “digitalization”, “digital economy”, “digital transformation” is carried out on the basis of studying the specific features of these categories as a process, the application and implementation of its results when building business models. The advanced experience in the development of digitalization in a number of post-Soviet countries has been studied. The forms and methods of assessing the degree of digitalization coverage of individual countries are considered on the example of the Republic of Uzbekistan for obtaining new opportunities for using digital technologies in business, creating information technology platforms, new values, benefits, and providing virtual services. It was proposed to intensify cooperation between IT companies of the countries in such areas as: media content, e-commerce, e-government, digital banking technologies, exchange of experience, development of innovation centers, management of technology parks and development of technological infrastructure. The important role of private business in stimulating the use of the results of the digital economy is indicated. Thus, the article identifies the problems and defines the prospects for the digitalization of the economy in the post-Soviet space, especially on the example of the Republic of Uzbekistan, taking into account the accumulated positive experience and effective examples of the digitalization of public life. The examples considered can be useful for the development of the economies of other countries, including Ukraine. 2020-01-01T00:00:00Z