<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/166854">
<title>Cверхтвердые материалы, 2018, № 4</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/166854</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167109"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167108"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167107"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167106"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-07T17:28:24Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167109">
<title>60-річчя академіка НАН України Володимира Зіновійовича Туркевича</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167109</link>
<description>60-річчя академіка НАН України Володимира Зіновійовича Туркевича
9 липня  2018  року виповнилося  60  років знаному вченому в галузі матеріалознавства надтвердих матеріалів, академіку НАНУ країни, заступнику академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, члену-кореспонденту Академії технологічних наук, доктору хімічних наук, професору, завідувачу відділу “Технології синтезу та спікання надтвердихматеріалів” директору Інституту надтвердих матеріалів (ІНМ) ім. В. М. Бакуля НАН України Володимиру Зіновійовичу Туркевичу.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167108">
<title>Упругопластический переход при наноиндентировании нитрида титана</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167108</link>
<description>Упругопластический переход при наноиндентировании нитрида титана
Дуб, С.Н.; Белоус, В.А.; Толмачева, Г.Н.; Кайдаш, О.Н.; Лукьянов, А.И.; Ущаповский, Ю.П.
Методом наноиндентирования изучено зарождение пластичности при нанодеформировании массивного образца TiN. Показано, что при высокой плотности дислокаций в поверхностном слое образца (механическая полировка) зарождение пластичности в TiN происходит плавно при среднем контактном давлении равном 18,1 ГПа. Отсюда, в приближении сферической формы вершины индентора Берковича, получено, что предел текучести TiN на наноуровне равен 14,5 ГПа.; Методом наноіндентування досліджено зародження пластичності при нанодеформуванні масивного зразка TiN. Показано, що при високій щільності дислокацій у поверхні зразка (механічне полірування) зародження пластичності в TiN відбувається плавно при середньому контактному тиску 18,1 ГПа. Звідси, в наближенні сферичної  форми вершини індентора Бекрковича, отримано, що границя плинності TiN на нанорівні дорівнює 14,5 ГПа.; The onset of plasticity during nanodeformation of a bulk TiN specimen is studied by the nanoindentation. It is shown that with a high density of dislocations in the specimen surface layer (mechanical polishing) plasticity in TiN initiates smoothly under an average contact pressure of 18.1 GPa. Hence, with a spherical approximation of the Berkovich tip, the yield strength of TiN at the nanoscale is determined to be 14.5 GPa.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167107">
<title>Влияние условий детонационного синтеза на выход конденсированного углерода и детонационного наноалмаза на примере смесевого заряда тротила и гексогена</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167107</link>
<description>Влияние условий детонационного синтеза на выход конденсированного углерода и детонационного наноалмаза на примере смесевого заряда тротила и гексогена
Долматов, В.Ю.
Исследовано соотношение теоретического и практического выхода конденсированного углерода в постдетонационных процессах синтеза наноалмазов. Показано их практическое совпадение при оптимальном ведении процесса синтеза. Выход конденсированного углерода при промышленном синтезе составляет 12,0 % (по массе), детонационных наноалмазов ~ 8,16 % (по массе), содержание ДНА в АШ – до 68 % (по массе).; Досліджено співвідношення теоретичного і практичного виходу конденсованого вуглецю в постдетонаційних процесах синтезу наноалмазів. Показано їх практичний збіг при оптимальному веденні процесу синтезу. Вихід конденсованого вуглецю при промисловому синтезі становить 12,0 % (за масою), детонаційних наноалмазів ~ 8,16 % (за масою), вміст ДНА в АШ – до 68 % (за масою).; A ratio between the predicted and actual yields of condensed carbon in postdetonation processes of nanodiamond synthesis has been studied. These values are shown to closely coincide when optimal synthesis conditions are ensured. The yields of condensed carbon and detonation nanodiamonds in the industrial synthesis are 12.0 wt % and 8.16 wt %, respectively; the DND concentration in DS is up to 68 wt %.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167106">
<title>Взаимодействие частиц шлама с частицами износа полировального порошка при полировании оптоэлектронных элементов</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/167106</link>
<description>Взаимодействие частиц шлама с частицами износа полировального порошка при полировании оптоэлектронных элементов
Филатов, Ю.Д.
В результате анализа взаимодействия частиц шлама и износа полировального порошка показано, что рассеяние частиц происходит на углы 136,8°–173,2°, а эффективное дифференциальное сечение рассеяния составляет 0,4–1,8 Тб. Траектории движения частиц представляют собой кольца, расположенные у обрабатываемой поверхности в зоне, толщина которой приблизительно равна среднему радиусу зерна полировального порошка.; В результаті аналізу взаємодії частинок шламу та зносу полірувального порошку показано, що розсіювання частинок відбувається на кути 136,8°–173,2°, а ефективний диференційний переріз розсіювання складає 0,4–1,8 Тб. Траєкторії руху частинок являють собою кільця, розташовані поблизу оброблюваної поверхні у зоні, товщина якої приблизно дорівнює середньому радіусу зерна полірувального порошку.; The analysis of interaction between debris particles and polishing powder wear particles has demonstrated that the scattering of particles occurs through angles of 136.8° to 173.2°, and the effective differential scattering cross-section is 0.4 to 1.8 Tb. The trajectories of particles are rings located near the the workpiece surface within a zone whose thickness approximates the mean grain radius of the polishing powder.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
