<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110116">
<title>Гидробиологический журнал, 2014, № 5</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110116</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110138"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110137"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110136"/>
<rdf:li rdf:resource="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110135"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-10T08:22:32Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110138">
<title>Динамика формирования дозы облучения пресноводных рыб после однократного поступления ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs в водоем</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110138</link>
<description>Динамика формирования дозы облучения пресноводных рыб после однократного поступления ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs в водоем
Беляев, В.В.; Волкова, Е.Н.; Пархоменко, А.А.; Пришляк, С.П.; Курганский, С.В.
Методами математического моделирования изучена динамика формирова-ния дозы облучения рыб после однократного поступления ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs в водоем. Мощность дозы облучения рыб, формируемой ⁹⁰Sr, зависит от его содержания в  организме, ¹³⁷Cs — от концентрации этого радионуклида в воде, донных отложениях и организме рыб. При заданных условиях мощность дозы облучения рыб,  формируемой ⁹⁰Sr, будет увеличиваться в течение 33 месяцев и останется на максимальном уровне приблизительно на протяжении года. Через 10 лет после поступления ⁹⁰Sr мощность дозы облучения рыб уменьшится относительно максимальной в 2,4 раза. Мощность дозы облучения рыб, формируемой ¹³⁷Cs, будет возрастать в течение 4—5 месяцев. Через два года после поступления ¹³⁷Cs в водоем мощность интегральной дозы уменьшится относительно максимальной в 8,2 раза.; Методами математичного моделювання вивчено динаміку формування дози опромінення риб після одноразового надходження ⁹⁰Sr та ¹³⁷Cs до водойми. Потужність дози опромінення риб, що формується ⁹⁰Sr, залежить від його вмісту в організмі, ¹³⁷Cs — від концентрації радіонукліда у воді, донних відкладах та організмі  риб. За умов моделювання потужність дози опромінення риб, що формується ⁹⁰Sr,  буде зростати впродовж 33 міс і залишиться на максимальному рівні приблизно протягом року. Через 10 років після надходження ⁹⁰Sr потужність дози опромінення риб  зменшиться відносно максимальної у 2,4 разу. Потужність дози опромінення риб,  що формується ¹³⁷Cs, буде збільшуватися упродовж 4—5 міс. Через два роки після  надходження ¹³⁷Cs до водойми потужність інтегральної дози зменшиться у 8,2  рази.; Dynamics of formation of the radiation dose of fish after a single contamination of ⁹⁰Sr and ¹³⁷Cs of the water body by methods of mathematical modeling was studied. Fish exposure dose from ⁹⁰Sr depends on its concentration in fish organism, as for dose from ¹³⁷Cs — it depends on its concentration in fish also as in water and bottom sediments. Under specified conditions the dose rate from ⁹⁰Sr on fish will increase through 33 months to a maximum value and will remain at this level for 1 year. Ten years after receipt of ⁹⁰Sr in pond dose rate on fish would be 2.4 times smaller than the maximum value. Dose rate from ¹³⁷Cs on fish reaches a maximum in 4—5 months. Two years after receipt of ¹³⁷Cs in pond dose rate on fish would be 8.2 times smaller than the maximum value.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110137">
<title>Фізіолого-біохімічний стан окуневих риб у зимовий період</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110137</link>
<description>Фізіолого-біохімічний стан окуневих риб у зимовий період
Причепа, М.В.; Потрохов, О.С.
