http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/142973 2026-04-17T09:44:46Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/143380 До розуміння механізму утворення точкових мутацій в ДНК Крячко, Є.С.; Волков, С.Н. Запропоновано механізм утворення точкових мутацій в ДНК, який враховує флуктуаційну появу в подвійній спіралі привідкритих молекулою води комплементарних пар. У рамках методу функціонала густини проаналізовано можливі переходи протонів у привідкритій парі А • Т і розраховано структури та енергії проміжних станів пари. Показано, що утворення привідкритої пари в ДНК каталізує стабільність нерегулярних форм нуклеїнових основ, які можуть слугувати джерелом точкової мутації. Оцінена ймовірність такої мутації в ДНК (10⁻¹⁰—10⁻¹¹) пояснює відомі експериментальні результати.; Предложен механизм образования точечных мутаций в ДНК, учитывающий флуктуационное появление в двойной спирали приоткрытых молекулой воды комплементарных пар. В рамках метода функционала плотности проанализированы возможные переходы протонов в приоткрытой паре А · Т и рассчитаны структуры и энергии промежуточных состояний пары. Показано, что образование приоткрытой пары в ДНК катализирует стабильность нерегулярных форм нуклеиновых оснований, которые могут служить источником точечной мутации. Оценка вероятности такой мутации в ДНК (10⁻¹⁰—10⁻¹¹) объясняет известные экспериментальные результаты.; A mechanism for the point mutations formation in DNA is proposed, which takes into account the fluctuating appearance of the complementary pairs preopened by water molecules in the double helix. In the framework of the density functional method, possible transitions of protons in the preopened A · T pair are analyzed, and their structures and energies are calculated. It has been shown that the formation of preopened base pairs in the DNA catalyzes the stability of the non-regular forms of nucleic bases, which can serve as the source of a point mutation. The estimated probability of such mutation occurrence in DNA (10⁻¹⁰—10⁻¹¹) explains the known experimental data. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/143379 Вплив комплексів олігорибонуклеотидів з D-ма нітолом на експресію генів при гострій тіоацетамід-індукованій гепатотоксичності Марчишак, Т.В.; Яковенко, Т.Г.; Ткачук, З.Ю. Досліджено вплив комплексів олігорибонуклеотидів з D-манітолом (ОРН—D-М) на експресію мРНК генів IL-6, TNF-α, TGF-β1 та COL1А1 при гострій гепатотоксичності. Показано, що введення комплексів ОРН—D-М знижує експресію мРНК прозапальних цитокінів, таких як фактор некрозу пухлин α (TNF-α) та інтерлейкін-6 (IL-6), профіброгенного цитокіну – трансформуючого фактору росту β1 (TGF-β1), а також основного білка позаклітинного матриксу – колагену І (COL1A1) при гострій гепатотоксичності. Отримані результати вказують на те, що комплекси ОРН—D-М здатні модулювати експресію прозапальних та профіброзних факторів, що задіяні у розвитку патологічного процесу.; Исследовано влияние комплексов олигорибонуклеотидив с D-маннитолом (ОРН—D-М) на экспрессию мРНК генов IL-6, TNF-α, TGF-β1 и COL1А1 при острой гепатотоксичности. Показано, что введение комплексов ОРН—D-М снижает экспрессию мРНК провоспалительных цитокинов, таких как фактор некроза опухолей α (TNF-α) и интерлейкин-6 (IL-6), профиброгенного цитокина — трансформирующего фактора роста β1 (TGF-β1), а также основного белка внеклеточного матрикса — коллагена I (COL1A1) при острой гепатотоксичности. Полученные результаты указывают на то, что комплексы ОРН—D-М способны модулировать экспрессию провоспалительных и профиброзних факторов, участвующих в развитии патологического процесса.; The effect of oligoribonucleotides-D-mannitol complexes on the expression of IL-6, TNF-α, TGF-β1, and COL1A1 mRNA genes under acute hepatotoxicity has been investigated. It is shown that the administration of ORNs— D-M complexes results in the downregulation of genes encoding pro-inflammatory cytokines, including the tumor necrosis factor α (TNF-α) and interleukin-6 (IL-6), profibrogenic cytokine TGF-β1, as well as the predominant protein of hepatic extracellular matrix — collagen I (COL1A1). The obtained results indicate that ORN— D-M complexes can modulate the expression of pro-inflammatory and profibrogenic genes involved in the development of the pathological process. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/143378 Взаємодія процесів асиміляції азоту і вуглецю у рослин сої, оброблених речовинами із фунгіцидною активністю та бульбочковими бактеріями, інкубованими з лектином Коць, С.