<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Доповіді НАН України, 2015, № 10</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/95856" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/95856</id>
<updated>2026-04-16T11:45:02Z</updated>
<dc:date>2026-04-16T11:45:02Z</dc:date>
<entry>
<title>Iнформацiя для авторiв журналу "Доповiдi Нацiональної академiї наук України"</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97746" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97746</id>
<updated>2016-04-02T00:02:09Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Iнформацiя для авторiв журналу "Доповiдi Нацiональної академiї наук України"
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Порiвняльний аналiз вiддалених результатiв лiкування хворих з потенцiйно радiоiндукованими папiлярними карциномами щитоподiбної залози при рiзнiй тактицi хiрургiчного втручання</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97745" rel="alternate"/>
<author>
<name>Янчiй, I.Р.</name>
</author>
<author>
<name>Болгов, М.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Гулєватий, С.В.</name>
</author>
<author>
<name>Тронько, М.Д.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97745</id>
<updated>2016-04-02T00:02:17Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Порiвняльний аналiз вiддалених результатiв лiкування хворих з потенцiйно радiоiндукованими папiлярними карциномами щитоподiбної залози при рiзнiй тактицi хiрургiчного втручання
Янчiй, I.Р.; Болгов, М.Ю.; Гулєватий, С.В.; Тронько, М.Д.
Проведено порiвняльний аналiз вiддалених результатiв лiкування хворих з потенцiйно радiоiндукованими папiлярними карциномами (ПК) щитоподiбної залози (ЩЗ) при&#13;
рiзнiй тактицi хiрургiчного втручання: органозберiгаючих операцiях (128 випадкiв); органозберiгаючих операцiях з наступною остаточною тиреоїдектомiєю (77 випадкiв) та&#13;
тотальнiй тиреоїдектомiї (319 випадкiв). Показано, що у всiх групах, якi аналiзувалися, частота рецидивiв була невисокою (близько 2%), а вiддаленi метастази i летальнi випадки не спостерiгалися. Такi результати свiдчать про можливiсть персонiфiкованого пiдходу до хiрургiчного лiкування умовно радiоiндукованих солiтарних ПК ЩЗ з низьким потенцiалом агресивностi, незважаючи на їх можливу радiогенну природу.; Проведен сравнительный анализ отдаленных результатов лечения больных с потенциально&#13;
радиоиндуцированными папиллярными карциномами (ПК) щитовидной железы (ЩЖ) при&#13;
разной тактике хирургического вмешательства: органосохраняющих операциях (128 случаев); органосохраняющих операциях с последующей окончательной тиреоидэктомией (77 случаев) и тотальной тиреоидэктомии (319 случаев). Показано, что во всех анализируемых группах частота рецидивов была невысокой (около 2%), а отдаленные метастазы и летальные случаи не наблюдались. Такие результаты свидетельствуют о возможности персонифицированного подхода к хирургическому лечению условно радиоиндуцированных солитарных ПК ЩЖ с низким потенциалом агрессивности, несмотря на их возможную радиогенную природу.; The comparative analysis of the results of treatment of patients with potentially radioinduced papillary&#13;
thyroid carcinoma (PTC) at different tactics of surgical treatment such as organ-preserving&#13;
operations (128 cases), organ-preserving operations with the next ultimate thyroidectomy (77 cases),&#13;
and total thyroidectomy (319 cases) is performed. It was shown that, in all studied groups, the&#13;
frequency of reccurences was not high (about 2%), and distant metastases and mortality cases were&#13;
not observed. Such results justify to the possibility for the personification in the choice of a surgical&#13;
treatment in cases of potentially radioinduced solitary PTC with low potential of aggressiveness, regardless of their possible radiogenic nature.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Експресiя ядерного антигену пролiферуючих клiтин (PCNA) в нормальних тканинах, доброякiсних та високодиференцiйованих злоякiсних (з наявнiстю метастатичного ураження та без метастазiв) пухлинах щитоподiбної залози людини</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97744" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гуда, Б.Б.</name>
</author>
<author>
<name>Пушкарьов, В.В.</name>
</author>
<author>
<name>Журавель, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Коваленко, А.Є.</name>
</author>
<author>
<name>Пушкарьов, В.М.</name>
</author>
<author>
<name>Зурнаджи, Л.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Таращенко, Ю.М.</name>
</author>
<author>
<name>Тронько, М.Д.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97744</id>
<updated>2016-04-02T00:01:39Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Експресiя ядерного антигену пролiферуючих клiтин (PCNA) в нормальних тканинах, доброякiсних та високодиференцiйованих злоякiсних (з наявнiстю метастатичного ураження та без метастазiв) пухлинах щитоподiбної залози людини
Гуда, Б.Б.; Пушкарьов, В.В.; Журавель, О.В.; Коваленко, А.Є.; Пушкарьов, В.М.; Зурнаджи, Л.Ю.; Таращенко, Ю.М.; Тронько, М.Д.