Представлено результати досліджень морфо-фізіологічних і біохімічних показників окуня, судака та йоржа з різних місцемешкань у зимовий період. Встановлено зв’язок між рівнем кисневого режиму водойми та вмістом ліпідів і глікогену у тканинах риб. На підставі фізіологічних і біохімічних показників встановлено,  що найбільш сприятливими для зимівлі риб є гирлова ділянка р. Тетерів, затока  Собаче гирло, ставки Пущі-Водиці, а також, що із досліджених риб судак є найбільш чутливим до впливу несприятливих умов водного середовища.; Представлены результаты исследований морфо-физиологических и биохимических показателей окуня, судака и ерша различных местообитаний в зимних условиях. Установлена связь между изменениями кислородного режима водоема и содержа-нием липидов и гликогена в тканях рыб. На основании физиологических и биохимических показателей установлено, что наиболее благоприятными для зимовки рыб являются устьевой участок р. Тетерев, зал. Собачье гирло и пруды Пущи-Водицы. Исходя из значения индекса селезенки и содержания энергоемких веществ в тканях судак  является наиболее чувствительным к воздействию неблагоприятных условий водной  среды.; The paper deals with analysis of morpho-physiological and biochemical indices of perch, pike-perch and ruffe from different habitats in winter. Relation between changes of the oxygen regime of the water body and the content of lipids and glycogen in the tissues was established. On the basis of physiological and biochemical parameters it was showed that the most favorable for were the mouth area of the Teteriv River, Sobache hyrlo bay, ponds of Pusha Vodice. According to the spleen index and macroergic substances content in tissues it was revealed that pike perch is the most sensitive to unfavorable impact of environmental factors.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110136">
<title>Особливості протеїназної активності у травному тракті рапани (Rapana venosa) з північно-західної частини Чорного моря</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110136</link>
<description>Особливості протеїназної активності у травному тракті рапани (Rapana venosa) з північно-західної частини Чорного моря
Топтіков, В.А.; Тоцький, В.М.; Алексєєва, Т.Г.; Ковтун, О.О.
Досліджували протеїназну активність в різних залозистих структурах травної  системи рапани. Показано, що максимальна питома (на одиницю сирої маси тканини) протеолітична активність та найбільша різноманітність молекулярних   форм ферменту представлені у слинних залозах, найменша активність — у гепатопанкреасі та Лейбленівській залозі. За допомогою специфічних інгібіторів встановлено, що протеолітична активність слинних залоз обумовлена головним чином металопротеїназами.; Вивчали розподіл протеіназної активності в різних залозистих структурах травної системи рапани. Показано, що максимальна питома (на одиницю маси тканини) протеолітична активність і найбільша різноманітність молекулярних форм ферменту виявляються в слинних залозах	 у гепатопанкреасі і Лейблейновській залозі активність мінімальна. За допомогою інгібіторів встановлено, що протеолітична активність слинних залоз обумовлена в основному металлопротеіназами.; The distribution of proteinase activity in various glandular structures of the digestive system rapa whelks were investigated. It was shown that the maximum proteolytic activity and the greatest variety of molecular forms of the enzyme were in the salivary glands. Proteolytic activity was the minimal in hepatopancreas and Leybleynovskiy gland. The use of inhibitors was established that the proteolytic activity of the salivary glands caused mainly by metalloproteinases.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110135">
<title>Особенности накопления селена и его биологическая роль у водорослей (обзор)</title>
<link>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/110135</link>
<description>Особенности накопления селена и его биологическая роль у водорослей (обзор)
Боднар, О.И.; Винярская, Г.Б.; Станиславчук, Г.В.; Грубинко, В.В.
Проанализированы данные о накоплении соединений селена и его влиянии  на жизнедеятельность морских и пресноводных водорослей.; Як прісноводні, так і морські водорості здатні накопичувати селен та включати його у внутрішньоклітинні високомолекулярні сполуки. Це можна розглядати як механізм детоксикації та спосіб зберігання елемента клітинами. Проаналізовані дані  свідчать про схожість окремих процесів метаболізму селену у морських і прісноводних водоростей, зокрема його участь у регуляції та активації антиоксидантних  ферментзалежних процесів і перерозподілі внутрішньоклітинного пулу селену, а  аме трансформації його токсичних неорганічних сполук та їх акумуляції в органічних молекулах. Мікроводорості можна використовувати як найбільш продуктивний об’єкт для отримання селензбагаченої біомаси при виробництві біологічно активних добавок та продуктів харчування.; Literature concerning the effects of selenium compounds on the vital activity of marine and freshwater algae have been analysed. The fundamental similarity of some selenium metabolism processes in their cells, including its participation in regulation and activation of antioxidant enzymatic-dependent processes and in the redistribution of the intracellular pool of this microelement were noted. The results indicated possibility of accumulation of selenium by microalgae in large quantities, followed by its inclusion into intracellular macromolecular compounds. This can be considered as a mechanism for detoxification and as a mean of retaining selenium by algae cells. Besides, it has been noted that selenium enriched algal biomass can be used effectively as the most productive object for biologically active additives and food staff.
</description>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
