http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/132629 2026-04-13T11:32:42Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138289 Вплив кріоконсервованих експлантів плаценти на жіночу репродуктивну систему в нормі та за патології (Експериментальне дослідження) Прокопюк, В.Ю.; Грищенко, О.В.; Прокопюк, О.В.; Шевченко, Н.О.; Фалько, О.В.; Сторчак, А.В.; Щедров, А.О. Збереження та відновлення репродуктивного здоров'я – найважливіші задачі сучасної медицини. Перспек- тивним у лікуванні жіночої патології є застосування похідних плаценти людини (мезенхімальні стромальні клітини, плодові оболонки, екстракти та експланти), які мають великий проліферативний потенціал та тропність до жіночої репродуктивної системи. У роботі визначали вплив кріоконсервованих експлантів плаценти на жіночу репродуктивну систему щурів та мишей в нормі (фертильність та естральний цикл) та за патології (інфекційний процес, ендокринопатія, аутоімунний стан, травма та ішемія). Виявлено, що кріоконсервовані експланти плаценти мають трофічний ефект на матку та яєчники, тимчасово затримують овуляцію, полегшують перебіг аутоімунної та ендокринної патології, ішемії. При цьому під дією експлан- тів плаценти погіршується перебіг інфекційного процесу та посилюється спайкоутворення.; Сохранение и восстановление репродуктивного здоровья – важнейшие задачи современной медици- ны. Перспективным в лечении патологии женской репродуктивной системы является применение производных пла- центы человека (мезенхимальные стромальные клетки, плодные оболочки, экстракты и экспланты), которые имеют большой пролиферативный потенциал и тропность к женской репродуктивной системе. В работе определяли влияние криоконсервированных эксплантов плаценты на женскую репродуктивную систему крыс и мышей в норме (фертиль- ность и эстральный цикл) и при патологии (инфекционный процесс, эндокринопатия, аутоиммунное состояние, травма и ишемия). Выявлено, что криоконсервированные экспланты плаценты имеют трофический эффект в отношении матки и яичников, временно задерживают овуляцию, положительно влияют на течение аутоиммунной и эндокринной патологии, ишемии. При этом, под действием эксплантов плаценты ухудшается течение инфекционного процесса и повышается образование спаек.; One of the most important tasks in current medicine is the preservation and restoration of fertility. The application of human placental derivatives (mesenchymal stromal cells, fetal membranes, extracts and explants), having a high proliferative potential and the affinity to female reproductive system, is a promising direction for treating female reproductive pathology. Here we determined the effect of cryopreserved placental explants on female reproductive system of rats and mice under normal conditions (fertility and estrous cycle) and in pathology (infectious process, endocrinopathy, autoimmune pathology, trauma/ischemia). The cryopreserved placental explants were revealed to have a trophic effect on uterus and ovaries, they temporarily delayed ovulation and positively affected autoimmune, endocrine pathology and ischemia course. In addition, placental explants aggravated the infection course and increased the peritoneal adhesion formation. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138288 К вопросу о механизме антигемолитического действия хлорпромазина в условиях постгипертонического шока эритроцитов Семионова, Е.А.; Чабаненко, Е.А.; Орлова, Н.В.; Зубов, П.М.; Шпакова, Н.М. В работе исследовали антигемолитический эффект хлорпромазина (ХПР) в условиях постгипертонического шока (ПГШ) эритроцитов человека в зависимости от присутствия вещества на разных этапах эксперимента (предобработка, дегидратация, регидратация), а также методом проточной цитофлуориметрии изучали влияние ХПР на перераспределение фосфатидилсерина в мембранах эритроцитов. Показано, что предобработка эритроцитов ХПР в концентрации 180 мкмоль/л не позволяет веществу проявить антигемолитический эффект в условиях ПГШ эритроцитов. Установлено, что ХПР в кон- центрации 100–300 мкмоль/л не вызывает трансбислойное перераспределение молекул фосфатидилсерина в мембранах эритроцитов. Защитный эффект ХПР реализуется при перенесении клеток из среды дегидратации (1,75 моль/л NaCl) в среду регидратации (0,15 моль/л NaCl), содержащую ХПР, т. е. в момент действия стресса. Следовательно, механизм антигемолитического действия ХПР в условиях ПГШ эритроцитов связан с реорганизацией мембраны при встраивании в нее молекул вещества.; У роботі досліджували антигемолітичний ефект хлорпромазину (ХПР) в умовах постгіпертонічного шоку (ПГШ) еритроцитів людини залежно від присутності речовини на різних етапах експерименту (попередня