<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Культура народов Причерноморья, 2014, № 267</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90816" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90816</id>
<updated>2026-04-23T16:36:42Z</updated>
<dc:date>2026-04-23T16:36:42Z</dc:date>
<entry>
<title>Отражение национальных обычаев и традиций в творчестве Гусейна Джавида (на основе трагедии «Мать»)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92931" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гурбанова, А.Г.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92931</id>
<updated>2016-01-24T01:03:42Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Отражение национальных обычаев и традиций в творчестве Гусейна Джавида (на основе трагедии «Мать»)
Гурбанова, А.Г.
В произведениях художественной литературы обычаи и традиции также находят свое&#13;
отражение. Мы обратились к пьесе Гусейна Джавида «Мать». Перечислим встречающиеся в данной&#13;
пьесе обычаи: святость гостя, сообщение доброй вести (мюжде), противостояние кровной мести,&#13;
верность данному слову и т.д. В статье проводится сравнительный анализ обычаев и традиций, чтобы&#13;
установить, основываются ли они на национально-генетических или религиозных корнях. Отметим,&#13;
что при определении национального или религиозного происхождения, давности этих обычаев и&#13;
традиций мы будем обращались к эпосу «Китаби Деде Коркут» и священной книге «Корану». «Под&#13;
национальными традициями мы имеем ввиду характерные для того или иного народа и не связанные с&#13;
религией, уходящие корнями вглубь веков и связанные с последующим национально-общественным&#13;
развитием традиции». Здесь приводится определение национальной традиции, однако отмечается, что&#13;
она по происхождению не связана с религией. Если какая-либо традиция приведена в соответствие с&#13;
исламом или же религия внесла какой-либо обычай или традицию в жизнеустройство какого-то народа,&#13;
и эта традиция живет веками, ее также можно причислить к национальным традициям. Джавид в&#13;
своих произведениях на высоком уровне отразил обычаи и традиции нашего народа. Это является&#13;
лишним показателем, характеризующим моральный облик и мировоззрение драматурга.; У художній літературі опис традицій ми зустрічаємо в творах наших поетів та&#13;
письменників. Безпосередньо у творчості драматурга Джавіда ми звернулися до драми «Мати».&#13;
Перерахуємо звичаї яки зустрічаються у п'єсі: святість гостей, принести добру звістку, виступати&#13;
проти кровної помсти, дати слово і пр. В даному творі ми провели порівняльний аналіз на підставі&#13;
зразків для того, щоб традиції є національно-генетичними або релігійними. Відзначимо, що аналізуючи&#13;
старовину цих традицій, національність або ж релігійність ми звернулися до епосу «Кітаби-деде-&#13;
Горгуд» та священної книзі «Коран». «Коли говоримо національна традиція маємо на увазі традиції&#13;
тієї чи іншої нації, що не мають ніякого відношення за походженням до релігії, пов'язані з ісламськими&#13;
обрядами з шахськими древніми періодами і наступним національно-суспільним розвитком. Якщо яка-&#13;
небудь наша традиція утворилася з ісламом або дала нації релігію, звичай і традицію та ця традиція&#13;
підтримувалася нацією століттями, то її ми можемо охарактеризувати як національну традицію.; We meet the description of the traditions in the fiction tradition in the works of the poets and writers.&#13;
In particular, we used “Mother”tragedy of playwright Javid. Let’s enumerating customs which we meet in the&#13;
plays: guest’s holiness, giving glad tidings, being opposite to the blood cause, promising and so on. We&#13;
comporatively analysis based on the samples for knowing that the traditions which used in here either nationalgenetic&#13;
or religious. It should be noted that, while we analyzing these traditions antiquity, whether national or&#13;
religious, we used “Dede Korkut” and the holy book “Quran”. when we say national traditions we mean the&#13;
traditions which belong to this or any other nation, origin that don’t related with religion. Here given the&#13;
definition of the national tradition, but added that, origin has nothing to do with religion. If some of our customs&#13;
combined with the Islam, or religion brought custom to the nation, and this custom used for many centuries by&#13;
this nation, it can be considered as national traditions. Using of the customs and traditions of our people in a&#13;
high level in his works by Javid is the main feature which characterized writer’s spiritual face and psychology.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Наши авторы</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92930" rel="alternate"/>
<author>
<name/>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92930</id>
<updated>2016-01-24T01:03:41Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Наши авторы
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Грамматология формы: знак – текст – произведение</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92929" rel="alternate"/>
<author>
<name>Стамати, В.В.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92929</id>
<updated>2016-01-24T01:02:11Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Грамматология формы: знак – текст – произведение
Стамати, В.В.
