Біополімери і клітина, 2008, № 4

Возможный механизм стабилизации одной из двух форм двуспирального поли(А)

2008-01-01T00:00:00Z

Возможный механизм стабилизации одной из двух форм двуспирального поли(А) Зарудная, М.И. Предложена и обоснована гипотеза о том, что в стабилизацию одной из двух форм двуспирального поли(А) вносят вклад вертикальные водородные связи ...N6H...N6H..., образующиеся между атомами водорода и азота экзоциклических аминогрупп соседних оснований. Приведены литературные доказательства, свидетельствующие в ее пользу.; Запропоновано і обґрунтовано гіпотезу, що в стабілізацію однієї з двох форм двохспірального полі(А) роблять свій внесок вертикальні водневі зв’язки …N6H…N6H…, які утворюються атомaми водню та азоту екзоциклічних аміногруп сусідніх основ. Наведено літературні докази на її підтвердження.; ypothesis on contribution of vertical hydrogen bonds …N6H…N6H…, which are formed by hydrogen atoms and nitrogen atoms of aminogroups of the neighboring bases, to stabilization of one of two forms of double stranded poly(A) is proposed and substantiated. Literature proofs in favor of it are given.

Виявлення епігенетичних і генетичних порушень та зміни експресії генів 3-ї хромосоми людини при раку яєчників

2008-01-01T00:00:00Z

Виявлення епігенетичних і генетичних порушень та зміни експресії генів 3-ї хромосоми людини при раку яєчників Гордіюк, В.В.; Геращенко, Г.В.; Скрипкіна, І.Я.; Симончук, О.В.; Павлова, Т.В.; Угрин, Д.Д.; Манжура, О.П.; Вакуленко, Г.О.; Забаровський, Є.Р.; Риндич, А.В.; Кашуба, В.І. Для вивчення генетичних та епігенетичних змін у пухлинах яєчників використано технологію ДНК-мікрочипів на основі NotI-зв’язувальних клонів. Аналізом зразків пухлин 22 пацієнтів виявлено метилювання, делеції або ампліфікації у 92 NotI-клонах з 181. Для 32 локусів генів подібні зміни зустрічаються більш ніж в 30 % випадків, що вказує на високу вірогідність залучення цих генів до процесу пухлиноутворення в яєчниках. Для двох генів, GORASP1 і GNAI2, підтверджено зниження експресії методом нозерн-блотингу. Для 16 генів і локусів 3-ї хромосоми вперше показано аберації при раку яєчників.; DNA-microarray technology comprising NotI-linking clones has been used to check ovarian cancer cells for genetic and epigenetic changes. Analysis of samples from 22 patients revealed methylations, deletions and amplifications in 92 out of 181 NotI clones. For 32 gene loci these changes have been shown in more than 30 % of tumor samples that specifies a high probability of these genes involvement in the ovarian cancer development. For two genes, GORASP1 and GNAI2, the decrease in their expression has been confirmed by Northern blot analysis. Aberrations of 16 genes and loci unknown previously to be involved in the development of ovarian cancer have been detected.; Для изучения генетических и эпигенетических изменений при опухолях яичников нами использована технология ДНК-микрочипов на основе Not I-связывающих клонов. Анализ образцов опухолей 22 пациентов выявил метилирование, делеции или амплификации в 92 NotI-клонах из 181. Для 32 локусов генов такие изменения встречаются более чем в 30 % случаев, что указывает на высокую вероятность вовлечения этих генов в процесс опухолеобразования в яичниках. Для двух генов, GORASP1 и GNAI2, подтверждено снижение экспрессии методом нозерн-блот гибридизации. Для 16 генов и локусов 3-й хромосомы впервые показаны аберрации при раке яичников.

Distribution of FSHR307 and FSHR680 allelic variants of FSH receptor gene exon 10 in females from Ukraine

2008-01-01T00:00:00Z

Distribution of FSHR307 and FSHR680 allelic variants of FSH receptor gene exon 10 in females from Ukraine Livshyts, G.B.; Podlesnaja, S.S.; Kravchenko, S.A.; Livshits, L.A. The purpose of this study was to examine the distribution of two distinct follicle-stimulating hormone receptor (FSHR) variants, Asn680Ser and Thr307Ala, in normaly ovulated group of females from Ukraine. The FSHR gene variants, Asn680Ser and Thr307Ala, were analyzed by PCR and RFLP. The strong linkage disequilibrium between FSHR307 and FSHR680 loci was found (p < 0.0001). The following genotypes have been detected: NN (33.1 %), NS (52.3 %), SS (14.6 %) for Asn680Ser variant and TT (33.1 %), TA (55.4 %), AA (11.5 %) for Thr307Ala variant. Further study on the association of FSHR variant with ovarian dysfunction and individual susceptibility to FSH-stimulation considering our population data would clarify a possible functional role of FSHR307 and FSHR680 loci.; Проаналізовано розподіл поліморфних варіантів Asn680Ser і Thr307Ala гена рецептора фолікулостимулювального гормону (FSHR) у жінок з нормальною овуляцією з України. Поліморфні варіанти гена FSHR досліджували методами ПЛР- та ПДРФ-аналізу. Виявлено нерівновагу за зчепленням між локусами FSHR307 та FSHR680 (p < 0,0001). Ідентифіковано генотипи NN (33,1 %), NS (52,3 %), SS (14,6 %) для варіанта Asn680Ser та TT (33,1 %), TA (55,4 %), AA (11,5%) – для варіанта Thr307Ala. Зважаючи на отримані популяційні дані, подальше вивчення асоціації поліморфних варіантів гена FSHR з дисфункцією яєчників та індивідуальною чутливістю до FSH-стимуляції, можливо, допоможе визначити функціональну роль локусів FSHR307 та FSHR680.; Проанализировано распределение полиморфных вариантов Asn680Ser и Thr307Ala гена рецептора фоликуллостимулирующего гормона (FSHR) в группе женщин с нормальной овуляцией из популяции Украины. Полиморфные варианты Asn680Ser и Thr307Ala гена FSHR исследовали методами ПЦР- и ПДРФ-анализа. Выявлено неравновесие по сцеплению между локусами FSHR307 и FSHR680 (р < 0,0001). Идентифицированы генотипы NN (33,1 %), NS (52,3 %), SS (14,6 %) для варианта Asn680Ser и TT (33,1%), TA (55,4 %), AA (11,5 %) – для варианта Thr307Ala. Основываясь на популяционных данных, дальнейшее изучение ассоциации полиморфных вариантов гена FSHR с дисфункциями яичников и индивидуальной чувствительностью к FSH-стимуляции, возможно, прояснит функциональную роль локусов FSHR307 и FSHR680.

