http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/125154 2026-04-18T09:27:48Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130078 Гайденко П.І. Священна ієрархія Давньої Русі (XI–XIII ст.): замальовки влади та повсякденності Мінінкова, Л.В. Рецензія на книгу: Гайденко П.И. Священная иерархия Древней Руси (XI–XIII вв.): зарисовки власти и повседневности. – Москва: Университетская книга, 2014. – 212 с. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130077 Найважніший момент в історії України (вступна стаття О.В. Яся) Кордуба, М.М. У статті М.Кордуби висвітлюється роль і значення литовської доби як ключового, або «найважнішого», моменту/періоду в історії України. Висунуто й обґрунтовано тезу, що саме входження південно-західних земель Русі до складу Великого князівства Литовського впродовж другої половини XIV ст. і відрив їх від інших руських теренів стало найважливішим чинником у формуванні української нації.; In M.Korduba’s article lightens up the role and significance of the Lithuanian era as a pillar, or the “most important” moment/period in the history of Ukraine. Author advances and grounds the thesis that the entrance of the South-Western lands of Kyiv Rus’ to Grand Duchy of Lithuania during second half of 14th century and its isolation from other Russian lands became exactly the most dominant formation factor of Ukrainian nation. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130076 Уроки Голокосту в українській історичній науці та освіті: від наративу до осмислення й постановки суспільного питання про покаяння (до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру) Щупак, І.Я. Розглядається характер Голокосту як універсального та безпрецедентного явища, його місце в українській історіографії від часів Другої світової війни до сьогодення, визначено актуальні проблеми наукового вивчення Голокосту у сучасній Україні. Аналізуються особливості Голокосту на окупованій території України та його періодизація. Висвітлено хід реалізації «остаточного вирішення єврейського питання» на українських теренах, трагічним символом чого став Бабин Яр. Окремо розглянуто ставлення місцевого населення до знищення євреїв. Особливу увагу приділено українським праведникам народів світу. Охарактеризовано основні форми єврейського опору Голокосту. Розглянуто також вивчення історії цього явища у системі освіти нашої країни. Порушується питання про покаяння в українському суспільстві та осягнення уроків Голокосту.; The article describes the nature of the Holocaust as a universal and unprecedented phenomenon, its place in the Ukrainian historiography from the World War II to the present day; the actual problems of scientific study of the Holocaust in modern Ukraine are stated. Analysis of the Holocaust features in the occupied territories of Ukraine and its periodization is provided. The progress of “final solution of the Jewish question” on the territory of Ukraine and its tragic symbol Babyn Yar is presented. Separately the attitude of the local population to the extermination of Jews – bystanders, collaboration in Nazi crimes and resistance to the Nazi genocide, rescue of Jews – is examined. Particular attention was paid to the Ukrainian Righteous among the Nations. Also characteristic of the basic forms of Jewish resistance to the Holocaust is provided. Article also deals with Holocaust education in Ukraine. The questions of repentance in Ukrainian society and comprehension of the Holocaust are raised. 2016-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/130075 Допоміжні історичні дисципліни в Польщі (1988–2015 рр.) Перкун, В.П. Представлено розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії від кінця 1980-х рр. Звернуто увагу на актуальні наукові школи, напрями досліджень, причинно-наслідкові зв’язки, які допоможуть зрозуміти високий академічний рівень джерелознавчих студій польських істориків. Наголошено на інтердисциплінарності, тенденціях до осмислення мети й завдань історичного дослідження у вимірі культурної антропології, семіотики, природничих і гуманітарних наук із проекцією на визначення культурних комунікативних кодів, систем цінностей суспільств/соціальних груп, повсякденних практик, правової, конфесійної культур.; Author in this work presents the development process of the auxiliary sciences of history in Polish historiography from the late 1980s. The attention in paid to the actual scientific school, the directions of researches, cause-effect relations which can help to understand the high academic level of source-knowledge studies of Polish historians. The interdisciplinary, trends of purpose understanding and the historical research’s tasks in the dimension of cultural anthropology, semiotics, natural sciences and humanities with the projection to definition of cultural communicated codes, value system of societies/social groups, everyday practices, juridical and confessional cultures are specified in the article. 2016-01-01T00:00:00Z