http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/149518 2026-04-17T18:59:32Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/149617 Авторский указатель 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/149616 Результаты астрометрических наблюдений звезд с большими собственными движениями на телескопах НИИ «Николаевская астрономическая обсерватория» Майгурова, Н.В.; Мартынов, М.В.; Крючковский, В.Ф. В период 2008—2014 гг. на телескопах Николаевской обсерватории проводились астрометрические ПЗС-наблюдения звезд с большими собственными движениями. По результатам наблюдений создан каталог положений и собственных движений 1596 быстрых звезд, собственные движения которых превышают 150 мсд/год. Каталог охватывает зону склонений от 0 до 65°. Стандартная ошибка полученных собственных движений составляет 1...10 мсд/год по обеим координатам в зависимости от наблюдательной истории звезды. Для вывода собственных движений использовались данные восьми различных звездных каталогов и обзоров. Приведены результаты сравнения полученных собственных движений с данными современных каталогов и результаты применения статистического критерия для поиска возможных невидимых компонентов.; У період 2008—2014 рр. на телескопах Миколаївської обсерваторії проводилися астрометричні ПЗЗ-спостереження зірок з великими власними рухами. За результатами спостережень створено каталог положень і власних рухів 1596 швидких зірок, власні рухи яких перевищують 150 мсд/рік. Каталог охоплює зону схилень від 0 до 65°. Стандартна похибка отриманих власних рухів становить 1...10 мсд/рік по обох координатах, залежно від спостережної історії зірки. Для виведення власних рухів використовувалися дані восьми різних зоряних каталогів і оглядів. Наведено результати порівняння отриманих власних рухів з даними сучасних каталогів і результати застосування статистичного критерію для пошуку можливих невидимих компонентів.; The astrometric CCD observations of stars with large proper motion were carried out at Nikolaev Observatory telescopes during 2008—2014 years. The catalog of positions and proper motions of the 1596 fast stars with proper motions exceeding 150 mas/year was obtained. The catalog covers the declination zone from 0 to 65°. Depending on the observational star history standard errors of the received proper motions were in the range from 1 to 10 mas/year by both coordinates. 8 different star catalogs and surveys were used to calculate the new proper motion data. The results of the comparison of the obtained proper motions with data from other astronomical catalogs and results of statistical test for search possible candidates with invisible components are also presented. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/149615 Вариации магнитной асимметрии Солнца Лейко, У.М. Представлены результаты исследования северо-южной асимметрии солнечной активности и солнечных магнитных полей. Для исследования использованы временные ряды крупномасштабного магнитного поля Солнца как звезды и полярного магнитного поля Солнца (1975— 2015 гг., http://wso.stanford.edu), площади солнечных пятен (1875— 2015 гг., http://solarscience.msfc.nasa.gov/greenwch.shtml). На основе анализа кумулятивной суммы временных рядов северо-южной асимметрии площади солнечных пятен выделен долговременный цикл северо-южной асимметрии солнечной активности (мелкомасштабных магнитных полей, тороидального компонента) длительностью около 140 лет. Сравнительный анализ вариаций кумулятивных сумм рядов суточных значений общего магнитного поля Солнца как звезды и асимметрии суточных значений площади солнечных пятен на временном интервале 1975—2015 гг. показал, что крупномасштабное магнитное поле Солнца возможно также имеет такой долговременный цикл. Вариации асимметрии крупномасштабных и мелкомасштабных полей Солнца до 2005.5 г. происходили синхронно, после этого момента — в противофазе.; Приводяться результати дослідження асиметрії сонячної активності та сонячних магнітних полів. Для дослідження використано часові ряди великомасштабного магнітного поля Сонця як зірки і полярного магнітного поля Сонця (1975—2015 рр., http://wso.stanford.edu), площі сонячних плям (1875—2015 рр., http://solarscience.msfc.nasa.gov/greenwch.shtml). На основі аналізу кумулятивної суми часових рядів північно-південної асиметрії площі сонячних плям виділено довготривалий цикл асиметрії сонячної активності (локальних магнітних полів, тороїдального компонента магнітного поля Сонця) тривалістю близько 140 років. Можливо, великомасштабне магнітне поле також має такий довготривалий цикл. Порівняльний аналіз варіацій кумулятивних сум рядів добових значень загального магнітного поля Сонця і площі сонячних плям для інтервалу 1975—2015 рр. виявив, що варіації асиметрії великомасштабних і локальних магнітних полів Сонця відбувалися синхронно до 2005.5 р., а після цього моменту — в антифазі.; We report the results of the analysis of the north-south asymmetry of solar activity, solar magnetic fields. The analysis is based on solar mean magnetic field and solar polar magnetic field time series, 1975—2015 (http://wso.stanford.edu), the Greenwich sunspot data, 1875—2015 (http:// solarscience.msfc.nasa.gov/greenwch.shtml). The long-term cycle (~ 140 years) of north-south asymmetry of solar activity was selected on the time series of the sunspot area. Probably the photospreric large-scale magnetic fields have this long-term cycle also. Variations of the asymmetry of large- scale and small-scale magnetic fields (area of sunspots) are in sync until 2005.5, after this time the dynamics asymmetry passes in antiphase. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/149614 О возможности определения мнимой части комплексного показателя преломления аэрозольных частиц в отдельном высотном облачном слое атмосферы Юпитера Мороженко, А.В. Предложен метод для определения значения мнимой части комплексного показателя преломления аэрозольных частиц, формирующих облачный слой, расположенный на определенном высотном участке атмосферы планеты-гиганта. По данным спектральных измерений геометрического альбедо Юпитера (1993 г.) выполнены расчеты величины для всего атмосферного столба и для расположенного в диапазоне давления 0.52...0.78 бар облачного слоя, вероятно сформированного гидросульфидами аммония. Значения, полученные для облачного слоя и для всего атмосферного столба, существенно различаются: 0.00098 и 0.00012 соответственно.; Запропоновано метод для визначення значення уявної частини комплексного показника заломлення аерозольних частинок, які формують хмаровий шар, розташований на визначеній висотній ділянці атмосфери планети-гіганта. За даними спектральних вимірювань геометричного альбедо Юпітера (1993 р.) виконано обчислення величини для всього атмосферного стовпа і для розміщеного у діапазоні тиску 0.52...0.78 бар хмарового шару, ймовірно сформованого гідросульфідами амонію. Значення , отримані для хмарового шару і для усього атмосферного стовпа, суттєво розрізняються: 0.00098 і 0.00012 відповідно.; The method for determining of value the imaginary part of the complex refractive index of aerosol particles, they forms a cloudy layer, which lays in a particular altitudes level of giant planet’s atmosphere, was been developed. We have calculated the value of for both the whole atmospheric column and for the separate cloudy layer with using of spectral data of geometric albedo of Jupiter in 1993. The mentioned cloudy layer has a pressure range of 0.52—0.78 bars and may be compose of hydrosulfide ammonium. The values of obtained for the cloud layer and for the entire atmospheric column differ quite substantially: 0.00098 and 0.00012, respectively. 2016-01-01T00:00:00Z