Дослідження експресії різних субодиниць еукаріотного фактора елонгації трансляції eEF1 у гліальних пухлинах головного мозку людини

2008-01-01T00:00:00Z

Дослідження експресії різних субодиниць еукаріотного фактора елонгації трансляції eEF1 у гліальних пухлинах головного мозку людини Верем’єва, М.В.; Шостак, К.О.; Малишева, Т.А.; Зозуля, Ю.П.; Розуменко, В.Д.; Кавсан, В.М.; Негруцький, Б.С. Еукаріотний фактор елонгації трансляції 1 (eEF1) є одним із основних компонентів трансляційного апарату клітини, який бере участь в елонгації білкового ланцюга. eEF1 складається з чотирьох субодиниць: eEF1A, eEF1Bα, eEF1Bβ і eEF1Bγ. Існують дві тканиноспецифічні ізоформи субодиниці eEF1A – A1 і A2. Експресію генів eEF1A1, eEF1A2, eEF1Bα, eEF1Bβ і eEF1Bγ проаналізовано Нозерн-блот гібридизацією панелі РНК пухлин і нормального головного мозку людини з відповідними олігонуклеотидними зондами. Загалом досліджено 23 зразки гліальних пухлин і 10 зразків нормального головного мозку людини. Нозерн-гібридизацією визначено відсутність відмінностей в експресії мРНК субодиниць eEF1A1, eEF1Bα, eEF1Bγ та зниження кількості мРНК eEF1Bβ в гліобластомах порівняно з умовною нормою приблизно в два рази. Також показано зниження рівня експресії мРНК eEF1A2 в зразках пухлин у порівнянні з умовно нормальною глією людини.; Eukaryotic elongation factor 1 (eEF1) mediates the binding of aminoacyl-tRNA to the ribosome in GTP-dependent manner. eEF1 consists of four subunits: eEF1A, eEF1Bα, eEF1Bβ and eEF1Bγ. eEF1A has two different isoforms: eEF1A1 is present throughout development and is ubiquitously expressed with the exception of adult muscle, while eEF1A2 is developmentally regulated and expressed only in muscle cells and neurons. Expression of eEF1A1, eEF1A2, eEF1Bα, eEF1Bβ and eEF1Bγ genes was analyzed by Northern blot hybridization of a panel of brain tumor and normal brain tissue RNAs. Totally 23 glioblastoma and 10 normal brain samples were investigated. In gliomas, no meaningful difference in the mRNA content for the eEF1A1, eEF1Bα and eEF1Bγ subunits as compared to normal brain tissues was found. However, we have observed approximately 2-fold decrease in the eEF1Bβ mRNA expression in human gliomas as compared to normal human brain by Northern blot analysis. Besides, we have shown reduced level of the eEF1A2 mRNA expression in glioblastoma as compared to normal human glia.; Эукариотический фактор элонгации трансляции 1 (eEF1) является одним из основных компонентов трансляционного аппарата клетки, участвующий в элонгации белковой цепи. eEF1 состоит из четырех субъединиц: eEF1A, eEF1Bα, eEF1Bβ и eEF1Bγ. Существуют две тканеспецифические изоформы субъединицы eEF1A (А1 и А2). Экспрессия генов eEF1A1, eEF1A2, eEF1Bα, eEF1Bβ и eEF1Bγ проанализирована Нозерн-блот гибридизацией панели РНК опухолей и нормального головного мозга человека. Всего исследованы 23 образца глиальных опухолей и 10 образцов нормального головного мозга человека. Нозерн-гибридизацией выявлено отсутствие отличий в экспрессии мРНК субъединиц eEF1A1, eEF1Bα, eEF1Bγ и снижение количества мРНК eEF1Bβ в глиобластомах по сравнению с условной нормой приблизительно в два раза. Также показано снижение уровня экспрессии мРНК eEF1A2 в опухолевых образцах по сравнению с условно нормальной глией человека.