http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110146 2026-04-05T21:52:01Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/111917 Титульные страницы и содержание 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/111829 Friction and Wear of Aluminum Alloy Reinforced by Ti0₂ Particles Sarajan, Z. Исследуемый композит получен путем добавления от 0,5 до 3,5 мас.% порошка TiO₂ в алюминиевый расплав по технологии так называемой обработки полузатвердевшего металла, используемой для получения алюминиевых сплавов. Литой композит, полученный путем кристаллизации расплава с частицами TiO₂ в форме, испытывали на износ при сухом трении по трибосхеме диск–шпилька. Испытания проводили без удаления продуктов износа согласно стандартной схеме и с удалением таковых с помощью волосяной кисточки. Объемный износ композита линейно возрастает с увеличением длины скольжения, а скорость износа возрастает более-менее линейно с повышением нагрузки. С увеличением содержания частиц TiO₂ уменьшается скорость износа при заданной нагрузке. Объемный износ композита оказывается значительно выше, если продукты износа удаляются в процессе сухого трения. На электронных микрографиях изношенных контактных поверхностей композитов, полученных путем добавления порошка TiO₂, можно наблюдать ярко выраженный уплотненный переходный оксидный слой. При более высоких нагрузках оксидные продукты износа предположительно уменьшаются и образуют прослойку, которая распространяется на большую площадь поверхности скольжения. Таким образом, удаление оксидных продуктов износа приводит к большему износу композита по сравнению с иcпытаниями без удаления.; Досліджуваний композит отримано шляхом додання від 0,5 до 3,5 мас.% порошку TiO₂ в алюмінієвий розплав за технологією так званої обробки напівзатверділого металу, що використовується для отримання алюмінієвих сплавів. Литий композит, отриманий шляхом кристалізації розплаву з частинками TiO₂ у формі, випробовували на знос під час сухого тертя за трибосхемою диск–шпилька. Випробування проводили без вилучення продуктів зносу згідно зі стандартною схемою і з їх вилученням за допомогою волосяного пензлика. Об’ємний знос композита лінійно зростає зі збільшенням довжини ковзання, а швидкість зносу зростає більш-менш лінійно з підвищенням навантаження. Зі збільшенням вмісту частинок TiO₂ зменшується швидкість зносу під час заданого навантаження. Об’ємний знос композита буде значно вищим, якщо продукти зносу вилучаються в процесі сухого тертя. На електронних мікрографіях зношених контактних поверхонь композитів, отриманих шляхом додання порошку TiO₂, можна бачити яскраво виражений ущільнений перехідний оксидний шар. За більш високих навантажень оксидні продукти зносу імовірно зменшуються, в результаті чого виникає прошарок, який поширюється на більшу площу поверхні ковзання. Таким чином, вилучення оксидних продуктів зносу зумовлює більший знос композита порівняно з випробуваннями без вилучення. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/111828 Теоретико-вероятностное моделирование процесса ползучести образцов при одноосном растяжении. Веклич, Н.А. Получены конечное выражение для относительной поврежденности материала образца в зависимости от полной неупругой деформации и дифференциальное уравнение ползучести, в котором скорость ползучести выражена в виде суммы двух слагаемых. В конечное выражение для относительной поврежденности и в уравнение ползучести входят восемь коэффициентов, подбирая которые методом минимизации квадратичной невязки, удалось получить удовлетворительное совпадение расчетных кривых ползучести различных материалов с экспериментальными. Известный из литературных источников разброс экспериментальных кривых ползучести многих материалов, имеющий случайный (непредсказуемый) характер, можно описать количественно, применяя тот или иной набор коэффициентов, т.е. полагая, что каждый из восьми коэффициентов, по сути, является случайной величиной.; Отримано скінченний вираз для відносної пошкодженості матеріалу зразка в залежності від повної непружної деформації і диференціальне рівняння повзучості, в якому швидкість повзучості записується у вигляді суми двох доданків. У скінченний вираз для відносної пошкодженості і в рівняння повзучості входять вісім коeфіцієнтів. Підбираючи ці коефіцієнти методом мінімізації квадратичного відхилу, вдалося отримати задовільний збіг розрахункових кривих повзучості різних матеріалів з експериментальними. Відомий з літературних джерел розкид експериментальних кривих повзучості багатьох матеріалів, що має випадковий (непередбачуваний) характер, можна описати кількісно за допомогою того чи іншого набору коефіцієнтів, тобто припускаючи, що кожен із восьми коефіцієнтів, по суті, є випадковою величиною. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/111827 Интерполяционный анализ особенностей длительного разрушения хромоникелевых и хромомолибденовых сталей Кривенюк, В.В.; Авраменко, Д.С.; Приходько, Р.П. Обосновывается, что метод базовых диаграмм благодаря достаточно точной оценке отклонений отдельных участков экспериментальных диаграмм от соответствующих участков неизменных базовых диаграмм обеспечивает значительное повышение эффективности использования данных по длительной прочности различных плавок сталей или сплавов для уточнения особенностей их длительного разупрочнения.; Обґрунтовується, що метод базових діаграм завдяки достатньо точній оцінці відхилень окремих ділянок експериментальних діаграм від відповідних ділянок незмінних базових діаграм забезпечує значне підвищення ефективності використання даних про тривалу міцність різних плавок сталей та сплавів для уточнення особливостей їх довготривалого знеміцнення. 2013-01-01T00:00:00Z