http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/150945 2026-04-21T21:15:41Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152317 Введение бактериофага mu в Azotobacter chroococcum и межродовой перенос генов, обусловленный плазмидой rp4 : : mu Расчинкина, А.С.; Троицкий, Н.А.; Окулич, Л.А. Получены рекомбинантные плазмиды RP4 :: Mu cts62. Плазмида переносится с частотой 10⁻³-10⁻⁴ от E. coli в таксономически далекую бактерию Azotobacter chroococcum. Получен штам Azotobacter , в котором Mu cts62 ДНК фага была получена около 10⁵ бляшкообразующих единиц на мл⁻¹. Штамм Azotobacter chroococcum 31/8 (RP4 :: Mu cts62) используется в качестве донора хромосомных генов в межродовых взаимодействиях E. coli и AB1157 . RP4 :: Mu cts62 плазмид-опосредованной передачи thr и his маркеров не найдено.; Отримано рекомбінантні плазміди RP4 :: Mu cts62. Плазміда переноситься з частотою 10⁻³-10⁻⁴ від E. coli в таксономічно далеку бактерію Azotobacter chroococcum. Отримано штам Azotobacter, у якому Mu cts62 ДНК фага отримано приблизно 10⁵ бляшкоутворювальних одиниць на 1 мл⁻¹. Штам A. chroococcum 31/8 (RP4 :: Mu cts62) використано як донор хромосомних генів у міжродових взаємодіях E. coli і AB1157. RP4 :: Mu cts62 плазмід-опосередкованої передачі thr і his маркерів не знайдено.; Recombinant plasmid of RP4:: Mu cts62 is constructed. The plasmid is transferred by conjugation with the 10⁻³-10⁻⁴ frequency from E. coli to taxonomically nonrelated bacterium of Azotobacter chroococcum. Azotobacter strains are revealed where Mu cts62 phage DNA was replicated and about 10⁵ plaque-forming units per ml⁻¹ was produced. The strain of A. chroococcum 31/8 (RP4 :: Mu cts62) is used as a donor of chromosomal genes in intergeneric mating with E. coli AB1157 recipient. The RP4 :: Mu cts62 plasmid-mediated transfer of thr and his markers is found. 1985-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152294 Стероид-рецепторные комплексы и механизм регуляции транскрипции эукариотического генома Романов, Г.А. Исследовано взаимодействие стероид-рецепторных комплексов с нуклеиновыми кислотами и хроматином in vitro и in vivo. Показано, что высокоочищенный глюкокортикоид-рецепторный комплекс обладает выраженной избирательностью ассоциации с нуклеиновыми кислотами в зависимости от их состава и последовательности оснований. Установлено, что глюкокортикоидные рецепторы печени крыс связываются с повышенным сродством с отдельными сайтами гомологичной ДНК; эти сайты вовлекаются в состав транскрипционно активного хроматина при воздействии глюкокортикоидов на живые клетки. Изучение метилирования ДНК печени крыс и ее чувствительности к ДНКазе І в ходе гормональной индукции привело к заключению, что гормонреактивные локусы хроматина находятся в особой «потенциально активной» конформации. Таким образом, гормональная чувствительность генов зависит как от последовательности ДНК, так и от способа хроматиновой организации гена; при этом внутриклеточная РНК может конкурировать с ДНК за связывание рецепторов и тем самым смягчать силу гормонального воздействия на хроматин.; Досліджено взаємодію стероїд-рецепторних комплексів з нуклеїновими кислотами і хроматином in vitro і in vivo. Показано, що високоочищений глюкокортикоїд-рецепторний комплекс вибірково асоціює з нуклеїновими кислотами залежно від їхнього складу і послідовності основ. Встановлено, що глюкокортикоїдні рецептори печінки щурів зв’язуються з підвищеною спорідненістю з окремими сайтами гомологічної ДНК; ці сайти залучаються до складу транскрипційно активного хроматину за впливу глюкокортикоїдів на живі клітини. Вивчення метилювання ДНК печінки щурів і її чутливості до ДНКази І у ході гормональної індукції призвело до висновку, що гормонреактівні локуси хроматину знаходяться в особливій «потенційно активній» конформації. Таким чином, гормональна чутливість генів залежить як від послідовності ДНК, так і від способу хроматинової організації гена; при цьому внутрішньоклітинна РНК може конкурувати з ДНК за зв’язування рецепторів і тим самим пом’якшувати силу гормонального впливу на хроматин.; The in vitro and in vivo interaction of steroid-receptor complexes with nucleic acids and chromatin is studied. The highly purified glucocorticoid-receptor complex is shown to possess a pronounced selectivity of its association with nucleic acids