http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151019 2026-04-12T10:54:42Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155847 Микола Васильович Желтовський до 50-річчня від дня народження 3 лютого цього року виповнилося 50 років з дня народження визначного українського вченого зі світовим ім'ям в галузі молекулярної біофізики, кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника, доцента, члена Нью-Йоркської Академії Наук Миколи Васильовича Желтовського, котрий стояв біля витоків розвитку в Україні важливого напрямку молекулярної та квантової біофізики — вивчення фізико-хімічної природи елементарних процесів білково-нуклеїнового впізнавання. 1996-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/153835 Влияние света на меланиногенез Cladosporium cladosporioides (Fresen) de Vries Фомина, M.А.; Громозова, E.H.; Подгорский, В.С. Исследовали действие света и УФ-облучения на меланиногенез С. cladosporioides. Показано, что эти факторы не оказывают решающего воздействия на процессы синтеза меланина. Выдвинуто предположение о конститутивной природе синтеза пигмента у такого представителя "черной расы" грибов, как С. cladosporioides; Досліджено вплив світла та УФ-опромінення на меланіногенез С. cladosporioides. Показано, що ці фактори не здійснюють вирішального впливу на процеси синтезу меланіпа. Висунуто припущен­ ня про конститутивну природу синтезу пігментау такого представника "чорної раси" грибів, як С. cladosporioides.; The effect of light and VV-irradiation on the melanin production of Cladosporium cladosporioides was studied. It was shown that these factors don't have considerable influence on the processes of melanin synthesis. The supposition of constitutive nature of pigment synthesis of such representative of fungal "black race" as C. cladosporioides is advanced. 1996-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/153800 История науки и некоторые парадигмы молекулярной биологии и генетики Голубовский, М.Д. На примере восприятия некоторых новых концепций и открытии в области общей и молекулярной генетики сопоставлены два подхода к развитию науки — классический и нетрадиционный. Первый из них исходит из развития знаний как кумулятивного накопления фактов, получаемых согласно общепризнанным объективным критериям. Нетрадиционный подход исходит из развития науки как смены понятий и систем представлений (парадигм), при этом полагается, что процессы выдвижения новых гипотез и их восприятие носят во многом личностный характер. Суть открытий Менделя составляют не столько новые факты, сколько новые парадигмы, которые в значительной степени определили получение и истолкование дальнейших значений в области общей и молекулярной генетики, теории эволюции. Факты, которые не укладывались в парадигмы Менделя и Моргана, десятилетиями оставались в тени. Кратко проанализирован процесс становления мобильной генетики, резкая смена постулатов и их психологическое восприятие разными исследователями. С этих позиций рассмотрены полярные взгляды на развитие генетики и науки вообще некоторых отечественных исследователей (A. А. Любищев, М. В. Волькенштейн, Б. М. Медников).; На прикладі сприйняття деяких нових концепцій і відкриттів в області загальної і молекулярної генетики зіставлено два підходи до розвитку науки – класичний і нетрадиційний. Перший з них випливає із розвитку знань як кумулятивного накопичення фактів, отриманих згідно з загально-визнаними об'єктивними критеріями. Нетрадиційний підхід має витоки із розвитку науки як зміни понять і системи уявлень (парадигм), при цьому мається на увазі, що процеси висування нових гіпотез і їх сприйняття залежать в багатьох випадках від особистості людини. Суть відкриттів Менделя складають не стільки нові факти, скільки нові парадигми, які в значній мірі визначили отримання і тлумачення подальших знань в галузі загальної і молекулярної генетики, теорії еволюції. Факти, які не вкладалися у парадигми Менделя і Моргана, десятиліттями лишалися нікому не потрібними. Коротко проаналізовано процес становлення мобільної генетики, різка зміна постулатів і їх психологічне сприймання різними дослідниками. З цих позицій розглянуто полярні погляди на розвиток генетики і науки взагалі деяких дослідників (О. O. Любищев, М. В. Волькенштейн, Б. М. Мєдніков).; Using some examples of perception of new discoveries in the field of general and molecular genetics we compared two approaches to the understanding of science development – classicaland nontraditional one. Firstapproach imagines a science development as a process of step by step accumulation of new facts which are obtained according to some universally recognized criteria. Nontraditional approach sees an essence in the regular change of conceptions and scientific paradigms. New hypothesis are usually put forward and accepted or neglected according to some personal individual criteria and paradigm adopted. A core of G. Mendel discovery is not afield of new facts but the new paradigm about nature of heredity and methods of its investigation. This mendelian paradigm determined the accumulation and interpretation of knowledge in the field of general and molecular genetics. At the same time a lot of facts which did not correspond to the paradigms of chromosomal theory of inheritance were usually neglected or rejected. Some controversies connected with the birth of mobile genetics and understanding of science development are briefly discussed. 1996-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/153796 Кальдесмон і кальпонін — білки тонкого філаменту гладеньких м'язів: структура та механізми функціонування Данилова, В.М.; Куликова, Н.В. У представленому огляді описано структуру, деякі властивості та механізми функціонування двох нещодавно відкритих білків — кальдесмону та кальпоніну. Обидва білки розташовані на актиновому філаменті, взаємодіють з тропоміозином та Ca²⁺ -зв'язуючими білками і здатні Ca²⁺ -залежним способом регулювати заємодію міозину з актином. Регуляторна активність кальдесмону і кальпоніну може одулюватися шляхом фосфорилювання.; Обзор посвящен описанию структуры и свойств двух новых, недавно открытых белков гладких мышц, которые ассоциированы с тонкими филаментами. Проанализирована структура «тяжелой» изоформы кальдесмона, приведены данные о размещении участков взаимодействия кальдесмона с актином, кальмодулином, тропомиозином и миозином. Изложены современные представления о механизмах функционирования кальдесмона и кальпонина при регуляции взаимодействия миозина с актином.; The structure and properties of two novel smooth muscle regulatory proteins associated with thin filament arereviewed. A detailed description of the «heavy» caldes man isofarm and of the localization of ca Ides man interaction sites withactin, calmodulin, tropomyosin and myosin are given. Current conceptions concerning the mechanism ofcaldcsmon and calponin function during regulation of myosin interaction with actin are considered. 1996-01-01T00:00:00Z