<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145904">
<title>Металлофизика и новейшие технологии, 2018, № 04</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145904</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145948"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145947"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145946"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145945"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-12T09:05:42Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145948">
<title>Structure, Phase Composition of Supercooled Austenite, and Kinetics of Its Decomposition in Perlite Temperature Range of Chromium–Manganese Cast Iron</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145948</link>
<description>Structure, Phase Composition of Supercooled Austenite, and Kinetics of Its Decomposition in Perlite Temperature Range of Chromium–Manganese Cast Iron
Kutsova, V.Z.; Kovzel, M.A.; Shvets, P.U.; Grebeneva, A.V.; Prutchykova, V.V.
The current paper studies the kinetics features of supercooled austenite decomposition in the pearlite temperature range (600–500°C) in chromium–manganese cast iron with the content of 2.2% carbon, 12.63% chromium, 5.7% manganese. The structure formation, phase composition, hardness as well as the distribution of elements between the phases and the structural constituents of the above-mentioned cast iron after isothermal soaking are investigated. The average size of secondary carbides after isothermal soaking is determined using JMicroVision v.1.2.7 free software.; В работе рассмотрены особенности кинетики распада переохлаждённого аустенита в перлитной области температур (600–500°C) в хромомарганцевом чугуне с содержанием 2,2% углерода, 12,63% хрома и 5,7% марганца. Изучено структурообразование, фазовый состав, твёрдость, а также распределение элементов между фазами и структурными составляющими исследуемого чугуна после изотермических выдержек. C помощью бесплатного программного обеспечения JMicroVision v.1.2.7. определён средний диаметр вторичных карбидов после изотермических выдержек.; У роботі розглянуто особливості кінетики розпаду переохолодженого аустеніту в перлітній області температур (600–500°C) у хромоманґановому чавуні, що містить 2,2% вуглецю, 12,63% хрому та 5,7% манґану. Вивчено структуроутворення, фазовий склад, твердість, а також розподіл елементів між фазами та структурними складовими чавуну, який досліджувався після ізотермічних витримок. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення JMicroVision v.1.2.7. визначено середній діяметер вторинних карбідів після ізотермічних витримок.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145947">
<title>Створення віброзахисного пристрою для реґулювання динаміки колони стальних бурильних труб і долота</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145947</link>
<description>Створення віброзахисного пристрою для реґулювання динаміки колони стальних бурильних труб і долота
Мойсишин, В.М.; Слабий, О.О.
Створено віброзахисний пристрій для реґулювання динаміки роботи бурильної колони шляхом накопичення та перерозподілу енергії поздовжньо-крутильних коливань. Запропоновано математичний модель роботи пристрою та розглянуто особливості розрахунку його планетарного вальцеґвинтового механізму.; Создано виброзащитное устройство для регулирования динамики работы бурильной колонны путём накопления и перераспределения энергии продольно-крутильных колебаний. Предложена математическая модель работы устройства и рассмотрены особенности расчёта его планетарного роликовинтового механизма.; Vibroprotective device is created for regulation of dynamics of the drilling string by means of both accumulation and redistribution of the energy of longitudinal-torsional vibrations. Mathematical model of the device operation is proposed, and features of the calculation of planetary roller-screw mechanism are considered.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145946">
<title>Photoplastic Effect in Narrow-Gap Mercury Chalcogenide Crystals</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145946</link>
<description>Photoplastic Effect in Narrow-Gap Mercury Chalcogenide Crystals
Koman, B.P.; Balitskii, O.O.; Leonov, D.S.
The paper elucidates the peculiarities of photoplasticization effect (PPE) occurring in narrow-gap crystals of mercury chalcogenides illuminated by white light during the process of uniaxial deformation. As found, the irradiation has an influence on the plastic deformation in narrow-gap CdxHg₁₋xTe crystals. Negative photoplasticization effect (NPPE) described here is concerned with reducing of plastic stress fluidity under white-light irradiation during plastic deformation of crystals at a constant rate. As found, in contrary to wide-bandgap crystals of the II–VI groups exhibiting positive PPE, NPPE observed in CdxHg₁₋xTe occurs without internal photoeffect. A model explaining the nature of NPPE relies on a decreasing of positive charge in a native oxide layer at the surface of crystal. Charge decreasing reduces potential barrier for exiting on surface of dislocations generated by near-surface sources during dynamical loading. As a result, the level of fluidity stress in the deformed crystal is reduced.; В работе рассмотрены особенности фотопластического эффекта (ФПЭ), наблюдаемого в узкощелевых (Eg ≈ 0,2 эВ) кристаллах халькогенидов ртути при облучении белым светом в процессе их одноосной деформации. Установлено, что облучение влияет на пластическую деформацию узкощелевых кристаллов твёрдых растворов CdxHg₁₋xTe (х — молярный состав). Исследованный в работе отрицательный