http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126510 2026-04-17T23:28:05Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126577 Молекулярные маркеры и селекция Сиволап, Ю.М. Достижения современной биотехнологии позволяют существенно модернизировать традиционную селекцию растений. Использование молекулярных маркеров значительно сокращает объемы селекционного материала и способствует отбору генотипов с желаемыми генами в гомозиготном состоянии. Разработаны системы маркирования агрономически важных простых и количественных признаков при помощи моно- и полилокусных систем. В ЮБЦ НААН созданы и апробированы маркеры типа и темпа развития , аллелей генов запасных белков, Wx-генов, генов короткостебельности и др. Большое значение для систематизации источников зародышевой плазмы и защиты прав селекционеров имеет разработанная в ПБЦ технология использования ДНК-типирования для идентификации и регистрации сортов.; Досягнення сучасної біотехнології дозволяють істотно модернізувати традиційну селекцію рослин. Використання молекулярних кодомінантних маркерів значно скорочує обсяги селекційного матеріалу і сприяє відбору генотипів з бажаними генами в гомозиготному стані. Розроблено системи маркування агрономічно важливих простих та кількісних ознак за допомогою моно- і полілокусних систем. У ПБЦ НААН України створено та апробовано маркери типу і темпу розвитку, алелів генів запасних білків, Wx-генів, генів короткостебловості та ін. Велике значення для систематизації джерел зародкової плазми і захисту прав селекціонерів має розроблена в ПБЦ технологія використання ДНК-типування для ідентифікації та реєстрації сортів.; The achievements of modern biotechnology can significantly improve traditional plant breeding. The use of molecular co-dominant markers significantly reduces the amount of breeding material and facilitates selection of genotypes with desirable genes in a homozygous state. The systems of molecular marking of agronomically important simple and quantitative traits with the help of monolocus- and multiloci markers have been developed. The number of markers of type and rate of development, storage protein genes, Wx-gene, short stem genes, and others have been created and validated in SPBC NAAS. Developed in the SPBC technology of DNA-typing for the varieties identification and registration is of great importance for systematization of germplasm sources and protection of breeders rights. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126576 Оцінка цито- та генотоксичної дії наноферомагнетика та постійного магнітного поля в системі in vivo Чехун, В.Ф.; Лозовська, Ю.В.; Лук'янова, Н.Ю.; Демаш, Д.В.; Тодор, І.М.; Налєскіна, Л.А. Проведено порівняльне дослідження цито- та генотоксичних ефектів дії різних концентрацій наночастинок феромагнетика (ФМ), постійного магнітного поля (ПМП) та їхнього поєднаного впливу через певні часові інтервали на клітини асцитної карциноми Ерліха, клітини еритроїдного ряду кісткового мозку і лімфоцити периферичної крові. Мікроядерний тест та метод «ДНК-комет» використано як маркери генотоксичного впливу. Встановлено, що межею незначно вираженої зміни цитоархітектоніки клітин асцитної карциноми Ерліха під впливом ФМ у концентрації 3 мг/кг. Із зростанням концентрації ФМ у пухлинних клітинах з'являються виражені ознаки блеббінгу цитоплазматичної мембрани, збільшується кількість мікроядер та «% ДНК у хвості комет» у клітинах асцитної карциноми Ерліха, клітинах кісткового мозку та лімфоцитах периферичної крові. Показано, що магнітне поле як самостійний чинник не спричиняє цито- та генотоксичні ефекти на досліджені клітини. При поєднаній дії ПМП з ФМ спостерігається феномен індукції наночастинками ФМ дії ПМП, що проявляється у зростанні сумарного впливу цих чинників на клітини. Мікроядерний тест та метод «ДНК-комет» можуть бути використані для визначення стабільності геному як пухлинних клітин, так і соматичних немалігнізованих при тестуванні генотоксичного впливу наноматеріалів при створенні векторних наносистем. Зазначено, що більшу чутливість щодо оцінки генотоксичної дії досліджених чинників має метод «ДНК-комет».; Исследованы цито- и генотоксические эффекты действия наночастиц