обробка, дегідратація, регідратація), а також методом проточної цитофлуориметрії вивчали вплив ХПР на перерозподіл фосфатидилсерину в мембранах еритроцитів. Показано, що попередня обробка еритроцитів ХПР у концентрації 180 мкмоль/л не дозволяє речовині проявити антигемолітичний ефект в умовах ПГШ еритроцитів. Встановлено, що ХПР у концентраціях 100–300 мкмоль/л не викликає трансбішаровий перерозподіл молекул фосфатидилсерину в мембранах еритроцитів. Захисний ефект ХПР реа- лізується після перенесення клітин із середовища дегідратації (1,75 моль/л NaCl) до середовища регідратації (0,15 моль/л NaCl), яке містить ХПР, тобто в момент дії стресу. Отже, механізм антигемолітичної дії ХПР в умовах ПГШ еритроцитів пов'язаний із реорганізацією мембрани під час вбудовування в неї молекул речовини.; The research was performed to reveal an antihemolytic effect of chlorpromazine (CPZ) under posthypertonic stress (PHS) of human erythrocyte depending on the substance presence at different stages of experiment (pre-treatment, dehydration, rehydration) as well as the effect of CPZ on the redistribution of phosphatidylserine in erythrocyte membrane bilayer. It has been shown that pre-treatment of erythrocytes with CPZ at a concentration of 180 μmol/L did not lead to antihemolytic effect of the substance under PHS of erythrocytes. It has been established that CPZ under concentration of 100–300 μmol/L did not cause a transbilayer redistribution of phosphatidylserine molecules in erythrocyte membranes. Protective effect of CPZ was implemented following transfer of the cells from the dehydration medium (1.75 mol/L NaCl) into rehydration one (0.15 mol/L NaCl), containing CPZ, i. e. at the moment of stress action. Consequently, the mechanism of antihemolytic action of CPZ under PHS of erythrocytes was associated with the membrane reorganization during an incorporation of the substance molecules into it. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138287 Енергія активації проникання молекул води та кріопротекторів крізь плазматичні мембрани ентероцитів миші та динаміка їх зневоднення в процесі заморожування Огурцова, В.В.; Коваленко, С.Є.; Коваленко, І.Ф.; Гордієнко, О.І. У першому наближенні вплив охолодження на проникність клітинних мембран і, отже, на кінетику зміни об'єму клітини і концентрацій розчинених всередині неї речовин можна врахувати, вважаючи, що змінення коефіцієнтів фільтрації і проникності плазматичної мембрани для розчиненої речовини підкоряється ареніусовій залежності. У роботі визначені коефіцієнти проникності мембран ентероцитів миші для молекул води та кріопротекторів гліцерину, 1,2-пропандіолу (1,2-ПД) та диметилсульфоксиду (ДМСО) за температури 12°С і розраховані величини енергії активації їх проникання. Отримано часову залежність зневоднення ентероцитів під час охолодження зі швидкостями 5, 1, 0,5 та 0,1 град/хв. Отримані графіки зневоднення ентероцитів вказують на те, що найкращим режимом заморожування цих клітин з погляду запобігання вну- трішньоклітинної кристалізації є низькі швидкості охолодження, аж до 0,1 град/хв, а найкращим кріопротектором порівняно з гліцерином та ДМСО – 1,2-ПД, у середовищі з яким досягається прийнятний рівень зневоднення вже за швидкості 0,5 град/хв. Враховуючи тривалість виживання ентероцитів миші, яка є найбільшою в розчині цього кріопротектора порівняно з гліцерином та ДМСО, можна прийти до висновку, що найкращим із досліджених кріопротекторів для заморожування ентероцитів миші є 1,2-ПД.; В первом приближении влияние охлаждения на проницаемость клеточных мембран и, следовательно, на кинетику изменения объема клетки и концентраций растворенных внутри нее веществ можно учесть, считая, что изменения коэффициентов фильтрации и проницаемости плазматической мембраны для растворенного вещества подчиняется арре- ниусовой зависимости. В работе определены коэффициенты проницаемости мембран энтероцитов мыши для молекул воды и криопротекторов глицерина, 1,2-пропандиола (1,2-ПД) и диметилсульфоксида (ДМСО) при температуре 12°С и рас- считаны величины энергии активации их проникновения. Получена временная зависимость обезвоживания энтероцитов при охлаждении со скоростями 5, 1, 0,5 и 0,1 град/мин. Полученные графики обезвоживания энтероцитов указывают на то, что наилучшим режимом замораживания этих клеток с точки зрения предотвращения внутриклеточной кристаллизации являются низкие скорости охлаждения, вплоть до 0,1 град/мин, а наилучшим криопротектором по сравнению с глицерином и ДМСО – 1,2-ПД, в среде с которым достигается приемлемый уровень обезвоживания уже при скорости 0,5 град/мин. Учитывая, что время выживания энтероцитов мыши также наибольшее в растворе этого криопротектора