фотопластический эффект (ОФПЭ) связан с уменьшением при облучении белым светом напряжения пластического течения в условиях пластической деформации кристалла с постоянной скоростью нагружения. Установлено, что, в отличие от широкозонных кристаллов соединений II–VI групп, проявляющих положительный ФПЭ, в кристаллах узкощелевых твёрдых растворов CdxHg₁₋xTe ОФПЭ наблюдается в отсутствие внутреннего фотоэффекта. Модель, объясняющая природу ОФПЭ, основывается на установленном факте уменьшения при освещении кристалла положительного заряда в оксидном слое приповерхностной области кристалла. Этот процесс понижает потенциальный барьер для выхода на поверхность дислокаций, порождаемых приповерхностными источниками в процессе динамического нагружения. Следствием является уменьшение напряжения пластического течения кристалла.; У роботі розглянуто особливості фотопластичного ефекту (ФПЕ), що виникає у вузькощілинних кристалах (Eg ≈  0,2 еВ) халькогенідів ртуті, освітлених білим світлом, у процесі їх одновісної деформації. Встановлено, що опромінення впливає на пластичну деформацію вузькощілинних кристалів твердих розчинів CdxHg₁₋xTe (х — молярний склад). Досліджений в роботі від’ємний фотопластичний ефект (ВФПE) пов’язаний зі зменшенням напруги пластичної плинности при опроміненні білим світлом в умовах одновісної пластичної деформації кристалу за постійної швидкости навантаження. Виявлено, що, на відміну від широкозонних кристалів сполук II–VI груп, які виявляють позитивний ФПЕ, в кристалах твердих розчинів CdxHg₁₋xTe ВФПE спостерігається за відсутности внутрішнього фотоефекту. Модель, що пояснює природу ВФПE, ґрунтується на встановленому факті зменшення при освітленні кристалу позитивного заряду в оксидному шарі приповерхневої области кристалу. Зменшення заряду понижує потенціяльний бар’єр для виходу на поверхню дислокацій, що породжуються приповерхневими джерелами в процесі динамічного навантаження. Наслідком є зменшення напруги плинности деформації кристалу.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145945">
<title>Effect of Liquid Salt Bath Nitrocarburizing on Mechanical Properties of Low-Alloy Sintered Steels</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/145945</link>
<description>Effect of Liquid Salt Bath Nitrocarburizing on Mechanical Properties of Low-Alloy Sintered Steels
Serrai, S.; Mechachti, S.; Benchiheub, O.; Boudebane, S.; Fellah, M.; Touhami, M.Z.
The purpose of this study is to produce Fe–2Cu–2Ni–0.7Mo–XC steels by means of the powder metallurgy at different sintering temperatures. The mechanical properties of sintered steels have recently reached a level equivalent to that of steels produced by other processes. The static and dynamic mechanical properties of parts made of sintered steel depend on density and microstructure. Many process parameters such as initial composition, alloying elements, atmosphere, time, sintering temperature, and nitrocarburizing influence the microstructure of steel parts. The compacts’ preparation involves powder mixing, cold pressing at 500 MPa, and sintering at 1250°C within the H2 atmosphere for 2 hours and 25 min. The influence of sintering temperature on both hardness and microstructure of the steel is investigated. In this study, sintered Fe–2Cu–2Ni–0.7Mo–XC-type steels are developed. The impact of nitrocarburizing on this structure is evaluated. Microscopy, SEM, and destructive testing are used for characterization of the sintered steels.; Метою даної роботи є одержання сталей типу Fe–2Cu–2Ni–0,7Mo–XC методами порошкової металурґії за різних температур спікання. Механічні властивості спечених сталей нещодавно сягнули рівня, аналогічного рівню сталей, що виробляються іншими методами. Статичні та динамічні механічні властивості деталів із спеченої сталі визначаються густиною та мікроструктурою. При цьому велика кількість характеристик процесу, наприклад, вихідний склад, леґувальні елементи, атмосфера, час, температура спікання та нітроцементація впливають на мікроструктуру сталевих деталів. Виготовлення пресованого матеріялу потребує змішування порошку, холодного пресування при 500 МПа та спікання при температурі у 1250°C в атмосфері Н22 протягом 2 годин 25 хв. Було досліджено вплив температури спікання на твердість і мікроструктуру сталі. В даній роботі було розглянуто сталі типу Fe–2Cu–2Ni–0,7Mo–XC. Було проведено оцінку впливу нітроцементації на такі структури. Для характеризації спечених сталей використовувалися мікроскопія, СЕМ та випробування на руйнування.; Целью данной работы является получение сталей типа Fe–2Cu–2Ni–0,7Mo–XC методами порошковой металлургии при различных температурах спекания. Механические свойства спечённых сталей недавно достигли уровня, аналогичного уровню сталей, производимых другими методами. Статические и динамические механические свойства деталей из спечённой стали определяются плотностью и микроструктурой. При этом большое количество характеристик процесса, например, исходный состав, легирующие элементы, атмосфера, время, температура спекания и нитроцементация, влияют на микроструктуру стальных деталей. Изготовление прессованного материала требует смешивания порошка, холодного прессования при 500 МПа и спекания при температуре 1250°C в атмосфере Н22 в течение 2 часов 25 мин. Было исследовано влияние температуры спекания на твёрдость и микроструктуру стали. В данной работе были рассмотрены стали типа Fe–2Cu–2Ni–0,7Mo–XC. Была проведена оценка влияния нитроцементации на такие структуры. Для характеризации спечённых сталей использовались микроскопия, СЭМ и испытания на разрушение.
</description>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