ферромагнетика (ФМ), постоянного магнитного поля (ПМП) и соединения этих агентов на клетки асцитной карциномы Эрлиха, клетки эритроидного ряда костного мозга и лимфоциты периферической крови с помощью микроядерного теста и метода «ДНК-комет». Показано, что проявления указанных эффектов связаны как с концентрацией ФМ, так и продолжительностью действия тестированных факторов. Вместе с тем установлено, что действие ПМП как самостоятель-ного агента не вызывает в исследованных клетках изменений цитоархитектоники и количества микроядер, которые ассоциируются с повреждением ДНК. При совместном применении ФМ и ПМП наблюдается феномен индукции наночастицами ФМ действия ПМП. Полученные результаты дают основание рекомендовать микроядерный тест и метод «ДНК-комет» в качестве маркеров стабильности генома при тестировании генотоксического влияния наноматериалов при создании векторных наносистем.; Cyto- and genotoxic effects of nanoparticles on the basis of FM, CMF or their combination have been studied in AKE cells, BM cells of erythroid line, and peripheral blood lymphocytes with the use of MN test and «DNA-comet» assay. It has been shown that expression of mentioned effects is related to FM concentration and duration of tested agent action. It has been also demonstrated that action of CMF alone in the studied cells did not cause any changes in cell architectonics or affect MN counts which are associated with DNA damage. When FM and CMF were used in combination there has been observed the phenomenon of induction of CMF action with FM nanoparticles. The obtained results allow recommend MN test and «DNAcomet » assay as the markers of genome stability in the tests of genotoxic effects of nanomaterials for development of vector nanosystems. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126575 Стимуляція холіногенезу в культурі фетальних нервових клітин людини Цимбалюк, В.І.; Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С. Метою дослідження було отримання в культурі популяції нервових клітин, збагаченої холінергічними нейронами та їхніми детермінованими попередниками. Встановлено, що найбільш ефективною комбінацією нейроіндукторів, що стимулювала диференціювання холінергічних нейронів із стовбурових нервових клітин, виявилося поєднання ретиноєвої кислоти та ацетилхоліну. Протягом періоду культивування чисельність ChAT-позитивних клітин достовірно зросла з 5,3 ± 2,9 до 21,1 ± 6,2 %, в той же час у контрольних зразках їхня концентрація становила 9,1 ± 4,8 % загальної кількості клітин. Збагачення клітинної популяції холінергічними нейронами та їх детермінованими попередниками корелювало зі зростанням рівня активності ацетилхолінестерази. Таким чином, додавання ретиноєвої кислоти та ацетилхоліну стимулювало як нейрогенез, так і холіногенез в культурі фетальних нервових клітин людини.; Целью исследования было получение в культуре популяции нервных клеток, обогащенной холинергическими нейронами и их детерминированными предшественниками. Установлено, что наиболее эффективной комбинацией нейроиндукторов, стимулировавшей дифференцировку холинергических нейронов из стволовых клеток, оказалось совместное применение ретиноевой кислоты и ацетилхолина. На протяжении периода культивирования количество ChАТ+-позитивных клеток достоверно увеличилось с 5,3 ± 2,9 до 21,1 ± 6,2 %, в то же время в контрольных образцах их концентрация составляла 9,1 ± 4,8 % общего количества клеток. Обогащение клеточной популяции холинергическими нейронами и их детерминированными предшественниками коррелировало с увеличением уровня активности ацетилхолинэстеразы. Таким образом, добавление ретиноевой кислоты и ацетилхолина стимулировало как нейрогенез, так и холиногенез в культуре фетальных нервных клеток человека.; The aim of the research was to establish cultured population of nerve cells reached by cholinergic neurons and their determinative precursors. The most effective combination of neuroinductors which stimulated cholinergic cells differentiation from the nerve stem cells was retinoic acid and acetylcholine. During the period of culturing the amount of ChAT+ cells reliably increased from 5,3 ± 2,9 % to 21,1 ± 6,2 %. At the same time in the control samples their concentration was 9,1 ± ± 4,8 % of total cell count. Enrichment of cell population by cholinergic neurons and their determinative precursors correlated with increasing of AChE-activity level. So, addition of retinoic acid and acetylcholine stimulate both neurogenesis and cholinogenesis in the culture of human fetal nerve cells. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/126574 Поліморфізм 896A/G гена TLR4, а не 1196C/T гена TLR4 ТА 2258G/A гена TLR2 визначає тяжкий та ускладнений перебіг атопічного дерматиту у дітей Левченко, Л.Ю.; Ізмайлова, О.В.; Шликова, О.А.; Кайдашев, І.П. Вивчали розповсюдженість поліморфізмів 2258G/A гена TLR2, 896A/G та 1196C/T гена TLR4 серед дітей, хворих на атопічний дерматит (АД) порівняно з групою контролю. У результаті аналізу розподілу генотипів та алелів генів TLR2 і TLR4 встановили, що мутантний алель 896G гена TLR4 достовірно частіше виявляється у дітей, хворих на АД зі схильністю до частих гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) (9,3 %), порівняно з групою контролю (χ² = 4,33; р = 0,038). Аналіз асоціацій клінічних проявів захворювання дозволив виявити більшу частоту легкого перебігу АД (р = 0,0001) у дітей, хворих на АД, з нормальною резистентністю організму; більшу частоту перебігу захворювання середньої тяжкості (р = 0,0033), супутнього алергічного риніту та/або бронхіальної астми (р = 0,0355), супутнього алергічного риніту (р = 0,0673) – у хворих на АД зі схильністю до частих ГРВІ. У хворих на АД з мутантним алелем 896G гена TLR4 частіше спостерігали тяжкий перебіг захворювання (р = 0,0485), супутні аденоїдні вегетації у поєднанні з алергічним ринітом та/або бронхіальною астмою (р = 0,0248), супутні аденоїдні вегетації у поєднанні з алергічним ринітом (р = 0,0053) порівняно із хворими на АД «диким» алелем.; 1196C/T гена TLR4 среди детей больных атопическим дерматитом (АД) по сравнению с группой контроля. В результате анализа распределения генотипов и аллелей генов TLR2 и TLR4 установлено, что мутантную аллель 896G гена TLR4 достоверно чаще выявляли у детей больных АД со склонностью к частым острым респираторным вирусным инфекциям (ОРВИ) (9,3%) по сравнению с группой контроля (χ² = 4,33, р = 0,038). Анализ ассоциаций клинических проявлений заболевания выявил большую частоту легкого течения АД (р = 0,0001) - у детей больных АД с нормальной резистентностью организма; большую частоту течения заболевания средней тяжести (р = 0,0033), сопутствующего аллергического ринита (АР) и/или бронхиальной астмы (БА) (р = 0,0355), сопутствующего АР (р = 0,0673) - у больных АД со склонностью к частым ОРВИ. У больных АД с мутантным аллелем 896G гена TLR4 чаще выявлялись: тяжелое течение заболевания (р = 0,0485), сопутствующие аденоидные вегетации в сочетании с АР и/или БА (р = 0,0248), сопутствующие аденоидные вегетации в сочетании с АР (р = 0,0053) по сравнению с больными с «диким» аллелем.; The prevalence of TLR2 gene polymorphisms 2258G/A, 896A/G and 1196C/T of TLR4 gene in children with atopic dermatitis (AD) as compared to the control group has been examined. Results of the distribution analysis of genotypes and alleles of TLR2 and TLR4 genes explicitly show that TLR4 gene mutant allele 896G is detected more frequently in children with AD with increased susceptibility to acute viral respiratory infections (9,3 %) as compared to the control group (χ² = 4,33; p = 0,038). Analysis of association of clinical manifestations of the disease showed a greater frequency of a light flow of blood pressure (p = 0,0001) – the children of AD patients with normal resistance of the organism; a greater frequency of the disease an average severity (p = = 0,0033), concomitant allergic rhinitis (AR) and/or bronchial asthma (BA) (p = 0,0355), concomitant AR (p = 0,0673) – in patients with AD with increased susceptibility to acute viral respiratory infections. In AD patients with a mutant allele of the gene TLR4 896G frequently identified: a severe course of disease (p = 0,0485) associated adenoid vegetation in conjunction with AR and/or BA (p = 0,0248), concomitant adenoid vegetation in conjunction with the AR (p = 0,0053) compared with patients with «wild» allele. 2013-01-01T00:00:00Z