http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/151012 2026-04-14T19:27:56Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155658 Цитогенетичні особливості інбредних ліній цукрового буряка з різною комбінаційною здатністю Дубровна, О.В. Проведено цитогенетичне дослідження самозапилених ліній цукрового буряка з різ­ним рівнем загальної комбінаційної здатності. Показано наявність міксоплоїдії та хромосомних перебудов в кореневій меристемі інбредних ліній. Визначено, що гено­типи з різним рівнем комбінаційної здатності достовірно відрізняються за кількістю клітин з аномаліями мітозу і хромосомним складом клітинної популяції меристеми.; Проведено цитогенетическое изучение самоопыленных линий сахарной свеклы с различным уровнем комбинационной способности. Показано наличие миксоплоидии и хромосомных перестроек и корневой меристеме инбредных линий. Определено, что генотипы с различным уровнем комбинационной способности достоверно отличаются по количеству клеток с аномалиями митоза и хромосомному составу клеточной популяции.; The cytogenetical investigation of inbred lines of sugar beet with different combining ability have been studied. It is showed the availability of myxoploidy and chromosome aberrations in root meristeme of inbred lines. It is determined that genotype with different level of combining ability is distinguished by amount of cells with breach of mitosis and chromosome structure of cells population of meristeme. 1995-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155657 Способ получения и культивирования эмбриональных гепатоцитов человека Сухорада, Е.М.; Лукаш, Л.Л.; Подольская, С.В.; Швед, А.Д.; Смикодуб, А.И. Описан простой метод выделения эмбриональных гепатоцитов человека, позволяющий получить до 90 % жизнеспособных клеток. Печень обрабатывали ферментативно-механическим способом и культивировали при 37 °С в атмосфере 5 % СO₂ в течение 12– 14 дней.; Описано простий метод виділення ембріональних гепатоцитів людини, який дозволяє одержувати до 90 % життєздатних клітин. Печінку обробляли ферментативно-механі­ним способом та культивували при 37 °С в атмоофері 5 % CO₂ протягом 12–14 днів.; A simple method of giving of human embryonic hepatocytes have been described. It allows to receive up to 90 % cells of great vitality. Liver was treated by fermental-mechanic way and cultivated at (the temperature of 37 °C in the 5 % СO₂ atmosphere during 12–14 days. 1995-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155656 Влияние алкилирующего агента МННГ на мутагенный эффект экзогенной рекомбинантной ДНК Лукаш, Л.Л.; Подольская, С.В.; Сухорада, Е.М.; Костецкая, Е.В.; Костецкий, И.Е.; Варзанова, И.С.; Пацковский, Ю.В.; Вавилина, И.В.; Дейс, С.В. В работе исследована возможная мутагенная активность трех рекомбинантных плаз­мид pBR322ins, pAins, pGins. Через три дня после трансфекции клеток китайского хо­мячка в случае двух (pBR322ins, pAins) из них обнаружен мутагенный эффект. Ча­стота мутантов уменьшалась к девятому дню после трансфекции. Мутагенная актив­ность рекомбинантных плазмид, по-видимому, зависит от присутствия нуклеотидных последовательностей, происходящих от исходных плазмид, а не от гена инсулина из генома человека. В случае pAins, скорее всего, она определяется присутствием Alu-последовательности, которая переклонирована из плазмиды. pALl. Алкилирующий агент МННГ усиливал мутагенный эффект экзогенных ДНК на 10-е сутки после трансфекции.; В роботі досліджено можливу мутагенну активність трьох рекомбінантних плазмід pBR322ins, pAins, pGins. Через три доби після трансфекції клітин китайського хом'яч­ка у випадку двох (pBR322ins, pAins) із них помічено мутагенну дію. Частота муталтів зменшувалася протягом дев'яти днів після трансфекції. Мутагенна активність рекомбінантних плазмід, очевидно, залежить від присутності нуклеотидних послідов­ностей, які походять від вихідних плазмід, а не від гена інсуліну із геному людини. У випадку pAins, скоріш за все, вона визначається присутністю Alu-послідовності, яка переклонована з плазміди рAL1. Алкілуючий агент МННГ підсилював мутагенну дію екзогенних ДНК на 10-й день після трансфекції.; The possible mutagenic activity of three recombinant plasmids pBR322ins, pAins, pGins has been investigated in this work. In three days after transfection two (pBR322ins, pAins) out of three recombinant plasmids revealed mutagenic effect in Chinese hamster cells. The mutation frequency decreased to ninth day after transfection. The mutagenic activity of recombinant plasmids presumably depends an the presence of nucleotide sequences which were coming from parental plasmids but not on insulin gene from human genome. Mutagenic activity of pAins probably was determined by the presence of Alu sequence that was recloned from plasmid pALl. The alkylating agent MNNG increased the mutagenic effect of exogeneaus DNA on 10th day after transfection. 1995-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/155655 Investigation of autoantibodies directed against tissue-specific myocardial antigens in dilated cardiomyopathy Sidorik, L.L.; Rodnin, N.V.; Bobyk, V.I.; Ryabenko, D.V.; Veberov, A.V.; Tkachenko, T.Yu.; Matsuka, G.Kh. The autoantibodies directed against actin and tnyosine have been detected in the blood sera of patients with dilated cardiomyopathy (DCMP) at the level that was sufficiently higher than in healthy donors. While comparing of the immunogeneicity of these proteins we have stated that myosine from affected by DCMP myocardium have been more immunogenic then from normal one. In the case of actin the immunogeneicity have been higher for the protein from normal myocard. The investigations of actin by limited proteolysis may suggest that the differencies in immune properties are not connected with primary structure but with structures of higher levels.; У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда лю­дини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж у здорових донорів. При порівнянні імунореактивності однакових сироваток проти антигенів, виділених із нормального і ураженого ДКМП міокарда, виявлено наступну закономірність: імунна відповідь на міозин із нормального міокарда була слабшою, ніж на той же білок із міокарда, ураженого ДКМП. Для актина спостерігалася зворотна залежність. Аналіз актина із нормального і ураженого ДКМП міокарда за допомогою методу обмеженого протеолізу дозволяє вважати, що з розвитком ДКМП цей білок підда­ ється субмолекулярним (скоріш за все, конформаційним) модифікаціям, які призводять до змін його імунореактивності. Отримані результати обговорюються з позиції функціонування скорочувального апарату кардіоміоцитів.; В работе исследованы аутоантитела против тканеспецифических антигенов миокарда человека – актина и миозина. Методом твердофазного иммунофермеитиого анализа (ELISA) показано, что иммунореактивность сывороток крови пациентов с дилятационной кардиомиопатней (ДКМП) против исследованных антигенов существенно выше, чем у здоровых доноров. При сравнении иммунореактивности одних и тех же сывороток против антигенов, выделенных из нормального и пораженного ДКМП миокарда, обнаружена следующая закономерность: иммунный ответ на миозин из нормального миокарда был слабее, чем на тот же белок из миокарда, пораженного ДКМП. Для актина наблюдалась обратная зависимость. Анализ актина из нормального и пораженного ДКМП миокарда с помощью метода ограниченного протеолиза дает основание полагать, что при развитии ДКМП данный белок претерпевает субмолскулярные (вероятнее всего, конформационные) модификации, ведущие к изменениям его иммунореактивности. Полученные результаты обсуждаются с позиции функционирования сократительного аппарата кардиомиоцитов. 1995-01-01T00:00:00Z