Вивчали експресiю ядерного антигену пролiферуючих клiтин (PCNA) в нормальних тканинах, доброякiсних та злоякiсних (з метастазами та без метастазiв) пухлинах щитоподiбної залози (ЩЗ) людини. У злоякiсних пухлинах та тканинi фолiкулярної аденоми виявлено пiдвищений рiвень експресiї PCNA, а кiлькiсть антигену в пухлиннiй&#13;
тканинi, за винятком фолiкулярної карциноми, перевищувала його кiлькiсть в умовно&#13;
нормальнiй тканинi. Важливо вiдмiтити, що в iнкапсульованих пухлинах папiлярних&#13;
карцином це перевищення становить 85%, тодi як у неiнкапсульованих, метастазуючих пухлинах кiлькiсть PCNA вище вiд норми в середньому бiльш нiж у 3 рази, а в найбiльш агресивних пухлинах з метастазами в легенi — навiть у 4 рази. Отже, кiлькiсть PCNA у тканинi ЩЗ може служити дiагностичним та прогностичним маркером, а розробка ефективних iнгiбiторiв антигену може бути перспективним напрямом&#13;
при лiкуваннi раку ЩЗ.; Изучали экспрессию ядерного антигена пролиферирующих клеток (PCNA) в нормальных&#13;
тканях, доброкачественных и злокачественных (метастазирующих и неметастазирующих) опухолях щитовидной железы (ЩЖ) человека. В злокачественных опухолях и ткани фолликулярной аденомы выявлен повышенный уровень экспрессии PCNA, а количество&#13;
антигена в опухолевой ткани, за исключением фолликулярной карциномы, превышало его&#13;
количество в условно нормальной ткани. Важно отметить, что в инкапсулированных&#13;
опухолях папиллярных карцином это превышение составляет 85%, тогда как в неинкапсулированных, метастазирующих опухолях количество PCNA выше нормы в среднем более&#13;
чем в 3 раза, а в наиболее агрессивных опухолях с метастазами в легкие — даже в 4 раза.&#13;
Таким образом, количество PCNA в ткани ЩЖ может служить диагностическим и прогностическим маркером, а разработка эффективных ингибиторов антигена может быть перспективным направлением в лечении рака щитовидной железы.; PCNA expression in normal tissues, benign and malignant (metastatic and not metastatic) human&#13;
thyroid tumors was studied. In malignant tumors and follicular adenoma tissue, the increased&#13;
PCNA expression was observed, and the amount of antigen in tumor tissue, except for follicular&#13;
carcinoma, exceeded the amount in the conditionally normal tissue. Importantly, in encapsulated&#13;
papillary carcinomas tumors, this excess was 85%, while, in not encapsulated metastatic tumors,&#13;
the PCNA amount was more than 3 times at the mean above normal and — in the most aggressive&#13;
tumors with metastases in lungs — even 4 times. Thus, the PCNA amount in thyroid tissue can&#13;
serve as a diagnostic and prognostic marker, and effective antigen inhibitors development may be&#13;
a promising trend in thyroid cancer treatment.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Збудження–гальмування гладеньких м’язiв шлунка при взаємодiї з нанорозмiрним матерiалом дiоксиду титану</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97743" rel="alternate"/>
<author>
<name>Цимбалюк, О.В.</name>
</author>
<author>
<name>Науменко, А.М.</name>
</author>
<author>
<name>Нипорко, О.Ю.</name>
</author>
<author>
<name>Давидовська, Т.Л.</name>
</author>
<author>
<name>Скришевський, В.А.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/97743</id>
<updated>2017-11-02T13:07:25Z</updated>
<published>2015-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Збудження–гальмування гладеньких м’язiв шлунка при взаємодiї з нанорозмiрним матерiалом дiоксиду титану
Цимбалюк, О.В.; Науменко, А.М.; Нипорко, О.Ю.; Давидовська, Т.Л.; Скришевський, В.А.