по сравнению с глицерином и ДМСО, можно прийти к выводу, что наилучшим из исследованных криопротекторов для замораживания энтероцитов мыши является 1,2-ПД.; In the first approximation one could take into account the effect of cooling on cell membrane permeability and, consequently, the kinetics of a change in cell volume and concentrations of dissolved substances inside it, if the changes in filtration and plasma membrane permeability coefficients for the dissolved solution will comply the Arrhenius law. We determined here the permeability coefficients of murine enterocyte membranes for water molecules and glycerol, 1,2-propanediol (1,2-PD) and dimethyl sulfoxide (DMSO) cryoprotectants at 12°C and calculated the values of activation energy of their penetration. There was obtained a time dependence of enterocyte dehydration during cooling with 5, 1, 0.5 and 0.1 deg/min rates. The obtained graphs of enterocyte dehydration indicated the low cooling rates down to 0.1 deg/min to be the most appropriate for using in freezing regimen for these cells to prevent intracellular crystallization, and 1,2-PD as the most convenient cryoprotectant as compared with glycerol and DMSO, allowing to reach an acceptable level of dehydration even at 0.5 deg/min cooling rate. Assuming the fact, that the survival time of murine enterocytes was also the highest in this cryoprotectant solution unlike glycerol and DMSO, we might conclude 1,2-PD to be the best cryoprotectant among the studied ones to freeze murine enterocytes. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/138286 Активность химазы, тонина и кальпаинов в тканях крыс при умеренной краниоцеребральной гипотермии Самохина, Л.М.; Ломако, В.В. Изучали влияние умеренного режима (32°С) краниоцеребральной гипотермии (КЦГ) на активность специфических протеиназ химазы, тонина и кальпаинов в тканях крыс. Активность энзимов определяли в сыворотке крови, тканях структур центральной нервной системы (кора мозга, гипоталамус, ствол мозга, мозжечок) и внутренних органов (сердце, печень, легкие, почки) животных. Выявлено, что проводимая на фоне наркоза КЦГ (32°С) способствует резкому ингибированию активности химазы и, особенно, тонина (на 3–5 порядков) на фоне значительной активации кальпаинов (в 10–50 раз) во всех образцах, кроме сыворотки крови для кальпаинов (не изменялась). При КЦГ (32°С) по сравнению с контролем отмечены более значительные изменения в гипоталамусе, мозжечке и печени (для химазы), в мозжечке и печени (для кальпаинов), а по сравнению с действием наркоза – в мозжечке, легких, сердце и почках (для тонина), а также в гипоталамусе и мозжечке (для кальпаинов).; Вивчали вплив помірного режиму (32°С) краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) на активність специфічних протеїназ хімази, тоніну і кальпаїнів у тканинах щурів. Активність ензимів визначали в сироватці крові, тканинах структур центральної нервової системи (кора мозку, гіпоталамус, стовбур мозку, мозочок) і внутрішніх органів (серце, печінка, легені, нирки) тварин. Виявлено, що КЦГ (32°С), яка проводилася на фоні наркозу, сприяє різкому пригніченню активності хімази і, особ- ливо, тоніну (на 3–5 порядків), яке відбувається на тлі значної активації кальпаїнів (в 10–50 разів) в усіх зразках, окрім сироватки крові для кальпаїнів (не змінювалася). При КЦГ (32°С) у порівнянні з контролем відзначено більш значущі зміни в гіпоталамусі, мозочку і печінці (для хімази), в мозочку і печінці (для кальпаїнів), а в порівнянні з впливом наркозу – в тканинах мозочка, легенів, серця і нирок (для тоніна), а також у гіпоталамусі та мозочку (для кальпаїнів). Ключові слова: краніоцеребральна гіпотермія, хімаза, тонін, кальпаїни, щури.; The effect of moderate (32°C) craniocerebral hypothermia (CCH) on the activity of specific proteases such as chymase, tonin and calpains was studied. The proteases activity was determined in the blood serum, tissues of the central nervous system structures (cortex, hypothalamus, brain stem, cerebellum) and internal organs (heart, liver, lungs, kidneys) in animals. It has been revealed that the moderate CCH performed together with anesthesia promotes a sharp suppression of chymase and especially tonin activities (by 3–5 orders), accompanied with significant increase (in 10–50 times) of calpains activity. In comparison to the control the CCH led to more significant changes were found in hypothalamus, cerebellum and liver (for chymase), in the cerebellum and liver (for calpains), and if compared with the action of anesthesia the differences were present in the cerebellum, lungs, heart and kidneys (for tonin), in hypothalamus and cerebellum (for calpains). 2017-01-01T00:00:00Z