<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162174">
<title>Український ботанічний журнал, 2017, № 3</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/162174</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174839"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174838"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174837"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174836"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-20T18:13:16Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174839">
<title>Вторинна сукцесія рослинності на перелогах Придністровського Поділля</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174839</link>
<description>Вторинна сукцесія рослинності на перелогах Придністровського Поділля
Олійник, М.П.; Парпан, В.І.
У результаті проведених комплексних досліджень рослинності&#13;
перелогів Придністровського Поділля за класифікацією&#13;
рослинності методом Ж. Брану-Бланке виділено&#13;
чотири стадії сукцесії: I – синантропної (сегетально-&#13;
рудеральної), II – синантропної та лучної, III –&#13;
лучної, IV – лісової та лучної рослинності. Розроблено&#13;
класифікаційну схему рослинності староорних земель,&#13;
в якій наведено 10 класів, які охоплюють 20 порядків та&#13;
27 союзів. Синтаксони нижчого класифікаційного рангу&#13;
налічують 43 асоціації. Ценотично найрізноманітнішим&#13;
класом рослинності виступає Molinio-Arrhenatheretea&#13;
(12 асоціацій). Вторинна сукцесія на колишніх орних&#13;
землях відбувається у напрямку формування заплавних&#13;
та позазаплавних фітоценозів лучно-лісового типу. На&#13;
завершальних етапах становлення за спектром угруповань&#13;
вони наближаються до природних фітоценозів.; В результате проведенных комплексных исследований&#13;
растительности залежей Приднестровского Подолья&#13;
по классификации растительности методом Ж. Брана-&#13;
Бланке выделено четыре стадии сукцессии: I – синантропной&#13;
(сегетально-рудеральных), III – синантропной&#13;
и луговой, III – луговой, IV – лесной и луговой растительности.&#13;
Разработано классификационную схему растительности&#13;
старопахотных земель, в которой приведены&#13;
10 классов, которые охватывают 20 порядков и 27 союзов.&#13;
Синтаксонов низшего классификационного ранга&#13;
насчитывают 43 ассоциации. Ценотически самым разнообразным&#13;
классом растительности выступает Molinio-&#13;
Arrhenatheretea (12 ассоциаций). Вторичная сукцессия&#13;
на бывших пахотных землях происходит в направлении&#13;
формирования пойменных и позапойменных флороценозов&#13;
лугово-лесного типа. На завершающих этапах становления&#13;
по спектру группировок они приближаются к&#13;
природным фитоценозов.; Results of integrated research on vegetation of former arable lands in Transdnister Podillya are provided. According to&#13;
Braun-Blanquet classification, four stages of succesion are distinguished: I – synanthropic (segetal-ruderal), II – synanthropic&#13;
and meadow, III – meadow, IV – forest and meadow vegetation. A classification scheme for vegetation of abandoned fields is&#13;
developed, containing 10 classes that include 20 orders and 27 alliances. The syntaxa of lower classification rank include 43&#13;
associations. The most diverse vegetation class is Molinio-Arrhenatheretea (12 associations). Secondary succession on former&#13;
arable lands takes place towards forming meadow-forest phytocenoses within flooded area and beyond. At the final stage of&#13;
development, these communities approximate natural phytocenoses.
</description>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174838">
<title>Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174838</link>
<description>Екологія діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea
Фіцайло, Т.В.
