<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Культура народов Причерноморья, 1999, № 08</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90683" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/90683</id>
<updated>2026-04-23T04:38:15Z</updated>
<dc:date>2026-04-23T04:38:15Z</dc:date>
<entry>
<title>Профессиональные учебные заведения Таврической губернии в XIX – нач. XX в.</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94300" rel="alternate"/>
<author>
<name>Дундук, Н.Ф.</name>
</author>
<author>
<name>Кузьмина, Л.Л.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94300</id>
<updated>2016-02-11T01:02:30Z</updated>
<published>1999-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Профессиональные учебные заведения Таврической губернии в XIX – нач. XX в.
Дундук, Н.Ф.; Кузьмина, Л.Л.
ХIХ век в истории России отмечен значительными изменениями в области культуры и образования. Наглядным показателем этого является создание школьной системы, начатое в конце ХVIII в. при Екатерине II и продолжавшееся быстрыми темпами на протяжении всего ХIХ в. В ходе этого процесса были образованы министерство народного просвещения, учебные округа во главе с университетами, а также сеть начальных и средних учебных заведений, которая постепенно охватывала не только центр страны, но и периферийные районы, в том числе вошедшие в состав империи лишь в конце ХVIII века. Не исключением была и Таврическая губерния, созданная в 1802 г. Если к концу 1830 г. здесь работали лишь 1 губернская гимназия, 7 уездных и 3 приходских училища, в которых обучалось 754 учащихся1, то к началу ХХ века общее число учебных заведений различных уровней и типов достигло немногим более 2 тысяч, а по относительному числу учащихся она заняла среди земских губерний одно из первых мест.
</summary>
<dc:date>1999-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>К вопросу о характере целей экологического образования</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94299" rel="alternate"/>
<author>
<name>Головко, О.Н.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94299</id>
<updated>2016-02-11T01:02:29Z</updated>
<published>1999-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">К вопросу о характере целей экологического образования
Головко, О.Н.
Формирование отношения к окружающей среде не может далее происходить стихийно, поскольку это приводит к безответственности по отношению к природе. На сегодняшний день у выпускников школы, как и у населения в целом, преобладает потребительский подход к ней, еще низок уровень восприятия экологических проблем как лично значимых, поверхностны знания об объектах природы и принципах их охраны, не развита потребность практического участия в реальной природоохранной работе как обязательного элемента в системе деятельности.
</summary>
<dc:date>1999-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Концепція релігійного антропологізму в філософській думці М. Бердяєва</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94298" rel="alternate"/>
<author>
<name>Бичко, Б.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94298</id>
<updated>2016-02-11T01:03:06Z</updated>
<published>1999-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Концепція релігійного антропологізму в філософській думці М. Бердяєва
Бичко, Б.
В широкій темі антропологізму, якій, фактично, підпорядковано все різноманіття філософських роздумів М.Бердяєва, помітне місце займають питання, так чи інакше пов’язані з релігійними концепціями.
</summary>
<dc:date>1999-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості функціонування вигукових фразеологічних одиниць у художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара)</title>
<link href="http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94297" rel="alternate"/>
<author>
<name>Щербачук, Л.Ф.</name>
</author>
<id>http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/94297</id>
<updated>2016-02-11T01:03:04Z</updated>
<published>1999-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості функціонування вигукових фразеологічних одиниць у художніх текстах (на матеріалі творів О. Гончара)
Щербачук, Л.Ф.
Мова художньої літератури володіє різноманітними засобами інтенсифікації емотиної виразності. Безперечно, серед багатства мовних засобів емоційно-експресивного вираження й емоційного впливу в художньому мовленні осібне місце належить вигуковим фразеологічним одиницям (ВФО). ВФО – специфічний семантико-граматичний розряд ФО, особливою функцією яких є лаконізація мовлення. Вони "мають здебільшого емоційно-оцінне значення і виступають у ролі слів-речень або входять до складу якогось речення"i. ВФО служать, як і вигуки, для вираження різноманітних почуттів, емоцій, вольових спонукань особиii. При цьому "номінативний аспект значення вигукових ФО зводиться до мінімуму, а конотативний відіграє першорядну роль"iii. О.В. Кунін з цього приводу зазначає: "Особливістю вигукової семантики є повне експресивне переосмислення".
</summary>
<dc:date>1999-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
