http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/86985 2026-04-19T23:11:29Z 2026-04-19T23:11:29Z Лозовая, Л.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/86999 2015-10-09T00:02:07Z 2014-01-01T00:00:00Z

Социальная проблематика футуризма Лозовая, Л.В. Современные проблемы общества (проблема техники, проблема мегаполиса), которые остро обозначились в начале ХХ века и были связаны с развитием технической цивилизации, нашли осмысление в эстетических оценках и социально-философских идеях футуризма. Итальянский футуризм, отличавшийся технократическим оптимизмом, не увидел в технике угрозы человеку и его духовной сущности. Русский футуризм, стоявший на позициях гуманистической культуры, глубже осмыслил проблемы общества и выразил понимание опасности, которую несет человеку техника.; Сучасні проблеми суспільства (проблема техніки, проблема мегаполіса), які виявилися на початку XX століття і були пов’язані з розвитком технічної цивілізації, знайшли осмислення в естетичних оцінках і соціально-філософських ідеях футуризму. Італійський футуризм, який відрізнявся технократичним оптимізмом, не бачив у техніці загрози людині та ії духовній сутності. Російський футуризм, який стояв на позиціях гуманістичної культури, глибше осмислив проблеми суспільства і виказав розуміння небезпеки, яку несе людству техніка.; The problems of the modern society such as the ones of techniques, city which become urgent at the beginning of the XX century and connected with the development of technology were considered in the aesthetic and sociophilosophical ideas of futurism. The Italian futurism being marked by technological optimism didn’t see in technology any threat to a man and his spiritual essence. The Russian futurism characterized by the features of the humanistic culture, deeply considered the problems of the society and expressed the understanding of the danger from the technological development.

2014-01-01T00:00:00Z Волошин, В.В. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/86998 2015-10-09T00:02:04Z 2014-01-01T00:00:00Z

Аналіз визначень релігії за допомогою критерію "Поняття з нульовою денотацією у дійсному світі" Волошин, В.В. У статті розглянуто загальні проблеми функціонування теорії визначення на території релігієзнавства. Визначення розглядається не тільки як формальна специфікація об’єктів та/або операція дескрипції інтенсіональних маркерів поняття, але й як 1) складова епістемологічної процедури експлікації невідомого (можливого) за допомогою достовірного (дійсного); 2) форма дискурсу, що імплікує конвенції. Перевагу віддано контекстуальним визначенням з «відкритим» дефінієнсом. Запропоновано новий критерій типології понять. Розроблену типологію використано для аналізу дефініцій поняття «релігія».; В статье рассмотрены общие проблемы функционирования теории определения на территории религиоведения. Определение рассматривается не только как формальная спецификация объектов и/или операция дескрипции интенсиональных маркеров понятия, но и как 1) составляющая эпистемологической процедуры экспликации неизвестного (возможного) с помощью достоверного (действительного); 2) форма дискурса, имплицирующая конвенции. Преимущество отдано контекстуальным определениям с «открытым» дефиниенсом. Предложен новый критерий типологии понятий. Разработанная типология использована для анализа дефиниций понятия «религия».; General problems of the theory of definition’s functioning in the sphere of religious studies are considered. A definition is treated not only as a formal specification of objects and/or descriptive operation of a notion’s intensional markers, but also as: 1) a constituent of the epistemological procedure of the unknown’s (the possible) explication with the help of the trustworthy (the real); 2) a form of a discourse which implies conventions. Contextual definitions with an «open» definiens are preferred. A new criterion of notions’ typology is suggested. The elaborated typology is used for the analysis of the notion «religion».

2014-01-01T00:00:00Z Шепетяк, О.М. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/86997 2015-10-09T00:02:00Z 2014-01-01T00:00:00Z

Церква і екуменізм: кроки до об’єднання Шепетяк, О.М. Стаття присвячена аналізу екуменічного руху у християнстві, розглянуто історію унійних процесів, які розвивалися з часу пізнього Середньовіччя, показано виникнення і розвиток екуменізму у протестантизмі, результатом чого стало утворення Всесвітньої Ради Церков, розглядається роль Другого Ватиканського Собору у формуванні екуменічної позиції, зміни ставлення католиків до інших християнських конфесій та нехристиянських релігій, богословські та інституційні кроки в напрямку екуменізму.; Статья посвящена анализу экуменического движения в христианстве, рассмотрена история унийных процессов, которые развивались со времени позднего Средневековья, показано возникновение и развитие экуменизма в протестантизме, результатом чего стало создание Всемирного Совета Церквей, раскрыта роль Второго Ватиканского Собора в формировании экуменической позиции, изменений отношения католиков к другим христианским конфессиям и нехристианским религиям, богословские и институциональные шаги в направлении экуменизма.; The article deals with the ecumenical movement in Christianity, the history of the Uniate processes that have evolved since the late Middle Ages are reviewed, the emergence and development of ecumenism in Protestantism, which resulted in the formation of the World Council of Churches, the role of the Second Vatican Council in the formation of the ecumenical position, attitude change of Catholics to other Christian denominations and non-Christian religions, theological and institutional steps towards ecumenism are shown.

2014-01-01T00:00:00Z Туренко, О.С. http://dspace.nbuv.gov.ua:80/handle/123456789/86996 2015-10-09T00:02:06Z 2014-01-01T00:00:00Z

Модерні пошуки синхронізації індивідуального і колективного – візії Ж. Бодена Туренко, О.С. У статті аналізується осмислення проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Розкриваються ключові методи досягнення цієї проблеми, які досягаються, на думку французького філософа, завдяки впровадженню в політичне життя принципу державного суверенітету.; В статье анализируется осознание проблемы синхронизации индивидуального и коллективного в политической философии Ж. Бодена. Раскрываются основные методы достижения этой проблемы, которые достигаются, по убеждению французского философа, с помощью введения в политическую жизнь принципа государственного суверенитета.; We analyze the problem of understanding the synchronization of individual and collective political philosophy of J. Bodin. Reveals the key techniques to achieve this problem are achieved, according to the French philosopher by the introduction of the principle of political sovereignty.

2014-01-01T00:00:00Z