З метою з'ясування оптимальних екологічних умов для формування чагарникової рослинності вивчали 12 діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea. Це представники узлісь, лісових галявин, заростей кущів по степах, які можуть входити також до складу підліску й чагарникового ярусу мішаних, широколистяних, байрачних лісів: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведено синфітоіндикаційний аналіз близько 9000 геоботанічних описів з участю досліджуваних видів. Розраховані показники едафічних і кліматичних факторів. Для порівняння екологічних амплітуд видів, їхньої широти та встановлення індексу толерантності використали методику визначення екологічної валентності. Синфітоіндикаційний оптимум досліджуваних діагностичних видів за екологічною валентністю досить неоднорідний і демонструє мезофітні умови: свіжі лісолучні біотопи з нерівномірним промочуванням коренемісного шару ґрунту, із слабкокислими глинистими або вологими піщаними ґрунтами, не багатими на солі й мінеральний азот, із незначним вмістом карбонатів. Кліматичні фактори мають вужчу амплітуду, за терморежимом оптимум відповідає субмезотермним умовам – від суббореальної до неморальної термозони. Діапазон гумідності клімату коливається в межах субаридофітних умов, лише для S. sanguinea вони омброфітні. За континентальністю клімату оптимальні умови відповідають геміконтинентальному клімату. Оптимальними значеннями кріорежиму є гемікріофітні умови. За освітленням показники коливаються від тіньових до напівосвітлених. Оригінальні результати кількісної оцінки синфітоіндикаційної амплітуди діагностичних видів класу Rhamno-Prunetea є основою для прогнозування характеру змін чагарникової рослинності під впливом різних факторів навколишнього середовища, що має важливе значення для розуміння й моделювання змін взаємовідношення лісу та степу.; Для выяснения оптимальных экологических условий формирования кустарниковой растительности изучали 12 диагностических видов класса Rhamno-Prunetea. Это представители опушек, лесных полян, зарослей кустов в степи, которые могут входить в состав подлеска и кустарникового яруса смешанных, широколиственных, байрачных лесов: Acer campestre, A. tataricum, Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa, P. stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Проведен синфитоиндикационный анализ около 9000 геоботанических описаний с участием исследуемых видов. Рассчитаны показатели эдафических и климатических факторов. Для сравнения экологических амплитуд видов, их широты и расчета индекса толерантности использовали методику определения экологической валентности. Синфитоиндикационный оптимум исследуемых диагностических видов по экологической валентности достаточно неоднороден и демонстрирует мезофитные условия: свежие лесолуговые биотопы с неравномерным промоканием корнесодержащего слоя почвы, со слабокислыми глинистыми или влажными песчаными почвами, не богатыми на соли и минеральный азот, с незначительным содержанием карбонатов. Климатические факторы имеют меньшую амплитуду, по терморежиму оптимум соответствует субмезотермным условиям – от суббореальный до неморальной термозоны. Диапазон гумидности климата колеблется в пределах субаридофитных условий, только для S. sanguinea они омброфитные. По континентальности климата оптимальные условия соответствуют гемиконтинентальному климату. Оптимальными значениями криорежима являются гемикриофитные условия. По освещенности показатели колеблются от теневых до полуосвещенных. Оригинальные результаты количественной оценки синфитоиндикационной амплитуды диагностических видов класса Rhamno-Prunetea являются основой для прогнозирования характера изменений кустарниковой растительности под влиянием различных факторов окружающей среды, понимания и моделирования изменений взаимоотношения леса и степи.; In order to determine optimal environmental conditions for the development of shrub vegetation, 12 diagnostic&#13;
species of Rhamno-Prunetea class were studied. These represent plant species of forest edges, forest glades, shrub thickets in&#13;
steppes which also occur in undergrowth and shrub layer of mixed, deciduous, and ravine forests: Acer campestre, Acer tataricum,&#13;
Amygdalus nana, Berberis vulgaris, Caragana frutex, Cerasus fruticosa, Euonymus europaeus, Ligustrum vulgare, Prunus spinosa,&#13;
Prunus stepposa, Rhamnus cathartica, Swida sanguinea. Synphytoindication analysis of more than 9000 phytosociological relevés&#13;
featuring the studied species was carried out. For comparison of ecological amplitudes and their ranges for the species as&#13;
well as determination of tolerance indices, we applied methods for determining the ecological valence. Synphytoindication&#13;
optimum of the studied diagnostic species in respect of their ecological valence is quite variable and represented by mesophytic&#13;
conditions – fresh forest and meadow habitats with unevenly moistened root layer, with slightly acidic clay or sandy salt-deficient&#13;
soils, poor in carbonates and mineral nitrogen. Climatic factors have narrower amplitude; for thermoclimate the optimum lies in&#13;
submesothermic conditions – from subboreal to nemoral thermal zone. Climate humidity mainly varies within subaridophytic&#13;
conditions, while only S. sanguinea belongs to ombrophytes. As for the climate continentality, optimum conditions correspond&#13;
to hemicontinental climate. Optimum values of cryoregime are mainly within hemicryophytic conditions. As for lighting&#13;
conditions, the indicators range from shadowed to semi-lightened conditions. The original results of quantitative assessment&#13;
of synphytoindication amplitude for Rhamno-Prunetea diagnostic species are a basis for predicting changes in shrub vegetation&#13;
under the influence of various environmental factors, which is very important for understanding and modeling changes and&#13;
relations between forest and steppe.
</description>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174837">
<title>Інвазійні водні макрофіти України</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174837</link>
<description>Інвазійні водні макрофіти України
Дубина, Д.В.; Дзюба, Т.П.; Дворецький, Т.В.; Золотарьова, О.К.; Таран, Н.Ю.; Мосякін, А.С.; Ємельянова, С.М.; Казарінова, Г.О.