В статье рассматривается категория формы как лингвистический момент&#13;
литературного произведения, ввиду чего она не может быть осмыслена как активная ценностная&#13;
деятельность, а значит, стать объектом эстетического восприятия. В связи с этим выдвигается и&#13;
обосновывается тезис о принципиально ином способе координации формы и содержания – по типу&#13;
отношений означающего (организационного аппарата формы) и означаемого (произведения как&#13;
результата монолинейного прочтения текста).; У статті розглядається категорія форми як лінгвістичний момент літературного твору,&#13;
через що вона не може бути осмислена як активна ціннісна діяльність, а отже, постати об’єктом&#13;
естетичного сприйняття. У зв’язку з цим висувається та обґрунтовується теза про принципово інший&#13;
спосіб координації форми та змісту – за типом відношень означника (організаційного апарату форми)&#13;
та означуваного (твору як результату монолінійного прочитання тексту).; In the article a category of form as linguistic moment of literary work is considered for which reason&#13;
it cannot be comprehended as a value activity and cannot become an object of aesthetic perception. In this&#13;
connection thesis about relations between form and substance by analogy relations between signifier&#13;
(organizational apparatus of form) and signified (literary work as a result of monolinear reading of the text) is&#13;
brought up and based. The aim at the difference between compositional and substantial sides of form inevitably&#13;
leads to the analysis of linguistic material and projecting the results in the sphere of substance, and investigation&#13;
is reduced to detection of genetically related story structures based on the exposure of which the erroneous&#13;
conclusion about substantiveness of form is brought up. As a result, the form cannot be the object of aesthetic&#13;
perception because it only performs organizing function but without losing its ontological potential: volitional&#13;
tension of form finds itself in a gesture that organizes language material and which defines one or another type&#13;
of relations between the components of the text. It leads to the fact that “a text” is read as “the literary work”.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Рання творчість Лесі Українки в літературно-критичній рецепції Івана Франка</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92928" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гуменюк, О.М.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/92928</id>
<updated>2016-01-24T01:02:10Z</updated>
<published>2014-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Рання творчість Лесі Українки в літературно-критичній рецепції Івана Франка
Гуменюк, О.М.
У статті розглядається насамперед ґрунтовна й доволі розгорнута праця Івана Франка&#13;
«Леся Українка» (1898), присвячена ранній творчості поетеси. Наголошується на неабиякому значенні&#13;
цієї праці в становленні поетичного хисту Лесі Українки, в історії української літературної критики.&#13;
Адже Іван Франко вказує на велику силу таланту юної поетеси, на той час авторки єдиної поетичної&#13;
збірки «На крилах пісень» та ще декількох поем, а також прозових п’єс. Мужнє слово Лесі Українки, на&#13;
думку І. Франка, гідно продовжує волелюбні шевченківські традиції. Притому критик вказує і на&#13;
неповторну ліричну пристрасність та проникливість, жіночну чарівливість поетичної манери авторки.&#13;
І. Франко підкреслює роль кримських вражень у формуванні художнього світу письменниці, в розвитку її&#13;
таланту, зазначає, що в циклі «Кримські спогади» її майстерність «засяяла повним блиском».&#13;
Разом з тим у статті звернено увагу на драматизм світосприймання І. Франка, який не відразу збагнув&#13;
деякі суттєві тенденції в творчості авторки, пов’язані з її виразним тяжінням до поетики модернізму.; В статье рассматривается прежде всего обстоятельная работа Ивана Франко «Леся&#13;
Украинка» (1898), посвященная раннему творчеству поэтессы. Подчеркивается особое значение этой&#13;
работы в становлении поэтического мастерства Леси Украинки, в истории украинской литературной&#13;
критики. Иван Франко отмечает большую силу таланта юной поэтессы, в то время автора&#13;
единственного поэтического сборника «На крыльях песен», а также еще нескольких поэм и&#13;
прозаических драм. Приметно, что мужественное слово Леси Украинки, по мнению И. Франко,&#13;
достойно продолжает вольнолюбивые шевченковские традиции. При этом критик указывает и на&#13;
неповторимую лирическую страстность и проникновенность, женственное очарование&#13;
художественной манеры поэтессы. И. Франко ведет речь о роли крымских впечатлений в&#13;
формировании художественного мира писательницы, в развитии ее таланта, отмечает, что в цикле&#13;
«Крымские воспоминания» ее мастерство «засияло полным блеском».&#13;
Вместе с тем в статье обращается внимание на драматизм мировосприятия И. Франко, который не&#13;
сразу принял некоторые существенные тенденции в творчестве поэтессы, связанные с ее явственным&#13;
тяготением уже в раннем творчестве к поэтике модернизма.; Prominent Ukrainian writer Ivan Franko is known not only as a poet, prose writer, playwright and&#13;
dramatist. His contribution to the development of the three main spheres of literature study - history, theory and&#13;
critics, is invaluable. The most bright piece of Franko’s literary-critical heritage include his rather detailed and&#13;
extensive work “Lesia Ukrainka” (1898), which is devoted to the early works of poetess. This Franko’s work is&#13;
examined in the first place in the article. Its special meaning is emphasized in formation of Lesya Ukrainka’s&#13;
poetical skills, in the history of the Ukrainian literacy criticism.&#13;
Ivan Franko marks the great power of the young poetess’s talent, at that time the sole writer of the poetic&#13;
collection “On the Wings of Songs”, several poems and also prosaic dramas. Conspicuously, in Ivan Franko’s&#13;
judgement, the courageous word of Lesya Ukrainka properly continues Shevchenko’s freedom-loving traditions&#13;
in Ukrainian literature. Critic also denotes the unique lyrical passion and emotion, feminine charm of the&#13;
poetesses manner. Ivan Franko tells about the great influence of the Crimean impressions on the poetess’s&#13;
artistic world, on the development of her talent. He also marks, that in the cycle “Crimean impressions” her&#13;
skills “began to shine with the full light”.&#13;
At the same time in the article the heed is given to dramatic effect on the world-view of Ivan Franko, who didn’t&#13;
accept right away some significant, related to Lesya Ukainka’s expressive inclination for the poetics of&#13;
modernism tendencies in her works.
</summary>
<dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