Дослiджено дiю наночастинок TiO₂ (середнiй розмiр (21±5) нм) на процеси збудженнягальмування в кiльцевих гладеньких м’язах шлунка щура. Кумулятивне збiльшення концентрацiї TiO₂ (10⁻⁶–10⁻³ мг/мл) супроводжувалося дозозалежним iнгiбуванням спонтанних скорочень. Наночастинки TiO₂ у концентрацiях 10⁻³, 2,5 · 10⁻² i 5 · 10⁻² мг/мл&#13;
викликали збiльшення ацетилхолiн- й K⁺-iндукованих скорочень. Активацiя наночастинками TiO₂ ацетилхолiнiндукованих скорочень усувалась у присутностi D-600, i нав&#13;
паки, наявнiсть атропiну не впливала на TiO₂-викликану стимуляцiю K⁺-iндукованих&#13;
скорочень. Наночастинки не впливали на скорочення, викликанi виходом Ca²⁺ з саркоплазматичного ретикулума, але їх ефекти зникали в присутностi iнгiбiтора дихального ланцюга мiтохондрiй азиду натрiю.; Исследованы эффекты наночастиц TiO₂ (средний размер (21±5) нм) на процессы возбужде-&#13;
ния–торможения в кольцевых гладких мышцах желудка крысы. Кумулятивное увеличе-&#13;
ние концентрации TiO₂ (10⁻⁶–10⁻³ мг/мл) сопровождалось дозозависимым ингибированием&#13;
спонтанных сокращений. Наночастицы TiO₂ в концентрациях 10⁻³, 2,5 · 10⁻² и 5 · 10⁻² мг/мл&#13;
вызывали увеличение ацетилхолин- и K⁺-индуцированных сокращений. Активация наноча-&#13;
стицами TiO₂ ацетилхолининдуцированных сокращений устранялась в присутствии D-600,&#13;
и наоборот, наличие атропина не влияло на TiO₂-вызванную стимуляцию K⁺-индуциро-&#13;
ванных сокращений. Наночастицы не влияли на сокращения, вызванные выходом Ca²⁺ из&#13;
саркоплазматического ретикулума, но их эффекты исчезали в присутствии ингибитора&#13;
дыхательной цепи митохондрий азида натрия.; The aim of our work consisted in the investigation of the effects of TiO₂ nanoparticles (average&#13;
size of 21 ± 5 nm) on the contractile activity of circular smooth muscles from rat’s stomach.&#13;
The cumulative increase in the concentration of TiO₂ (10⁻⁶–10⁻³ mg/ml) is accompanied by a&#13;
dose-dependent inhibition of spontaneous contractions. When using TiO₂ concentrations 10⁻³, 2,5 · 10⁻², and 5 · 10⁻² mg/ml, the significant increase, of acetylcholine- and K⁺-induced contractions&#13;
are observed. The activation of acetylcholine-induced contractions is essentially inhibited by&#13;
D-600. Vice versa, the atropine presence didn’t eliminate the TiO₂-stimulated activation of high-&#13;
K⁺-induced contractions. Nanoparticles didn’t affect the contractions caused by the release of Ca²⁺&#13;
from sarcoplasmic reticulum, but their effects are essentially eliminated via the previous inhibition&#13;
of the mitochondria function by sodium azide.
</summary>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