Висвітлені природно-історичні причини та механізми&#13;
експансій, а також еколого-ценотичні особливості модельних&#13;
адвентивних водних макрофітів: Azolla cristata,&#13;
A. filiculoides, Elodea canadensis, E. nuttallii, Vallisneria spiralis,&#13;
Egeria densa, Pistia stratiotes, Phragmites altissimus та Zizania&#13;
latifolia у водоймах України. Встановлено, що найбільшу&#13;
небезпеку для гідротопів на сучасному етапі розвитку&#13;
продуктивних сил становлять види Pistia stratiotes&#13;
та Egeria densa. Вони мають широку екологічну амплітуду&#13;
і високий інвазійний потенціал, що при посиленні антропічного&#13;
впливу на водойми у поєднанні зі змінами&#13;
кліматичних умов сприятиме їхній експансії у водоймах&#13;
України, порушенню їхнього гідрорежиму і, відповідно,&#13;
деградації аборигенної рослинності. З'ясований вплив&#13;
фітоінвазійних видів на природні компоненти на видовому,&#13;
ценотичному й екосистемному рівнях. Обґрунтована&#13;
необхідність у рамках Європейської стратегії попередження&#13;
і контролю за інвазіями неаборигенних організмів&#13;
(European strategy on invasive alien species) створення&#13;
цільової комплексної програми з питань оцінки&#13;
загроз впливу фітоінвазійних видів на фіторізноманіття&#13;
водойм України, запобіжних заходів протидії та запропоновані&#13;
пріоритетні напрями для її виконання. Зроблено&#13;
попередження з дотримання правил екологічної безпеки&#13;
при вирощуванні вищих водних рослин в акваріумній та&#13;
басейновій культурах.; Освещены естественно-исторические причины и механизмы&#13;
экспансий, а также эколого-ценотические особенности&#13;
модельных адвентивных водных макрофитов:&#13;
Azolla cristata, A. filiculoides, Elodea canadensis, E. nuttallii,&#13;
Vallisneria spiralis, Egeria densa, Pistia stratiotes, Phragmites&#13;
altissimus и Zizania latifolia в водоемах Украины.&#13;
Установлено, что наибольшую опасность для гидротопов&#13;
на современном этапе развития производительных&#13;
сил составляют виды Pistia stratiotes и Egeria densa. Они&#13;
имеют широкую экологическую амплитуду и высокий&#13;
инвазионный потенциал, который при усилении&#13;
антропического воздействия на водоемы вместе с изменениями&#13;
климатических условий будет способствовать&#13;
их экспансии в водоемах Украины, нарушению их&#13;
гидрорежима и, соответственно, деградации аборигенной&#13;
растительности. Установлено влияние фитоинвазионных&#13;
видов на природные компоненты на видовом,&#13;
ценотическом и экосистемном уровнях. Обоснована&#13;
необходимость в рамках Европейской стратегии предупреждения&#13;
и контроля за инвазиями неаборигенных&#13;
организмов (European strategy on invasive alien species)&#13;
создания целевой комплексной программы по вопросам&#13;
оценки угроз воздействия фитоинвазионных видов на&#13;
фиторазнообразие водоемов Украины, мер противодействия&#13;
и предложены приоритетные направления для ее&#13;
выполнения. Сделано предупреждение по соблюдению&#13;
правил экологической безопасности при выращивании&#13;
высших водных растений в аквариумной и бассейновой&#13;
культурах.; Natural and historical reasons, mechanisms of expansion as well as ecological and coenotic peculiarities of model&#13;
alien aquatic macrophytes such as Azolla cristata, A. filiculoides, Elodea canadensis, E. nuttallii, Vallisneria spiralis, Egeria densa,&#13;
Pistia stratiotes, Phragmites altissimus and Zizania latifolia in Ukraine’s reservoirs are discussed. It is established that at present&#13;
Pistia stratiotes and Egeria densa are the most dangerous for hydrotopes. The mentioned species have wide ecological ranges&#13;
and high invasive potential. The increasing human impact on reservoirs combined with climate condition changes will promote&#13;
their expansion in the reservoirs of Ukraine and disturbance of hydroregime and, consequently, degradation of native vegetation.&#13;
Nature component influence of phytoinvasive species at the specific, coenotic and ecosystem levels has been revealed. Within the&#13;
European strategy and necessity of warning and control of invasive alien species (European Strategy on Invasive Alien Species,&#13;
2004), a special integral program on threat assessment of phytoinvasive species impact on phytodiversity of Ukraine’s reservoirs&#13;
has been drafted. The preventive measures of counteraction and priority directions for its pursuance have been also suggested. As&#13;
for abidance of ecological safety rules under growing of higher aquatic plants in aquarium and pool culture, caution must be taken.
</description>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174836">
<title>Титульні сторінки та зміст</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/174836</link>
<description>Титульні сторінки та зміст
</description>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