Я.; Кірізій, Д.А.; Павлище, А.В. Досліджено зв’язок між азотфіксувальною активністю та інтенсивністю фотосинтезу рослин сої в онтогенезі у разі оброблення речовинами із фунгіцидною активністю та інокуляції бульбочковими бактеріями, інкубованими з лектином. Показано, що ефективність взаємодії симбіотичного та фотосинтетичного апаратів рослин сої поступово збільшується від фази трьох справжніх листків до цвітіння. Виявлено істотний кореляційний зв’язок між інтенсивністю фотосинтезу і накопиченням сухої речовини в рослинах сої, який посилюється протягом вегетації, при цьому ефективність перетворення асимільованого вуглецю в суху речовину залишається сталою. Водночас зв'язок між азотфіксувальною активністю і накопиченням сухої речовини слабшає.; Исследована связь между азотфиксирующей активностью и интенсивностью фотосинтеза растений сои в онтогенезе при обработке веществами с фунгицидной активностью и инокуляции клубеньковыми бактериями, инкубированными с лектином. Показано, что эффективность взаимодействия симбиотического и фотосинтетического аппаратов растений сои постепенно увеличивается от фазы трех настоящих листьев до цветения. Выявлена существенная корреляционная связь между интенсивностью фотосинтеза и накоплением сухого вещества в растениях сои, которая усиливается на протяжении вегетационного периода, при этом эффективность преобразования ассимилированного углерода в сухое вещество остается постоянной. В то же время связь между азотфиксирующей активностью и накоплением сухого вещества ослабевает.; The relationship between the activity of nitrogen fixation and the photosynthetic rate in soybean plants, which were treated with substances with the fungicidal activity and inoculated with nodule bacteria incubated with lectin is investigated in dynamics. It is shown that the interaction of symbiotic and photosynthetic apparatus of soybean plants gradually increases from the phase of three true leaves to the flowering. It is revealed that the correlation between the photosynthetic rate and the accumulation of dry matter in soybean plants is significant and increases during the vegetation, while the efficiency of the assimilated carbon transformation into a dry substance remains stable. At the same time, the relationship between the nitrogen fixation activity and the accumulation of dry matter weakens. 2018-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/143377 Вплив екстрактів плаценти людини на термогемоліз еритроцитів Боброва, О.М.; Говорова, Ю.С.; Нардід, О.А.; Рєпіна, С.В.; Нарожний, С.В.; Покришко, С.В. Досліджено вплив заморожування екстрактів плаценти людини на їх здатність знижувати термогемоліз еритроцитів. Показано, що заморожування екстрактів плаценти до –20 та –196 °C з подальшим відігрівом не спричиняє достовірної зміни їх ефективності щодо стабілізації мембран еритроцитів при температурному впливі. Виявлено фракції екстрактів плаценти, що найбільш ефективно знижують рівень термогемолізу еритроцитів: менш 4 кДа і 12–20 кДа. Процент інгібування термогемолізу для них становить (31,7 ± 3,3) % і (31,5 ± 3,2) % відповідно.; Исследовано влияние замораживания экстрактов плаценты человека на их способность снижать термогемолиз эритроцитов. Показано, что замораживание экстрактов плаценты до −20 и −196 °C и следующий отогрев не приводят к достоверным изменениям их эффективности по отношению к стабилизации мембран эритроцитов при температурном воздействии. Выявлены фракции экстрактов плаценты, которые наиболее эффективно снижают уровень термогемолиза эритроцитов: меньше 4 кДа и 12—20 кДа. Процент ингибирования термогемолиза для них составляет (31,7 ± 3,3) % и (31,5 ± 3,2) % соответственно.; The influence of the freezing of human placenta extracts on their ability to reduce the thermohemolysis of erythrocytes has been investigated. It has been shown that the freezing of placenta extracts down to −2 and −19 °C and the following heating do not lead to a significant change in their effectiveness to stabilize the erythrocyte membranes at temperature effects. The placenta extract fractions, namely less than 4 kDa and 12—20 kDa, most effectively reducing the level of erythrocytes' thermohemolysis, have been identified. The percentages of inhibition of the thermogemolysis for them are (31.7 ± 3.3) % and (31.5 ± 3.2) %, respectively. 2018-01-01T00:00:00Z