http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11037 2026-04-18T23:55:11Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11251 Наукові відділи Інституту Гальченко, С. 2006-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11250 Алітераційний епітет (із поетики символізму) Волковинський, О. Надзвичайно бурхливий, по-справжньому ренесансний період вивчення епітета у слов’янській філології припав на кінець ХIХ — початок ХХ ст. Експресивно-художні можливості цього тропа привертали увагу О.Потебні, О.Веселовського, Б.Томашевського, В.Жирмунського та інших. Аналіз особливостей функціонування епітета в літературному творі став обов’язковим складником дослідження поетики (як загальної, так і окремих). Почалося системне вивчення епітета, докладний аналіз окремих його різновидів, визначення закономірностей і ознак функціонального використання цього тропа в поезії та прозі. 2006-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11249 Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка: із поглядом у майбутнє Жулинський, М. 80 років Iнституту літератури ім. Т.Г.Шевченка 2006-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/11248 Типи художнього мислення в основі моделі історії літератури Поліщук, Я. Iсторія літератури як наукова дисципліна зазнала впродовж останнього часу незворотної редукції. Постмодерна кондиція світу спонукала до перегляду та ревізії поступових концепцій історії. Сьогодні важко собі уявити перспективу повернення до єдиної нормативної історико'літературної схеми, хоча в Україні про це й досі говорять. З часом усе більше утверджується погляд на історію як відверто суб’єктивну версію, особливу опцію, альтернативну модель знання тощо. Такі історії набувають значення їхній множинності, кореспондуючи між собою та заземлюючи уявлення про історичну змінність на рівні приватної, відкритої до дискусії, пропозиції. Водночас вони створюють нові інтертекстуальні пов’язання як підґрунтя для майбутніх досліджень мистецтва слова. 2006-01-01T00:00:00Z