http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/104057 2026-04-20T18:13:11Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/104134 Влияние параметров осаждения на физико-химические, механические и триботехнические свойства и структуру нитридных и карбонитридных покрытий Жоллыбеков, Б.Р.; Махмуд, А.М.; Кирик, Г.В.; Демьяненко, А.А.; Колесников, Д.А.; Комаров, Ф.Ф.; Шипиленко, А.П.; Ердыбаева, Н.К. С помощью растровой электронной микроскопии, рентгеноструктурного анализа, измерения адгезионной прочности, коэффициента трения и скорости износа материала были изучены свойства покрытий нержавеющая сталь—TiN (нс—TiN).; За допомогою растрової електронної мікроскопії, рентґеноструктурного аналізу, вимірювання адгезійної міцності, коефіцієнта тертя і швидкості зносу матеріалу, було вивчено властивості покриттів неіржавійна сталь—TiN (нс—TiN).; Using scanning electron microscopy, XRD analysis, measurements of adhesion strength, friction coefficient, and wear rate of material, the properties of stainless steel—TiN (ss—TiN) coatings are studied. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/104133 The Influence of Hydrogen Addition to Argon as a Shielding Gas on the Fatigue Performance of TIG Welded AISI 304 Stainless Steel Gözütok, E.; Kahraman, N. In this study, AISI 304 austenitic stainless steel sheets are joined through TIG welding under various shielding media. Bending fatigue, notch impact and bending tests are performed on the joined materials. Hardness of the joined materials is also determined. The welding processes are carried using pure argon, argon + 1.5% H₂ and argon + 5% H₂ as shielding media at three different welding currents. Both butt and overlap welding processes are carried out at the same welding parameters. The ER 308 L type wire is used as the filler material for all the joints. The highest fatigue and impact strengths are obtained for both types of joints for argon shielding media. The bending test is applied up to 180°, and no tearing, crack or any other bending defects after visual examination of the bended samples are observed. The welding metal gives the highest hardness values, and they are followed by HAZ and base material.; У даному дослідженні листи неіржавійної аустенітної сталі AISI 304 з’єднувалися газовольфрамовим дуговим зварюванням у середовищі різних захисних газів. З’єднані матеріали були піддані тестам на вигин, утомним випробуванням на вигин та випробуванням на ударний вигин із розрізом. Визначалася також твердість з’єднаних матеріалів. Процеси зварювання виконувалися з використанням чистого арґону, арґону + 1,5% H₂ та арґону + 5% H₂ як захисних середовищ при трьох різних струмах зварювання. Виконувалося як зварювання зі стиком упритул, так і внапусток при однакових параметрах зварювання. Для всіх зварних швів як присаджувальний матеріал використовувався дріт типу ER 308 L. Для обох типів швів найбільша утомна і ударна міцності були одержані при використанні арґонового захисного середовища. Випробування на вигин виконувалися до значень кута вигину у 180°; при цьому на зігнутих зразках візуально не спостерігалося жодних розривів, тріщин та будь-яких інших дефектів вигину. Зварюваний метал мав найвищу твердість як у пришовній зоні, так і в основному матеріалі.; В данном исследовании листы нержавеющей аустенитной стали AISI 304 соединялись газовольфрамовой дуговой сваркой в среде различных защитных газов. Соединённые материалы были подвергнуты тестам на изгиб, усталостным испытаниям на изгиб и испытаниям на ударный изгиб с разрезом. Определялась также твёрдость соединённых материалов. Процессы сварки производились с использованием чистого аргона, аргона + 1,5% H₂ и аргона + 5% H₂ в качестве защитных сред при трёх разных токах сварки. Выполнялась как сварка встык, так и внахлёст при одинаковых параметрах сварки. Для всех сварных швов в качестве присадочного материала использовалась проволока типа ER 308 L. Для обоих типов швов наибольшая усталостная и ударная прочности были получены при использовании аргоновой защитной среды. Испытания на изгиб проводились до значений угла изгиба в 180°; при этом на согнутых образцах визуально не наблюдалось никаких разрывов, трещин и любых других дефектов изгиба. Свариваемый металл обладал наивысшей твёрдостью как в околошовной зоне, так и в основном материале. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/104132 Hydrogen in Nickel: Hydride or Miscibility Gap? Movchan, D.N.; Teus, S.M.; Mogilny, G.S.; Gavriljuk, V.G. Using low temperature X-ray diffraction, the phase transformations in the hydrogen-saturated nickel are studied. At the hydrogen degassing, its content in nickel decreases down to H/M ratio of about 0.65. The further decreasing of hydrogen content leads to the two-phase separation, notably, hydrogen-rich and hydrogen-depleted solid solutions with permanent hydrogen concentrations existing while the hydrogen-rich phase does not disappear. Based on the Gibbs’ idea about two types of precipitation reactions and available experimental data, it is concluded that, in fact, the so-called Ni-hydride is a hydrogen-rich solid solution, which appears because of miscibility gap in the Ni—H system. At higher hydrogen contents beyond the crown, hydrogenrich phase exists in the wide concentration range as a supersaturated hydrogen solid solution in nickel, which is also incorrectly interpreted as Nihydride.; За допомогою низькотемпературної Рентґенової дифрактометрії було досліджено фазові перетворення в насиченому воднем нікелі. Було визначено, що при дегазації водню його вміст у нікелі зменшується до співвідношення Н/Ме, близького до 0,65. Подальше зменшення вмісту водню призводить до поділу на дві фази – збагачений воднем і збіднений воднем тверді розчини, що містять незмінну кількість водню аж до зникнення збагаченої воднем фази. Спираючись на ідею Ґіббса щодо двох типів реакцій утворення і наявні експериментальні дані, зроблено висновок, що насправді так званий гідрид нікелю є твердим розчином водню в нікелі, який виникає внаслідок розриву змішуваності в системі Ni—H. При подальшому збільшенні вмісту водню за межами купола він існує в широкому інтервалі концентрацій як перенасичений твердий розчин водню в нікелі, котрий некоректно інтерпретують як гідрид нікелю.; Посредством низкотемпературной рентгеновской дифрактометрии были исследованы фазовые превращения в насыщенном водородом никеле. Было определено, что при дегазации водорода его содержание в никеле уменьшается до соотношения Н/Ме около 0,65. Дальнейшее уменьшение содержания водорода приводит к разделению на две фазы – обогащённый водородом и обеднённый водородом твёрдые растворы, содержащие неизменное количество водорода вплоть до исчезновения обогащённой водородом фазы. Опираясь на идею Гиббса о двух типах реакций выделения и существующие экспериментальные данные, сделан вывод, что в действительности так называемый гидрид никеля является твёрдым раствором водорода в никеле, образующимся в результате разрыва смешиваемости в системе Ni—H. При дальнейшем увеличении содержания водорода за пределами купола он существует в широком интервале концентраций как пересыщенный твёрдый раствор водорода в никеле, который некорректно интерпретируют как гидрид никеля. 2013-01-01T00:00:00Z http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/104131 Конкуренція ефектів Кіркендалла і Френкеля при реакційній дифузії Сторожук, Н.В.; Гусак, А.М. Розглянуто процес росту прошарку проміжної фази при взаємній дифузії з двома типами стоків вакансій на міжфазних межах – K-стоками (які забезпечують Кіркендаллове зміщення ґратниці) та F-стоками (порами, які реалізують Френкелів ефект). Проаналізовано кінетику росту утвореної фази та пор поблизу міжфазної межі залежно від потужності Кіркендаллових та Френкелевих стоків.; Рассмотрен процесс роста слоя промежуточной фазы при взаимной диффузии с двумя видами стоков вакансий на межфазных границах – K-стоками (которые обеспечивают киркендаллово смещение решётки) и F-стоками (порами, которые реализуют эффект Френкеля). Проанализирована кинетика роста образовавшейся фазы и пор вблизи межфазной границы в зависимости от мощности киркендалловых и френкелевских стоков.; The process of intermediate-phase layer formation due to interdiffusion with two types of vacancy sinks at the interfaces–K-sinks (providing Kirkendall lattice shift) and F-sinks (Frenkel voids’ formation) is examined. The kinetics of phase growth and voids’ growth near the interface depending on the power of Kirkendall and Frenkel sinks is analyzed. 2013-01-01T00:00:00Z