depending on their base composition and sequence. It is stated that the rat liver glucocorticoid receptors bind to definite sites of homologous DNA with an increased affinity; these sites are involved into the of transcriptionaly active chromatin under the effect of in vivo glucocorticoids on living cells. Studies of DNA methylation level in rat liver and its chromatin sensitivity to DNAase I during hormonal induction, have permitted concluding that hormone-responsive chromatin loci possess a distinct «potentially active conformation. Thus, hormonal responsiveness of genes depends on DNA sequence as well as on the way of their organization within chromatin. Intracellular RNA may compete with DNA for receptor binding and thereby moderate the intensity of hormonal influence on chromatin. 1985-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152292 Глобинспецифические ядерные РНК эритроидных клеток костного мозга кролика Золотухин, С.Б.; Кавсан, В.М. Различными методами электрофореза, блотинга и гибридизации поли (А)-содержащей пре-мРНК с четырьмя различными ДНК-зондами показано существование в эритроидных клетках костного мозга кролика α- и β1-глобинспецифических транскриптов дискретной длины, во много раз превышающей размеры соответствующих генов от сайта кэпирования до сайта полиаденилирования. Полученный фактический материал позволяет предположить неоднозначность границ транскрипции генов эукариот.; Різними методами електрофорезу, блотингу і гібридизації полі (А)-вмісної пре-мРНК з чотирма різними ДНК-зондами показано існування в еритроїдних клітинах кісткового мозку кроля α- і β1-глобінспецифічних транскриптів дискретної довжини, яка у багато разів перевищує розміри відповідних генів від сайта кепування до сайта поліаденілювання. Отриманий фактичний матеріал дозволяє припустити неоднозначність кордонів транскрипції генів еукаріотів.; Various methods of electrophoresis, blotting and hybridization of poly (A)-pre-mRNA with four different DNA-probes have revealed existence of α- and β1-globin-specific transcripts of discrete length, several times longer than the corresponding genes from cap to poly (A) addition sites. The results obtained permit concluding on ambiguity of transcription boundaries of eucaryotic genes. 1985-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/152289 Топоизомераза II — ее роль в конформационных изменениях суперспиральной ядерной ДНК лимфоцитов после γ-облучения Ващенко, В.И.; Щедрина, Л.В.; Комар, В.Е. Исследовано действие ингибиторов топоизомеразной ферментативной системы (новобиоцина, налидиксовой кислоты) на восстановление нарушенной облучением (8 Гр) суперспиральной структуры ядерной ДНК лимфоцитов крысы. Полученные данные свидетельствуют об участии топоизомеразы II в возникновении повторной релаксации суперспиральных доменов ядерной ДНК. Предложена схема участия данного фермента в составе нуклеоидов при взаимодействии их с повреждающими агентами. С помощью БНД-целлюлозной хроматографии установлено наличие репаративного синтеза в лимфоцитах человека после облучения (20 Гр) их in vitro.; Досліджено дію інгібіторів топоізомеразної ферментативної системи (новобіоцину, налідиксової кислоти) на відновлення порушеної опроміненням (8 Гр) суперспіральної структури ядерної ДНК лімфоцитів щурів. Отримані дані свідчать про участь топоізомерази II у виникненні повторної релаксації суперспіральних доменів ядерної ДНК. Запропоновано схему участі даного ферменту у складі нуклеоїдів при взаємодії їх з пошкоджувальними агентами. За допомогою БНД-целюлозної хроматографії встановлено наявність репаративного синтезу в лімфоцитах людини після опромінення (20 Гр) їх in vitro.; Inhibitors of DNA topoisomerase system (novobiocin, nalidixic acid) are studied for their effect on the repair of superhelical DNA structure damaged by ionizing radiation (8 Gy) in rat lymphocytes. The data obtained show that the topoisomerase II participates in the appearance of the second relaxation of superhelical domains in nuclear DNA after irradiation. The scheme is suggested concerning the participation of this enzyme in the structure of nucleoids in their interaction with chemical and physical agents. BND-cellulose chromatography reveals the presence of repair synthesis in human lymphocytes after their γ-irradiation (20 Gy) in vitro. 1985-01-01T00:00:00Z