Нейрофизиология, 2016, № 3

Титульные страницы и содержание

2016-01-01T00:00:00Z

Титульные страницы и содержание

Механізми експресії та вивільнення ендогенних опіоїдів у периферичних тканинах

2016-01-01T00:00:00Z

Механізми експресії та вивільнення ендогенних опіоїдів у периферичних тканинах Кулик, В.Б.; Волкова, Т.М.; Кришталь, О.О. В огляді представлено сучасні уявлення щодо механізмів нейроімунної взаємодії, на якій базується інгібування болю ендогенними опіоїдами. Основну увагу приділено подіям, які відбуваються в периферичних тканинах після їх пошкодження, збудження високопорогових аферентних нейронів та генерації ноцицептивної імпульсації. Вивільнення опіоїдних пептидів з імунних клітин, які мігрують до вогнища запалення та локалізуються в ньому, забезпечує (в усякому разі частково) істотне зниження збудливості сенсорних нейронів. Екзогенні опіоїдні ліганди, котрі не проникають крізь гемато-енцефалічний бар’єр, також селективно модулюють збудливість первинних аферентів. Отже, сенсорні нейрони в периферичних тканинах є істотною ціллю для дії ендогенних опіоїдів. Є підстави вважати, що при клінічному застосуванні опіоїдів периферичної дії можна буде в значній мірі уникнути негативних центральних побічних ефектів, викликаних дією звичайних аналгетиків (опіоїдів та антиконвульсантів). Обговорено сучасні уявлення про механізми секреції та вивільнення ендогенних опіоїдів периферичної дії, їх вплив на запалення і біль, роль імунної відповіді в антиноцицепції та перспективи застосування вказаних опіоїдів у терапії больових феноменів.

Зміни когерентності ритмів ЕЕГ у приглухуватих підлітків, пов’язані з когнітивним навантаженням

2016-01-01T00:00:00Z

Зміни когерентності ритмів ЕЕГ у приглухуватих підлітків, пов’язані з когнітивним навантаженням Шкуропат, А.В. Реєстрували ЕЕГ-активність у 82 підлітків 12–15 років із сенсоневральною приглухуватістю II–III ступеню та 80 школярів аналогічного віку з нормальним слухом; використовували чотири пари електродів (лобові, скроневі, тім’яні та потиличні). Відведення здійснювали в умовах функціонального спокою та під час виконання тесту Рейвена, що забезпечувало наявність когнітивного навантаження. Як було показано, в стані спокою й у хлопців, і в дівчат із приглухуватістю кількість пар відведень, в котрих когерентність коливань більшості ритмів ЕЕГ була значною або високою (коефіцієнти когерентності (КК) у межах 0.50–0.70 та 0.71–1.0), звичайно перевищувала аналогічні показники в нормально чуючих підлітків. В умовах виконання когнітивного тесту кількість пар відведень із КК більше за 0.50 у хлопців обох груп у більшості випадків зростала (особливо щодо тета-активності у приглухуватих хлопців; при цьому формувався виражений фокус когерентності тета-коливань у скроневій зоні правої півкулі). У дівчат обох груп виконання тесту звичайно не призводило до значного збільшення когерентності ЕЕГ-ритмів; кількість пар відведень зі значними КК (> 0.50) або залишалася без змін, або навіть зменшувалася. Отже, у приглухуватих підлітків (особливо у хлопців в умовах дії когнітивного навантаження) проявляється інтенсивніша тенденція до посилення когерентних зв’язків між просторово віддаленими локусами кори (генералізації когерентності), тобто до формування ширших асоціативних мереж. Зміни просторової організації когерентних зв’язків в умовах дії когнітивного навантаження демонструють певну гендерну специфічність.

Sympathetic Skin Response and Boston Questionnaire in Carpal Tunnel Syndrome

2016-01-01T00:00:00Z

Sympathetic Skin Response and Boston Questionnaire in Carpal Tunnel Syndrome Cevik, B.; Kurt, S.; Aksoy, D.; Solmaz, V. We aimed to determine relations between the sudomotor efferent nerve fiber function and Boston questionnaire (BQ) in idiopathic carpal tunnel syndrome (CTS). Median nerve-induced sympathetic skin responses (SSRs) evoked by wrist stimulation were recorded in 108 CTS patients and compared with those in 88 healthy volunteers. The Boston questionnaire form (BQF) was applied to the subjects. All patients and healthy individuals were questioned about the autonomic symptoms in the hand (red or purple skin coloration, excessive sweating, and feeling cold). The average SSR latencies of the patients with CTS were significantly longer than those in the control group (P < 0.001). Positive significant, while weak, correlations were found between the SSR latency, autonomic symptoms, and total sympathetic system scores. No statistically significant relationship was found between the Boston symptom severity, functional capacity scores, and SSR latency. The latter obtained through wrist stimulation was sensitive to support the sudomotor sympathetic dysfunction in patients with CTS. No relationship between the BQF and SSR can be related to the fact that these indices evaluate different aspects of CTS.; Ми намагалися встановити взаємовідносини судомоторної функції еферентного нерва та показників Бостонського опитувальника (BQ) у випадках ідіопатичного синдрому зап’ястного каналу (СЗК). Шкірні симпатичні відповіді (ШСВ) відводилися після стимуляції медіанного нерва на рівні зап’ястка у 108 пацієнтів із діагностованим СЗК; ці характеристики порівнювались із такими у 88 здорових добровольців. Усім суб’єктам пропонували форму BQF. Усі пацієнти та здорові особи опитувалися щодо вегетативних симптомів, які проявлялися на кисті (червоне або пурпурове забарвлення шкіри, надмірне потовиділення та відчуття холоду). Середнє значення латентного періоду ШСВ у пацієнтів із СЗК вірогідно перевищувало таке в контрольній групі (P < 0.001). Істотна позитивна, хоча й слабка, кореляція була виявлена між латентним періодом ШСВ, вегетативними симптомами та бальною загальною оцінкою стану симпатичної системи. Не було встановлено вірогідних відносин між показником тяжкості симптомів (згідно з BQF), оцінкою функціональної здатності та латентним періодом ШСВ. Останній параметр, отриманий при стимуляції на рівні зап’ястка, був чутливим щодо судомоторної симпатичної дисфункції у пацієнтів із цим синдромом. Відсутність зв’язку між оцінками BQF та ШСВ може бути зумовлена тим, що дані показники оцінюють різні аспекти ШСВ.